«З глибини» – цикл поезії у прозі українського письменника Михайла Коцюбинського, написаний впродовж 1903-1904 рр.
З глибини | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | цикл поезії в прозі | |||
Автор | Михайло Коцюбинський | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1903-1904 | |||
| ||||
Потік свідомості у циклі
Письменник будує цей цикл поезій у прозі від першої особи як ліричні монологи. У цьому циклі мініатюр осмислюється проблема буття, а процес творчості сприймається як момент, що робить можливим реалізацію істини. Уже в назві циклу реалізується основний концепт техніки «прийому свідомості». Саме «з глибин», з несвідомого потоку думок виринають суб’єктивні переживання митця. Тут право на існування отримує суб’єктивна істина людських почуттів, що є ніби множинною проєкцією людської особистості, а жодну з цих істин не можна вважати до кінця беззаперечною. У цих творах вже явно превалює чуттєвий досвід, який стає організовуючим елементом поетики «потоку свідомості». Образ світу формується із сенсорних характеристик, а об’єктивне начало, якщо й присутнє в першій мініатюрі, то до кінця циклу воно повністю поступається чуттєвому сприйняттю.
Хмари (1903)
Перша мініатюра, що відкриває цикл, має назву «Хмари». Метафоричний природний образ співвідноситься з несвідомим митця. Коли митець спостерігає за рухом хмар на небі, йому здається, що він сам перебуває на небесах: заглиблення в несвідоме (хмари) породжує образ душі (творчість), яка трансформує несвідоме в художню дійсність. Коли ж письменник не може до кінця заглибитись у творчість, це відбивається й на несвідомому рівні:
Я співчуваю тобі, коли з тужливою заздрістю стежиш за хмаркою, що тоне, розпливається і гине в блакитній пустелі…
Душа не має фізичної оболонки, її не можна побачити очима. Для цього ліричний герой використовує внутрішній зір. Своєрідний концепт душі зображує повноту та цілісність людського буття, де радість змінює смуток, світло контрастує з темрявою. Автор підкреслює, що зі своїм несвідомим, митець нероздільний, він здатен його впізнавати, бачити, знати та розуміти.
У цій замальовці митець ще дотримується базових елементів побудови фраз, повтори загалом відсутні, а герой мислить логічно та впорядковано, бо в наступних трьох епізодах автор повністю відмовляється від послідовності на користь підвищення емоційності та фрагментарності.
Утома (1903)
Першоособова техніка викладу тексту дає письменникові можливість уповні змалювати стан утоми в наступній замальовці. Утома – неодмінний атрибут цивілізованого суспільства. Окрім того, жодна культурна діяльність неможлива без періодичного перенасичення реальністю. Саме тут найяскравіше виявляється естетична втома модерністів, які втомились від заангажованості форм реалізму. Митець прагне відпочити, адже творчість потребує тимчасових зупинок, які дають можливість звільнитись від набридливих думок. Така пауза – це утвердження особистої свободи:
І чом не живу я, вища істота, як те мертве небо, як нежива земля, як вода, як рослина?
Свобода – це категорія божественного, якої вже немає в цивілізованому світі. Важливо зазначити, що в цьому епізоді реалізується специфічна ознака «потоку свідомості»: герой свідомо відмовляється від розкриття причин, що впливають на такий його емоційний стан. Негативні думки залишаються необґрунтованими, що створює ефект певного «збайдужіння». Цю тему М. Коцюбинський розвине пізніше, надавши їй ще яскравішого обрамлення в новелі «Intermezzo».
Самотній (1904)
У мініатюрі «Самотній» виявляється деструктивне начало митця. Цей стан буття роз’їдає людину зсередини, гнітить її та призводить до цілковитого «охолодження» до будь-чого. Тут з’являється більша кількість повторів, аби закцентувати увагу на головній думці:
Самотній!.. Самотній!
… і тоді навіть… І тоді навіть чорним клубком котиться в грудях моїх болісний й гордий покрик.
Ліричний герой не в змозі протистояти законові буття, накинута норма існування повністю поглинає його.
Сон (1904)
Завершальною стає замальовка «Сон». Розпочинається й закінчується вона однаково:
Снилось мені — чи ж снилось мені?
Тут простежується своєрідне ототожнення сну й реальності, що найповніше виявляє ознаки «потоку свідомості». Людські переживання, які є фрагментованими та розчленованими, по суті в дійсності та уві сні мало чим відрізняються. Сон – це така собі інтерпретація внутрішнього світу людини, її глибинного «я», що зринає на поверхню тільки тоді, коли людина спить. Мотив сну – це найперший ключ до розуміння творчого процесу. Сновидіння актуалізує уяву та фантазію, які окрім стандартної функції пізнання світу, починають виконувати додаткову роль – вони розширюють межі пізнання, змінюють та реконструюють бачення речей та явищ. При тому образи, які виринають уві сні, наділяються потенційною можливістю існувати в реальності. Тут спрацьовує вже зовсім інший механізм: явища, які постають під час сну, розчиняються в актуальній для нас дійсності, стають поряд зі звичними та буденними речами. Баланс, що виникає при цьому, знаходиться на межі реальності та фантастики, таким чином митець починає задумуватись над тим, а чи реальна дійсність справді існує, чи є всього лиш вдалою фікцією.
Примітки
- . www.ukrlib.com.ua. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 1 жовтня 2019.
Джерела та література
- Коцюбинський М. М. Зібр. творів: У 7 т. – Т. 2. – К.: Наук. думка, 1974. – 382 с.
- Поезії в прозі М. Коцюбинського із циклу "З глибини” / О. М. Івасюк // Питання літературознавства. - 2004. - Вип. 11. - С. 90-92.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Z glibini cikl poeziyi u prozi ukrayinskogo pismennika Mihajla Kocyubinskogo napisanij vprodovzh 1903 1904 rr Z glibiniZhanrcikl poeziyi v proziAvtorMihajlo KocyubinskijMovaukrayinskaNapisano1903 1904Potik svidomosti u cikliPismennik buduye cej cikl poezij u prozi vid pershoyi osobi yak lirichni monologi U comu cikli miniatyur osmislyuyetsya problema buttya a proces tvorchosti sprijmayetsya yak moment sho robit mozhlivim realizaciyu istini Uzhe v nazvi ciklu realizuyetsya osnovnij koncept tehniki prijomu svidomosti Same z glibin z nesvidomogo potoku dumok virinayut sub yektivni perezhivannya mitcya Tut pravo na isnuvannya otrimuye sub yektivna istina lyudskih pochuttiv sho ye nibi mnozhinnoyu proyekciyeyu lyudskoyi osobistosti a zhodnu z cih istin ne mozhna vvazhati do kincya bezzaperechnoyu U cih tvorah vzhe yavno prevalyuye chuttyevij dosvid yakij staye organizovuyuchim elementom poetiki potoku svidomosti Obraz svitu formuyetsya iz sensornih harakteristik a ob yektivne nachalo yaksho j prisutnye v pershij miniatyuri to do kincya ciklu vono povnistyu postupayetsya chuttyevomu sprijnyattyu Hmari 1903 Persha miniatyura sho vidkrivaye cikl maye nazvu Hmari Metaforichnij prirodnij obraz spivvidnositsya z nesvidomim mitcya Koli mitec sposterigaye za ruhom hmar na nebi jomu zdayetsya sho vin sam perebuvaye na nebesah zagliblennya v nesvidome hmari porodzhuye obraz dushi tvorchist yaka transformuye nesvidome v hudozhnyu dijsnist Koli zh pismennik ne mozhe do kincya zaglibitis u tvorchist ce vidbivayetsya j na nesvidomomu rivni Ya spivchuvayu tobi koli z tuzhlivoyu zazdristyu stezhish za hmarkoyu sho tone rozplivayetsya i gine v blakitnij pusteli Dusha ne maye fizichnoyi obolonki yiyi ne mozhna pobachiti ochima Dlya cogo lirichnij geroj vikoristovuye vnutrishnij zir Svoyeridnij koncept dushi zobrazhuye povnotu ta cilisnist lyudskogo buttya de radist zminyuye smutok svitlo kontrastuye z temryavoyu Avtor pidkreslyuye sho zi svoyim nesvidomim mitec nerozdilnij