З нею до Нашозем'я: Продовження Їїзем'я — феміністичний фантастичний роман і соціологічний коментар, написаний Шарлоттою Перкінс Гілмен. Роман є продовженням Їїзем'я (1915), і починається одразу після подій в попередньому творі, коли Террі, Ван і Елладор подорожують з Їїзем'я до «Нашозем'я» (сучасного світу 1915-16). Більшість роману розповідає про подорожі Вана та Елладора світом, зокрема Сполученими Штатами, причому Ван курує їхніми дослідженнями сучасного на той час світу, тоді як Елладор пропонує свої коментарі та «рецепти» з точки зору Їїзем'я, обговорюючи такі теми, як Перша світова війна, зв'язування ніг у Китаї, освіта, політика, економіка, расові та гендерні відносини.
Автор | Шарлотта Перкінс Гілмен |
---|---|
Мова | англійська |
Видавництво | d |
Видано | 1916 |
Попередній твір | Їїзем'я |
Як і Їїзем'я, З нею до Нашозем'я спочатку був опублікований як серійний роман у самвидавному журналі Гілман, The Forerunner, щомісячними частинами, починаючи з січня 1916 року (останній розділ їїзем'я був опублікований у грудні 1915 року). Незважаючи на те, що З нею до Нашозем'я видавалися серійно й без перерв, З нею до Нашозем'я було перевидано окремою книгою лише в 1997 році, через вісімнадцять років після перевидання Їїзем'я. Хоча більша частина роману розгортається в сучасному світі 1915—1916 років, через його зв'язок з Їїзем'ям його часто вважають частиною «утопічної трилогії» разом із «Пересуненням гори» (1911) і Їїзем'ям , хоча сама Гілман ніколи не вказувала на структуру «трилогії».
Публікація
Після завершення розповіді про Їїзем'я в грудневому випуску The Forerunner за 1915 рік Гілман зазначила, що: «Продовження „Їїзем'я“ під назвою „З нею в Нашозем'я“ з'являтиметься серійно в THE FORERUNNER за 1916 рік». [sic] Дванадцять розділів «З нею в Нашозем'я» публікувалися серійно в дванадцяти щомісячних випусках The Forerunner, починаючи з січня 1916 року; роман завершився в останньому номері періодичного видання Гілман, яке припинило виходити в грудні 1916 року.
І Їїземя, і Нашозем'я канули в невідомість у середині десятиліть ХХ століття. У 1968 році повний тираж The Forerunner був перевиданий Greenwood Reprints як частина Radical Periodicals in the United States, 1890—1960, включаючи текст Їїземя і Нашозем'я. Проте лише після перевидання оповідання Гілман «Жовті шпалери» в 1973 році інтерес до її творчості зріс, що призвело до перевидання в 1979 році Їїзем'я як окремого роману в Pantheon Books. Незважаючи на збільшення критичної та наукової роботи, яку отримали літературні твори Гілмен, «З нею до Нашозем'я» залишався відносно невідомим. У вступі Енн Дж. Лейн 1979 року в Pantheon до видання Herland згадувалося про існування продовження та навіть цитувалися уривки з З нею до Нашозем'я. У своєму вступі Лейн припустила, що Їїзем'я і З нею до Нашозем'я становлять дві другі книги «Утопічної трилогії» разом із «Пересуненням гори» (1911), яка також серійно публікувалась у «Передтечі» кількома роками раніше. Проте, «Пересуненням гори» не було повторно видано окремою книгою до 1997 року. Відтоді її кілька разів перевидавали, зазвичай у складі антологій «Утопічної трилогії».
Критичний прийом
Через великий проміжок між перевиданням Їїзем'я і З нею до Нашозем'я критична реакція на З нею до Нашозем'я була відносно слабкою порівняно з реакцією Їїзем'я. Загалом критики вважали що «З нею до Нашозем'я» є слабшим романом, ніж його попередник. Дидактичну структуру оповіді часто критикують як менш привабливу, ніж у Їїземя, тоді як деякі думки, запропоновані Гілмен, зазвичай у формі «рецептів» Елладора, вважаються багатьма вченими проблемними. Таким чином, «З нею до Нашозем'я» часто ігнорується або не помічається в науці про роботу Гілмен.
Жанр
І Їїзем'я, і Нашозем'я часто включаються (разом з Пересуненням гори) до «Утопічної трилогії» серійних романів, написаних Гілмен і опублікованих у The Forerunner, присвячених подібній тематиці, і, як правило, належать до жанру утопії та антиутопії. художньої літератури та брав участь у головній хвилі утопічної літератури, яка характеризувала кінець дев'ятнадцятого та початок двадцятого століть.
