Зоряні коливання — це тремтіння газів у верхніх шарах зірок.
Зоряні коливання проявляються у періодичному розширенні і стисненні зірок. Найпростіший вид власних коливань зірки — радіальні сферично-симетричні пульсації. У загальному випадку нерадіальних коливань змінюється і форма зірки, наприклад, зірка періодично приймає форму то витягнутого, то сплюсненого еліпсоїда. Пульсації обумовлюють змінність цефеїд, зірок типу RV Тельця, RR Ліри, d Щита, b Цефея, ZZ Кита та деяких інших типів фізичних змінних зірок. Більшість зірок має значну концентрацією маси до центру: щільність речовини в центрі в декілька разів перевищує середню щільність зірки. Як наслідок коливання зірок негомологічні: відносна амплітуда коливань в центрі набагато менше, ніж на поверхні.
Історія досліджень
В 1894 році російський астроном Аристарх Бєлопольський вивчав знамениту зірку δ Цефея, ту саму, іменем якої названий цілий клас перемінних зірок — цефеїд. Виявилось, що синхронно з вивченням блиску змінюється і розташування ліній в спектрі зірки. Це зрушення природно було пояснити ефектом Доплера: коли джерело випромінювання наближається до нас, лінії в його спектрі «з'їзжають» в синій бік, а коли віддаляється — в червону. Бєлопольський зробив висновок, що цефеїди — це двійні зорі, у яких змінність блиску пов'язана з періодичними взаємними затемненнями, а змінність швидкості вздовж лінії зору — з орбітальним рухом зірок пари. Проте фізик Микола Умов, що був опонентом Бєлопольського на захисті його дисертації, тоді ж висунув гадку, що насправді рухається не вся зірка, а тільки її зовнішні шари.
Догадка Умова блискуче підтвердилась завдяки дослідженням англійського астофізика Артура Еддінгтона, а в 1958 році радянський фізик побудував теорію пульсації цефеїд. Вони дійсно розширяються і зжимаються зі швидкостями, що досягають десяток кілометрів в секунду. δ Цефея можна вважати найпершим об'єктом, що був досліджений астросейсмології. Пульсації цефеїдного типу охоплюють тільки незначну частину маси зірки тому детально вивчити її не можна. Виникає вона тільки в зорях з відповідними параметрами (температурою, щільністю, хімічним складом), в яких через будь-яке випадкове збурення розвиваються стійкі автоколивання.
По такій зорі від місця збурення пробігає у всі боки хвиля, частина якої йде вглиб зорі, а інша назовні, відштовхнувшись від поверхні зорі і знову йде вглиб, перетинає зірку наскрізь, знову відбивається змішується з хвилями від інших збурень. Серед цих збурень є збурення від конвективних течій, від спалахів на поверхні тощо.
Сонячні коливання
На деякий тремтіння спектральних ліній Сонця ще в 1913 році звернув увагу канадський астроном . Сейсмічні дослідження Сонця почалася в 1962 році, коли з'ясувалося, що лінії не просто тремтять, а коливаються з періодом близько п'яти хвилин і амплітудою, відповідного розкиду швидкостей в кілька сотень метрів у секунду. Тобто на поверхні Сонця постійно є хвилі заввишки в десятки кілометрів. Деякий час їм не надавали великого значення, вважаючи локальним явищем, супроводжуючим вихід до поверхні конвективних потоків. Але до початку 1970-х років з'явилися детальні моделі внутрішньої будови Сонця, завдяки яким вдалося побачити в цих коливаннях відзвуки глобальної вібрації сонячної речовини. Точніше, п'ятихвилинні осциляції (тобто коливання) виявилися результатом складання окремих хвиль, або коливальних мод, повне число яких в спектрі сонячних пульсацій становить близько 10 мільйонів. Це акустичні коливання, тобто звичайні звукові хвилі, що являють собою ущільнення газового середовища. Амплітуди окремих мод вкрай малі, але, складаючись, вони можуть взаємно значно посилювати один одного.
Астросейсмологічні дослідження
Зоряні коливання досліджуються астросейсмологами. Згідно з дослідженнями вони викликаються тепловою енергією, що перетворюється в кінетичну енергію коливань. Цей процес схожий на те, що відбувається в будь-який теплової машині, в якій тепло поглинається в високотемпературній фазі циклу і виділяється, коли температура низька. Основним механізмом для багатьох класів зірок є перетворення енергії випромінювання в енергію механічних коливань в поверхневих шарах. Виникають вони внаслідок коливання, як правило, досліджуються в припущенні, що вони малі і що зірка є ізольованою і сферично симетричною. В подвійних системах зірок істотно вплинути на коливання зірки можуть також припливні сили.
