Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоганн Фрейтаґ фон Лорінґгофен (нім. Johann Freitag von Loringhoven; бл. 1430 — 26 травня 1494) — 40-й магістр Лівонського ордену в 1483—1494 роках.
| Йоганн Фрейтаґ фон Лорінґгофен | |
|---|---|
| Johann Freitag von Loringhoven | |
 | |
| Народився | 1430-ті |
| Помер | 26 травня 1494 Цесіс, Лівонський орден, Лівонія |
| Країна |  Латвія |
| Національність | німець |
| Діяльність | політика |
| Знання мов | німецька[1] |
| Суспільний стан | лицарство |
| Посада | магістр Лівонського ордену |
| Термін | 1483—1494 роки |
| Попередник | Бернгард фон дер Борх |
| Наступник | Вальтер фон Плеттенберг |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Фрейтаґ фон Лорінґгофен |
 | |
| |
Життєпис
Походив з вестфальського шляхетського роду Фрейтаґ фон Лорінґгофенів. Народився близько 1430 року або дещо пізніше в замку Лорінґгофен. Змолоду разом з родичами перебрався до Лівонії. Вперше письмо згадується 1451 року як лицар Ордену в місті Ревель. 1472 року призначено комтуром Ревеля, який мав подвійне підпорядкування — безпосередньо магістру Лівонського ордену та великому магістру Тевтонського ордену.
1483 році брав участь у виступі проти невдалої політики магістра Бернгарда фон дер Борха, якого на капітулі в Вендені було позбавлено посаді. Тоді ж Йоганна Фрейтаґа фон Лорінґгофена було обрано магістром Лівонського ордену, але на посаді його було затверджено лише 1486 року великим магістром Мартином Трухзесом фон Ветцгаузеном.
Незважаючи на несхвалення дій попередника, новий очільник ОРден вирішив продовжити війну проти ризького магістрату та ризького архієпископа Стефана фон Грубена. У відповідь ризьке військо взяло в облогу важливий замок Вайсенштайн. У грудні 1483 року помирає ризький архієпископ Стефан Грубе, чим вирішив скористатися магістр Лівонського ордену, перейшовши у наступ. Він запропонував свою кандидатуру — Міхаель Гідебрандта. Протягом 1484 року магістр зазнав тяжкої поразки біля Динамюнде (22 березня), на бік Риги перейшов Ревель. Також їй надавали допомоги члени Ганзи. 18 травня рижани захопили замок Вайсенштайн. У відповідь орденські війська захопили замки Кройцбург, Ікскуль і Зесвеген. 22 серпня було підписано перемир'я, за яким Рига не визнавала Гільдебрандта. Також в цей час самого Йоганна Фрідріха фон Лорінкгофена не було затверджено на посаді.
Втім 12 серпня 1484 року помирає папа римський Сикст IV, що був союзником Риги. Новий понтифік Іннокентій VIII підтримав кандидатуру Міхаеля Гільдебрандта. Завдяки цьому зумів посилити вплив на Ризьке архієпископство, а ризький магістрат опинився наодинці у протистоянні з Лівонським орденом. 1486 року ризький магістрат визнав нового архієпископа, а 14 березня того ж року було укладено мирний договір між Орденом і Ригою, за яким остання збергела усі землі, що були до війни, а також стала власницею Динамюнде. Магістр зобов'язався викупити урижан полонених за 20 тис. лівонських марок.
Проте 1489 році конфлікти з Ригою поновилися, тому магістр відновив проти магістрату військові дії. Рига в свою чергу уклала союз зі Швецією. 1491 року війська Ордену завдали нищівної поразки рижанам у битві біля Нойєрмблена. В результаті Рига вимушена була погодитися на нові перемовини. 30 березня того ж року було укладено мирний договір в Вольмарі, за яким ризький магістрат звільняв усіх полонених лицарів без викупу, скасовував союз зі Швецією, повертав Лівонському ордену Линамюнде та інші замки, а зруйновані зобов'язався відновити за власний кошт, надано допуск архієпископа Міхаеля Гільдебрандта до Риги. У 1492 році Йоганн Фрейтаґ фон Лорінґгофен і архієпископ Ризький відновили Кірхгольмський договір 1452 року, за яким Рига перебувала у спільній зверхності Лівонського ордену та архієпископства Ризького.
Невдовзі Йоганн Фрейтаґ фон Лорінґгофен вимушений був відмовитися від подальшої політики розширити владу Ордену в середині Лівонії, оскільки відновилася загроза з боку Великого князівства Московського. 1492 року московити звели навпроти Нарви фортецю Івангород, яка повинна була тиснути на нарвських купців. Втім після поразки у московсько-лівонській війні 1480—1481 років магістр не був певний у спробі протидіяти. Тому 1493 році погодився подовжити Новогородську угоду на наступні 10 років, за якою Орден повинен був сплачувати так звану «юр'ївську данину». Вже 1494 року Йоганн Фрейтаґ фон Лорінґгофен помирає, а новим магістром було обрано Вальтера фон Плеттенберга.
Примітки
- Catalog of the German National Library
Джерела
- Bernd Freiherr Freytag von Loringhoven: Freytag von Loringhoven — Eine kurzgefasste Familiengeschichte, München, 1986.