Хоча більша частина оповіді в «З нею до Нашозем'я» відбувається в сучасному світі 1915—1916 років, у романі використовуються герої та ситуації з Їїзем'я, щоб створити контрасти між ідеалізованим баченням Гілмен феміністичного суспільства, зображеним у Їїзем'ї, та темнішими реаліями реальний зовнішній світ, де домінують чоловіки. Точка зору «Їїзем'я» використовується для створення коментарів і критики «Нашозем'я». Разом ці два твори складають «композитивну утопію». Зрештою, роман закінчується тим, що головні герої повертаються до утопічного Їїзем'я, визначивши, що Нашозем'я ще не настільки просунулося, щоб герландці могли знову приєднатися до решти суспільства, що пропонує читачам виклик допомогти створити світ, у якому їїземці та їїземки почувалися б бажаними.
Соціологія
Перевидання «З нею до Нашозем'я» 1997 року є незвичайним у своєму акценті на соціологічних аспектах роману. Редакторка Мері Джо Діган, професорка соціології, зазначає у своєму вступі, що, хоча найбільша сучасна увага до творчості Гілмен походить від літературної критики та феміністичних досліджень, Гілмен була соціологинею, яку визнавали її сучасники, і що «Нашозем'я» має користь від читання як твір соціології.
Конспект
«З нею до Нашозем'я» починається там, де закінчується його попередник «Їїзем'я»: Вандік Дженнінгс, його новоспечена дружина з Їїзем'я Елладор і вигнаний Террі Ніколсон прямують літаком і моторним катером із Їїзем'я назад у зовнішній світ. (Нашозем'я, як розповідає персонаж Дженнінгс.) У неназваному східному морському порту троє сідають на борт корабля до Сполучених Штатів. Однак їхній корабель розбитий штормом; троє мандрівників шукають альтернативний шлях на шведському кораблі, який прямує до Європи. Цей обхід приводить Вана та Елладор до Першої світової війни; і Елладор психічно спустошена бійнею та жахами конфлікту.
Це нове темне знання відкриває освіту Елладор в природі світу, де домінують чоловіки, за межами Їїзем'я. Ван хвалить якість її інтелекту — хоча він регулярно виявляється збентеженим, коли проникливий розум Елладор досліджує логічні помилки та морально-етичні провали людського суспільства. Елладор прагне до детального розуміння світу, беручи інтерв'ю та вивчаючи істориків та інших експертів (при цьому зберігаючи в таємниці існування свого власного суспільства). Ван і Елладор вирушають у довгу подорож на шляху до будинку Вана в Сполучених Штатах; вони подорожують через Середземне море до Єгипту, а потім на схід через Персію та Індію, Китай і Японію. По дорозі Елладор вивчає різні звичаї культур, які вони відвідують.
У середині книги Ван і Елладор прибувають до Сан-Франциско, і Елладор починає вивчати американські умови. Ван змушений зіткнутися з багатьма недоліками та протиріччями американської культури та визнати їх завдяки терплячому, об'єктивному та невпинному дослідженню Елладора; у цьому процесі Гілман може виступати за власну феміністичну програму соціальних реформ. Ван повинен зіткнутися з тим фактом, що погляд Елладора на Америку руйнує його раніше «непорушне внутрішнє переконання в нашій вищості».
Роман завершується поверненням Елладор і Вана до Їїленда; вони поселяються там, і з часом Елладор народжує сина.
Раса і релігія
Сучасні критики знайшли неприємні елементи в роботах Гілмен: заклопотаність євгенікою та евтаназією, плюс «расизм і нативізм», класові упередження та інші забобони. Деякі частини фільму З нею до Нашозем'я, особливо десята частина, стосуються цієї теми. У десятому розділі роману Елладор протистоїть соціологу з американського півдня, досліджує та викриває нелогічні расистські припущення його позицій. У цьому ж розділі в Нашозем'я також розглядається статус євреїв, що тоді називали «єврейською проблемою». Гілмен виступає за змішані шлюби та асиміляцію євреїв у сучасних суспільствах, у яких вони жили.
Список літератури
- Charlotte Perkins Gilman, With Her in Ourland: Sequel to Herland, Edited by Mary Jo Deegan and Michael R. Hill, with an Introduction by Mary Jo Deegan, Westport, CT, Praeger/Greenwood Press, 1997.
- Susan S. Lanser, "Feminist Criticism, 'The Yellow Wallpaper,' and the Politics of Color in America, " Feminist Studies, Vol. 15 No. 3 (Autumn 1989), pp. 415-41; see pp. 422-3 and ff.
