Землетрус Лухо 1973 року з магнітудою 7,6 стався в Гарцзе-Тибетській автономній префектурі провінції Сичуань (КНР) 6 лютого 1973 року.
Дата | 6 лютого 1973 |
---|---|
Місцевий час | 18:37 |
Магнітуда | 7,6 (Mw) |
Глибини | 11 км |
Епіцентр | 31°23′53″ пн. ш. 100°34′52″ сх. д. / 31.398° пн. ш. 100.581° сх. д.Координати: 31°23′53″ пн. ш. 100°34′52″ сх. д. / 31.398° пн. ш. 100.581° сх. д. |
Тип | (Зсув) |
Постраждалі країни (території) | Китай |
Повторні поштовхи | 6,3 (Mw) |
Зсуви | Yes |
Жертви | 2175—2204 загиблих, 2743 поранениї |
Тектонічна обстановка
Західний Сичуань розташований на краю Тибетського плато у великій зоні складних континентальних деформацій, спричинених зіткненням Індійської плити з Євразійською. Оскільки Індійська плита просувається під Євразійську вздовж Гімалаїв, континентальна кора в межах Євразійської плити активно піднімається і потовщується, утворюючи Тибетське плато. Оскільки на плато немає активних насувних структур, стиснення компенсується зсувним рухом уздовж великих структур, включаючи розлом Алтинтаг, розлом Куньлунь, розлом і систему розломів . Лівосторонній зсувний рух вичавлює блоки кори Тибетського плато назовні, змушуючи його рухатися на схід. Тим часом рух зсуву також призводить до розширення плато зі сходу на захід, спричиняючи звичайні розломи до розриву всередині потовщеної кори.
Землетрус
Система розломів Сяншуйхе становить 1400-кілометровий активний лівосторонній зсув, який враховує рух зсуву на Тибетському плато. Розлом є однією з найбільших активних внутрішньоконтинентальних геологічних структур у світі. З 1893 року зафіксовано розриви сумарною довжиною щонайменше 350 кілометрів у результаті значних послідовних землетрусів з магнітудою 6,5 або більше. З 1700 року і до наших днів розлом розривався по всій довжині під час сильних землетрусів.
Спочатку землетрус мав магнітуду 7,9 за китайською шкалою поверхневих хвиль; подальший аналіз і перерахунок події привели остаточну редакцію до 7,6. Ця подія стала результатом чистого лівостороннього ковзання на сегменті Лухо системи розломів Сяншуйхе. Ділянка розлому Сяншуйхе розірвалася на довжину 90 кілометра і спричинила максимальний зсув 3,8 м на неглибокій 0,5-км ділянці зони розриву. Поблизу селища Данду сільськогосподарське поле було зміщено на 7,2 м, але дослідження показали, що це також було накопичення зсувів від попередніх землетрусів, включаючи подію 1816 року. Поверхневі розриви були добре задокументовані вченими на всій довжині 90 км від Ренди до Касу. Південно-східний 10-км сегмент розриву землетрусу перекрив аналогічний сегмент землетрусу в Ренді 1923 року з магнітудою 7,3 на розломі Сяншуйхе.
Вплив
Землетрус забрав життя від 2175 до 2204 людей у провінції Сичуань. Крім того, 43 дитини залишилися сиротами.
Землетрус спричинив значні руйнування вздовж 90-кілометрового розриву. Майже всі будинки поблизу або на шляху розриву були зруйновані, щонайменше 15 700. За оцінками, 2867 будівель також були серйозно пошкоджені. У двох містах округу Лухо 4600 із 5000 будинків зруйновано, а ще 880 зазнали серйозних пошкоджень. Магістраль Китайське національне шосе 318 або шосе Сичуань — Тибет було пошкоджено каменепадами, зсувами та тріщинами в 17 місцях. Інші дороги, мости та телекомунікаційні системи також були пошкоджені або порушені. Загинуло близько 40 427 голів худоби та було втрачено 2,01 мільйона кілограмів їжі.
Відповідь
Для допомоги в рятувально-відновлювальних роботах у постраждалий район був направлений підрозділ НВАК. У дивізії щонайменше 668 медичних працівників із 49 груп надавали допомогу постраждалим.
Примітки
- Utsu, T. Search Page. Catalog of Damaging Earthquakes in the World (Through 2008). Процитовано 3 червня 2010.
- Liu Guiping; Fu Zhengxiang. 1973年炉霍大地震(Ms=7.6)最大余震(Ms=6.3)的库仑破裂应力触发 [The Coulomb rupture stress triggering of the largest aftershock (Ms=6.3) of the 1973 Luhuo earthquake (Ms=7.6)]. Earthquake Research in China (Chinese) . Т. 18. с. 175—182. Процитовано 23 липня 2021.
