Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ігнац Філіп Земмельвейс | |
|---|---|
| нім. Ignaz Philipp Semmelweis | |
 | |
| Народився | Буда, Угорське королівство, Австрійська імперія Табан[d], Угорське королівство, Австрійська імперія |
| Помер | 13 серпня 1865[1][2][…] (47 років) Деблінг, Австрійська імперія ·d |
| Поховання | d |
| Країна |  Австрійська імперія Угорщина |
| Підданство | Австрійська імперія |
| Діяльність | лікар, ботанік, викладач університету, гінеколог, акушер, гігієніст |
| Alma mater | Віденський університет (1844) Будапештський університет (1841) d (1835)[4] |
| Галузь | акушерство, гінекологія і хірургія |
| Заклад | Будапештський університет |
| Вчителі | Фердинанд фон Гебра Йозеф Шкода і Карл фон Рокітанські |
| Відомий завдяки: | один з основоположників асептики |
| У шлюбі з | d |
| Родичі | d |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Ігнац Земмельвейс у Вікісховищі | |
Ігна́ц Фі́ліп Зе́ммельвейс (нім. Ignaz Philipp Semmelweis, угор. Semmelweis Ignác Fülöp; 1 липня 1818, Буда — 13 серпня 1865, Деблінг під Віднем) — угорський акушер-гінеколог, професор, один із засновників асептики.
Біографія
Закінчив Віденський університет зі спеціалізацією з хірургії й акушерства. У 1846—1850 роках працював у Відні в пологовому будинку. У 1851 р. переїхав до Пешта, де очолив лікарню Святого Роха. З 1855 року також професор Будапештського університету.
У 1847 році, намагаючись зрозуміти причини післяпологової гарячки (сепсису) в багатьох породіль — і, зокрема, того факту, що летальність при пологах у лікарні на 30—50 % перевершувала летальність при домашніх пологах, Земмельвейс припустив, що інфекцію приносять з інфекційного та патологоанатомічного відділень лікарні. Лікарі в той час багато практикували в прозекторській, і приймати пологи часто прибігали просто від мерця, витерши руки носовими хустками. Земмельвейс зобов'язав персонал лікарні перед маніпуляціями з вагітними і породіллями знезаражувати руки зануренням їх у розчин хлорного вапна. Завдяки цьому летальність серед жінок і новонароджених впала більш ніж усемеро — з 18 до 2,5 %.
Однак гіпотеза Земмельвейса не знайшла швидкого визнання. Більше того, впровадження його відкриття зустрічало всілякі перешкоди. Відкриття Земмельвейса викликало різку хвилю критики як проти його відкриття, так і проти нього самого — колеги підіймали Земмельвейса на сміх і навіть цькували його. Директор клініки, доктор Кляйн, заборонив І. Ф. Земмельвейсу публікувати статистику зменшення летальності після впровадження стерилізації рук і вигнав його з роботи, незважаючи на те, що післяпологова летальність у клініці різко впала. Більше того, Кляйн заявив, що «вважатиме таку публікацію доносом». Земмельвейс писав листи провідним лікарям, виступав на лікарських конференціях, на власні кошти організовував навчання лікарів свого методу, видав окрему працю «Етіологія, сутність і профілактика пологової гарячки» (нім. Die Aetiologie, der Begriff und die Prophylaxis des Kindbettfiebers) у 1861 році. Однак за життя його метод так і не заслужив скільки-небудь широкого визнання, а по всьому світові тривала загибель породіль через післяпологовий сепсис.
| Рік | Кіл-ть пологів | Кіл-ть смертей | Відсоток (%) | Коментарі |
| 1784 | 284 | 6 | 2.1 | Патологоанатомічні дослідження не проводился |
| 1785 | 899 | 13 | 1.4 | |
| 1786 | 1,151 | 5 | 0.4 | |
| 1787 | 1,407 | 5 | 0.4 | |
| 1788 | 1,425 | 5 | 0.4 | |
| 1789 | 1,246 | 7 | 0.6 | |
| 1790 | 1,326 | 10 | 0.8 | |
| 1791 | 1,395 | 8 | 0.6 | |
| 1792 | 1,579 | 14 | 0.9 | |
| 1793 | 1,684 | 44 | 2.6 | |
| 1794 | 1,768 | 7 | 0.4 | |
| 1795 | 1,798 | 38 | 2.1 | |
| 1796 | 1,904 | 22 | 1.2 | |
| 1797 | 2,012 | 5 | 0.2 | |
| 1798 | 2,046 | 5 | 0.2 | |
| 1799 | 2,067 | 20 | 1.0 | |
| 1800 | 2,070 | 41 | 2.0 | |
| 1801 | 2,106 | 17 | 0.8 | |
| 1802 | 2,346 | 9 | 0.4 | |
| 1803 | 2,215 | 16 | 0.7 | |
| 1804 | 2,022 | 8 | 0.4 | |
| 1805 | 2,112 | 9 | 0.4 | |
| 1806 | 1,875 | 13 | 0.7 | |
| 1807 | 925 | 6 | 0.6 | |
| 1808 | 855 | 7 | 0.8 | |
| 1809 | 912 | 13 | 1.4 | |
| 1810 | 744 | 6 | 0.8 | |
| 1811 | 1,050 | 20 | 1.9 | |
| 1812 | 1,419 | 9 | 0.6 | |
| 1813 | 1,945 | 21 | 1.1 | |
| 1814 | 2,062 | 66 | 3.2 | |
| 1815 | 2,591 | 19 | 0.7 | |
| 1816 | 2,410 | 12 | 0.5 | |
| 1817 | 2,735 | 25 | 0.9 | |
| 1818 | 2,568 | 56 | 2.2 | |
| 1819 | 3,089 | 154 | 5.0 | |
| 1820 | 2,998 | 75 | 2.5 | |
| 1821 | 3,294 | 55 | 1.7 | |
| 1822 | 3,066 | 26 | 0.8 | |
| 1823 | 2,872 | 214 | 7.5 | Початок проведення патологоанатомічних досліджень |
| 1824 | 2,911 | 144 | 4.9 | |
| 1825 | 2,594 | 229 | 8.8 | |
| 1826 | 2,359 | 192 | 8.1 | |
| 1827 | 2,367 | 51 | 2.2 | |
| 1828 | 2,833 | 101 | 3.6 | |
| 1829 | 3,012 | 140 | 4.6 | |
| 1830 | 2,797 | 111 | 4.0 | |
| 1831 | 3,353 | 222 | 6.6 | |
| 1832 | 3,331 | 105 | 3.2 | |
| 1833 | 3,737 | 197 | 5.3 | |
| 1834 | 2,657 | 205 | 7.7 | |
| 1835 | 2,573 | 143 | 5.6 | |
| 1836 | 2,677 | 200 | 7.5 | |
| 1837 | 2,765 | 251 | 9.1 | |
| 1838 | 2,987 | 91 | 3.0 | |
| 1839 | 2,781 | 151 | 5.4 | |
| 1840 | 2,889 | 267 | 9.2 | |
| 1841 | 3,036 | 237 | 7.8 | Розділ клінік |
| 1842 | 3,287 | 518 | 15.8 | Далі цифри стосуються лише першої клініки |
| 1843 | 3,060 | 274 | 9.0 | |
| 1844 | 3,157 | 260 | 8.2 | |
| 1845 | 3,492 | 241 | 6.9 | |
| 1846 | 4,010 | 459 | 11.4 | |
| 1847 | 3,490 | 176 | 5.0 | Обробка рук розчином хлорного вапна почалася з середини травня |
| 1848 | 3,556 | 45 | 1.3 | |
| 1849 | 3,858 | 103 | 2.7 | Земмельвейс пішов із клініки в березні |
Ідея Земмельвейса викликала таке сильне несприйняття, що лікарське співтовариство не переконало навіть самогубство німецького лікаря Густава Міхаеліса, який одним із перших застосував на практиці ідеї Земмельвейса і домігся зниження летальності серед своїх пацієнток, але наклав на себе руки через усвідомлення власної нездатності змінити загальну думку лікарської спільноти і смерть близької людини від післяпологової гарячки.
