Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоганн Готлоб Леман (4 серпня 1719, поблизу Пірна — 22 січня 1767, Санкт-Петербург) — німецький лікар, мінералог та геолог.
| Йоганн Готлоб Леман | |
|---|---|
| нім. Johann Gottlob Lehmann | |
 Йоганн Готлоб Леман (J. Lehmann), 1761 | |
| Народився | 4 серпня 1719[1][2] Бад-Готтлойба-Берггісгюбель |
| Помер | 22 січня 1767[1][2] (47 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Країна |  Священна Римська імперія Російська імперія |
| Діяльність | мінералог, викладач університету, геолог |
| Галузь | мінералогія і гірничий інженер[d] |
| Alma mater | Лейпцизький університет, d і Школа Пфорта |
| Членство | Прусська академія наук |
| |
Життєпис
Йоганн Готлоб Леманн був сином орендодавця садиби Мартіна Готтлоба Лемана († 1729 р.) та його дружини Йоганни Теодори (1696—1767 рр.). Сім'я була послідовниками лютеранської віри і переїхала до Дрездена в 1723 році. Перші уроки він отримав від батька як приватного репетитора. Йоганн Готтлоб відвідував Земельну школу Пфорта (Landesschule Pforta), де отримав вакансію протягом одного семестру в 1735 році. Він розпочав навчання в 1738 р. в Університеті Лейпцига в галузі медицини, а в 1739 р. Переїхав до Університету Віттенберга, де жив у будинку свого вчителя та наставника «батька Авраама» (Abraham Vater). Особливо присвятив себе галузям хімії, ботаніки, анатомії та фізіології. У 1741 році він здобув ступінь доктора наук після закінчення університету як доктор медицини. Потім він повернувся до Дрездена й тут займався лікарською практикою. Натхненний саксонською гірничодобувною промисловістю та кількома поїздками до Богемії, він, крім медичної роботи, проводив геологічні дослідження. Його в основному хвилювали геологічні та мінералогічні теми. У Дрездені він був одним з ініціаторів вченої громади міста. Перша публікація датується 1749 роком із «Збірником деяких мінералогічних цікавинок Плейшера Грунда поблизу Дрездена».
Після деяких професійних розчарувань Йоганн Готлоб Леманн переїхав до Берліна в 1750 році, де від імені прусського короля Фрідріха II відвідав шахти в горах Гарц. У цей час було створено численні нариси та твори, які він зробив доступними для громадськості у «Physikalischen Belustigungen». Від імені уряду він регулярно їздив до гірничих компаній і намагався перекласти накопичений досвід на науково-теоретичну основу. Він читав лекції в навчальних закладах і в 1754 р. був прийнятий до Королівська академія наук. У 1755 році він став директором Гірничого управління в . Для того, щоб розширити свій кругозір у галузі гірничої справи, він вивчав гірничодобувну промисловість у Сілезії в 1756 р. І став членом Академії корисних наук в Ерфурті.
Леманн був одним із перших геологів, який спостерігав і документував сили та наслідки зберігання гірських шарів (трохи пізніше Георг Крістіян Фюксель у Тюрінгії також це зробив). Своєю працею «Спроба історії Флоц-Гебюргена щодо їх походження, розташування, металів, мінералів та копалин, що містяться в ній» (1756) він вважається засновником Стратиграфії.
Однак, оскільки він отримав недостатню оплату за свої наукові роботи, Йоганн Готлоб Леманн прийняв запрошення російської цариці Катерини I в 1760 році. Він зайняв посаду професора хімії та директора Імператорського кабінету природознавства в Санкт-Петербурзі. Тут він став повноправним членом Імператорської Академії наук, а в 1766 р. — членом адміністративної комісії Академії. Наприклад, він їздив на Урал від імені Катерини II. Того ж року Леман відкрив на Уралі помаранчево-червоний мінерал хромату свинцю (PbCrO4), який він назвав червоною свинцевою рудою. За свої досягнення йому було присвоєно звання судового радника.
Йоганн Готлоб Леман був одружений з Марією Розіною фон Грюнрот. Результатом шлюбу стало троє дітей, дві дочки та один син. Його син Йоганн Крістіан (1756—1804) був чиновником російського МЗС. Йоганн Готлоб Леман помер 11 січня 1767 р. у Петербурзі від отруєння арсеном.
Основні праці
- «Abhandlung von Phosphoris» (Берлин, 1750); русский перевод П. Бабашина — «Рассуждение о фосфорах, их разном приуготовлении; пользе и других встречающихся при том примечаниях» (СПб. 1780)
- (Берлин, 1756)(нім.)
- «Gedancken von denen Ursachen derer Erdbeben und deren Fortpflanzung unter der Erden» (Берлин, 1757)
- «Kurzer Entwurf einer Mineralogie…» (Берлин, 1758; русский перевод А. Нартова, СПб. 1772)
- «Cadmiologia oder Geschichte des Farben-Kobolds nach seinen Nahmen, Arten, Lagerstaedten darbey brechenden Metallen, Mineralien, Erzten und Steinen» (1760; русский перевод И. И. Хемницера: «Кобальтословие или описание красильного кобальта по званию, породам и месторождению оного», СПб., 1778)
- «Physisch-Chemische Schriften» (Берлин, 1761)
- «Probirkunst» (Берлин, 1761; русский перевод А. Гладкого, «Пробирное искусство», СПб. 1772)
- «Specimen Oryctographiae etc.» (СПб. 1762)
- «De nova minerae Plumbo specie cristallina rubra» (СПб., 1766)
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Freyberg B. Johann Gottlob Lehmann (1719—1767): Ein Arzt, Chemiker, Metallurg, Bergmann, Mineraloge und grundlegender Geologe. Erlangen: Univ. Verlag, 1955. 159 S. (стр. 54).
Література
- Wilhelm von Gümbel. Lehmann, Johann Gottlob // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1883, Band 18, S. 140 f.
- Bruno von Freyberg: Johann Gottlob Lehmann (1719—1767) — Ein Arzt, Chemiker, Metallurg, Bergmann, Mineraloge und grundlegender Geologe. Erlanger Forschungen Reihe B (Naturwissenschaften) Band 1. Erlangen 1955.
- Peter Kühn: Johann Gottlob Lehmann (1719—1767) — Ein preußischer Bergrat unter den Begründern der Geologie. in: Fundgrube Heft 4/1987. S. 98–101.
- Werner Kroker. Lehmann, Johann Gottlob. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1985, Band 14, S. 84 (Digitalisat).
- Andreas Mettenleiter: Selbstzeugnisse, Erinnerungen, Tagebücher und Briefe deutschsprachiger Ärzte. Nachträge und Ergänzungen III (I–Z). In: Würzburger medizinhistorische Mitteilungen. Band 22, 2003, S. 269—305, hier: S. 276.
Інтернет-ресурси
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Johann Gottlob Lehmann |
- Literatur von und über Johann Gottlob Lehmann im Katalog der Deutschen Nationalbibliothek [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogann Gotlob Leman 4 serpnya 1719 poblizu Pirna 22 sichnya 1767 Sankt Peterburg nimeckij likar mineralog ta geolog Jogann Gotlob Lemannim Johann Gottlob LehmannJogann Gotlob Leman J Lehmann 1761Narodivsya4 serpnya 1719 1719 08 04 1 2 Bad Gottlojba BerggisgyubelPomer22 sichnya 1767 1767 01 22 1 2 47 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Svyashenna Rimska imperiya Rosijska imperiyaDiyalnistmineralog vikladach universitetu geologGaluzmineralogiya i girnichij inzhener d Alma materLejpcizkij universitet d i Shkola PfortaChlenstvoPrusska akademiya nauk Mediafajli u VikishovishiZhittyepisJogann Gotlob Lemann buv sinom orendodavcya sadibi Martina Gottloba Lemana 1729 r ta jogo druzhini Joganni Teodori 1696 1767 rr Sim ya bula poslidovnikami lyuteranskoyi viri i pereyihala do Drezdena v 1723 roci Pershi uroki vin otrimav vid batka yak privatnogo repetitora Jogann Gottlob vidviduvav Zemelnu shkolu Pforta Landesschule Pforta de otrimav vakansiyu protyagom odnogo semestru v 1735 roci Vin rozpochav navchannya v 1738 r v Universiteti Lejpciga v galuzi medicini a v 1739 r Pereyihav do Universitetu Vittenberga de zhiv u budinku svogo vchitelya ta nastavnika batka Avraama Abraham Vater Osoblivo prisvyativ sebe galuzyam himiyi botaniki anatomiyi ta fiziologiyi U 1741 roci vin zdobuv stupin doktora nauk pislya zakinchennya universitetu yak doktor medicini Potim vin povernuvsya do Drezdena j tut zajmavsya likarskoyu praktikoyu Nathnennij saksonskoyu girnichodobuvnoyu promislovistyu ta kilkoma poyizdkami do Bogemiyi vin krim medichnoyi roboti provodiv geologichni doslidzhennya Jogo v osnovnomu hvilyuvali geologichni ta mineralogichni temi U Drezdeni vin buv odnim z iniciatoriv vchenoyi gromadi mista Persha publikaciya datuyetsya 1749 rokom iz Zbirnikom deyakih mineralogichnih cikavinok Plejshera Grunda poblizu Drezdena Pislya deyakih profesijnih rozcharuvan Jogann Gotlob Lemann pereyihav do Berlina v 1750 roci de vid imeni prusskogo