«За топливо» — оповідання Леся Мартовича, написане приблизно в другій половині 1899 року. Уперше опубліковано у Львові в збірочці оповідань «Не-читальник».
За топливо | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | оповідання | |||
Автор | Лесь Мартович | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1899 | |||
Опубліковано | 1900 | |||
Видавництво | Українсько-руська видавнича спілка | |||
Видання | 1900 | |||
| ||||
Історія появи та друку
Оповідання, ймовірно, було написане в 1899 році, й опубліковане у Львові накладом Українсько-руської видавничої спілки в 1900 році в другій, за ліком, збірці покутського автора. Для Українсько-руської видавничої спілки то була Серія І. №23.
Після першої своєї творчої спроби, Мартович не був у захваті від відгуків на свого літературного первістка. Тому майже десятиліття він не вдавався до писання. Та перебуваючи в колі активних українців та маючи чимало друзів літераторів (Стефаника, Павлика та інших) він раз-по-раз та навертався в сторону літератури. Тим більше, що в товаристві він вважався найкращим оповідачем та ще й гострим на слівце.
Відтак, саме наприкінці століття Мартович знову навернувся до літератури й написав кілька оповідок, зокрема й оповідання «За топливо». За ідеєю та сенсом воно доволі близько перегукується із твором Антона Чехова «Злоумышленник», яка в 1889 р. серед інших його новел у перекладі на українську мову була надрукована в V томі журналу «Літературно-науковий вісник» під назвою «Свідомий преступник».
Саме після публікації збірки оповідань, в якій була оповідка «За топливо», за Лесем Мартовичем закріпилося звання гостро-соціального молодого письменника, який найперше бачить і відтворює комічні сторони життя своїх сучасників. Їхня темність, забитість пояснюється вузькістю життєвої стежини, визначеної селянинові, його безправ’ям, мілиною інтересів, міщанським розумом.
Сюжет
Оповідання «За топливо» — це драматичні сценки, картини в суді, в яких зіткнуто селянина й пана. Трагічні в своїй основі історії, як селянина-наймита покарали за те, що брав з панського лісу хмиз, письменник розповів з властивим йому гумором і дотепом, змалювавши своїх героїв у легкому комедійному плані.
Драматична сценка «За топливо» — це ніби витяг з судового акта про обвинувачення селянина-наймита в крадіжці хмизу з панського лугу. Мартович протиставляє право «мужицьке» і «панське». Селянин цілком резонно вважає, що йому належить топливо, бо така була умова з паном: «А чим же мені жінка обід зварить? Тепер коло плуга... тяжка робота... враз із волом від досвіту до темної ночі». Наймит без дозволу узяв в'язанку хмизу, а пан подав до суду, бо це ж, мовляв, непослух: «...що за безлич-ність! Соціаліст, ділив ся би зо мною!» — репетує пан. Звичайно, суд став на бік пана, і селянина засудили на два тижні тюрми.
Дійові особи
- Обжалуваний — дрібний селянин (який пішов до панського лугу за хмизом для хати);
- Суддя — польський суддя-засідатель (якому випало судити селянина та пана за оберемок хмизу);
- Пан — місцевий панок (на чиєму полі-лужку піймали селянина).
Особливості
Це оповідання-драма була, чи не єдина, спроба Леся на ниві драматургії, від якої він відмовився. Надалі ж він писав свої колоритні оповідання, тому цей твір вважають ще як такого собі роду оповідання-діалог. Будучи юристом, Лесь Мартович чимало уваги приділяв показу тогочасного суду, як засобу пригноблення селянства.
Судять селянина-бідняка, який вночі взяв в панському лісі хмизу, бо не мав на чому зварити обід. Суд, звичайно, боронить права пана. Підсудний відкидає свою провину: "Я нічого не крав. Я топливо брав. Мені належиться". На зауваження судді, що коли йому належиться, то він мусить позивати пана до суду, обвинувачений відповідає одним вигуком "ая", даючи зрозуміти, що суд завжди стане на сторону пана. Звичайно, суд став на бік пана і селянина засудили на два тижні тюрми.
Автор показує, до якого економічного упадку дійшло галицьке селянство, розкрив, до якої міри воно було залежне від польсько-шляхетського господарства, яким важким ярмом для народу був цісарсько-королівський суд, що обороняв інтереси панівних класів.
Публікації
- в збірці «Не-читальник» — Львів, 10.08.1900, с.12—15;
- в зібранні творів «Лесь Мартович. Твори (в 3-х томах)» — Краків, 1943;
Пізніше, оповідання друкувалося у радянські часи в скороченх збірках Мартовича. Іноді, редактори адаптовували стиль і текст автора під сучасний лад.
Джерела
- Василь Стефаник: Перший твір Леся Мартовича, «Кривавого року», віденський ілюстрований альманах на 1917 рік, стор. 163—165.
- В'ячеслав Будзиновський: Не-карієрович (Із споминів про Леся Мартовича), місячник «Нові Шляхи», Львів, лютий 1930, № 2, стор. 319—323.
- Лесин В. М. Примітки до збірки творів Леся Мартовича // Мартович Л. Вибрані твори /Упоряд., вступ. ст., примітки, словник Лесина В. М. — Ужгород: Карпати, 1989
Примітки
Посилання
- Автентичний текс оповідки [ 19 липня 2018 у Wayback Machine.];
- Осучаснений текст оповідки (з тритомнка, виданого в 1943 році) [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za toplivo opovidannya Lesya Martovicha napisane priblizno v drugij polovini 1899 roku Upershe opublikovano u Lvovi v zbirochci opovidan Ne chitalnik Za toplivoZhanropovidannyaAvtorLes MartovichMovaukrayinskaNapisano1899Opublikovano1900VidavnictvoUkrayinsko ruska vidavnicha spilkaVidannya1900Istoriya poyavi ta drukuOpovidannya jmovirno bulo napisane v 1899 roci j opublikovane u Lvovi nakladom Ukrayinsko ruskoyi vidavnichoyi spilki v 1900 roci v drugij za likom zbirci pokutskogo avtora Dlya Ukrayinsko ruskoyi vidavnichoyi spilki to bula Seriya I 23 Pislya pershoyi svoyeyi tvorchoyi sprobi Martovich ne buv u zahvati vid vidgukiv na svogo literaturnogo pervistka Tomu majzhe desyatilittya vin ne vdavavsya do pisannya Ta perebuvayuchi v koli aktivnih ukrayinciv ta mayuchi chimalo druziv literatoriv Stefanika Pavlika ta inshih vin raz po raz ta navertavsya v storonu literaturi Tim bilshe sho v tovaristvi vin vvazhavsya najkrashim opovidachem ta she j gostrim na slivce Vidtak same naprikinci stolittya Martovich znovu navernuvsya do literaturi j napisav kilka opovidok zokrema j opovidannya Za toplivo Za ideyeyu ta sensom vono dovoli blizko peregukuyetsya iz tvorom Antona Chehova Zloumyshlennik yaka v 1889 r sered inshih jogo novel u perekladi na ukrayinsku movu bula nadrukovana v V tomi zhurnalu Literaturno naukovij visnik pid nazvoyu Svidomij prestupnik Same pislya publikaciyi zbirki opovidan v yakij bula opovidka Za toplivo za Lesem Martovichem zakripilosya zvannya gostro socialnogo molodogo pismennika yakij najpershe bachit i vidtvoryuye komichni storoni zhittya svoyih suchasnikiv Yihnya temnist zabitist poyasnyuyetsya vuzkistyu zhittyevoyi stezhini viznachenoyi selyaninovi jogo bezprav yam milinoyu interesiv mishanskim rozumom SyuzhetOpovidannya Za toplivo ce dramatichni scenki kartini v sudi v yakih zitknuto selyanina j pana Tragichni v svoyij osnovi istoriyi yak selyanina najmita pokarali za te sho brav z panskogo lisu hmiz pismennik rozpoviv z vlastivim jomu gumorom i dotepom zmalyuvavshi svoyih geroyiv u legkomu komedijnomu plani Dramatichna scenka Za toplivo ce nibi vityag z sudovogo akta pro obvinuvachennya selyanina najmita v kradizhci hmizu z panskogo lugu Martovich protistavlyaye pravo muzhicke i panske Selyanin cilkom rezonno vva zhaye sho jomu nalezhit toplivo bo taka bula umova z panom A chim zhe meni zhinka obid zvarit Teper kolo pluga tyazhka robota vraz iz volom vid dosvitu do temnoyi nochi Najmit bez dozvolu uzyav v yazanku hmizu a pan podav do sudu bo ce zh movlyav neposluh sho za bezlich nist Socialist diliv sya bi zo mnoyu repetuye pan Zvichajno sud stav na bik pana i selyanina zasudili na dva tizhni tyurmi Dijovi osobiObzhaluvanij dribnij selyanin yakij pishov do panskogo lugu za hmizom dlya hati Suddya polskij suddya zasidatel yakomu vipalo suditi selyanina ta pana za oberemok hmizu Pan miscevij panok na chiyemu poli luzhku pijmali selyanina OsoblivostiCe opovidannya drama bula chi ne yedina sproba Lesya na nivi dramaturgiyi vid yakoyi vin vidmovivsya Nadali zh vin pisav svoyi koloritni opovidannya tomu cej tvir vvazhayut she yak takogo sobi rodu opovidannya dialog Buduchi yuristom Les Martovich chimalo uvagi pridilyav pokazu togochasnogo sudu yak zasobu prignoblennya selyanstva Sudyat selyanina bidnyaka yakij vnochi vzyav v panskomu lisi hmizu bo ne mav na chomu zvariti obid Sud zvichajno boronit prava pana Pidsudnij vidkidaye svoyu provinu Ya nichogo ne krav Ya toplivo brav Meni nalezhitsya Na zauvazhennya suddi sho koli jomu nalezhitsya to vin musit pozivati pana do sudu obvinuvachenij vidpovidaye odnim vigukom aya dayuchi zrozumiti sho sud zavzhdi stane na storonu pana Zvichajno sud stav na bik pana i selyanina zasudili na dva tizhni tyurmi Avtor pokazuye do yakogo ekonomichnogo upadku dijshlo galicke selyanstvo rozkriv do yakoyi miri vono bulo zalezhne vid polsko shlyahetskogo gospodarstva yakim vazhkim yarmom dlya narodu buv cisarsko korolivskij sud sho oboronyav interesi panivnih klasiv Publikaciyiv zbirci Ne chitalnik Lviv 10 08 1900 s 12 15 v zibranni tvoriv Les Martovich Tvori v 3 h tomah Krakiv 1943 Piznishe opovidannya drukuvalosya u radyanski chasi v skorochenh zbirkah Martovicha Inodi redaktori adaptovuvali stil i tekst avtora pid suchasnij lad DzherelaVasil Stefanik Pershij tvir Lesya Martovicha Krivavogo roku videnskij ilyustrovanij almanah na 1917 rik stor 163 165 V yacheslav Budzinovskij Ne kariyerovich Iz spominiv pro Lesya Martovicha misyachnik Novi Shlyahi Lviv lyutij 1930 2 stor 319 323 Lesin V M Primitki do zbirki tvoriv Lesya Martovicha Martovich L Vibrani tvori Uporyad vstup st primitki slovnik Lesina V M Uzhgorod Karpati 1989PrimitkiPosilannyaAvtentichnij teks opovidki 19 lipnya 2018 u Wayback Machine Osuchasnenij tekst opovidki z tritomnka vidanogo v 1943 roci 17 sichnya 2017 u Wayback Machine