Протягом кількох років Земмельвейс страждав на психічне захворювання. Є дані, що його колега з Пештського університету і сімейний лікар склав документ, згідно з яким було рекомендовано направити Земмельвейса в психіатричну лікарню. 30 липня 1865 року Фердинанд Ріттер фон Гебра обманом заманив його відвідати божевільню в Деблінгу під Віднем. Коли Земмельвейс усе зрозумів і спробував утекти, співробітники лікарні побили його, одягли в гамівну сорочку і помістили в темну кімнату. Як лікування, йому записали проносне і обливання холодною водою.
Зацькований Земмельвейс закінчив своє життя в психлікарні, де на тлі загострення захворювання був жорстоко побитий медичним персоналом і помер від того ж сепсису, від якого помирали жінки-породіллі до його відкриття. Похований на будапештському цвинтарі Керепеші.
Пам'ять
Своє відкриття Ігнац Земмельвейс зробив на 18 років раніше від Лістера. Піонерська роль Земмельвейса у винаході та впровадженні асептики була визнана тільки після його смерті.
- Ім'ям Земмельвейса названий Будапештський університет медицини і спорту.
- У 1906 році в Будапешті, на пожертви лікарів усього світу, Земмельвейсу встановили пам'ятник, на якому написано — «Рятівникові матерів» (скульптор Алайош Штробль).
- У будинку, де в Будапешті жив Земмельвейс, працює Музей історії медицини Земмельвейса.
- У психології є термін , яким позначають заперечення нових даних на підставі того, що вони суперечать усталеним уявленням.
- Зображений на поштових марках Угорщини 1965, ФРН 1956 і Австрії 1965 року.
Бібліографія
Біографію Земмельвейса аналізує Франтішек Пачнер у своїх книгах: «І. Ф. Земмельвейс»(1948) та «За життя матерів. Трагедія життя І. Ф. Земмельвейса» (1959) (чеськ. "I. F. Semmelweis", чеськ. "Za z̆ivoty matek; z̆ivotní drama I.F. Semmelweise". Frantis̆ek Pachner), є переклад російською (1963 р). Також є англомовні видання, наприклад 2016 року «Дитяча гарячка та трагічне життя Ігназа Земмельвейса».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Zoltán I. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Угорський національний простір назв — 2019.
- Чому зеленку не застосовують ніде в світі, крім Росії? (рос.). Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
- I. F. Semmelweis — František Pachner, 1948
- (англ.)Za z̆ivoty matek; z̆ivotní drama I.F. Semmelweise. (Book, 1959) WorldCat.org
- (англ.)Genius Belabored: Childbed Fever and the Tragic Life of Ignaz Semmelweis by Theodore G. Obenchain 978-0-8173-1929-8 ISBN 978-0817319298, ISBN 978-0-8173-9045-7(eBook) [Архівовано 30 травня 2020 у Wayback Machine.] 2016
Посилання
- Земмельвейс // Українська радянська енциклопедія [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Ігнац Земмельвейс. Рятівник кращої половини людства // Медичний портал «Здоров'я України» [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- З історії: Ігнац Земмельвейс // «Пробудись!», # 3 2016 [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Medicine in stamps-Ignaz Semmelweis and Puerperal Fever. Ahmet Doğan Ataman, Emine Elif Vatanoğlu-Lutz, Gazi Yıldırım [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Земмельвейс // Энциклопедия «Кругосвет» [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rid diyalnosti Diti naukovij stupin vchene zvannya Ignac Filip Zemmelvejsnim Ignaz Philipp SemmelweisNarodivsyaBuda Ugorske korolivstvo Avstrijska imperiya Taban d Ugorske korolivstvo Avstrijska imperiyaPomer13 serpnya 1865 1865 08 13 1 2 47 rokiv Debling Avstrijska imperiya zarazhennya krovidPohovannyaSemmelweis Museum of Medical HistorydKrayina Avstrijska imperiya UgorshinaPiddanstvo Avstrijska imperiyaDiyalnistlikar botanik vikladach universitetu ginekolog akusher gigiyenistAlma materVidenskij universitet 1844 Budapeshtskij universitet 1841 Budapesti Egyetemi Katolikus Gimnaziumd 1835 4 Galuzakusherstvo ginekologiya i hirurgiyaZakladBudapeshtskij universitetVchiteliFerdinand fon Gebra Jozef Shkoda i Karl fon RokitanskiVidomij zavdyaki odin z osnovopolozhnikiv aseptikiU shlyubi zMaria WeidenhoferdRodichiPeter RathdRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Ignac Zemmelvejs u Vikishovishi Igna c Fi lip Ze mmelvejs nim Ignaz Philipp Semmelweis ugor Semmelweis Ignac Fulop 1 lipnya 1818 Buda 13 serpnya 1865 Debling pid Vidnem ugorskij akusher ginekolog profesor odin iz zasnovnikiv aseptiki Zmist 1 Biografiya 2 Pam yat 3 Bibliografiya 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiyared Zakinchiv Videnskij universitet zi specializaciyeyu z hirurgiyi j akusherstva U 1846 1850 rokah pracyuvav u Vidni v pologovomu budinku U 1851 r pereyihav do Peshta de ocholiv likarnyu Svyatogo Roha Z 1855 roku takozh profesor Budapeshtskogo universitetu U 1847 roci namagayuchis zrozumiti prichini pislyapologovoyi garyachki sepsisu v bagatoh porodil i zokrema togo faktu sho letalnist pri pologah u likarni na 30 50 perevershuvala letalnist pri domashnih pologah Zemmelvejs pripustiv sho infekciyu prinosyat z infekcijnogo ta patologoanatomichnogo viddilen likarni Likari v toj chas bagato praktikuvali v prozektorskij i prijmati pologi chasto pribigali prosto vid mercya vitershi ruki nosovimi hustkami Zemmelvejs zobov yazav personal likarni pered manipulyaciyami z vagitnimi i porodillyami znezarazhuvati ruki zanurennyam yih u rozchin hlornogo vapna Zavdyaki comu letalnist sered