Бори́с Олекса́ндрович Золоту́хін (7 лютого 1922 — 7 травня 1997) — радянський військовий льотчик, у роки Другої світової війни — командир ескадрильї 502-го штурмового авіаційного полку 214-ї штурмової авіаційної дивізії 15-ї повітряної армії, капітан. Герой Радянського Союзу (1945).
Борис Олександрович Золотухін | |
---|---|
Народження | 7 лютого 1922 Ізюм |
Смерть | 7 травня 1997 (75 років) Санкт-Петербург |
Поховання | Смоленське православне кладовище |
Країна | СРСР Росія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | штурмова авіація |
Освіта | Московський державний технічний університет імені Баумана |
Роки служби | 1940—1946 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор авіації |
Формування | |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився в місті Ізюм, нині Харківської області, в родині залізничника. Українець. У 1949 році закінчив середню школу й, одночасно, аероклуб.
У лавах РСЧА з вересня 1940 року. У 1942 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів імені Пролетаріату Донбасу, яка була евакуйована до Казахстану.
Учасник німецько-радянської війни з липня 1942 року. Воював на Закавказькому, Північно-Кавказькому, Брянському, Прибалтійському та 2-му Прибалтійському фронтах. Бойовий шлях сержант Б. О. Золотухін розпочав пілотом . З січня 1943 і до кінця війни — льотчик, командир ланки, командир ескадрильї . Член ВКП(б) з 1943 року.
До середини лютого 1945 року капітан Б. О. Золотухін здійснив 127 бойових вильотів на штурмовикові Іл-2 на штурмовку живої сили і військової техніки супротивника.
Після закінчення війни ще деякий час продовжував військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1946 році майор Б. О. Золотухін, за станом здоров'я, вийшов у запас.
У 1952 році закінчив Московське вище технічне училище імені М. Баумана. Працював у дослідницькому конструкторському бюро заступником головного інженера заводу.
Мешкав у Санкт-Петербурзі, де й помер. Похований на Смоленському кладовищі.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Золотухіну Борису Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4193).
Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (23.03.1943, 19.02.1945, 23.03.1945), орденом Олександра Невського (28.10.1944), двома орденами Вітчизняної війни 1-го (02.06.1944, 11.03.1985) та одним 2-го (24.09.1943) ступенів, орденом Червоної Зірки (01.10.1943) і медалями.
Посилання
- Золотухін Борис Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Oleksa ndrovich Zolotu hin 7 lyutogo 1922 7 travnya 1997 radyanskij vijskovij lotchik u roki Drugoyi svitovoyi vijni komandir eskadrilyi 502 go shturmovogo aviacijnogo polku 214 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 15 yi povitryanoyi armiyi kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Boris Oleksandrovich ZolotuhinNarodzhennya 7 lyutogo 1922 1922 02 07 IzyumSmert 7 travnya 1997 1997 05 07 75 rokiv Sankt PeterburgPohovannya Smolenske pravoslavne kladovisheKrayina SRSR RosiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijsk shturmova aviaciyaOsvita Moskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni BaumanaRoki sluzhbi 1940 1946Partiya KPRSZvannya Major aviaciyiFormuvannyaVijni bitvi nimecko radyanska vijnaNagorodi Medal Za oboronu Kavkazu Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zolotuhin ZhittyepisNarodivsya v misti Izyum nini Harkivskoyi oblasti v rodini zaliznichnika Ukrayinec U 1949 roci zakinchiv serednyu shkolu j odnochasno aeroklub U lavah RSChA z veresnya 1940 roku U 1942 roci zakinchiv Voroshilovgradsku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv imeni Proletariatu Donbasu yaka bula evakujovana do Kazahstanu Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z lipnya 1942 roku Voyuvav na Zakavkazkomu Pivnichno Kavkazkomu Bryanskomu Pribaltijskomu ta 2 mu Pribaltijskomu frontah Bojovij shlyah serzhant B O Zolotuhin rozpochav pilotom Z sichnya 1943 i do kincya vijni lotchik komandir lanki komandir eskadrilyi Chlen VKP b z 1943 roku Do seredini lyutogo 1945 roku kapitan B O Zolotuhin zdijsniv 127 bojovih vilotiv na shturmovikovi Il 2 na shturmovku zhivoyi sili i vijskovoyi tehniki suprotivnika Pislya zakinchennya vijni she deyakij chas prodovzhuvav vijskovu sluzhbu v chastinah VPS SRSR U 1946 roci major B O Zolotuhin za stanom zdorov ya vijshov u zapas U 1952 roci zakinchiv Moskovske vishe tehnichne uchilishe imeni M Baumana Pracyuvav u doslidnickomu konstruktorskomu byuro zastupnikom golovnogo inzhenera zavodu Meshkav u Sankt Peterburzi de j pomer Pohovanij na Smolenskomu kladovishi Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 serpnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm kapitanovi Zolotuhinu Borisu Oleksandrovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 4193 Takozh nagorodzhenij troma ordenami Chervonogo Prapora 23 03 1943 19 02 1945 23 03 1945 ordenom Oleksandra Nevskogo 28 10 1944 dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go 02 06 1944 11 03 1985 ta odnim 2 go 24 09 1943 stupeniv ordenom Chervonoyi Zirki 01 10 1943 i medalyami PosilannyaZolotuhin Boris Oleksandrovich Sajt Geroi strany ros