Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Окремі положення цієї статті сумнівні. |
«За ширмою» — роман українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича, написаний у 1963-му році, в добу відлиги. На думку Григорія Костюка, він «посідає центральне місце в другій добі творчості письменника».
 обкладинка першого видання | |
| Автор | Борис Антоненко-Давидович |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Мова | українська |
| Видавництво | Радянський письменник |
| Видано | 1963 |
Сюжет
Дія відбувається головним чином у кишлаковій лікарні глухого району Узбекистану після другої світової війни. В центрі уваги — лікар Постоловський з родиною (дружина, трирічний син і стара мати). Побічну, але сюжетно-зв'язкову й ідейну ролю грають ще дві особи: завідувач облздороввідділу лікар Ходжаєв і бездомна, шолудива, сліпа на одне око сука Жучка.
З розлогої, на початку ніби спокійної розповіді роману читач довідується, що чесний, відданий своїм пацієнтам лікар Постоловський занедбав свою рідну матір, яка занедужала на рак. Відгородивши ширмою в кутку свого кабінету місце для матері, він, поринувши в свою фахову працю, не помічав, що мати, не маючи прихильності від чужої духом і культурою невістки-росіянки, жила в пекельних умовах, її довго тримала на силі лише велика материнська любов до сина. Але смертельна хвороба й синова недбалість звалюють її остаточно з ніг. Син похопився, збагнув небезпеку й вирішує негайно відвезти матір до лікарні в Томськ на операцію. У поїзді, по дорозі до Ташкента, мати відчула,
«...що життя вже витікає з неї, і душа її ледве держиться в безсилому, обважнілому тілі(...). Вона не думала ні про свою хворобу, ні про операцію, їй не вірилося навіть, що вона поїде ще до якогось сибірського Томська. Пощо? Ні, вона їде з сином на ту далеку, святу землю, де вона народилася, де сплять вічним сном її батьки й прадіди, де годиться і їй схилити свою голову».
І вона впала в передсмертну непритомність. Коли прийшла до себе, то ледве могла промовити, щоб син відвіз її до Переяслава. Син зрозумів і
...поквапливо, щоб мати встигла ще почути, голосно сказав: — Я одвезу, мамо.
Але мати більше вже не відгукнулась».
Тільки тоді Постоловський зрозумів глибину свого злочину перед матір'ю, тільки трагізм такого непоправного фіналу збурив його синівське сумління й викликав свідомість свого великого боргу перед мамою, перед тим Переяславом, про який вона марила, і перед тією землею, на якій і він народився.
«...Він одвернувся й перевів очі в далину, куди простяглися безконечні рейки на південь, куди весь час линула думка зажуреної матері, до того далекого Переяслава, і твердо проказав сам собі: — Я все сплачу, мамо. Все!»
І ці слова його прозвучали як синівська клятва над труною матері.
Значення
«За ширмою» — один із найвизначніших творів української літератури повоєнних років[ ]. Це не психологічний родинно-побутовий роман. Це не просто спроба «нагадати молодому поколінню про його обов'язки до батьків, а разом з тим торкнутися деяких родинних проблем»[], як, може, навмисне не розкриваючи, сугерував ідею роману сам автор у передмові до його журнальної публікації 1962 року. Це не традиційна проблема дітей і батьків, як твердив дехто з критиків (Леонід Бойко, Дмитро Чуб). Це не дидактичний роман, не роман про «виховання правдою і красою» (К. Волинський)[], — а щось більше, ширше і глибше за всі ці окремо поставлені проблеми. Це синтеза цих проблем. Це соціально-психологічний роман про кровний взаємозв'язок людини і суспільства, людини і нації[ ].
Ще в першій добі своєї творчості, зокрема в повісті «Смерть», Антоненко-Давидович виявив себе майстром зображувати в малому велике. В «За ширмою» він дійшов вершини цього мистецтва[]. У фокусі однієї родини, у стосунках між сином і матір'ю він відтворив складну проблему — внутрішній, підсвідомий навіть, але нерозривний зв'язок людини з народом, з батьківщиною. Коли Постоловський над прахом матері давав клятву спокутувати свою провину, сплатити свій борг перед нею, то він уже мав на серці свій народ, свою батьківщину. У цьому суспільно-виховна й мистецька сила роману. Якщо до цього додати, що роман написав першорядний стиліст, відшліфованою літературною мовою, з виразним індивідуальним звучанням кожного майстерно вирізьбленого персонажа, то стане зрозуміло, чому поява цього роману сколихнула запліснявіле плесо радянської літератури й відразу викликала численні відгуки в пресі[].
Видання
- Антоненко-Давидович, Борис Дмитрович. За ширмою: роман / Борис Дмитрович Антоненко-Давидович. – Київ: Радянський письменник, 1963. – 261 с.
- Антоненко-Давидович Б. За ширмою. — Мельборн, 1972. — 263 с.
- Антоненко-Давидович Б. За ширмою // Антоненко-Давидович Б. Твори: У 2 т. – Т.2
Переклади
- Antonenko-Davydovych Borys. Behind The Curtain. — Doncaster: Bayda books, 1980. — 173 p.
- Antonenko-Dawydowicz Borys. Za parawanem. — Warszawa: Czytelnik, 1974. — 226 p.
Примітки
- Костюк Г. …Що вгору йде… // «Сучасність», ч. 10, 1980 [1][недоступне посилання].
- Дмитро Чуб. Про роман «За ширмою» та його автора // Антоненко-Давидович Б. За ширмою. — Мельборн, 1972. — 261 —263 с.
- Borys Antonenko-Davydovych. Behind the Curtain (англ.) . Bayda Books. Процитовано 21 вересня 2016. Переклав Юрій Ткач.
Джерела
- Костюк Г. …Що вгору йде… // «Сучасність», ч. 10, 1980.
- Жигун С. Роман Бориса Антоненка-Давидовича "За ширмою": постколоніальне прочитання // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. — 2014. — Вип. 19. — с. 95-99 [2].
- Петро Іванишин. Опозиція особисте/суспільне в романі Б.Антоненка-Давидовича “За ширмою” (психологічна інтерпретація) [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Б. Антоненко-Давидович "За ширмою" [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- За ширмою [ 14 грудня 2016 у Wayback Machine.] на сайті електронної бібліотеки «Чтиво»
- Аудіокнижка на сайті проєкту Sluhay
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okremi polozhennya ciyeyi statti sumnivni Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Za shirmoyu roman ukrayinskogo pismennika Borisa Antonenka Davidovicha napisanij u 1963 mu roci v dobu vidligi Na dumku Grigoriya Kostyuka vin posidaye centralne misce v drugij dobi tvorchosti pismennika Za shirmoyu obkladinka pershogo vidannyaAvtorBoris Antonenko DavidovichKrayinaUkrayinaMovaukrayinskaVidavnictvoRadyanskij pismennikVidano1963SyuzhetDiya vidbuvayetsya golovnim chinom u kishlakovij likarni gluhogo rajonu Uzbekistanu pislya drugoyi svitovoyi vijni V centri uvagi likar Postolovskij z rodinoyu druzhina tririchnij sin i stara mati Pobichnu ale syuzhetno zv yazkovu j idejnu rolyu grayut she dvi osobi zaviduvach oblzdorovviddilu likar Hodzhayev i bezdomna sholudiva slipa na odne oko suka Zhuchka Z rozlogoyi na pochatku nibi spokijnoyi rozpovidi romanu chitach doviduyetsya sho chesnij viddanij svoyim paciyentam likar Postolovskij zanedbav svoyu ridnu matir yaka zaneduzhala na rak Vidgorodivshi shirmoyu v kutku svogo kabinetu misce dlya materi vin porinuvshi v svoyu fahovu pracyu ne pomichav sho mati ne mayuchi prihilnosti vid chuzhoyi duhom i kulturoyu nevistki rosiyanki zhila v pekelnih umovah yiyi dovgo trimala na sili lishe velika materinska lyubov do sina Ale smertelna hvoroba j sinova nedbalist zvalyuyut yiyi ostatochno z nig Sin pohopivsya zbagnuv nebezpeku j virishuye negajno vidvezti matir do likarni v Tomsk na operaciyu U poyizdi po dorozi do Tashkenta mati vidchula sho zhittya vzhe vitikaye z neyi i dusha yiyi ledve derzhitsya v bezsilomu obvazhnilomu tili Vona ne dumala ni pro svoyu hvorobu ni pro operaciyu yij ne virilosya navit sho vona poyide she do yakogos sibirskogo Tomska Posho Ni vona yide z sinom na tu daleku svyatu zemlyu de vona narodilasya de splyat vichnim snom yiyi batki j pradidi de goditsya i yij shiliti svoyu golovu I vona vpala v peredsmertnu nepritomnist Koli prijshla do sebe to ledve mogla promoviti shob sin vidviz yiyi do Pereyaslava Sin zrozumiv i pokvaplivo shob mati vstigla she pochuti golosno skazav Ya odvezu mamo Ale mati bilshe vzhe ne vidguknulas Tilki todi Postolovskij zrozumiv glibinu svogo zlochinu pered matir yu tilki tragizm takogo nepopravnogo finalu zburiv jogo sinivske sumlinnya j viklikav svidomist svogo velikogo borgu pered mamoyu pered tim Pereyaslavom pro yakij vona marila i pered tiyeyu zemleyu na yakij i vin narodivsya Vin odvernuvsya j pereviv ochi v dalinu kudi prostyaglisya bezkonechni rejki na pivden kudi ves chas linula dumka zazhurenoyi materi do togo dalekogo Pereyaslava i tverdo prokazav sam sobi Ya vse splachu mamo Vse I ci slova jogo prozvuchali yak sinivska klyatva nad trunoyu materi Znachennya Za shirmoyu odin iz najviznachnishih tvoriv ukrayinskoyi literaturi povoyennih rokiv sumnivno obgovoriti Ce ne psihologichnij rodinno pobutovij roman Ce ne prosto sproba nagadati molodomu pokolinnyu pro jogo obov yazki do batkiv a razom z tim torknutisya deyakih rodinnih problem dzherelo yak mozhe navmisne ne rozkrivayuchi sugeruvav ideyu romanu sam avtor u peredmovi do jogo zhurnalnoyi publikaciyi 1962 roku Ce ne tradicijna problema ditej i batkiv yak tverdiv dehto z kritikiv Leonid Bojko Dmitro Chub Ce ne didaktichnij roman ne roman pro vihovannya pravdoyu i krasoyu K Volinskij dzherelo a shos bilshe shirshe i glibshe za vsi ci okremo postavleni problemi Ce sinteza cih problem Ce socialno psihologichnij roman pro krovnij vzayemozv yazok lyudini i suspilstva lyudini i naciyi sumnivno obgovoriti She v pershij dobi svoyeyi tvorchosti zokrema v povisti Smert Antonenko Davidovich viyaviv sebe majstrom zobrazhuvati v malomu velike V Za shirmoyu vin dijshov vershini cogo mistectva dzherelo U fokusi odniyeyi rodini u stosunkah mizh sinom i matir yu vin vidtvoriv skladnu problemu vnutrishnij pidsvidomij navit ale nerozrivnij zv yazok lyudini z narodom z batkivshinoyu Koli Postolovskij nad prahom materi davav klyatvu spokutuvati svoyu provinu splatiti svij borg pered neyu to vin uzhe mav na serci svij narod svoyu batkivshinu U comu suspilno vihovna j mistecka sila romanu Yaksho do cogo dodati sho roman napisav pershoryadnij stilist vidshlifovanoyu literaturnoyu movoyu z viraznim individualnim zvuchannyam kozhnogo majsterno virizblenogo personazha to stane zrozumilo chomu poyava cogo romanu skolihnula zaplisnyavile pleso radyanskoyi literaturi j vidrazu viklikala chislenni vidguki v presi dzherelo VidannyaAntonenko Davidovich Boris Dmitrovich Za shirmoyu roman Boris Dmitrovich Antonenko Davidovich Kiyiv Radyanskij pismennik 1963 261 s Antonenko Davidovich B Za shirmoyu Melborn 1972 263 s Antonenko Davidovich B Za shirmoyu Antonenko Davidovich B Tvori U 2 t T 2PerekladiAntonenko Davydovych Borys Behind The Curtain Doncaster Bayda books 1980 173 p Antonenko Dawydowicz Borys Za parawanem Warszawa Czytelnik 1974 226 p PrimitkiKostyuk G Sho vgoru jde Suchasnist ch 10 1980 1 nedostupne posilannya Dmitro Chub Pro roman Za shirmoyu ta jogo avtora Antonenko Davidovich B Za shirmoyu Melborn 1972 261 263 s Borys Antonenko Davydovych Behind the Curtain angl Bayda Books Procitovano 21 veresnya 2016 Pereklav Yurij Tkach DzherelaKostyuk G Sho vgoru jde Suchasnist ch 10 1980 Zhigun S Roman Borisa Antonenka Davidovicha Za shirmoyu postkolonialne prochitannya Literaturoznavchi obriyi Praci molodih uchenih 2014 Vip 19 s 95 99 2 Petro Ivanishin Opoziciya osobiste suspilne v romani B Antonenka Davidovicha Za shirmoyu psihologichna interpretaciya 23 sichnya 2021 u Wayback Machine B Antonenko Davidovich Za shirmoyu 1 grudnya 2020 u Wayback Machine PosilannyaZa shirmoyu 14 grudnya 2016 u Wayback Machine na sajti elektronnoyi biblioteki Chtivo Audioknizhka na sajti proyektu Sluhay