Зорій Михайло Йосипович (14 серпня 1908, м. Кнігинин (нині м. Івано-Франківськ) — 14 липня 1995, м. Івано-Франківськ) — український художник, педагог.
Зорій Михайло Йосипович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 14 серпня 1908 м. Кнігинин (нині Івано-Франківськ) Україна | |||
Смерть | 4 червня 1995 (86 років) | |||
Івано-Франківськ, Україна) (інфаркт міокарда) | ||||
Поховання | d | |||
Національність | Українець | |||
Країна | Україна | |||
Навчання | Станиславівська українська гімназія і Краківська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Член | Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка і Меморіал | |||
|
Життєпис
Народився в сім'ї робітника у м. Кнігинин (нині м. Івано-Франківськ). Проживав на вул. Ясінського (нині — Бориславська). Середню освіту отримав у 1920—1928 роках у Станіславській класичній гімназії. У 1930—1935 рр. навчався на малярському факультеті Краківської академії мистецтв. У 1935 р. повернувся до Станіслава, де кілька років працював художником-декоратором студентського драматичного товариства «Сфінкс». З 1939 р. викладав малювання та креслення в середніх школах м. Станіславова.
У 1944 р. був заарештований радянською владою за підозрою в співробітництві з ОУН) і засуджений до десяти років позбавлення волі за «антирадянську діяльність». Ув'язнення відбував у Нижньодніпровській в'язниці (м. Дніпропетровськ), з 1948 р. — у Лук'янівській в'язниці (м. Київ), пізніше — в м. Комсомольську-на-Амурі (Російська Федерація). У 1952 р. повернувся до м. Станіслава. З 1954 р. жив у м. Снятині Станіславської (тепер — Івано-Франківської) області, де працював художником-декоратором міського драматичного театру, художником-оформлювачем районного будинку культури, викладачем Снятинського художнього училища.
Наприкінці 1980-х рр. повернувся до рідного міста, був членом ради Івано-Франківської обласної організації Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта», науково-просвітницького товариства «Меморіал».
Активно працював у жанрі портрета. Твори: «Автопортрет» (1929), «Портрет композитора Р. Савицького» (1942), «Портрет професора географії М. Говдяка» (1942), «Портрет того, хто йде на свободу» (1949), «Портрет доньки Софії» (1952), «Портрет доньки Уляни» (1955), «Портрет внучки Ірини» (1972), «Портрет окуліста доктора Грушкевича» (1978), «Сатиричний автопортрет» (1978) та ін.
В історію міста увійшов, перш за все, як автор пам'ятника композитору Денису Січинському (1933), який понині стоїть у Меморіальному сквері. Ще одна відома монументальна робота М.Зорія — меморіальний комплекс пам'яті загиблих у Дем'яновому Лазі («Розстріляне серце України», 1989).
1992 року консультативна рада Міжнародного біографічного центру у Кембриджі висунула Михайла Зорія кандидатом на здобуття премії «Людина року».
Помер від серцевого нападу, похований на Чукалівському кладовищі в Івано-Франківську.
Перша і єдина за життя майстра експозиція відбулась у 1995 році в Івано-франківському художньому музеї. За кілька днів художника не стало. У 2013 р. з нагоди 105-ї річниці з дня народження митця в цьому ж музеї відбулась друга виставка митця.
Джерела
- Володимир Баран. Михайло Зорій. — Івано-Франківськ, 2012.
- Українці у світі [ 30 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Життя коротке, та безмежна штука. — Галичина, 14 серпня 2008 р. [ 30 січня 2015 у Wayback Machine.]
