Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зелена Дібро́ва — село в Україні, у Житомирському районі, Житомирської області. Входить до складу Курненської сільської громади.
| село Зелена Діброва | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Курненська сільська громада |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Яблоне |
| Населення | 200 |
| Територія | 0,838 км² |
| Густота населення | 238,66 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12019 |
| Телефонний код | +380 4131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°33′52″ пн. ш. 28°03′57″ сх. д. / 50.56444° пн. ш. 28.06583° сх. д.Координати: 50°33′52″ пн. ш. 28°03′57″ сх. д. / 50.56444° пн. ш. 28.06583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 217 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 6, с. Соколів, Пулинський р-н, Житомирська обл., 12021; староста — вул. Партизанська, 10, с. Теньківка, Пулинський р-н, Житомирська обл., 12020 |
| Карта | |
  Зелена Діброва | |
 Зелена Діброва | |
| Мапа | |
Географія
Село розташоване на берегах річки Стражівка.
Історія
Ще на початку 17 століття, де розташовані сучасні с. Яблоне (Зелена Діброва) і навколишні села, як стверджують літописи, росли ліси: дубові, березові, липові гаї, болота, ручайки — так званий «чортоліс». Ліси були непрохідні, дрімучі, віковічні з великими дарами природи (риба, звірі, бджоли, ягоди). Перші поселенці могли жити за рахунок дарів природи.
Після побудови греблі на річці Тні та виплавлення заліза з болотяної руди, виникло поселення Дубинники (на території сучасної Ст. Рудні), Рудня Дубинники, Рудня Дубова, а зараз Стара Рудня. Коли віковічні дубові гаї у Рудні Дубовій були вирубані, центром викурювання дубового вугілля стало сучасне село Яблоне. (Тут росла дика яблунька, де зараз сучасна контора колгоспу. Йшли на роботу до Яблуньки, а поселення назвали на честь тієї Яблуньки).
На території сучасного села Мирне добували поташ, дьоготь, цю місцевість назвали Пічки. На півночі місцевості, після скасування кріпосного права 1861 року стали поселятися німці (Гутнехт, Шленгер, Шульц), а поселення назвали Зелена Діброва. Ще на початку 20 століття селяни проживали на невеликих земельних ділянках, відвойованих від лісових масивів, боліт. Після вирубки дубових гаїв для викурювання вугілля, розкорчували пні, осушували канавки і займались землеробством, скотарством.
В основному, що виробляли те й споживали, жили як за часів середньовіччя. Бідність, злидні, суспільна неписьменність, чаклунство, знахарство, різні хвороби. Виживали лише ті, хто мав добре здоров'я. Після скасування кріпосного права 1861 р. для розвитку капіталістичних відносин потрібні освічені кадри. Земство вимагало від общини с. Яблоне будувати в селі школу, але ніхто з місцевих жителів села не хотів виділити в центрі села земельну ділянку під побудову школи.
На початку XVII ст. у Яблоному працювали дві школи: Польська і Німецька.
- Історія костелу в селі
На зібранні сільської громади у 90-х роках XIX століття, вирішили будувати в центрі села костел. На будівництво костелу та жилий костельний будинок для священнослужителя, зі своїх земель виділили частку Адам Башинський, Якуб Гонгало, Бортківський, а також була взята ділянка під бувшою корчмою.
На той час, коли всі роботи виконувалися вручну, побудова костелу вважалася гігантом будівництва, яке потребувало великих коштів, робочої сили, транспорту, і особливо матеріалів. А це означало, що потрібно було заготовити вручну в лісі понад 100 метрів кубічних дуба, сосни і привести до місця будівництва, порізати на бруски і дошки, постругати дошки на оббивку всередині і зовні, змастити дошки олією і каустиком… Заготовити в кар'єрі с. Варварівки Нов-Волинського району. 51 метрів кубічних каменю і привезти кіньми на будівництво. Потрібно було багато коштів щоб закупити камінь, ліс, олію, фарбу, скло, бляху для даху та інші матеріали. Гроші на закупку матеріалів та будівництво ким були пожертвувані не відомо.
Всі роботи виконувались в основному після закінчення робіт по сільському господарству, тобто взимку. У 1900 році костел в основному був побудований, але ще не повністю, не обладнаний всередині, без дзвону та огорожі, а також була проблема з облаштуванням кладовища (ніхто не хотів виділити землю). Але по неділях і в свята вже відбувалися Служби Божі. Згодом, Францішка Гонгало, мешканка села, виділила власну земельну ділянку під сучасне кладовище.
Костел навколо себе збирав мешканців Яблоного, Стара Рудня, Вируби, Мирне до яких доїжджали отці. Костел став основним культурним центром села. Мешканці з Яблоного та навколишніх сіл мали можливість у неділю, свята бути на Божій Службі, почути корисні поради священика, приймати таїнства, зустрітись з родичами, з нащадками, показати себе, сім'ю, обговорити наболілі справи, навіть відпочити від повсякденного життя. Яблоне стає центром для навколишніх сіл.
Освячення костелу відбулось 8 травня 1910 р., покровителем костьолу став святий Йосафат (Кунцевич), а настоятелем отець Рушицький. Був він настоятелем також для мешканців навколишніх сіл: Ст. Рудня, Мирне, Вироби, Соколів.
- 1920 — 40 рр.
У 1926 р. радянська влада забирає будинок священика під початкову школу, а о.Рушицький змушений перейти мешкати в інший, гірший будинок біля сільського клубу. Наступні роки 1927 - 1938 рр. для жителів села стають роками жорстоких переслідувань і репресій з боку радянської влади. Спочатку людей висилали на Сибір, а пізніше на Біломорсько-Балтійський канал, також в Донецьку область і Казахстан. Багато жителів села, а саме чоловіків було розстріляно органами НКВС. Жінок і дітей вважали за ворогів і виселено за межі області.
Тоді як і нині, село Яблоне 99 % жителів становили Католики Римського обряду, до того ж польського походження, що визивало найбільшу ненависть комуністичної влади. Село стало пусткою. Не стало кому працювати в колгоспі. З села Олександрівка Новоград-Волинського району переселились сюди українські сім'ї. В селі Яблоне закрили польську початкову школу, а костел переробили на сільський клуб, в який на диво влади, населення села не пішло.
- Період німецької окупації
З початком Другої світової війни і захоплення території німцями село відновлюється. З осені 1941 р. проводиться служба Божа. Настоятелем є о. Янчевський, захристиянином Адам Гонгало. Костел та огорожу кладовища відремонтовано. У 1942 р. поставили фігуру. До 1959 року в костелі відправляється служба Божа. Ксьондзи: Роман Яновський, Станіслав Щипта, Декан, Кашуба.
- 1950 — 80 рр.
Наприкінці 50-х рр. костел знову було закрито, купол з костелу зняли, фігури перенесли на кладовище, приміщення костелу використали під клуб. Населення в «костел-клуб» не пішло і цього разу. Приміщення костелу вирішили використати під магазин.
Не зважаючи на погрози з боку влади, люди надалі продовжували жити віруючим життям: святкували кожне Католицьке свято, старались хоча б у великі свята бути на службі Божій. Цікавим є ще те, що в селі Соколів, яке знаходиться за десять кілометрів від Яблоного була відкрита Православна церква, але люди в її не пішли, дітей христили лише в католицькій вірі, чим і зберегли католицьку популяцію і традиції в селі.
- Період Перебудови
У 1986 році в село починає приїздити нововисвячений священик, отець Олександр Мілевський, котрий і розпочинає творити нову історію села і парафії в Яблонному. Спочатку служба Божа відправлялась на вулиці біля костелу — магазину. Люди великими громадами почали збиратись на Недільну службу Божу. Жителі самі приносили стіл, який служив за вівтар, стільці , лавки, килими і все що було потрібне для відправи. Отець Олександр Мілевський став справжнім батьком, якого після стількох років очікували вірні вірі мешканці. На його заклик, розпочали старання на ново відібрати у влади свій костел.
Люди починають жити новим повним життям, користати з таїнств, цілими групами приходили сім’ї, які були не вінчані. На передшлюбних катехезах готувалися до вінчання, діти почали готуватись до першого причастя. Вже в 90-х роках приступали до першого причастя по 30 — 40 чоловік, дітей, молоді, дорослих, всіх хто раніше не мав змоги приготуватись до цього таїнства.
На той ще час пані Зося працює продавцем в приміщенні костелу — магазину. Чоловік пані Зосі, на прохання отця Олександра та нині покійного Архієпископа Києво-Житомирського Яна Пурвінського і односельчан, займається всім потрібним для того, щоб як найшвидше костел зміг бути повернутий громаді. Люди пишуть по всіх потрібних і навіть менш потрібних організаціях, звертаються куди тільки було можливо і не можливо.
Вже за два роки від першого приїзду священика, костел є забраний і стає власністю парафії. Магазин переносять до іншого будинку, а в костелі розпочинають генеральний ремонт. Всі стіни повністю повинні були очищені, покриті машинним переробом, вирівняні оббиті ДВП, знову помальовані оліфою. Після чого найняли художників з Житомира, а саме Юлія Словінського з сином Павлом. Котрі розпочали робити окрасу всієї святині, як з середини так і зовні. В середині, по бокових стінах повстали чотири Апостоли, котрі якби підтримували з чотирьох сторін костел. Нa тильній стороні зображено фрагмент Хресної дороги, а саме св. Вероніка витирає Пресвяте Обличчя Ісуса Христа. З іншої, по правій стороні від вівтаря, трьох жінок котрі в день Воскресіння поспішають до гробу Господнього. Над вівтарем зображений Св. Дух котрий в постаті білого голуба котрий сходить на віруючих в костелі. Вставлені нові вікна, на ново побудували в костелі «хори». Ремонт триває більше року. Парафія розвивається, віруючих в костелі з кожним разом все більше віруючих котрі приходять з інших сіл.
Дуже гарно в селі розпочинають на ново свята Різдва Господнього. Коляда є тут надзвичайною. По коляді ходять всі, починаючи від, тих хто може ходити, а закінчуючи тими, хто ще має сили ходити. Ходити приходиться досить багато. Не має ні однієї хати в котру б не запросили священика, не зважаючи чи там живуть українці чи поляки, православні чи католики. Всі радо приймають священика і всіх людей котрі ходять по коляді. Діляться і пригощають всім що мають і всі дуже хочуть щоб священик щось від них взяв. Коли взимку є багато снігу чоловіки запрягають коней в сані, прикрашають, а на найкращих конях і санях, завжди їде попереду священик. Коляда стає для парафії традиційним святом. В склад парафії входять також і села розташовані біля Яблоного.
У 1989 році отець Олександр Мілевський вступає до Товариства Католицького Апостольства, отців і братів Паллотинів, де складає перші шлюби. В 1990 в Україну приїжджають перші Паллотини, котрі трохи пізніше також доїжджають до Яблоного. В 1991 році приїжджає до праці в Україні, отець Станіслав Фірут також Паллотин, котрий трохи пізніше стає настоятелем в Яблоному, але не проживає в селі, лиш доїжджає з парафії Кам'яний Брід.
- Період Незалежності
У 1999 році приїздить з Польщі отець Войцех Вольгина, працює він в Яблоному і Червоноармійську (нині Пулини) — бувший районний центр в який входило територіально і село Яблоне. Також з того самого року приїздять для праці з дітьми сестри Назаретанкі з Червоноармійська, котрі проводять щоп'ятниці для дітей та молоді катехізацію. Купує він в селі хату для ксьондза, але сам в ній не проживає. Ксьондз Войцех працює до 2002 року. Після праці в Яблоному, отця Войцеха переносять до праці на Білорусію.
2002—2003 рр. Яблоне доїжджають знову Паллотини. Знову в Яблоному працює отець Олександр Мілевський. В 2003 році знову змінюється настоятель котрим стає єпархіальний отець Микола Піщик. В Яблоному він працює близько двох років. На відміну від попередників отець Микола перебирається до Яблоного, де живе у хаті для священика.
У 2005 році до Яблоного приїздить отець Ярослав Палка, але працює дуже короткий час. Після від'їзду отця Ярослава в парафії не стало кому працювати, тому, на прохання Архієпископа починають знову доїзжати отці Паллотини, а саме отець Олександр Мілевський. В тому ж році знову, ще раз відбувається зміна. Отець Олександр отримує нову парафію в селі Болярка Житомирського району, а до Яблоного починають приїздити Отці з Паллотини з Нового Завода Отець Богдан Кушнір настоятель і отець Адам Богуш вікарій. Пізніше ще долучається до них, брат Іван Березін. Поставлено в цьому році нові мікрофони, Катехізацію для молоді проводить сам отець Богдан, а з дітьми починає працювати брат Іван.
З 2006 року починають святкувати в більш урочистий спосіб 8 травня парафіяльний відпуст (100-тя храму) запрошують на урочистість Єпископа, наймають оркестр, при костельну з Нового Завода. Також запрошують настоятелів з інших парафій. Настоятелем в парафіє, є молодий священик Адам Богуш.
До 1 серпня 2017 року село входило до складу Теньківської сільської ради Пулинського району Житомирської області.
Примітки
- . Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2020.
- Теньківська сільська рада Житомирська область. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 7 листопада 2020.
Посилання
- Погода в Зеленій Діброві [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zelena Dibro va selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vhodit do skladu Kurnenskoyi silskoyi gromadi selo Zelena Dibrova Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Kurnenska silska gromada Osnovni dani Kolishnya nazva Yablone Naselennya 200 Teritoriya 0 838 km Gustota naselennya 238 66 osib km Poshtovij indeks 12019 Telefonnij kod 380 4131 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 33 52 pn sh 28 03 57 sh d 50 56444 pn sh 28 06583 sh d 50 56444 28 06583 Koordinati 50 33 52 pn sh 28 03 57 sh d 50 56444 pn sh 28 06583 sh d 50 56444 28 06583 Serednya visota nad rivnem morya 217 m Misceva vlada Adresa radi vul Centralna 6 s Sokoliv Pulinskij r n Zhitomirska obl 12021 starosta vul Partizanska 10 s Tenkivka Pulinskij r n Zhitomirska obl 12020 Karta Zelena Dibrova Zelena Dibrova Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Zelena Dibrova GeografiyaSelo roztashovane na beregah richki Strazhivka IstoriyaShe na pochatku 17 stolittya de roztashovani suchasni s Yablone Zelena Dibrova i navkolishni sela yak stverdzhuyut litopisi rosli lisi dubovi berezovi lipovi gayi bolota ruchajki tak zvanij chortolis Lisi buli neprohidni drimuchi vikovichni z velikimi darami prirodi riba zviri bdzholi yagodi Pershi poselenci mogli zhiti za rahunok dariv prirodi Pislya pobudovi grebli na richci Tni ta viplavlennya zaliza z bolotyanoyi rudi viniklo poselennya Dubinniki na teritoriyi suchasnoyi St Rudni Rudnya Dubinniki Rudnya Dubova a zaraz Stara Rudnya Koli vikovichni dubovi gayi u Rudni Dubovij buli virubani centrom vikuryuvannya dubovogo vugillya stalo suchasne selo Yablone Tut rosla dika yablunka de zaraz suchasna kontora kolgospu Jshli na robotu do Yablunki a poselennya nazvali na chest tiyeyi Yablunki Na teritoriyi suchasnogo sela Mirne dobuvali potash dogot cyu miscevist nazvali Pichki Na pivnochi miscevosti pislya skasuvannya kriposnogo prava 1861 roku stali poselyatisya nimci Gutneht Shlenger Shulc a poselennya nazvali Zelena Dibrova She na pochatku 20 stolittya selyani prozhivali na nevelikih zemelnih dilyankah vidvojovanih vid lisovih masiviv bolit Pislya virubki dubovih gayiv dlya vikuryuvannya vugillya rozkorchuvali pni osushuvali kanavki i zajmalis zemlerobstvom skotarstvom V osnovnomu sho viroblyali te j spozhivali zhili yak za chasiv serednovichchya Bidnist zlidni suspilna nepismennist chaklunstvo znaharstvo rizni hvorobi Vizhivali lishe ti hto mav dobre zdorov ya Pislya skasuvannya kriposnogo prava 1861 r dlya rozvitku kapitalistichnih vidnosin potribni osvicheni kadri Zemstvo vimagalo vid obshini s Yablone buduvati v seli shkolu ale nihto z miscevih zhiteliv sela ne hotiv vidiliti v centri sela zemelnu dilyanku pid pobudovu shkoli Na pochatku XVII st u Yablonomu pracyuvali dvi shkoli Polska i Nimecka Istoriya kostelu v seli Na zibranni silskoyi gromadi u 90 h rokah XIX stolittya virishili buduvati v centri sela kostel Na budivnictvo kostelu ta zhilij kostelnij budinok dlya svyashennosluzhitelya zi svoyih zemel vidilili chastku Adam Bashinskij Yakub Gongalo Bortkivskij a takozh bula vzyata dilyanka pid buvshoyu korchmoyu Na toj chas koli vsi roboti vikonuvalisya vruchnu pobudova kostelu vvazhalasya gigantom budivnictva yake potrebuvalo velikih koshtiv robochoyi sili transportu i osoblivo materialiv A ce oznachalo sho potribno bulo zagotoviti vruchnu v lisi ponad 100 metriv kubichnih duba sosni i privesti do miscya budivnictva porizati na bruski i doshki postrugati doshki na obbivku vseredini i zovni zmastiti doshki oliyeyu i kaustikom Zagotoviti v kar yeri s Varvarivki Nov Volinskogo rajonu 51 metriv kubichnih kamenyu i privezti kinmi na budivnictvo Potribno bulo bagato koshtiv shob zakupiti kamin lis oliyu farbu sklo blyahu dlya dahu ta inshi materiali Groshi na zakupku materialiv ta budivnictvo kim buli pozhertvuvani ne vidomo Vsi roboti vikonuvalis v osnovnomu pislya zakinchennya robit po silskomu gospodarstvu tobto vzimku U 1900 roci kostel v osnovnomu buv pobudovanij ale she ne povnistyu ne obladnanij vseredini bez dzvonu ta ogorozhi a takozh bula problema z oblashtuvannyam kladovisha nihto ne hotiv vidiliti zemlyu Ale po nedilyah i v svyata vzhe vidbuvalisya Sluzhbi Bozhi Zgodom Francishka Gongalo meshkanka sela vidilila vlasnu zemelnu dilyanku pid suchasne kladovishe Kostel navkolo sebe zbirav meshkanciv Yablonogo Stara Rudnya Virubi Mirne do yakih doyizhdzhali otci Kostel stav osnovnim kulturnim centrom sela Meshkanci z Yablonogo ta navkolishnih sil mali mozhlivist u nedilyu svyata buti na Bozhij Sluzhbi pochuti korisni poradi svyashenika prijmati tayinstva zustritis z rodichami z nashadkami pokazati sebe sim yu obgovoriti nabolili spravi navit vidpochiti vid povsyakdennogo zhittya Yablone staye centrom dlya navkolishnih sil Osvyachennya kostelu vidbulos 8 travnya 1910 r pokrovitelem kostolu stav svyatij Josafat Kuncevich a nastoyatelem otec Rushickij Buv vin nastoyatelem takozh dlya meshkanciv navkolishnih sil St Rudnya Mirne Virobi Sokoliv 1920 40 rr U 1926 r radyanska vlada zabiraye budinok svyashenika pid pochatkovu shkolu a o Rushickij zmushenij perejti meshkati v inshij girshij budinok bilya silskogo klubu Nastupni roki 1927 1938 rr dlya zhiteliv sela stayut rokami zhorstokih peresliduvan i represij z boku radyanskoyi vladi Spochatku lyudej visilali na Sibir a piznishe na Bilomorsko Baltijskij kanal takozh v Donecku oblast i Kazahstan Bagato zhiteliv sela a same cholovikiv bulo rozstrilyano organami NKVS Zhinok i ditej vvazhali za vorogiv i viseleno za mezhi oblasti Todi yak i nini selo Yablone 99 zhiteliv stanovili Katoliki Rimskogo obryadu do togo zh polskogo pohodzhennya sho vizivalo najbilshu nenavist komunistichnoyi vladi Selo stalo pustkoyu Ne stalo komu pracyuvati v kolgospi Z sela Oleksandrivka Novograd Volinskogo rajonu pereselilis syudi ukrayinski sim yi V seli Yablone zakrili polsku pochatkovu shkolu a kostel pererobili na silskij klub v yakij na divo vladi naselennya sela ne pishlo Period nimeckoyi okupaciyi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni i zahoplennya teritoriyi nimcyami selo vidnovlyuyetsya Z oseni 1941 r provoditsya sluzhba Bozha Nastoyatelem ye o Yanchevskij zahristiyaninom Adam Gongalo Kostel ta ogorozhu kladovisha vidremontovano U 1942 r postavili figuru Do 1959 roku v kosteli vidpravlyayetsya sluzhba Bozha Ksondzi Roman Yanovskij Stanislav Shipta Dekan Kashuba 1950 80 rr Naprikinci 50 h rr kostel znovu bulo zakrito kupol z kostelu znyali figuri perenesli na kladovishe primishennya kostelu vikoristali pid klub Naselennya v kostel klub ne pishlo i cogo razu Primishennya kostelu virishili vikoristati pid magazin Ne zvazhayuchi na pogrozi z boku vladi lyudi nadali prodovzhuvali zhiti viruyuchim zhittyam svyatkuvali kozhne Katolicke svyato staralis hocha b u veliki svyata buti na sluzhbi Bozhij Cikavim ye she te sho v seli Sokoliv yake znahoditsya za desyat kilometriv vid Yablonogo bula vidkrita Pravoslavna cerkva ale lyudi v yiyi ne pishli ditej hristili lishe v katolickij viri chim i zberegli katolicku populyaciyu i tradiciyi v seli Period Perebudovi U 1986 roci v selo pochinaye priyizditi novovisvyachenij svyashenik otec Oleksandr Milevskij kotrij i rozpochinaye tvoriti novu istoriyu sela i parafiyi v Yablonnomu Spochatku sluzhba Bozha vidpravlyalas na vulici bilya kostelu magazinu Lyudi velikimi gromadami pochali zbiratis na Nedilnu sluzhbu Bozhu Zhiteli sami prinosili stil yakij sluzhiv za vivtar stilci lavki kilimi i vse sho bulo potribne dlya vidpravi Otec Oleksandr Milevskij stav spravzhnim batkom yakogo pislya stilkoh rokiv ochikuvali virni viri meshkanci Na jogo zaklik rozpochali starannya na novo vidibrati u vladi svij kostel Lyudi pochinayut zhiti novim povnim zhittyam koristati z tayinstv cilimi grupami prihodili sim yi yaki buli ne vinchani Na peredshlyubnih katehezah gotuvalisya do vinchannya diti pochali gotuvatis do pershogo prichastya Vzhe v 90 h rokah pristupali do pershogo prichastya po 30 40 cholovik ditej molodi doroslih vsih hto ranishe ne mav zmogi prigotuvatis do cogo tayinstva Na toj she chas pani Zosya pracyuye prodavcem v primishenni kostelu magazinu Cholovik pani Zosi na prohannya otcya Oleksandra ta nini pokijnogo Arhiyepiskopa Kiyevo Zhitomirskogo Yana Purvinskogo i odnoselchan zajmayetsya vsim potribnim dlya togo shob yak najshvidshe kostel zmig buti povernutij gromadi Lyudi pishut po vsih potribnih i navit mensh potribnih organizaciyah zvertayutsya kudi tilki bulo mozhlivo i ne mozhlivo Vzhe za dva roki vid pershogo priyizdu svyashenika kostel ye zabranij i staye vlasnistyu parafiyi Magazin perenosyat do inshogo budinku a v kosteli rozpochinayut generalnij remont Vsi stini povnistyu povinni buli ochisheni pokriti mashinnim pererobom virivnyani obbiti DVP znovu pomalovani olifoyu Pislya chogo najnyali hudozhnikiv z Zhitomira a same Yuliya Slovinskogo z sinom Pavlom Kotri rozpochali robiti okrasu vsiyeyi svyatini yak z seredini tak i zovni V seredini po bokovih stinah povstali chotiri Apostoli kotri yakbi pidtrimuvali z chotiroh storin kostel Na tilnij storoni zobrazheno fragment Hresnoyi dorogi a same sv Veronika vitiraye Presvyate Oblichchya Isusa Hrista Z inshoyi po pravij storoni vid vivtarya troh zhinok kotri v den Voskresinnya pospishayut do grobu Gospodnogo Nad vivtarem zobrazhenij Sv Duh kotrij v postati bilogo goluba kotrij shodit na viruyuchih v kosteli Vstavleni novi vikna na novo pobuduvali v kosteli hori Remont trivaye bilshe roku Parafiya rozvivayetsya viruyuchih v kosteli z kozhnim razom vse bilshe viruyuchih kotri prihodyat z inshih sil Duzhe garno v seli rozpochinayut na novo svyata Rizdva Gospodnogo Kolyada