- Kenneth R. Roemer, The Obsolete Necessity: America in Utopian Writings, 1888—1900, Kent, OH, Kent State University Press, 1976.
- Jean Pfaelzer, The Utopian Novel in America, 1886—1896: The Politics of Form, Pittsburgh, University of Pittsburgh Press, 1984.
- Matthew Beaumont, Utopia Ltd.: Ideologies of Social Dreaming in England 1870—1900, Leiden, Brill Academic Publishers, 2005.
- Minna Doscow, ed., Charlotte Perkins Gilman's Utopian Novels, Madison, NJ, Fairleigh Dickinson University Press, 1999.
- Polly Wynn Allen, Building Domestic Liberty: Charlotte Perkins Gilman's Architectural Feminism, Amherst, MA, , 1988; pp. 98-102.
- With Her in Ourland, 1997; Introduction, pp. 2-7, 9-28 and ff.
- With Her in Ourland, Chapter 5 (p. 106 in the 1997 edition).
- Alys Eve Weinbaum, "Writing Feminist Genealogy: Charlotte Perkins Gilman, Racial Nationalism, and the Reproduction of Maternalist Feminism, " Feminist Studies, Vol. 27 No. 2 (Summer 2001), pp. 271—302; see p. 272.
- With Her in Ourland, Chapter 10 (pp. 160-1).
- With Her in Ourland, Chapter 10 (pp. 162-6).
Посилання
- З нею до Нашозем'я в Internet Speculative Fiction Database (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Z neyu do Nashozem ya Prodovzhennya Yiyizem ya feministichnij fantastichnij roman i sociologichnij komentar napisanij Sharlottoyu Perkins Gilmen Roman ye prodovzhennyam Yiyizem ya 1915 i pochinayetsya odrazu pislya podij v poperednomu tvori koli Terri Van i Ellador podorozhuyut z Yiyizem ya do Nashozem ya suchasnogo svitu 1915 16 Bilshist romanu rozpovidaye pro podorozhi Vana ta Elladora svitom zokrema Spoluchenimi Shtatami prichomu Van kuruye yihnimi doslidzhennyami suchasnogo na toj chas svitu todi yak Ellador proponuye svoyi komentari ta recepti z tochki zoru Yiyizem ya obgovoryuyuchi taki temi yak Persha svitova vijna zv yazuvannya nig u Kitayi osvita politika ekonomika rasovi ta genderni vidnosini Z neyu do Nashozem ya AvtorSharlotta Perkins GilmenMovaanglijskaVidavnictvodVidano1916Poperednij tvirYiyizem ya Yak i Yiyizem ya Z neyu do Nashozem ya spochatku buv opublikovanij yak serijnij roman u samvidavnomu zhurnali Gilman The Forerunner shomisyachnimi chastinami pochinayuchi z sichnya 1916 roku ostannij rozdil yiyizem ya buv opublikovanij u grudni 1915 roku Nezvazhayuchi na te sho Z neyu do Nashozem ya vidavalisya serijno j bez pererv Z neyu do Nashozem ya bulo perevidano okremoyu knigoyu lishe v 1997 roci cherez visimnadcyat rokiv pislya perevidannya Yiyizem ya Hocha bilsha chastina romanu rozgortayetsya v suchasnomu sviti 1915 1916 rokiv cherez jogo zv yazok z Yiyizem yam jogo chasto vvazhayut chastinoyu utopichnoyi trilogiyi razom iz Peresunennyam gori 1911 i Yiyizem yam hocha sama Gilman nikoli ne vkazuvala na strukturu trilogiyi PublikaciyaPislya zavershennya rozpovidi pro Yiyizem ya v grudnevomu vipusku The Forerunner za 1915 rik Gilman zaznachila sho Prodovzhennya Yiyizem ya pid nazvoyu Z neyu v Nashozem ya z yavlyatimetsya serijno v THE FORERUNNER za 1916 rik sic Dvanadcyat rozdiliv Z neyu v Nashozem ya publikuvalisya serijno v dvanadcyati shomisyachnih vipuskah The Forerunner pochinayuchi z sichnya 1916 roku roman zavershivsya v ostannomu nomeri periodichnogo vidannya Gilman yake pripinilo vihoditi v grudni 1916 roku I Yiyizemya i Nashozem ya kanuli v nevidomist u seredini desyatilit HH stolittya U 1968 roci povnij tirazh The Forerunner buv perevidanij Greenwood Reprints yak chastina Radical Periodicals in the United States 1890 1960 vklyuchayuchi tekst Yiyizemya i Nashozem ya Prote lishe pislya perevidannya opovidannya Gilman Zhovti shpaleri v 1973 roci interes do yiyi tvorchosti zris sho prizvelo do perevidannya v 1979 roci Yiyizem ya yak okremogo romanu v Pantheon Books Nezvazhayuchi na zbilshennya kritichnoyi ta naukovoyi roboti yaku otrimali literaturni tvori Gilmen Z neyu do Nashozem ya zalishavsya vidnosno nevidomim U vstupi Enn Dzh Lejn 1979 roku v Pantheon do vidannya Herland zgaduvalosya pro isnuvannya prodovzhennya ta navit cituvalisya urivki z Z neyu do Nashozem ya U svoyemu vstupi Lejn pripustila sho Yiyizem ya i Z neyu do Nashozem ya stanovlyat dvi drugi knigi Utopichnoyi trilogiyi razom iz Peresunennyam gori 1911 yaka takozh serijno publikuvalas u Peredtechi kilkoma rokami ranishe Prote Peresunennyam gori ne bulo povtorno vidano okremoyu knigoyu do 1997 roku Vidtodi yiyi kilka raziv perevidavali zazvichaj u skladi antologij Utopichnoyi trilogiyi Kritichnij prijomCherez velikij promizhok mizh perevidannyam Yiyizem ya i Z neyu do Nashozem ya kritichna reakciya na Z neyu do Nashozem ya bula vidnosno slabkoyu porivnyano z reakciyeyu Yiyizem ya Zagalom kritiki vvazhali sho Z neyu do Nashozem ya ye slabshim romanom nizh jogo poperednik Didaktichnu strukturu opovidi chasto kritikuyut yak mensh privablivu nizh u Yiyizemya todi yak deyaki dumki zaproponovani Gilmen zazvichaj u formi receptiv Elladora vvazhayutsya bagatma vchenimi problemnimi Takim chinom Z neyu do Nashozem ya chasto ignoruyetsya abo ne pomichayetsya v nauci pro robotu Gilmen ZhanrI Yiyizem ya i Nashozem ya chasto vklyuchayutsya razom z Peresunennyam gori do Utopichnoyi trilogiyi serijnih romaniv napisanih Gilmen i opublikovanih u The Forerunner prisvyachenih podibnij tematici i yak pravilo nalezhat do zhanru utopiyi ta antiutopiyi hudozhnoyi literaturi ta brav uchast u golovnij hvili utopichnoyi literaturi yaka harakterizuvala kinec dev yatnadcyatogo ta pochatok dvadcyatogo stolit Hocha bilsha chastina opovidi v Z neyu do Nashozem ya vidbuvayetsya v suchasnomu sviti 1915 1916 rokiv u romani vikoristovuyutsya geroyi ta situaciyi z Yiyizem ya shob stvoriti kontrasti mizh idealizovanim bachennyam Gilmen feministichnogo suspilstva zobrazhenim u Yiyizem yi ta temnishimi realiyami realnij zovnishnij svit de dominuyut choloviki Tochka zoru Yiyizem ya vikoristovuyetsya dlya stvorennya komentariv i kritiki Nashozem ya Razom ci dva tvori skladayut kompozitivnu utopiyu Zreshtoyu roman zakinchuyetsya tim sho golovni geroyi povertayutsya do utopichnogo Yiyizem ya viznachivshi sho Nashozem ya she ne nastilki prosunulosya shob gerlandci mogli znovu priyednatisya do reshti suspilstva sho proponuye chitacham viklik dopomogti stvoriti svit u yakomu yiyizemci ta yiyizemki pochuvalisya b bazhanimi SociologiyaPerevidannya Z neyu do Nashozem ya 1997 roku ye nezvichajnim u svoyemu akcenti na sociologichnih aspektah romanu Redaktorka Meri Dzho Digan profesorka sociologiyi zaznachaye u svoyemu vstupi sho hocha najbilsha suchasna uvaga do tvorchosti Gilmen pohodit vid literaturnoyi kritiki ta feministichnih doslidzhen Gilmen bula sociologineyu yaku viznavali yiyi suchasniki i sho Nashozem ya maye korist vid chitannya yak tvir sociologiyi Konspekt Z neyu do Nashozem ya pochinayetsya tam de zakinchuyetsya jogo poperednik Yiyizem ya Vandik Dzhennings jogo novospechena druzhina z Yiyizem ya Ellador i vignanij Terri Nikolson pryamuyut litakom i motornim katerom iz Yiyizem ya nazad u zovnishnij svit Nashozem ya yak rozpovidaye personazh Dzhennings U nenazvanomu shidnomu morskomu portu troye sidayut na bort korablya do Spoluchenih Shtativ Odnak yihnij korabel rozbitij shtormom troye mandrivnikiv shukayut alternativnij shlyah na shvedskomu