- X. L. Chen; Q. Zhou; H. Ran; R. Dong (2012). Earthquake-triggered landslides in southwest China. Natural Hazards and Earth System Sciences. 12 (2): 351-363. Bibcode:2012NHESS..12..351C. CiteSeerX 10.1.1.838.9836. doi:10.5194/nhess-12-351-2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - J. R. Elliott, R. J. Walters, P. C. England, J. A. Jackson, Z. Li, B. Parsons (2010). Extension on the Tibetan plateau: recent normal faulting measured by InSAR and body wave seismology. Geophysical Journal International. 183 (2): 503—535. Bibcode:2010GeoJI.183..503E. doi:10.1111/j.1365-246X.2010.04754.x. Процитовано 19 липня 2021.
- Weijun Gan; Peizhen Zhang; Zheng-Kang Shen; Zhijun Niu; Min Wang; Yongge Wan; Demin Zhou; Jia Cheng (2007). Present-day crustal motion within the Tibetan Plateau inferred from GPS measurements. Journal of Geophysical Research: Solid Earth. American Geophysical Union. 112 (B8). Bibcode:2007JGRB..112.8416G. doi:10.1029/2005JB004120.
- Eleftheria Papadimitriou; Xueze Wen; Vassilios Karakostas; Xueshen Jin (2004). Earthquake Triggering along the Xianshuihe Fault Zone of Western Sichuan, China. Pure and Applied Geophysics. 161 (8): 1683—1707. Bibcode:2004PApGe.161.1683P. doi:10.1007/s00024-003-2471-4.
- Mingkun Bai; Marie-Luce Chevalier; Jiawei Pan; Anne Replumaz; Philippe Hervé Leloup; Marianne Métois; Haibing Li (2018). Southeastward increase of the late Quaternary slip-rate of the Xianshuihe fault, eastern Tibet. Geodynamic and seismic hazard implications. Earth and Planetary Science Letters. 485: 19—31. Bibcode:2018E&PSL.485...19B. doi:10.1016/j.epsl.2017.12.045.
- Clarence R. Allen; Luo Zhuoli; Qian Hong; Wen Xueze; Zhou Huawei; Huang Weishi (1989). . U.S. Geological Survey Open-file Report. Fault segmentation and controls of rupture initiation and termination. (89–315): 10—30. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.
- Yang Jianbing; Zhao Bin; Du Ruilin; Yu Jiansheng; Wang Dongzhen (2020). 1923年仁达地震与1973年炉霍地震的破裂模型及触发关系研究 [Research on the Rupture Model and Trigger Relationship of Renda Earthquake in 1923 and Luhuo Earthquake in 1973]. Journal of Geodesy and Geodynamics (Chinese) . 40 (8): 783-789. doi:10.14075/j.jgg.2020.08.003. Процитовано 2 липня 2021.
- Hui-lan Zhou, Clarence R. Allen, and Hiroo Kanamori (1983). Rupture complexity of the 1970 Tonghai and 1973 Luhuo earthquakes, China, from P-wave inversion, and relationship to surface faulting (PDF). Bulletin of the Seismological Society of America. 73 (6A): 1585. Bibcode:1983BuSSA..73.1585Z. doi:10.1785/BSSA07306A1585.
- Clarance R. Allen; Qian Hong; Xue-Ze Wen; Luo Zhuoli (1991). Field study of a highly active fault zone: The Xianshuihe fault of southwestern China. . 103 (9): 1178—1199. Bibcode:1991GSAB..103.1178A. doi:10.1130/0016-7606(1991)103<1178:FSOAHA>2.3.CO;2.
- M 7.0 - 184 km NW of Kangding, China. earthquake.usgs.gov. USGS. Процитовано 2 липня 2021.
- Yang Yanyu, ред. (6 лютого 2013). 四川炉霍40年从地震废墟上崛起. China News. Процитовано 2 липня 2021.
- Li Zhongdong (25 лютого 2019). . 163.com. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 13 серпня 2013.
- 四川炉霍40年从地震废墟上崛起 (Chinese) . China News Network. 2013. Процитовано 23 липня 2021.
Посилання
- 【记忆中的年】四十八年前的春节 — Зображення землетрусу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemletrus Luho 1973 roku z magnitudoyu 7 6 stavsya v Garcze Tibetskij avtonomnij prefekturi provinciyi Sichuan KNR 6 lyutogo 1973 roku Zemletrus LuhoData6 lyutogo 1973Miscevij chas18 37Magnituda7 6 MwGlibini11 kmEpicentr31 23 53 pn sh 100 34 52 sh d 31 398 pn sh 100 581 sh d 31 398 100 581 Koordinati 31 23 53 pn sh 100 34 52 sh d 31 398 pn sh 100 581 sh d 31 398 100 581TipZsuvPostrazhdali krayini teritoriyi KitajPovtorni poshtovhi6 3 MwZsuviYesZhertvi2175 2204 zagiblih 2743 poraneniyiTektonichna obstanovkaTektonichnij oglyad Tibetskogo nagir ya i Sichuan Zahidnij Sichuan roztashovanij na krayu Tibetskogo plato u velikij zoni skladnih kontinentalnih deformacij sprichinenih zitknennyam Indijskoyi pliti z Yevrazijskoyu Oskilki Indijska plita prosuvayetsya pid Yevrazijsku vzdovzh Gimalayiv kontinentalna kora v mezhah Yevrazijskoyi pliti aktivno pidnimayetsya i potovshuyetsya utvoryuyuchi Tibetske plato Oskilki na plato nemaye aktivnih nasuvnih struktur stisnennya kompensuyetsya zsuvnim ruhom uzdovzh velikih struktur vklyuchayuchi rozlom Altintag rozlom Kunlun rozlom i sistemu rozlomiv Livostoronnij zsuvnij ruh vichavlyuye bloki kori Tibetskogo plato nazovni zmushuyuchi jogo ruhatisya na shid Tim chasom ruh zsuvu takozh prizvodit do rozshirennya plato zi shodu na zahid sprichinyayuchi zvichajni rozlomi do rozrivu vseredini potovshenoyi kori ZemletrusVid zverhu na dolinu richki Syanshujhe ta sistemu rozlomiv Sistema rozlomiv Syanshujhe stanovit 1400 kilometrovij aktivnij livostoronnij zsuv yakij vrahovuye ruh zsuvu na Tibetskomu plato Rozlom ye odniyeyu z najbilshih aktivnih vnutrishnokontinentalnih geologichnih struktur u sviti Z 1893 roku zafiksovano rozrivi sumarnoyu dovzhinoyu shonajmenshe 350 kilometriv u rezultati znachnih poslidovnih zemletrusiv z magnitudoyu 6 5 abo bilshe Z 1700 roku i do nashih dniv rozlom rozrivavsya po vsij dovzhini pid chas silnih zemletrusiv Spochatku zemletrus mav magnitudu 7 9 za kitajskoyu shkaloyu poverhnevih hvil podalshij analiz i pererahunok podiyi priveli ostatochnu redakciyu do 7 6 Cya podiya stala rezultatom chistogo livostoronnogo kovzannya na segmenti Luho sistemi rozlomiv Syanshujhe Dilyanka rozlomu Syanshujhe rozirvalasya na dovzhinu 90 kilometra i sprichinila maksimalnij zsuv 3 8 m na neglibokij 0 5 km dilyanci zoni rozrivu Poblizu selisha Dandu silskogospodarske pole bulo zmisheno na 7 2 m ale doslidzhennya pokazali sho ce takozh bulo nakopichennya zsuviv vid poperednih zemletrusiv vklyuchayuchi podiyu 1816 roku Poverhnevi rozrivi buli dobre zadokumentovani vchenimi na vsij dovzhini 90 km vid Rendi do Kasu Pivdenno shidnij 10 km segment rozrivu zemletrusu perekriv analogichnij segment zemletrusu v Rendi 1923 roku z magnitudoyu 7 3 na rozlomi Syanshujhe VplivZemletrus zabrav zhittya vid 2175 do 2204 lyudej u provinciyi Sichuan Krim togo 43 ditini zalishilisya sirotami Zemletrus sprichiniv znachni rujnuvannya vzdovzh 90 kilometrovogo rozrivu Majzhe vsi budinki poblizu abo na shlyahu rozrivu buli zrujnovani shonajmenshe 15 700 Za ocinkami 2867 budivel takozh buli serjozno poshkodzheni U dvoh mistah okrugu Luho 4600 iz 5000 budinkiv zrujnovano a she 880 zaznali serjoznih poshkodzhen Magistral Kitajske nacionalne shose 318 abo shose Sichuan Tibet bulo poshkodzheno kamenepadami zsuvami ta trishinami v 17 miscyah Inshi dorogi mosti ta telekomunikacijni sistemi takozh buli poshkodzheni abo porusheni Zaginulo blizko 40 427 goliv hudobi ta bulo vtracheno 2 01 miljona kilogramiv yizhi VidpovidDlya dopomogi v ryatuvalno