Злочини в Прешовицях військові злочини скоєні 27 січня 1945 солдатами Червоної армії проти мирних жителів села пол Przys

Злочини в Прешовицях — військові злочини, скоєні 27 січня 1945 солдатами Червоної армії проти мирних жителів села (пол. Przyszowice). Червоноармійці замордували щонайменше 69 осіб у віці від 10 до 78 років, у тому числі італійців та угорців, що втекли з концтабору в Освенцимі. Крім того червоноармійці вчинили масові зґвалтування мешканок села і спалили кілька будинків.

Надпис на братській могилі замордованих радянськими солдатами в Прешовицях

Одна з гіпотез, покликаних пояснити, чому радянські солдати пішли на вбивство, говорить, що солдати вважали, що вже були в Німеччині, і радянське командування толерувало гірше ставлення до населення ворожої країни.

Польський інститут національної пам'яті кваліфікує цей вчинок червоноармійців, як . Подібні злочини були вчинені червоноармійцями в Меховицях.

Примітки

Por.: Dziennik Zachodni: Zbrodnie wojenne...:
Rosjanie wkroczyli do Przyszowic – niewielkiej wsi w gminie Gierałtowice – od strony Gliwic. Pomylili kierunki i byli przekonani, że są już na terytorium Niemiec. (...) Błąd topograficzny kosztował życie co najmniej 60 osób, w tym kilku więźniów obozu w Oświęcimiu, którzy uciekli z marszu śmierci. Spłonęło prawie 70 domów i zabudowań gospodarczych.
Por. relacje w: Antony Beevor, Luba Winogradow, Pisarz na wojnie. Wasilij Grossman na szlaku bojowym Armii Czerwonej 1941-1945, Wyd. Magnum, Warszawa 2006 oraz opracowanie: Catherine Merridale, Wojna Iwana. Armia Czerwona 1939–1945, Wyd. Rebis, Poznań 2007.

Посилання

Dziennik Zachodni: Zbrodnie wojenne Armii Czerwonej na Ślązakach – pierwsze śledztwa

[1] Por.: Dziennik Zachodni: Zbrodnie wojenne...:
Rosjanie wkroczyli do Przyszowic – niewielkiej wsi w gminie Gierałtowice – od strony Gliwic. Pomylili kierunki i byli przekonani, że są już na terytorium Niemiec. (...) Błąd topograficzny kosztował życie co najmniej 60 osób, w tym kilku więźniów obozu w Oświęcimiu, którzy uciekli z marszu śmierci. Spłonęło prawie 70 domów i zabudowań gospodarczych.

[2] Por. relacje w: Antony Beevor, Luba Winogradow, Pisarz na wojnie. Wasilij Grossman na szlaku bojowym Armii Czerwonej 1941-1945, Wyd. Magnum, Warszawa 2006 oraz opracowanie: Catherine Merridale, Wojna Iwana. Armia Czerwona 1939–1945, Wyd. Rebis, Poznań 2007.