korabli yakij pryamuye do Yevropi Cej obhid privodit Vana ta Ellador do Pershoyi svitovoyi vijni i Ellador psihichno spustoshena bijneyu ta zhahami konfliktu Ce nove temne znannya vidkrivaye osvitu Ellador v prirodi svitu de dominuyut choloviki za mezhami Yiyizem ya Van hvalit yakist yiyi intelektu hocha vin regulyarno viyavlyayetsya zbentezhenim koli proniklivij rozum Ellador doslidzhuye logichni pomilki ta moralno etichni provali lyudskogo suspilstva Ellador pragne do detalnogo rozuminnya svitu beruchi interv yu ta vivchayuchi istorikiv ta inshih ekspertiv pri comu zberigayuchi v tayemnici isnuvannya svogo vlasnogo suspilstva Van i Ellador virushayut u dovgu podorozh na shlyahu do budinku Vana v Spoluchenih Shtatah voni podorozhuyut cherez Seredzemne more do Yegiptu a potim na shid cherez Persiyu ta Indiyu Kitaj i Yaponiyu Po dorozi Ellador vivchaye rizni zvichayi kultur yaki voni vidviduyut U seredini knigi Van i Ellador pribuvayut do San Francisko i Ellador pochinaye vivchati amerikanski umovi Van zmushenij zitknutisya z bagatma nedolikami ta protirichchyami amerikanskoyi kulturi ta viznati yih zavdyaki terplyachomu ob yektivnomu ta nevpinnomu doslidzhennyu Elladora u comu procesi Gilman mozhe vistupati za vlasnu feministichnu programu socialnih reform Van povinen zitknutisya z tim faktom sho poglyad Elladora na Ameriku rujnuye jogo ranishe neporushne vnutrishnye perekonannya v nashij vishosti Roman zavershuyetsya povernennyam Ellador i Vana do Yiyilenda voni poselyayutsya tam i z chasom Ellador narodzhuye sina Rasa i religiyaSuchasni kritiki znajshli nepriyemni elementi v robotah Gilmen zaklopotanist yevgenikoyu ta evtanaziyeyu plyus rasizm i nativizm klasovi uperedzhennya ta inshi zaboboni Deyaki chastini filmu Z neyu do Nashozem ya osoblivo desyata chastina stosuyutsya ciyeyi temi U desyatomu rozdili romanu Ellador protistoyit sociologu z amerikanskogo pivdnya doslidzhuye ta vikrivaye nelogichni rasistski pripushennya jogo pozicij U comu zh rozdili v Nashozem ya takozh rozglyadayetsya status yevreyiv sho todi nazivali yevrejskoyu problemoyu Gilmen vistupaye za zmishani shlyubi ta asimilyaciyu yevreyiv u suchasnih suspilstvah u yakih voni zhili Spisok literaturiCharlotte Perkins Gilman With Her in Ourland Sequel to Herland Edited by Mary Jo Deegan and Michael R Hill with an Introduction by Mary Jo Deegan Westport CT Praeger Greenwood Press 1997 Susan S Lanser Feminist Criticism The Yellow Wallpaper and the Politics of Color in America Feminist Studies Vol 15 No 3 Autumn 1989 pp 415 41 see pp 422 3 and ff Kenneth R Roemer The Obsolete Necessity America in Utopian Writings 1888 1900 Kent OH Kent State University Press 1976 Jean Pfaelzer The Utopian Novel in America 1886 1896 The Politics of Form Pittsburgh University of Pittsburgh Press 1984 Matthew Beaumont Utopia Ltd Ideologies of Social Dreaming in England 1870 1900 Leiden Brill Academic Publishers 2005 Minna Doscow ed Charlotte Perkins Gilman s Utopian Novels Madison NJ Fairleigh Dickinson University Press 1999 Polly Wynn Allen Building Domestic Liberty Charlotte Perkins Gilman s Architectural Feminism Amherst MA 1988 pp 98 102 With Her in Ourland 1997 Introduction pp 2 7 9 28 and ff With Her in Ourland Chapter 5 p 106 in the 1997 edition Alys Eve Weinbaum Writing Feminist Genealogy Charlotte Perkins Gilman Racial Nationalism and the Reproduction of Maternalist Feminism Feminist Studies Vol 27 No 2 Summer 2001 pp 271 302 see p 272 With Her in Ourland Chapter 10 pp 160 1 With Her in Ourland Chapter 10 pp 162 6 PosilannyaZ neyu do Nashozem ya v Internet Speculative Fiction Database angl