- На могилі художника перемагає світло [ 31 січня 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zorij Zorij Mihajlo Josipovich 14 serpnya 1908 m Kniginin nini m Ivano Frankivsk 14 lipnya 1995 m Ivano Frankivsk ukrayinskij hudozhnik pedagog Zorij Mihajlo JosipovichNarodzhennya 14 serpnya 1908 1908 08 14 m Kniginin nini Ivano Frankivsk UkrayinaSmert 4 chervnya 1995 1995 06 04 86 rokiv Ivano Frankivsk Ukrayina infarkt miokarda Pohovannya dNacionalnist UkrayinecKrayina UkrayinaNavchannya Stanislavivska ukrayinska gimnaziya i Krakivska akademiya mistectvDiyalnist hudozhnik pedagogChlen Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka i MemorialZhittyepisNarodivsya v sim yi robitnika u m Kniginin nini m Ivano Frankivsk Prozhivav na vul Yasinskogo nini Borislavska Serednyu osvitu otrimav u 1920 1928 rokah u Stanislavskij klasichnij gimnaziyi U 1930 1935 rr navchavsya na malyarskomu fakulteti Krakivskoyi akademiyi mistectv U 1935 r povernuvsya do Stanislava de kilka rokiv pracyuvav hudozhnikom dekoratorom studentskogo dramatichnogo tovaristva Sfinks Z 1939 r vikladav malyuvannya ta kreslennya v serednih shkolah m Stanislavova U 1944 r buv zaareshtovanij radyanskoyu vladoyu za pidozroyu v spivrobitnictvi z OUN i zasudzhenij do desyati rokiv pozbavlennya voli za antiradyansku diyalnist Uv yaznennya vidbuvav u Nizhnodniprovskij v yaznici m Dnipropetrovsk z 1948 r u Luk yanivskij v yaznici m Kiyiv piznishe v m Komsomolsku na Amuri Rosijska Federaciya U 1952 r povernuvsya do m Stanislava Z 1954 r zhiv u m Snyatini Stanislavskoyi teper Ivano Frankivskoyi oblasti de pracyuvav hudozhnikom dekoratorom miskogo dramatichnogo teatru hudozhnikom oformlyuvachem rajonnogo budinku kulturi vikladachem Snyatinskogo hudozhnogo uchilisha Naprikinci 1980 h rr povernuvsya do ridnogo mista buv chlenom radi Ivano Frankivskoyi oblasnoyi organizaciyi Tovaristva ukrayinskoyi movi im T Shevchenka Prosvita naukovo prosvitnickogo tovaristva Memorial Aktivno pracyuvav u zhanri portreta Tvori Avtoportret 1929 Portret kompozitora R Savickogo 1942 Portret profesora geografiyi M Govdyaka 1942 Portret togo hto jde na svobodu 1949 Portret donki Sofiyi 1952 Portret donki Ulyani 1955 Portret vnuchki Irini 1972 Portret okulista doktora Grushkevicha 1978 Satirichnij avtoportret 1978 ta in V istoriyu mista uvijshov persh za vse yak avtor pam yatnika kompozitoru Denisu Sichinskomu 1933 yakij ponini stoyit u Memorialnomu skveri She odna vidoma monumentalna robota M Zoriya memorialnij kompleks pam yati zagiblih u Dem yanovomu Lazi Rozstrilyane serce Ukrayini 1989 1992 roku konsultativna rada Mizhnarodnogo biografichnogo centru u Kembridzhi visunula Mihajla Zoriya kandidatom na zdobuttya premiyi Lyudina roku Pomer vid sercevogo napadu pohovanij na Chukalivskomu kladovishi v Ivano Frankivsku Persha i yedina za zhittya majstra ekspoziciya vidbulas u 1995 roci v Ivano frankivskomu hudozhnomu muzeyi Za kilka dniv hudozhnika ne stalo U 2013 r z nagodi 105 yi richnici z dnya narodzhennya mitcya v comu zh muzeyi vidbulas druga vistavka mitcya DzherelaVolodimir Baran Mihajlo Zorij Ivano Frankivsk 2012 Ukrayinci u sviti 30 sichnya 2015 u Wayback Machine Zhittya korotke ta bezmezhna shtuka Galichina 14 serpnya 2008 r 30 sichnya 2015 u Wayback Machine Na mogili hudozhnika peremagaye svitlo 31 sichnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo hudozhnika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi