Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (жовтень 2019) |
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Захумлє, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з жовтня 2019. |
Захум'я (серб. Захумље, хорв. Zahumlje) — середньовічне сербське князівство, що знаходилося на території сучасних Герцеговини і Далмації. Основне населення — захумляни. Вперше згадується в X столітті як область, яка перебувала під владою сербського князя Михайла Вишевичі.
Назва та джерела
Назва області більшість істориків відносять до гори Хум (Холм), що розташовувалася в районі сучасного Блага. Область під назвою Захум'я вперше згадується в творі «Про управління імперією», написаному Костянтином Багрянородним близько 950 року. У ньому область розташована на Адріатичному узбережжі між річкою Неретвою на півночі й сучасним Дубровником на півдні, і включає такі міста, як Стагнон, Буну (розташовувалася в районі міста Блага — центру області), Хлоум та інші. У той час область була обмежена басейном річки Неретви. Після завоювання Боснії турками стара назва вийшла з ужитку. У XII столітті область Захум'я отримує назву Хум або Хумська земля.
Відомості про перші століття існування слов'янських племен на цих землях надзвичайно мізерні. Археологічні матеріали нечисленні й важко піддаються датуванню. Письмові джерела практично повністю відсутні. Вперше ім'я сербів згадується в джерелах, пов'язаних з повстанням Людевита Посавського (IX століття), а більш детально про них розповідає в середині X століття візантійський імператор Костянтин Багрянородний, який повідомляє про деякі відомості з історії слов'янських племен Рашки, Дуклі, Травунії, Захум'я, Паганії та Боснії з часу їх появи у візантійських володіннях. Але його дані уривчасті, а іноді й суперечливі.
Передісторія
За даними візантійського імператора Костянтина Багрянородного, серби з'явилися на Балканах у 1-й половині VII століття. Вони зайняли території сучасних Сербії, Чорногорії, Боснії і Хорватії. Після переселення на Балканський півострів першими територіальними об'єднаннями у сербів, як і в більшості південних слов'ян, були жупи. Жупи зазвичай займали райони, обмежені плином рік або горами. Їх центрами були укріплені поселення або міста. Як адміністративні територіальні одиниці жупи в подальшому стали міцною основою Сербської держави. Однак візантійці всі ці землі назвали «Склавинії». Після розселення слов'ян на Балканах у візантійських джерелах з'являються відомості про безліч склавинів від Салонік до Константинополя, а пізніше і про склавинів, розташованих вище міст на узбережжі далматинця.
Через деякий час після переселення на Балкани серби сформували кілька великих общин, які потім стали державними утвореннями. Між річками Цетина і Неретва розташовувалося Неретвлянське князівство, яке візантійці іменували Паганія. Йому належали й острови Брач, Хвар і Млет. Область між Неретвою і Дубровником називалася Захум'я. Землі від Дубровника до Бока-Которської затоки займали Травунія і Конавле. Південніше, до річки Бояни, простягалася Дукля, яку пізніше стали називати Зетою. Між річками Сава, Врбас та Ібар була Рашка, а між річками Дрина і Босна — Боснія.
Як і в інших частинах Балканського півострова, в сербських землях поширення християнства серед слов'янських племен почалося незабаром після їх переселення. Ініціатором християнізації в цих землях була Візантія, яка розраховувала таким шляхом розширити свій політичний вплив на слов'ян. Імператор Костянтин Багрянородний повідомляє, що хрещення сербів почалося ще за імператора Іраклія (610—641 роки), який послав сербам священиків з Риму. На думку ряду істориків, спроби Візантії поширити християнство в сербських землях мали дещо більші результати, ніж у Хорватії. Християнство спочатку поширювалося повільно, широкі верстви населення тяжко його сприймали і нерідко знову поверталися до язичництва. Однак частина слов'янського населення зберегла відданість християнству, особливо в приморських областях, що межують з візантійськими володіннями. Остаточно нова релігія утвердилася в сербських землях тільки в другій половині IX століття при імператорі Василі I, коли хрестився княжий рід у Рашці. Імовірно, це сталося між 867 і 874 роками. У той же час, окремі представники сербської знаті могли хреститися і раніше, тоді як в деяких районах (особливо в Паганії) і в середовищі селянства язичництво панувало ще й у X столітті.
Незабаром після переселення слов'ян на Балканський півострів стали створюватися і політичні союзи сусідніх жуп на чолі з князями або банами (в Боснії). Посади жупанів, князів і банів поступово ставали спадковими і закріплювалися за окремими заможними і впливовими родами. Постійна боротьба і військові зіткнення цих порівняно дрібних спілок вели до створення більш великих територіальних об'єднань. Всі ці політичні утворення перебували під верховною владою Візантії. Але їх залежність від імперії була невеликою і зводилася до сплати данини. Визнаючи верховну владу Візантії, серби фактично були самостійними політично.
Історія
Велике князівство Захум'я було засновано в 630-і роки, коли воно було подаровано візантійським імператором Іраклієм слов'янам, яких очолював не названий на ім'я ватажок (згадується в літературі як «Невідомий архонт»), і які до цього жили близько Салонік. У 869 році адмірал імператора Василя I Микита Ооріфа був відряджений в Рагузу з метою об'єднання слов'янських племен проти сарацинів, при цьому Захум'я згадується як одне з князівств, які взяли участь у поході.
В кінці IX століття правитель Рашки Петар Гойніковіч з династії Властіміровичів почав розширювати свою державу за рахунок Захум'я, мотивувавши це тим, що Захум'я історично є васальної стосовно Рашки областю. Князь Захум'я Михайло змушений був утікати на острови. Князь Петар потім вступив в переговори з Візантією про союз проти болгар, а князь Михайло повідомив про переговори болгарського царя Симеона I. Михайло і надалі проводив проболгарську політику; так, у 912 році він захопив у полон сина венеційського дожа і відправив його до Болгарії. Зрештою болгари змістили Петара, і Михайло відновив контроль над Захум'ям. Надалі він також домігся офіційного визнання Візантією і отримав титул патриція.
Після XII століття Захум'я було поступово включено в сербську феодальну державу, в 1322—1326 роках перейшло в Боснію, а при її розпаді опинилося у складі середньовічної Герцеговини. Разом з останньою в XV столітті було завойовано османами.
Див. також
Джерела
- Летопись попа Дуклянина / Пер. С. В. Алексеева. — СПб.: ИЦ «Петербургское востоковедение», 2015—288 с. — Серия «Slavica Petropolitana». (рос.)
Література
- Чиркович Сима. История сербов. — М. : Весь мир, 2009. — 448 с. — .
- История Югославии. — М. : (Издательство Академии Наук СССР), 1963. — Т. 1. — 736 с.
- История южных и западных славян. — Т. 1. — .
- Листая страницы сербской истории. — .
- Раннефеодальные государства на Балканах VI—XII вв.
- Седов В.В. Славяне: историко-археологическое исследование. — .
- Формирование раннефеодальных славянских народностей.
- . Hrvatska enciklopedija (хор.). Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 23 жовтня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2019 Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Zahumlye ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z zhovtnya 2019 Zahum ya serb Zahumљe horv Zahumlje serednovichne serbske knyazivstvo sho znahodilosya na teritoriyi suchasnih Gercegovini i Dalmaciyi Osnovne naselennya zahumlyani Vpershe zgaduyetsya v X stolitti yak oblast yaka perebuvala pid vladoyu serbskogo knyazya Mihajla Vishevichi Nazva ta dzherelaRoztashuvannya Zahum ya za svidchennyam Kostyantina Bagryanorodnogo blizko 950 roku Nazva oblasti bilshist istorikiv vidnosyat do gori Hum Holm sho roztashovuvalasya v rajoni suchasnogo Blaga Oblast pid nazvoyu Zahum ya vpershe zgaduyetsya v tvori Pro upravlinnya imperiyeyu napisanomu Kostyantinom Bagryanorodnim blizko 950 roku U nomu oblast roztashovana na Adriatichnomu uzberezhzhi mizh richkoyu Neretvoyu na pivnochi j suchasnim Dubrovnikom na pivdni i vklyuchaye taki mista yak Stagnon Bunu roztashovuvalasya v rajoni mista Blaga centru oblasti Hloum ta inshi U toj chas oblast bula obmezhena basejnom richki Neretvi Pislya zavoyuvannya Bosniyi turkami stara nazva vijshla z uzhitku U XII stolitti oblast Zahum ya otrimuye nazvu Hum abo Humska zemlya Vidomosti pro pershi stolittya isnuvannya slov yanskih plemen na cih zemlyah nadzvichajno mizerni Arheologichni materiali nechislenni j vazhko piddayutsya datuvannyu Pismovi dzherela praktichno povnistyu vidsutni Vpershe im ya serbiv zgaduyetsya v dzherelah pov yazanih z povstannyam Lyudevita Posavskogo IX stolittya a bilsh detalno pro nih rozpovidaye v seredini X stolittya vizantijskij imperator Kostyantin Bagryanorodnij yakij povidomlyaye pro deyaki vidomosti z istoriyi slov yanskih plemen Rashki Dukli Travuniyi Zahum ya Paganiyi ta Bosniyi z chasu yih poyavi u vizantijskih volodinnyah Ale jogo dani urivchasti a inodi j superechlivi PeredistoriyaDiv takozh Pereselennya slov yan na Balkani Balkani na pochatku VII stolittya Za danimi vizantijskogo imperatora Kostyantina Bagryanorodnogo serbi z yavilisya na Balkanah u 1 j polovini VII stolittya Voni zajnyali teritoriyi suchasnih Serbiyi Chornogoriyi Bosniyi i Horvatiyi Pislya pereselennya na Balkanskij pivostriv pershimi teritorialnimi ob yednannyami u serbiv yak i v bilshosti pivdennih slov yan buli zhupi Zhupi zazvichaj zajmali rajoni obmezheni plinom rik abo gorami Yih centrami buli ukripleni poselennya abo mista Yak administrativni teritorialni odinici zhupi v podalshomu stali micnoyu osnovoyu Serbskoyi derzhavi Odnak vizantijci vsi ci zemli nazvali Sklaviniyi Pislya rozselennya slov yan na Balkanah u vizantijskih dzherelah z yavlyayutsya vidomosti pro bezlich sklaviniv vid Salonik do Konstantinopolya a piznishe i pro sklaviniv roztashovanih vishe mist na uzberezhzhi dalmatincya Cherez deyakij chas pislya pereselennya na Balkani serbi sformuvali kilka velikih obshin yaki potim stali derzhavnimi utvorennyami Mizh richkami Cetina i Neretva roztashovuvalosya Neretvlyanske knyazivstvo yake vizantijci imenuvali Paganiya Jomu nalezhali j ostrovi Brach Hvar i Mlet Oblast mizh Neretvoyu i Dubrovnikom nazivalasya Zahum ya Zemli vid Dubrovnika do Boka Kotorskoyi zatoki zajmali Travuniya i Konavle Pivdennishe do richki Boyani prostyagalasya Duklya yaku piznishe stali nazivati Zetoyu Mizh richkami Sava Vrbas ta Ibar bula Rashka a mizh richkami Drina i Bosna Bosniya Cerkva Svyatih Apostoliv Petra i Pavla Starij Ras Yak i v inshih chastinah Balkanskogo pivostrova v serbskih zemlyah poshirennya hristiyanstva sered slov yanskih plemen pochalosya nezabarom pislya yih pereselennya Iniciatorom hristiyanizaciyi v cih zemlyah bula Vizantiya yaka rozrahovuvala takim shlyahom rozshiriti svij politichnij vpliv na slov yan Imperator Kostyantin Bagryanorodnij povidomlyaye sho hreshennya serbiv pochalosya she za imperatora Irakliya 610 641 roki yakij poslav serbam svyashenikiv z Rimu Na dumku ryadu istorikiv sprobi Vizantiyi poshiriti hristiyanstvo v serbskih zemlyah mali desho bilshi rezultati nizh u Horvatiyi Hristiyanstvo spochatku poshiryuvalosya povilno shiroki verstvi naselennya tyazhko jogo sprijmali i neridko znovu povertalisya do yazichnictva Odnak chastina slov yanskogo naselennya zberegla viddanist hristiyanstvu osoblivo v primorskih oblastyah sho mezhuyut z vizantijskimi volodinnyami Ostatochno nova religiya utverdilasya v serbskih zemlyah tilki v drugij polovini IX stolittya pri imperatori Vasili I koli hrestivsya knyazhij rid u Rashci Imovirno ce stalosya mizh 867 i 874 rokami U toj zhe chas okremi predstavniki serbskoyi znati mogli hrestitisya i ranishe todi yak v deyakih rajonah osoblivo v Paganiyi i v seredovishi selyanstva yazichnictvo panuvalo she j u X stolitti Nezabarom pislya pereselennya slov yan na Balkanskij pivostriv stali stvoryuvatisya i politichni soyuzi susidnih zhup na choli z knyazyami abo banami v Bosniyi Posadi zhupaniv knyaziv i baniv postupovo stavali spadkovimi i zakriplyuvalisya za okremimi zamozhnimi i vplivovimi rodami Postijna borotba i vijskovi zitknennya cih porivnyano dribnih spilok veli do stvorennya bilsh velikih teritorialnih ob yednan Vsi ci politichni utvorennya perebuvali pid verhovnoyu vladoyu Vizantiyi Ale yih zalezhnist vid imperiyi bula nevelikoyu i zvodilasya do splati danini Viznayuchi verhovnu vladu Vizantiyi serbi faktichno buli samostijnimi politichno IstoriyaVelike knyazivstvo Zahum ya bulo zasnovano v 630 i roki koli vono bulo podarovano vizantijskim imperatorom Irakliyem slov yanam yakih ocholyuvav ne nazvanij na im ya vatazhok zgaduyetsya v literaturi yak Nevidomij arhont i yaki do cogo zhili blizko Salonik U 869 roci admiral imperatora Vasilya I Mikita Oorifa buv vidryadzhenij v Raguzu z metoyu ob yednannya slov yanskih plemen proti saraciniv pri comu Zahum ya zgaduyetsya yak odne z knyazivstv yaki vzyali uchast u pohodi V kinci IX stolittya pravitel Rashki Petar Gojnikovich z dinastiyi Vlastimirovichiv pochav rozshiryuvati svoyu derzhavu za rahunok Zahum ya motivuvavshi ce tim sho Zahum ya istorichno ye vasalnoyi stosovno Rashki oblastyu Knyaz Zahum ya Mihajlo zmushenij buv utikati na ostrovi Knyaz Petar potim vstupiv v peregovori z Vizantiyeyu pro soyuz proti bolgar a knyaz Mihajlo povidomiv pro peregovori bolgarskogo carya Simeona I Mihajlo i nadali provodiv probolgarsku politiku tak u 912 roci vin zahopiv u polon sina venecijskogo dozha i vidpraviv jogo do Bolgariyi Zreshtoyu bolgari zmistili Petara i Mihajlo vidnoviv kontrol nad Zahum yam Nadali vin takozh domigsya oficijnogo viznannya Vizantiyeyu i otrimav titul patriciya Pislya XII stolittya Zahum ya bulo postupovo vklyucheno v serbsku feodalnu derzhavu v 1322 1326 rokah perejshlo v Bosniyu a pri yiyi rozpadi opinilosya u skladi serednovichnoyi Gercegovini Razom z ostannoyu v XV stolitti bulo zavojovano osmanami Div takozhPaganiyaDzherelaLetopis popa Duklyanina Per S V Alekseeva SPb IC Peterburgskoe vostokovedenie 2015 288 s Seriya Slavica Petropolitana ros LiteraturaChirkovich Sima Istoriya serbov M Ves mir 2009 448 s ISBN 978 5 7777 0431 3 Istoriya Yugoslavii M Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1963 T 1 736 s Istoriya yuzhnyh i zapadnyh slavyan T 1 ISBN 978 5 211 05388 5 Listaya stranicy serbskoj istorii ISBN 978 5 91674 301 2 Rannefeodalnye gosudarstva na Balkanah VI XII vv Sedov V V Slavyane istoriko arheologicheskoe issledovanie ISBN 5 94457 065 2 Formirovanie rannefeodalnyh slavyanskih narodnostej Hrvatska enciklopedija hor Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 23 zhovtnya 2019