vin zdaten jogo vpiznavati bachiti znati ta rozumiti U cij zamalovci mitec she dotrimuyetsya bazovih elementiv pobudovi fraz povtori zagalom vidsutni a geroj mislit logichno ta vporyadkovano bo v nastupnih troh epizodah avtor povnistyu vidmovlyayetsya vid poslidovnosti na korist pidvishennya emocijnosti ta fragmentarnosti Utoma 1903 Pershoosobova tehnika vikladu tekstu daye pismennikovi mozhlivist upovni zmalyuvati stan utomi v nastupnij zamalovci Utoma neodminnij atribut civilizovanogo suspilstva Okrim togo zhodna kulturna diyalnist nemozhliva bez periodichnogo perenasichennya realnistyu Same tut najyaskravishe viyavlyayetsya estetichna vtoma modernistiv yaki vtomilis vid zaangazhovanosti form realizmu Mitec pragne vidpochiti adzhe tvorchist potrebuye timchasovih zupinok yaki dayut mozhlivist zvilnitis vid nabridlivih dumok Taka pauza ce utverdzhennya osobistoyi svobodi I chom ne zhivu ya visha istota yak te mertve nebo yak nezhiva zemlya yak voda yak roslina Svoboda ce kategoriya bozhestvennogo yakoyi vzhe nemaye v civilizovanomu sviti Vazhlivo zaznachiti sho v comu epizodi realizuyetsya specifichna oznaka potoku svidomosti geroj svidomo vidmovlyayetsya vid rozkrittya prichin sho vplivayut na takij jogo emocijnij stan Negativni dumki zalishayutsya neobgruntovanimi sho stvoryuye efekt pevnogo zbajduzhinnya Cyu temu M Kocyubinskij rozvine piznishe nadavshi yij she yaskravishogo obramlennya v noveli Intermezzo Samotnij 1904 U miniatyuri Samotnij viyavlyayetsya destruktivne nachalo mitcya Cej stan buttya roz yidaye lyudinu zseredini gnitit yiyi ta prizvodit do cilkovitogo oholodzhennya do bud chogo Tut z yavlyayetsya bilsha kilkist povtoriv abi zakcentuvati uvagu na golovnij dumci Samotnij Samotnij i todi navit I todi navit chornim klubkom kotitsya v grudyah moyih bolisnij j gordij pokrik Lirichnij geroj ne v zmozi protistoyati zakonovi buttya nakinuta norma isnuvannya povnistyu poglinaye jogo Son 1904 Zavershalnoyu staye zamalovka Son Rozpochinayetsya j zakinchuyetsya vona odnakovo Snilos meni chi zh snilos meni Tut prostezhuyetsya svoyeridne ototozhnennya snu j realnosti sho najpovnishe viyavlyaye oznaki potoku svidomosti Lyudski perezhivannya yaki ye fragmentovanimi ta rozchlenovanimi po suti v dijsnosti ta uvi sni malo chim vidriznyayutsya Son ce taka sobi interpretaciya vnutrishnogo svitu lyudini yiyi glibinnogo ya sho zrinaye na poverhnyu tilki todi koli lyudina spit Motiv snu ce najpershij klyuch do rozuminnya tvorchogo procesu Snovidinnya aktualizuye uyavu ta fantaziyu yaki okrim standartnoyi funkciyi piznannya svitu pochinayut vikonuvati dodatkovu rol voni rozshiryuyut mezhi piznannya zminyuyut ta rekonstruyuyut bachennya rechej ta yavish Pri tomu obrazi yaki virinayut uvi sni nadilyayutsya potencijnoyu mozhlivistyu isnuvati v realnosti Tut spracovuye vzhe zovsim inshij mehanizm yavisha yaki postayut pid chas snu rozchinyayutsya v aktualnij dlya nas dijsnosti stayut poryad zi zvichnimi ta budennimi rechami Balans sho vinikaye pri comu znahoditsya na mezhi realnosti ta fantastiki takim chinom mitec pochinaye zadumuvatis nad tim a chi realna dijsnist spravdi isnuye chi ye vsogo lish vdaloyu fikciyeyu Primitki www ukrlib com ua Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 1 zhovtnya 2019 Dzherela ta literaturaKocyubinskij M M Zibr tvoriv U 7 t T 2 K Nauk dumka 1974 382 s Poeziyi v prozi M Kocyubinskogo iz ciklu Z glibini O M Ivasyuk Pitannya literaturoznavstva 2004 Vip 11 S 90 92