Джерела
- Зоряне тремтіння [ 12 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Зоряна пульсація [ 22 березня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zoryani kolivannya ce tremtinnya gaziv u verhnih sharah zirok Potuzhnij sonyachnij spalah sho vidbuvsya na aktivnij oblasti AR 10930 rozmirom iz ZemlyuDokladnishe Kolivannya Zoryani kolivannya proyavlyayutsya u periodichnomu rozshirenni i stisnenni zirok Najprostishij vid vlasnih kolivan zirki radialni sferichno simetrichni pulsaciyi U zagalnomu vipadku neradialnih kolivan zminyuyetsya i forma zirki napriklad zirka periodichno prijmaye formu to vityagnutogo to splyusnenogo elipsoyida Pulsaciyi obumovlyuyut zminnist cefeyid zirok tipu RV Telcya RR Liri d Shita b Cefeya ZZ Kita ta deyakih inshih tipiv fizichnih zminnih zirok Bilshist zirok maye znachnu koncentraciyeyu masi do centru shilnist rechovini v centri v dekilka raziv perevishuye serednyu shilnist zirki Yak naslidok kolivannya zirok negomologichni vidnosna amplituda kolivan v centri nabagato menshe nizh na poverhni Istoriya doslidzhenV 1894 roci rosijskij astronom Aristarh Byelopolskij vivchav znamenitu zirku d Cefeya tu samu imenem yakoyi nazvanij cilij klas pereminnih zirok cefeyid Viyavilos sho sinhronno z vivchennyam blisku zminyuyetsya i roztashuvannya linij v spektri zirki Ce zrushennya prirodno bulo poyasniti efektom Doplera koli dzherelo viprominyuvannya nablizhayetsya do nas liniyi v jogo spektri z yizzhayut v sinij bik a koli viddalyayetsya v chervonu Byelopolskij zrobiv visnovok sho cefeyidi ce dvijni zori u yakih zminnist blisku pov yazana z periodichnimi vzayemnimi zatemnennyami a zminnist shvidkosti vzdovzh liniyi zoru z orbitalnim ruhom zirok pari Prote fizik Mikola Umov sho buv oponentom Byelopolskogo na zahisti jogo disertaciyi todi zh visunuv gadku sho naspravdi ruhayetsya ne vsya zirka a tilki yiyi zovnishni shari Dogadka Umova bliskuche pidtverdilas zavdyaki doslidzhennyam anglijskogo astofizika Artura Eddingtona a v 1958 roci radyanskij fizik pobuduvav teoriyu pulsaciyi cefeyid Voni dijsno rozshiryayutsya i zzhimayutsya zi shvidkostyami sho dosyagayut desyatok kilometriv v sekundu d Cefeya mozhna vvazhati najpershim ob yektom sho buv doslidzhenij astrosejsmologiyi Pulsaciyi cefeyidnogo tipu ohoplyuyut tilki neznachnu chastinu masi zirki tomu detalno vivchiti yiyi ne mozhna Vinikaye vona tilki v zoryah z vidpovidnimi parametrami temperaturoyu shilnistyu himichnim skladom v yakih cherez bud yake vipadkove zburennya rozvivayutsya stijki avtokolivannya Po takij zori vid miscya zburennya probigaye u vsi boki hvilya chastina yakoyi jde vglib zori a insha nazovni vidshtovhnuvshis vid poverhni zori i znovu jde vglib peretinaye zirku naskriz znovu vidbivayetsya zmishuyetsya z hvilyami vid inshih zburen Sered cih zburen ye zburennya vid konvektivnih techij vid spalahiv na poverhni tosho Sonyachni kolivannyaNa deyakij tremtinnya spektralnih linij Soncya she v 1913 roci zvernuv uvagu kanadskij astronom Sejsmichni doslidzhennya Soncya pochalasya v 1962 roci koli z yasuvalosya sho liniyi ne prosto tremtyat a kolivayutsya z periodom blizko p yati hvilin i amplitudoyu vidpovidnogo rozkidu shvidkostej v kilka soten metriv u sekundu Tobto na poverhni Soncya postijno ye hvili zavvishki v desyatki kilometriv Deyakij chas yim ne nadavali velikogo znachennya vvazhayuchi lokalnim yavishem suprovodzhuyuchim vihid do poverhni konvektivnih potokiv Ale do pochatku 1970 h rokiv z yavilisya detalni modeli vnutrishnoyi budovi Soncya zavdyaki yakim vdalosya pobachiti v cih kolivannyah vidzvuki globalnoyi vibraciyi sonyachnoyi rechovini Tochnishe p yatihvilinni oscilyaciyi tobto kolivannya viyavilisya rezultatom skladannya okremih hvil abo kolivalnih mod povne chislo yakih v spektri sonyachnih pulsacij stanovit blizko 10 miljoniv Ce akustichni kolivannya tobto zvichajni zvukovi hvili sho yavlyayut soboyu ushilnennya gazovogo seredovisha Amplitudi okremih mod vkraj mali ale skladayuchis voni mozhut vzayemno znachno posilyuvati odin odnogo Astrosejsmologichni doslidzhennyaZoryani kolivannya doslidzhuyutsya astrosejsmologami Zgidno z doslidzhennyami voni viklikayutsya teplovoyu energiyeyu sho peretvoryuyetsya v kinetichnu energiyu kolivan Cej proces shozhij na te sho vidbuvayetsya v bud yakij teplovoyi mashini v yakij teplo poglinayetsya v visokotemperaturnij fazi ciklu i vidilyayetsya koli temperatura nizka Osnovnim mehanizmom dlya bagatoh klasiv zirok ye peretvorennya energiyi viprominyuvannya v energiyu mehanichnih kolivan v poverhnevih sharah Vinikayut voni vnaslidok kolivannya yak pravilo doslidzhuyutsya v pripushenni sho voni mali i sho zirka ye izolovanoyu i sferichno simetrichnoyu V podvijnih sistemah zirok istotno vplinuti na kolivannya zirki mozhut takozh priplivni sili DzherelaZoryane tremtinnya 12 travnya 2012 u Wayback Machine Zoryana pulsaciya 22 bereznya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi