Валдемарпілс (латис. Valdemārpils) — місто на північному заході Латвії. До 1926 року місто мало назву Сасмака, буквальна калька з колишньої німецької назви Saßmacken.
Валдемарпілс | |||
---|---|---|---|
Лютеранська церква | |||
Валдемарпілс | |||
| |||
Країна | Латвія | ||
(Регіон) | Курляндія | ||
Край | Талсинський край | ||
Перша згадка | 1231 | ||
Площа | |||
• Загалом | 3 км² | ||
Населення (2016) | |||
• Загалом | 1402 ос. | ||
• Густота | 467,3 осіб/км² | ||
Часовий пояс | EET () | ||
• Літній час | EEST () | ||
Сайт | www.valdemarpils.lv | ||
Валдемарпілс на Вікісховищі |
Назва
- Валдемарпілс (латис. Valdemārpils, «Вальдемароград»; ) — латвійська назва після 1926 року на честь одного з провідників латиського національного пробудження Крішьяніса Вальдемарса.
- Зансмаген (нім. Sansmagen) — стара німецька назва; згадується 1580 року.
- Зассмакен (нім. Saßmacken) — німецька назва до 1918 року.
- Сасмака (нім. Sasmaka) — латвійська назва у 1918—1926 роках.
Історія
Вперше згадується в історичних документах під 1231 роком як поселення куршів. Від 1253 року входило до складу Курляндського єпископства. Близько 1570 року єпископ перетворив його на торговельний пост й дозволив оселятися в ньому євреям.
З кінця XVI століття було містечком, що перебувало у складі Герцогства Курляндії та Семигалії. За правління герцога Якова Кеттлера у місті була споруджені лютеранська церква (1646), а саме місто отримало торгові привілеї (1656). Торгівля велася через річковий порт .
Під час Північної війни 1655—1660 років містечко й околиці зруйнували шведи; населення практично вимерло внаслідок епідемії чуми 1711 року в ході Великої Північної війни.
Від 1795 року перебувало у складі Російської імперії. Було включено до складу Курляндської губернії. У ХІХ столітті називалося «єврейською столицею» Курляндії, оскільки більшість міщан були євреями. В місті була побудована синагога, православна церква, початкова школа. 1917 року отримало статус міста.
1915 року було окуповане німецькою армією під час Першої світової війни.
1918 року увійшло до складу незалежної Латвійської Республіки. Стало латиським містом внаслідок міграції німецького та єврейського населення до Німеччини. У 1930 роках зазнало економічного злету.
У ході Другої Світової війни було окуповане радянською (1940—1941) і німецькою арміями (1941—1945). Після війни залишилося під владою СРСР.
З 1991 року — у складі відновленої Латвійської Республіки.
- Синагога
- Єврейський цвинтар
- Зассмакенський маєток
- Пам'ятник Вальдемарсу
Населення
Примітки
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання
- Офіційний сайт міста [ 1 липня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valdemarpils latis Valdemarpils misto na pivnichnomu zahodi Latviyi Do 1926 roku misto malo nazvu Sasmaka bukvalnakalka z kolishnoyinimeckoyi nazviSassmacken ValdemarpilsLyuteranska cerkvaValdemarpils57 22 14 pn sh 22 35 31 sh d 57 37056 pn sh 22 59194 sh d 57 37056 22 59194KrayinaLatviyaRegionKurlyandiyaKrajTalsinskij krajPersha zgadka1231Plosha Zagalom3 km Naselennya 2016 Zagalom1402 os Gustota467 3 osib km Chasovij poyasEET UTC 2 Litnij chasEEST UTC 3 Sajtwww valdemarpils lvValdemarpils na VikishovishiNazvaValdemarpils latis Valdemarpils Valdemarograd vimova latvijska nazva pislya 1926 roku na chest odnogo z providnikiv latiskogo nacionalnogo probudzhennya Krishyanisa Valdemarsa Zansmagen nim Sansmagen stara nimecka nazva zgaduyetsya 1580 roku Zassmaken nim Sassmacken nimecka nazva do 1918 roku Sasmaka nim Sasmaka latvijska nazva u 1918 1926 rokah IstoriyaVpershe zgaduyetsya v istorichnih dokumentah pid 1231 rokom yak poselennya kurshiv Vid 1253 roku vhodilo do skladu Kurlyandskogo yepiskopstva Blizko 1570 roku yepiskop peretvoriv jogo na torgovelnij post j dozvoliv oselyatisya v nomu yevreyam Z kincya XVI stolittya bulo mistechkom sho perebuvalo u skladi Gercogstva Kurlyandiyi ta Semigaliyi Za pravlinnya gercoga Yakova Kettlera u misti bula sporudzheni lyuteranska cerkva 1646 a same misto otrimalo torgovi privileyi 1656 Torgivlya velasya cherez richkovij port Pid chas Pivnichnoyi vijni 1655 1660 rokiv mistechko j okolici zrujnuvali shvedi naselennya praktichno vimerlo vnaslidok epidemiyi chumi 1711 roku v hodi Velikoyi Pivnichnoyi vijni Vid 1795 roku perebuvalo u skladi Rosijskoyi imperiyi Bulo vklyucheno do skladu Kurlyandskoyi guberniyi U HIH stolitti nazivalosya yevrejskoyu stoliceyu Kurlyandiyi oskilki bilshist mishan buli yevreyami V misti bula pobudovana sinagoga pravoslavna cerkva pochatkova shkola 1917 roku otrimalo status mista 1915 roku bulo okupovane nimeckoyu armiyeyu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1918 roku uvijshlo do skladu nezalezhnoyi Latvijskoyi Respubliki Stalo latiskim mistom vnaslidok migraciyi nimeckogo ta yevrejskogo naselennya do Nimechchini U 1930 rokah zaznalo ekonomichnogo zletu U hodi Drugoyi Svitovoyi vijni bulo okupovane radyanskoyu 1940 1941 i nimeckoyu armiyami 1941 1945 Pislya vijni zalishilosya pid vladoyu SRSR Z 1991 roku u skladi vidnovlenoyi Latvijskoyi Respubliki Sinagoga Yevrejskij cvintar Zassmakenskij mayetok Pam yatnik ValdemarsuNaselennya1863 1182 yevreyiv 83 1 naselennya mista PrimitkiLatvijas iedzivotaju skaits pasvaldibas pagastu dalijuma PDF Iedzivotaju registra statistika uz 01 01 2016 Pilsonibas un migracijas lietu parvalde 1 sichnya 2016 DzherelaArbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 PosilannyaOficijnij sajt mista 1 lipnya 2009 u Wayback Machine