vidnovlyuvalnih robotah u postrazhdalij rajon buv napravlenij pidrozdil NVAK U diviziyi shonajmenshe 668 medichnih pracivnikiv iz 49 grup nadavali dopomogu postrazhdalim PrimitkiUtsu T Search Page Catalog of Damaging Earthquakes in the World Through 2008 Procitovano 3 chervnya 2010 Liu Guiping Fu Zhengxiang 1973年炉霍大地震 Ms 7 6 最大余震 Ms 6 3 的库仑破裂应力触发 The Coulomb rupture stress triggering of the largest aftershock Ms 6 3 of the 1973 Luhuo earthquake Ms 7 6 Earthquake Research in China Chinese T 18 s 175 182 Procitovano 23 lipnya 2021 X L Chen Q Zhou H Ran R Dong 2012 Earthquake triggered landslides in southwest China Natural Hazards and Earth System Sciences 12 2 351 363 Bibcode 2012NHESS 12 351C CiteSeerX 10 1 1 838 9836 doi 10 5194 nhess 12 351 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya J R Elliott R J Walters P C England J A Jackson Z Li B Parsons 2010 Extension on the Tibetan plateau recent normal faulting measured by InSAR and body wave seismology Geophysical Journal International 183 2 503 535 Bibcode 2010GeoJI 183 503E doi 10 1111 j 1365 246X 2010 04754 x Procitovano 19 lipnya 2021 Weijun Gan Peizhen Zhang Zheng Kang Shen Zhijun Niu Min Wang Yongge Wan Demin Zhou Jia Cheng 2007 Present day crustal motion within the Tibetan Plateau inferred from GPS measurements Journal of Geophysical Research Solid Earth American Geophysical Union 112 B8 Bibcode 2007JGRB 112 8416G doi 10 1029 2005JB004120 Eleftheria Papadimitriou Xueze Wen Vassilios Karakostas Xueshen Jin 2004 Earthquake Triggering along the Xianshuihe Fault Zone of Western Sichuan China Pure and Applied Geophysics 161 8 1683 1707 Bibcode 2004PApGe 161 1683P doi 10 1007 s00024 003 2471 4 Mingkun Bai Marie Luce Chevalier Jiawei Pan Anne Replumaz Philippe Herve Leloup Marianne Metois Haibing Li 2018 Southeastward increase of the late Quaternary slip rate of the Xianshuihe fault eastern Tibet Geodynamic and seismic hazard implications Earth and Planetary Science Letters 485 19 31 Bibcode 2018E amp PSL 485 19B doi 10 1016 j epsl 2017 12 045 Clarence R Allen Luo Zhuoli Qian Hong Wen Xueze Zhou Huawei Huang Weishi 1989 U S Geological Survey Open file Report Fault segmentation and controls of rupture initiation and termination 89 315 10 30 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2021 Yang Jianbing Zhao Bin Du Ruilin Yu Jiansheng Wang Dongzhen 2020 1923年仁达地震与1973年炉霍地震的破裂模型及触发关系研究 Research on the Rupture Model and Trigger Relationship of Renda Earthquake in 1923 and Luhuo Earthquake in 1973 Journal of Geodesy and Geodynamics Chinese 40 8 783 789 doi 10 14075 j jgg 2020 08 003 Procitovano 2 lipnya 2021 Hui lan Zhou Clarence R Allen and Hiroo Kanamori 1983 Rupture complexity of the 1970 Tonghai and 1973 Luhuo earthquakes China from P wave inversion and relationship to surface faulting PDF Bulletin of the Seismological Society of America 73 6A 1585 Bibcode 1983BuSSA 73 1585Z doi 10 1785 BSSA07306A1585 Clarance R Allen Qian Hong Xue Ze Wen Luo Zhuoli 1991 Field study of a highly active fault zone The Xianshuihe fault of southwestern China 103 9 1178 1199 Bibcode 1991GSAB 103 1178A doi 10 1130 0016 7606 1991 103 lt 1178 FSOAHA gt 2 3 CO 2 M 7 0 184 km NW of Kangding China earthquake usgs gov USGS Procitovano 2 lipnya 2021 Yang Yanyu red 6 lyutogo 2013 四川炉霍40年从地震废墟上崛起 China News Procitovano 2 lipnya 2021 Li Zhongdong 25 lyutogo 2019 163 com Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2021 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 13 serpnya 2013 四川炉霍40年从地震废墟上崛起 Chinese China News Network 2013 Procitovano 23 lipnya 2021 Posilannya 记忆中的年 四十八年前的春节 Zobrazhennya zemletrusu