zhinok i novonarodzhenih vpala bilsh nizh usemero z 18 do 2 5 Odnak gipoteza Zemmelvejsa ne znajshla shvidkogo viznannya Bilshe togo vprovadzhennya jogo vidkrittya zustrichalo vsilyaki pereshkodi Vidkrittya Zemmelvejsa viklikalo rizku hvilyu kritiki yak proti jogo vidkrittya tak i proti nogo samogo kolegi pidijmali Zemmelvejsa na smih i navit ckuvali jogo Direktor kliniki doktor Klyajn zaboroniv I F Zemmelvejsu publikuvati statistiku zmenshennya letalnosti pislya vprovadzhennya sterilizaciyi ruk i vignav jogo z roboti nezvazhayuchi na te sho pislyapologova letalnist u klinici rizko vpala Bilshe togo Klyajn zayaviv sho vvazhatime taku publikaciyu donosom Zemmelvejs pisav listi providnim likaryam vistupav na likarskih konferenciyah na vlasni koshti organizovuvav navchannya likariv svogo metodu vidav okremu pracyu Etiologiya sutnist i profilaktika pologovoyi garyachki nim Die Aetiologie der Begriff und die Prophylaxis des Kindbettfiebers u 1861 roci Odnak za zhittya jogo metod tak i ne zasluzhiv skilki nebud shirokogo viznannya a po vsomu svitovi trivala zagibel porodil cherez pislyapologovij sepsis Statistika zhinochoyi smertnosti vid pologovoyi garyachki u Videnskij likarni v 1784 1849 rr Rik Kil t pologiv Kil t smertej Vidsotok Komentari 1784 284 6 2 1 Patologoanatomichni doslidzhennya ne provodilsya 1785 899 13 1 4 1786 1 151 5 0 4 1787 1 407 5 0 4 1788 1 425 5 0 4 1789 1 246 7 0 6 1790 1 326 10 0 8 1791 1 395 8 0 6 1792 1 579 14 0 9 1793 1 684 44 2 6 1794 1 768 7 0 4 1795 1 798 38 2 1 1796 1 904 22 1 2 1797 2 012 5 0 2 1798 2 046 5 0 2 1799 2 067 20 1 0 1800 2 070 41 2 0 1801 2 106 17 0 8 1802 2 346 9 0 4 1803 2 215 16 0 7 1804 2 022 8 0 4 1805 2 112 9 0 4 1806 1 875 13 0 7 1807 925 6 0 6 1808 855 7 0 8 1809 912 13 1 4 1810 744 6 0 8 1811 1 050 20 1 9 1812 1 419 9 0 6 1813 1 945 21 1 1 1814 2 062 66 3 2 1815 2 591 19 0 7 1816 2 410 12 0 5 1817 2 735 25 0 9 1818 2 568 56 2 2 1819 3 089 154 5 0 1820 2 998 75 2 5 1821 3 294 55 1 7 1822 3 066 26 0 8 1823 2 872 214 7 5 Pochatok provedennya patologoanatomichnih doslidzhen 1824 2 911 144 4 9 1825 2 594 229 8 8 1826 2 359 192 8 1 1827 2 367 51 2 2 1828 2 833 101 3 6 1829 3 012 140 4 6 1830 2 797 111 4 0 1831 3 353 222 6 6 1832 3 331 105 3 2 1833 3 737 197 5 3 1834 2 657 205 7 7 1835 2 573 143 5 6 1836 2 677 200 7 5 1837 2 765 251 9 1 1838 2 987 91 3 0 1839 2 781 151 5 4 1840 2 889 267 9 2 1841 3 036 237 7 8 Rozdil klinik 1842 3 287 518 15 8 Dali cifri stosuyutsya lishe pershoyi kliniki 1843 3 060 274 9 0 1844 3 157 260 8 2 1845 3 492 241 6 9 1846 4 010 459 11 4 1847 3 490 176 5 0 Obrobka ruk rozchinom hlornogo vapna pochalasya z seredini travnya 1848 3 556 45 1 3 1849 3 858 103 2 7 Zemmelvejs pishov iz kliniki v berezni Ideya Zemmelvejsa viklikala take silne nesprijnyattya sho likarske spivtovaristvo ne perekonalo navit samogubstvo nimeckogo likarya Gustava Mihaelisa yakij odnim iz pershih zastosuvav na praktici ideyi Zemmelvejsa i domigsya znizhennya letalnosti sered svoyih paciyentok ale naklav na sebe ruki cherez usvidomlennya vlasnoyi nezdatnosti zminiti zagalnu dumku likarskoyi spilnoti i smert blizkoyi lyudini vid pislyapologovoyi garyachki nbsp Mogila Zemmelvejsa v Budapeshti Protyagom kilkoh rokiv Zemmelvejs strazhdav na psihichne zahvoryuvannya Ye dani sho jogo kolega z Peshtskogo universitetu i simejnij likar Yanosh Balassa sklav dokument zgidno z yakim bulo rekomendovano napraviti Zemmelvejsa v psihiatrichnu likarnyu 30 lipnya 1865 roku Ferdinand Ritter fon Gebra obmanom zamaniv jogo vidvidati bozhevilnyu v Deblingu pid Vidnem Koli Zemmelvejs use zrozumiv i sprobuvav utekti spivrobitniki likarni pobili jogo odyagli v gamivnu sorochku i pomistili v temnu kimnatu Yak likuvannya jomu zapisali pronosne i oblivannya holodnoyu vodoyu Zackovanij Zemmelvejs zakinchiv svoye zhittya v psihlikarni de na tli zagostrennya zahvoryuvannya buv zhorstoko pobitij medichnim personalom i pomer vid togo zh sepsisu vid yakogo pomirali zhinki porodilli do jogo vidkrittya 5 Pohovanij na budapeshtskomu cvintari Kerepeshi Pam yatred Svoye vidkrittya Ignac Zemmelvejs zrobiv na 18 rokiv ranishe vid Listera Pionerska rol Zemmelvejsa u vinahodi ta vprovadzhenni aseptiki bula viznana tilki pislya jogo smerti Im yam Zemmelvejsa nazvanij Budapeshtskij universitet medicini i sportu U 1906 roci v Budapeshti na pozhertvi likariv usogo svitu Zemmelvejsu vstanovili pam yatnik na yakomu napisano Ryativnikovi materiv skulptor Alajosh Shtrobl U budinku de v Budapeshti zhiv Zemmelvejs pracyuye Muzej istoriyi medicini Zemmelvejsa U psihologiyi ye termin Refleks Zemmelvejsa yakim poznachayut zaperechennya novih danih na pidstavi togo sho voni superechat ustalenim uyavlennyam Zobrazhenij na poshtovih markah Ugorshini 1965 FRN 1956 i Avstriyi 1965 roku Bibliografiyared Biografiyu Zemmelvejsa analizuye Frantishek Pachner u svoyih knigah I F Zemmelvejs 1948 ta Za zhittya materiv Tragediya zhittya I F Zemmelvejsa 1959 chesk I F Semmelweis 6 chesk Za z ivoty matek z ivotni drama I F Semmelweise Frantis ek Pachner 7 ye pereklad rosijskoyu 1963 r Takozh ye anglomovni vidannya napriklad 2016 roku Dityacha garyachka ta tragichne zhittya Ignaza Zemmelvejsa 8 Primitkired Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Zoltan I Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Ugorskij nacionalnij prostir nazv 2019 d Track Q64076372 Chomu zelenku ne zastosovuyut nide v sviti krim Rosiyi ros Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2016 I F Semmelweis Frantisek Pachner 1948 angl Za z ivoty matek z ivotni drama I F Semmelweise Book 1959 WorldCat org angl Genius Belabored Childbed Fever and the Tragic Life of Ignaz Semmelweis by Theodore G Obenchain 978 0 8173 1929 8 ISBN 978 0817319298 ISBN 978 0 8173 9045 7 eBook Arhivovano 30 travnya 2020 u Wayback Machine 2016Posilannyared Zemmelvejs Ukrayinska radyanska enciklopediya Arhivovano 4 listopada 2016 u Wayback Machine Ignac Zemmelvejs Ryativnik krashoyi polovini lyudstva Medichnij portal Zdorov ya Ukrayini Arhivovano 4 listopada 2016 u Wayback Machine Z istoriyi Ignac Zemmelvejs Probudis 3 2016 Arhivovano 26 kvitnya 2018 u Wayback Machine Medicine in stamps Ignaz Semmelweis and Puerperal Fever Ahmet Dogan Ataman Emine Elif Vatanoglu Lutz Gazi Yildirim Arhivovano 5 chervnya 2016 u Wayback Machine angl Zemmelvejs Enciklopediya Krugosvet Arhivovano 4 listopada 2016 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ignac Zemmelvejs amp oldid 41145032