korolya Fridriha II vidvidav shahti v gorah Garc U cej chas bulo stvoreno chislenni narisi ta tvori yaki vin zrobiv dostupnimi dlya gromadskosti u Physikalischen Belustigungen Vid imeni uryadu vin regulyarno yizdiv do girnichih kompanij i namagavsya pereklasti nakopichenij dosvid na naukovo teoretichnu osnovu Vin chitav lekciyi v navchalnih zakladah i v 1754 r buv prijnyatij do Korolivska akademiya nauk U 1755 roci vin stav direktorom Girnichogo upravlinnya v Dlya togo shob rozshiriti svij krugozir u galuzi girnichoyi spravi vin vivchav girnichodobuvnu promislovist u Sileziyi v 1756 r I stav chlenom Akademiyi korisnih nauk v Erfurti Lemann buv odnim iz pershih geologiv yakij sposterigav i dokumentuvav sili ta naslidki zberigannya girskih shariv trohi piznishe Georg Kristiyan Fyuksel u Tyuringiyi takozh ce zrobiv Svoyeyu praceyu Sproba istoriyi Floc Gebyurgena shodo yih pohodzhennya roztashuvannya metaliv mineraliv ta kopalin sho mistyatsya v nij 1756 vin vvazhayetsya zasnovnikom Stratigrafiyi Odnak oskilki vin otrimav nedostatnyu oplatu za svoyi naukovi roboti Jogann Gotlob Lemann prijnyav zaproshennya rosijskoyi carici Katerini I v 1760 roci Vin zajnyav posadu profesora himiyi ta direktora Imperatorskogo kabinetu prirodoznavstva v Sankt Peterburzi Tut vin stav povnopravnim chlenom Imperatorskoyi Akademiyi nauk a v 1766 r chlenom administrativnoyi komisiyi Akademiyi Napriklad vin yizdiv na Ural vid imeni Katerini II Togo zh roku Leman vidkriv na Urali pomaranchevo chervonij mineral hromatu svincyu PbCrO4 yakij vin nazvav chervonoyu svincevoyu rudoyu Za svoyi dosyagnennya jomu bulo prisvoyeno zvannya sudovogo radnika Jogann Gotlob Leman buv odruzhenij z Mariyeyu Rozinoyu fon Gryunrot Rezultatom shlyubu stalo troye ditej dvi dochki ta odin sin Jogo sin Jogann Kristian 1756 1804 buv chinovnikom rosijskogo MZS Jogann Gotlob Leman pomer 11 sichnya 1767 r u Peterburzi vid otruyennya arsenom Osnovni praciMemorialna doshka na budinku v yakomu narodivsya J G Leman Abhandlung von Phosphoris Berlin 1750 russkij perevod P Babashina Rassuzhdenie o fosforah ih raznom priugotovlenii polze i drugih vstrechayushihsya pri tom primechaniyah SPb 1780 Berlin 1756 nim Gedancken von denen Ursachen derer Erdbeben und deren Fortpflanzung unter der Erden Berlin 1757 Kurzer Entwurf einer Mineralogie Berlin 1758 russkij perevod A Nartova SPb 1772 Cadmiologia oder Geschichte des Farben Kobolds nach seinen Nahmen Arten Lagerstaedten darbey brechenden Metallen Mineralien Erzten und Steinen 1760 russkij perevod I I Hemnicera Kobaltoslovie ili opisanie krasilnogo kobalta po zvaniyu porodam i mestorozhdeniyu onogo SPb 1778 Physisch Chemische Schriften Berlin 1761 Probirkunst Berlin 1761 russkij perevod A Gladkogo Probirnoe iskusstvo SPb 1772 Specimen Oryctographiae etc SPb 1762 De nova minerae Plumbo specie cristallina rubra SPb 1766 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Freyberg B Johann Gottlob Lehmann 1719 1767 Ein Arzt Chemiker Metallurg Bergmann Mineraloge und grundlegender Geologe Erlangen Univ Verlag 1955 159 S str 54 LiteraturaWilhelm von Gumbel Lehmann Johann Gottlob Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1883 Band 18 S 140 f Bruno von Freyberg Johann Gottlob Lehmann 1719 1767 Ein Arzt Chemiker Metallurg Bergmann Mineraloge und grundlegender Geologe Erlanger Forschungen Reihe B Naturwissenschaften Band 1 Erlangen 1955 Peter Kuhn Johann Gottlob Lehmann 1719 1767 Ein preussischer Bergrat unter den Begrundern der Geologie in Fundgrube Heft 4 1987 S 98 101 Werner Kroker Lehmann Johann Gottlob Neue Deutsche Biographie Berlin 1985 Band 14 S 84 Digitalisat Andreas Mettenleiter Selbstzeugnisse Erinnerungen Tagebucher und Briefe deutschsprachiger Arzte Nachtrage und Erganzungen III I Z In Wurzburger medizinhistorische Mitteilungen Band 22 2003 S 269 305 hier S 276 Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Johann Gottlob Lehmann Literatur von und uber Johann Gottlob Lehmann im Katalog der Deutschen Nationalbibliothek 9 bereznya 2016 u Wayback Machine