- Ritterbrüder im livländischen Zweig des Deutschen Ordens. Köln: Böhlau, 1993. Nr. 259 (lk 229—231).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Frejtag fon Loringgofen Jogann Frejtag fon Loringgofen nim Johann Freitag von Loringhoven bl 1430 26 travnya 1494 40 j magistr Livonskogo ordenu v 1483 1494 rokah Jogann Frejtag fon LoringgofenJohann Freitag von LoringhovenNarodivsya1430 tiPomer26 travnya 1494 Cesis Livonskij orden LivoniyaKrayina LatviyaNacionalnistnimecDiyalnistpolitikaZnannya movnimecka 1 Suspilnij stanlicarstvoPosadamagistr Livonskogo ordenuTermin1483 1494 rokiPoperednikBerngard fon der BorhNastupnikValter fon PlettenbergKonfesiyakatolictvoRidFrejtag fon LoringgofenGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z vestfalskogo shlyahetskogo rodu Frejtag fon Loringgofeniv Narodivsya blizko 1430 roku abo desho piznishe v zamku Loringgofen Zmolodu razom z rodichami perebravsya do Livoniyi Vpershe pismo zgaduyetsya 1451 roku yak licar Ordenu v misti Revel 1472 roku priznacheno komturom Revelya yakij mav podvijne pidporyadkuvannya bezposeredno magistru Livonskogo ordenu ta velikomu magistru Tevtonskogo ordenu 1483 roci brav uchast u vistupi proti nevdaloyi politiki magistra Berngarda fon der Borha yakogo na kapituli v Vendeni bulo pozbavleno posadi Todi zh Joganna Frejtaga fon Loringgofena bulo obrano magistrom Livonskogo ordenu ale na posadi jogo bulo zatverdzheno lishe 1486 roku velikim magistrom Martinom Truhzesom fon Vetcgauzenom Nezvazhayuchi na neshvalennya dij poperednika novij ochilnik ORden virishiv prodovzhiti vijnu proti rizkogo magistratu ta rizkogo arhiyepiskopa Stefana fon Grubena U vidpovid rizke vijsko vzyalo v oblogu vazhlivij zamok Vajsenshtajn U grudni 1483 roku pomiraye rizkij arhiyepiskop Stefan Grube chim virishiv skoristatisya magistr Livonskogo ordenu perejshovshi u nastup Vin zaproponuvav svoyu kandidaturu Mihael Gidebrandta Protyagom 1484 roku magistr zaznav tyazhkoyi porazki bilya Dinamyunde 22 bereznya na bik Rigi perejshov Revel Takozh yij nadavali dopomogi chleni Ganzi 18 travnya rizhani zahopili zamok Vajsenshtajn U vidpovid ordenski vijska zahopili zamki Krojcburg Ikskul i Zesvegen 22 serpnya bulo pidpisano peremir ya za yakim Riga ne viznavala Gildebrandta Takozh v cej chas samogo Joganna Fridriha fon Lorinkgofena ne bulo zatverdzheno na posadi Vtim 12 serpnya 1484 roku pomiraye papa rimskij Sikst IV sho buv soyuznikom Rigi Novij pontifik Innokentij VIII pidtrimav kandidaturu Mihaelya Gildebrandta Zavdyaki comu zumiv posiliti vpliv na Rizke arhiyepiskopstvo a rizkij magistrat opinivsya naodinci u protistoyanni z Livonskim ordenom 1486 roku rizkij magistrat viznav novogo arhiyepiskopa a 14 bereznya togo zh roku bulo ukladeno mirnij dogovir mizh Ordenom i Rigoyu za yakim ostannya zbergela usi zemli sho buli do vijni a takozh stala vlasniceyu Dinamyunde Magistr zobov yazavsya vikupiti urizhan polonenih za 20 tis livonskih marok Prote 1489 roci konflikti z Rigoyu ponovilisya tomu magistr vidnoviv proti magistratu vijskovi diyi Riga v svoyu chergu uklala soyuz zi Shveciyeyu 1491 roku vijska Ordenu zavdali nishivnoyi porazki rizhanam u bitvi bilya Nojyermblena V rezultati Riga vimushena bula pogoditisya na novi peremovini 30 bereznya togo zh roku bulo ukladeno mirnij dogovir v Volmari za yakim rizkij magistrat zvilnyav usih polonenih licariv bez vikupu skasovuvav soyuz zi Shveciyeyu povertav Livonskomu ordenu Linamyunde ta inshi zamki a zrujnovani zobov yazavsya vidnoviti za vlasnij kosht nadano dopusk arhiyepiskopa Mihaelya Gildebrandta do Rigi U 1492 roci Jogann Frejtag fon Loringgofen i arhiyepiskop Rizkij vidnovili Kirhgolmskij dogovir 1452 roku za yakim Riga perebuvala u spilnij zverhnosti Livonskogo ordenu ta arhiyepiskopstva Rizkogo Nevdovzi Jogann Frejtag fon Loringgofen vimushenij buv vidmovitisya vid podalshoyi politiki rozshiriti vladu Ordenu v seredini Livoniyi oskilki vidnovilasya zagroza z boku Velikogo knyazivstva Moskovskogo 1492 roku moskoviti zveli navproti Narvi fortecyu Ivangorod yaka povinna bula tisnuti na narvskih kupciv Vtim pislya porazki u moskovsko livonskij vijni 1480 1481 rokiv magistr ne buv pevnij u sprobi protidiyati Tomu 1493 roci pogodivsya podovzhiti Novogorodsku ugodu na nastupni 10 rokiv za yakoyu Orden povinen buv splachuvati tak zvanu yur yivsku daninu Vzhe 1494 roku Jogann Frejtag fon Loringgofen pomiraye a novim magistrom bulo obrano Valtera fon Plettenberga PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686DzherelaBernd Freiherr Freytag von Loringhoven Freytag von Loringhoven Eine kurzgefasste Familiengeschichte Munchen 1986 Ritterbruder im livlandischen Zweig des Deutschen Ordens Koln Bohlau 1993 Nr 259 lk 229 231