Зеновичі пол Zenowiczowie біл Зяновічы також Деспоти Зеновичі білорусько литовський шляхетський рід герба Деспот Зенович

Зеновичі (пол. Zenowiczowie, біл. Зяновічы), також Деспоти-Зеновичі — білорусько-литовський шляхетський рід герба «Деспот» («Зенович»). Протягом XV—XVII ст. представники роду займали різні державні пости у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій. Приставка «Деспот» появилась в кінці XVII ст., коли виникла про походження роду від сербських деспотів.

Історія

Походження роду

Походження роду генеалогічна традиція XVII—XVIII століть пов'язувала з сербським чи молдавським деспотом (намісником) який переїхав у Велике князівство Литовське та поступив на службу до великого князя Вітовта. Однак справжній протопласт роду відомий з документів ще кінця XIV ст. Вперше він згадується серед нобілів які поручались за полоцького князя Андрія Ольгердовича (до 1387 р.) У документі, який створено між 1387 та 1392, Братоша виступає як один з поручителів за Грицька Костянтиновича перед князем Скиргайлом. У 1398—1404 роках Братоша вже перебував серед найближчого оточення Вітовта. У 1401 році вперше згадано сина Братоші, Зеновія, від імені якого і пішла назва роду.

В 1414 році Зеновій Братошич отримав від Вітовта підтвердження його прав на батьківські володіння, зокрема Миш, Чарлена, Вишнева, Постави з великим обширом до річки Дісни та інші. У 1434 вперше в документах з'являється син Зеновія, Іван, який приклав свою печатку з родовим гербом до присяжної грамоти Сигізмунда Кейстутовича. Крім Івана також відомий його брат Василь, а також двоюрідний брат Олехно Пугач у якого був син Остафій. Від цих шляхтичів і пішли відомі гілки роду Зеновичів.

Генеалогія

Зенон Братошевич
- (? — до 1486)
  - Юрій Іванович Зенович (бл. 1450 — після 1516) — староста браславський (1494—1499), смоленський (1507—1508) і могилевський (1514), маршалок надворний короля Сигізмунда І Старого (1516)
    - (? — до 1528) — учасник московсько-литовської війни (1500—1503), потрапив в московський полон у битві на Ведроші.
      - Юрій Миколайович (бл. 1510—1583) — староста черський і пропойський (1547—1570) і смоленський (1579). Учасник лівонської війни, прийняв кальвінізм.
        — дружина Михайла Вишневецького.
        
        Криштоф Юрійович (бл. 1540—1614) — староста черський і пропойський (1577—1590), каштелян берестейський (1585—1588), воєвода берестейський (1588).
        Софія Криштофорівна — дружина у першому шлюбі Станіслава Кішки, в другому — Олександра Слушки, разом з яким прийняла католицизм у 1620 р.
        
        (? — 7 вересня 1621) — староста черський і пропойський (1614—1621), каштелян полоцький (1618—1621). Загинув під час облоги Хотина.
        Анна-Софія Миколаївна (?—1664) — дружина Альбрехта Владислава Радзивіла, у другому шлюбі — Франциска Флоріана Зебжидовського.
        
        Софія — дружина Павла Сапіги.
    - Юрій Юрійович — як і два молодших брата померли молодими без нащадків
    - Михайло Юрійович
      - Ян Михайлович (?—?) — дворянин господарський, заснував містечко Мосари в Ошмянському повіті
        Юрій Янович
        
        Ян Янович (бл. 1550—1614) — підстолій (1576—1594), каштелян вітебський (1594—1600) і смоленський (1600—1614)
        Юрій (Єжи) Янович — віленський земський суддя (1629—1632)
        Станіслав Юрійович (1610—1672) — підкоморій і лісничий вількомирський (з 1653), каштелян новогрудський (1671—1672)
        Криштоф Станіславич (?—1717) — писар великий, воєвода мінський (1709—1717)
        
        Олександр Станіславич
        
        Михайло Янович
        
        Абрахам Янович
        
        Станіслав Янович
    - Ян Юрійович
- Василь Зенович (? — до 1486)

Джерела та література

Деспот-Зенович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Насевіч В. Л. Зяновічы (белор.) // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — С. 134. — ISBN 985-11-0130-3.
Насевіч В. Зяновічы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2005. — 688 с.: іл. С. 660. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1)