Електро́нне захо́плення (захо́плення електро́ну) — ядерна реакція, під час якої один із протонів ядра об'єднується з електроном внутрішньої оболонки атома, утворюючи нейтрон. Ця реакція супроводжується випромінюванням нейтрино для збереження лептонного заряду.
Абстрактна схема реакції:
Однак ця схема є тільки абстрактною, оскільки в реакції беруть участь інші нуклони ядра, між вільними протонами й електронами вона не відбувається.
Електронний захват можливий для певного набору ізотопів, багатих протонами і бідних нейтронами. Внаслідок цієї реакції зарядове число зменшується на 1, й утворюється ізотоп іншого хімічного елемента. Наприклад
Ядро нового елемента може перебувати в збудженому стані, і з ним можуть надалі відбуватися інші перетворення: наприклад, випромінювання гамма-кванта з переходом в основний стан. Електронна система атома при захваті завжди переходить у збуджений стан, оскільки їй бракує одного електрона на внутрішній оболонці. Надалі вона релаксує в основний стан: електрон із зовнішньої оболонки заповнює вільний рівень на внутрішній оболонці, здебільшого, з випромінюванням кванта рентгенівського випромінювання. Можливий також Оже-процес із передачею енергії іншому електрону, який залишає атом.
Історія
Теоретично можливість електронного захвату розглянув Джан-Карло Вік у роботі 1934 року, потім теорію доповнювали Хідекі Юкава та інші. Експериментально захват K-електрона уперше спостерігав Луїс Альварес на ядрі Ванадію-49. Альварес продовжив експерименти з електронним захватом на ядрі Галію-67 та інших.
Приклади
До нуклідів, для яких відомі реакції електронного захвату, належать:
Радіоізотоп | Півперіод |
---|---|
7Be | 53,28 доби |
(37Ar) | 35,0 діб |
[en] | 1,03× 105 років |
44Ti | 52 роки |
[en] | 337 діб |
[en] | 27,7 доби |
[en] | 3,7× 106 років |
55Fe | 2,6 року |
[en] | 271,8 діб |
56Ni | 6,10 доби |
[en] | 3,260 доби |
68Ge | 270,8 доби |
[en] | 8,5 доби |
Див. також
Примітки
- pp. 11–12, K-Electron Capture by Nuclei, Emilio Segré, chapter 3 in Discovering Alvarez: selected works of Luis W. Alvarez, with commentary by his students and colleagues, Luis W. Alvarez and W. Peter Trower, University of Chicago Press, 1987, .
- Luis Alvarez, The Nobel Prize in Physics 1968 [ 15 листопада 2015 у Wayback Machine.], biography, nobelprize.org. Accessed on line October 7, 2009.
- Nuclear K Electron Capture, Luis W. Alvarez, Physical Review 52 (1937), pp. 134–135, DOI:10.1103/PhysRev.52.134 .
- Electron Capture and Internal Conversion in Gallium 67, Luis W. Alvarez, Physical Review 53 (1937), p. 606, DOI:10.1103/PhysRev.53.606.
- The Capture of Orbital Electrons by Nuclei, Luis W. Alvarez, Physical Review 54 (October 1, 1938), pp. 486–497, DOI:10.1103/PhysRev.54.486.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elektro nne zaho plennya zaho plennya elektro nu yaderna reakciya pid chas yakoyi odin iz protoniv yadra ob yednuyetsya z elektronom vnutrishnoyi obolonki atoma utvoryuyuchi nejtron Cya reakciya suprovodzhuyetsya viprominyuvannyam nejtrino dlya zberezhennya leptonnogo zaryadu Ilyustracya dvoh faz elektronnogo zahvatu Abstraktna shema reakciyi p e n ne Odnak cya shema ye tilki abstraktnoyu oskilki v reakciyi berut uchast inshi nukloni yadra mizh vilnimi protonami j elektronami vona ne vidbuvayetsya Elektronnij zahvat mozhlivij dlya pevnogo naboru izotopiv bagatih protonami i bidnih nejtronami Vnaslidok ciyeyi reakciyi zaryadove chislo zmenshuyetsya na 1 j utvoryuyetsya izotop inshogo himichnogo elementa Napriklad 26Al e 26Mg ne Yadro novogo elementa mozhe perebuvati v zbudzhenomu stani i z nim mozhut nadali vidbuvatisya inshi peretvorennya napriklad viprominyuvannya gamma kvanta z perehodom v osnovnij stan Elektronna sistema atoma pri zahvati zavzhdi perehodit u zbudzhenij stan oskilki yij brakuye odnogo elektrona na vnutrishnij obolonci Nadali vona relaksuye v osnovnij stan elektron iz zovnishnoyi obolonki zapovnyuye vilnij riven na vnutrishnij obolonci zdebilshogo z viprominyuvannyam kvanta rentgenivskogo viprominyuvannya Mozhlivij takozh Ozhe proces iz peredacheyu energiyi inshomu elektronu yakij zalishaye atom IstoriyaTeoretichno mozhlivist elektronnogo zahvatu rozglyanuv Dzhan Karlo Vik u roboti 1934 roku potim teoriyu dopovnyuvali Hideki Yukava ta inshi Eksperimentalno zahvat K elektrona upershe sposterigav Luyis Alvares na yadri Vanadiyu 49 Alvares prodovzhiv eksperimenti z elektronnim zahvatom na yadri Galiyu 67 ta inshih PrikladiDo nuklidiv dlya yakih vidomi reakciyi elektronnogo zahvatu nalezhat Radioizotop Pivperiod 7Be 53 28 dobi 37Ar 35 0 dib en 1 03 105 rokiv 44Ti 52 roki en 337 dib en 27 7 dobi en 3 7 106 rokiv 55Fe 2 6 roku en 271 8 dib 56Ni 6 10 dobi en 3 260 dobi 68Ge 270 8 dobi en 8 5 dobiDiv takozhBeta rozpad Efekt Ozhe Pozitronnij rozpadPrimitkipp 11 12 K Electron Capture by Nuclei Emilio Segre chapter 3 in Discovering Alvarez selected works of Luis W Alvarez with commentary by his students and colleagues Luis W Alvarez and W Peter Trower University of Chicago Press 1987 ISBN 0 226 81304 5 Luis Alvarez The Nobel Prize in Physics 1968 15 listopada 2015 u Wayback Machine biography nobelprize org Accessed on line October 7 2009 Nuclear K Electron Capture Luis W Alvarez Physical Review 52 1937 pp 134 135 DOI 10 1103 PhysRev 52 134 Electron Capture and Internal Conversion in Gallium 67 Luis W Alvarez Physical Review 53 1937 p 606 DOI 10 1103 PhysRev 53 606 The Capture of Orbital Electrons by Nuclei Luis W Alvarez Physical Review 54 October 1 1938 pp 486 497 DOI 10 1103 PhysRev 54 486