ye tut nadzvichajnoyu Po kolyadi hodyat vsi pochinayuchi vid tih hto mozhe hoditi a zakinchuyuchi timi hto she maye sili hoditi Hoditi prihoditsya dosit bagato Ne maye ni odniyeyi hati v kotru b ne zaprosili svyashenika ne zvazhayuchi chi tam zhivut ukrayinci chi polyaki pravoslavni chi katoliki Vsi rado prijmayut svyashenika i vsih lyudej kotri hodyat po kolyadi Dilyatsya i prigoshayut vsim sho mayut i vsi duzhe hochut shob svyashenik shos vid nih vzyav Koli vzimku ye bagato snigu choloviki zapryagayut konej v sani prikrashayut a na najkrashih konyah i sanyah zavzhdi yide poperedu svyashenik Kolyada staye dlya parafiyi tradicijnim svyatom V sklad parafiyi vhodyat takozh i sela roztashovani bilya Yablonogo U 1989 roci otec Oleksandr Milevskij vstupaye do Tovaristva Katolickogo Apostolstva otciv i brativ Pallotiniv de skladaye pershi shlyubi V 1990 v Ukrayinu priyizhdzhayut pershi Pallotini kotri trohi piznishe takozh doyizhdzhayut do Yablonogo V 1991 roci priyizhdzhaye do praci v Ukrayini otec Stanislav Firut takozh Pallotin kotrij trohi piznishe staye nastoyatelem v Yablonomu ale ne prozhivaye v seli lish doyizhdzhaye z parafiyi Kam yanij Brid Period Nezalezhnosti U 1999 roci priyizdit z Polshi otec Vojceh Volgina pracyuye vin v Yablonomu i Chervonoarmijsku nini Pulini buvshij rajonnij centr v yakij vhodilo teritorialno i selo Yablone Takozh z togo samogo roku priyizdyat dlya praci z ditmi sestri Nazaretanki z Chervonoarmijska kotri provodyat shop yatnici dlya ditej ta molodi katehizaciyu Kupuye vin v seli hatu dlya ksondza ale sam v nij ne prozhivaye Ksondz Vojceh pracyuye do 2002 roku Pislya praci v Yablonomu otcya Vojceha perenosyat do praci na Bilorusiyu 2002 2003 rr Yablone doyizhdzhayut znovu Pallotini Znovu v Yablonomu pracyuye otec Oleksandr Milevskij V 2003 roci znovu zminyuyetsya nastoyatel kotrim staye yeparhialnij otec Mikola Pishik V Yablonomu vin pracyuye blizko dvoh rokiv Na vidminu vid poperednikiv otec Mikola perebirayetsya do Yablonogo de zhive u hati dlya svyashenika U 2005 roci do Yablonogo priyizdit otec Yaroslav Palka ale pracyuye duzhe korotkij chas Pislya vid yizdu otcya Yaroslava v parafiyi ne stalo komu pracyuvati tomu na prohannya Arhiyepiskopa pochinayut znovu doyizzhati otci Pallotini a same otec Oleksandr Milevskij V tomu zh roci znovu she raz vidbuvayetsya zmina Otec Oleksandr otrimuye novu parafiyu v seli Bolyarka Zhitomirskogo rajonu a do Yablonogo pochinayut priyizditi Otci z Pallotini z Novogo Zavoda Otec Bogdan Kushnir nastoyatel i otec Adam Bogush vikarij Piznishe she doluchayetsya do nih brat Ivan Berezin Postavleno v comu roci novi mikrofoni Katehizaciyu dlya molodi provodit sam otec Bogdan a z ditmi pochinaye pracyuvati brat Ivan Z 2006 roku pochinayut svyatkuvati v bilsh urochistij sposib 8 travnya parafiyalnij vidpust 100 tya hramu zaproshuyut na urochistist Yepiskopa najmayut orkestr pri kostelnu z Novogo Zavoda Takozh zaproshuyut nastoyateliv z inshih parafij Nastoyatelem v parafiye ye molodij svyashenik Adam Bogush Do 1 serpnya 2017 roku selo vhodilo do skladu Tenkivskoyi silskoyi radi Pulinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Primitki Ukrposhta Arhiv originalu za 18 listopada 2019 Procitovano 7 listopada 2020 Tenkivska silska rada Zhitomirska oblast Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 7 listopada 2020 PosilannyaPogoda v Zelenij Dibrovi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine