Зап'я́сток, зап'я́стя (лат. carpus) — частина кисті, яка складається з 8 кісточок (ossa carpi, ossa carpalia, однина os carpale), розташованих у два ряди.
Зап'ясток | |
---|---|
Рентгенограма руки з кістками зап'ястка | |
Кістки зап'ястка. | |
Деталі | |
Ідентифікатори | |
Латина | carpus |
MeSH | D014953 |
TA98 | A01.1.00.026 |
TA2 | 147 |
FMA | 24922 |
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] |
Сукупність зап'ясткових кісток утворює своєрідне склепіння: опукле на дорсальній стороні і жолобчасте на долонній. Жолоб чи борозна зап'ястка (sulcus carpi) з променевої сторони обмежений променевим підвищенням зап'ястка (eminentia carpi radialis), утвореним горбками човноподібної кістки та кістки-трапеції, а з ліктьової сторони — ліктьовим підвищенням (eminentia carpi ulnaris), утвореним горохоподібною кісткою та гачком гачкуватої кістки.
Назва
Латинська назва carpus походить від грец. καρπὁς, що сходить до пра-і.є. *kʷerp- («повертати»). Українська назва зап'ясток, зап'ястя пов'язане з «п'ясток, п'ясть».
Будова
Кістки
Сукупність восьми зап'ясткових кісток можна поділити або на два поперечні ряди (проксимальний і дистальний), або в три поздовжні колони (променеву, півмісяцеву та ліктьову).
Перший ряд (проксимальний) у порядку від променевої кістки: човноподібна (os scaphoideum), півмісяцева (os lunatum), тригранна (os triquetrum) і горохоподібна (os pisiforme). Другий ряд (дистальний): трапеція (os trapezium) або велика трапецієподібна кістка, трапецієподібна (os trapezoideum) або мала трапецієподібна кістка, головчаста (os capitatum) і гачкувата (os hamatum). Проксимальний ряд зчленовується з променевою кісткою за допомогою променево-зап'ясткового суглоба. Кожен ряд утворює дугу, вигнуту проксимально і увігнуту дистально. На долонній стороні зап'ясток вигнутий і утворює зап'ястковий канал, покритий утримувачем згиначів (flexor retinaculum). Проксимальний ряд зчленовується з поверхнями променевої кістки і кісток дистального ряду. У проксимальному ряді кожна кістка має обмежену незалежну рухомість: наприклад, човноподібна бере участь у забезпеченні міжкісткової сталості, рухомо зчленовуючись з трапецією і трапецієподібною кісткою. Кістки дистального ряду, навпроти, закріплені більш жорстко, тому цей ряд рухається разом з п'ястковими кістками.
З біомеханічного і клінічного погляду п'ясткові кістки краще ділити на три колони: променево-човноподібну (човноподібна, кістка-трапеція та трапецієподібна), центрально-півмісяцеву (півмісяцева та головчастка кістки) і ліктьово-тригранну (тригранна та гачкувата кістки). При такому діленні горохоподібна кістка розглядається як сезамоподібна, включена в сухожилок ліктьового згинача зап'ястка. Ліктьова колона має проміжок між ліктьовою і тригранною кістками, тому тільки променево-човноподібна і центрально-півмісяцева колони зчленовуються з передпліччям (променевою кісткою). Зап'ясток є більш сталим у згинанні, ніж у розгинанні, завдяки тому що сила капсул і зв'язок більша, ніж сила взаємного зчеплення кісток.
Зчленування
Зап'ясток має велику кількість суглобів. З п'ястковими кістками кістки зап'ястка з'єднуються [en] (articulationes carpometacarpeae, articulationes carpometacarpales), з променевою кісткою — променево-зап'ястковим суглобом, між собою зап'ясткові кістки сполучаються [en] (articulationes intercarpales), а міжзап'ястковий суглоб між проксимальним і дистальним рядами називається [en] (articulatio mediocarpalis).
Зап'ясткові кістки із суглобами (виділені фіолетовим). Ліва рука, вигляд спереду (з боку долоні). |
Назва | Проксимальні/променеві зчленування | Латеральні/медіальні зчленування | Дистальні/п'ясткові зчленування |
---|---|---|---|
Проксимальний ряд | |||
Човноподібна | променева | головчаста, півмісяцева | трапеція, трапецієподібна |
Півмісяцева | променева, суглобовий диск | човноподібна, тригранна | головчаста, гачкувата (іноді) |
Тригранна | суглобовий диск | півмісяцева, горохоподібна | гачкувата |
Горохоподібна | тригранна | ||
Дистальний ряд | |||
Трапеція | човноподібна | трапецієподібна | та п'ясткові |
Трапецієподібна | човноподібна | трапеція, головчаста | друга п'ясткова |
Головчаста | човноподібна, півмісяцева | трапецієподібна, гачкувата | , частково друга та п'ясткові |
Гачкувата | тригранна, півмісяцева | головчаста | четверта і п'ясткові |
Додаткові кістки
Окрім вищеописаних, у зап'ястку іноді спостерігаються . З понад 20 описаних додаткових зап'ясткових кісток, тільки чотири вважаються справжніми додатковими (центральна, шилоподібна, друга трапецієподібна та друга горохоподібна). Іноді трапляється розділення човноподібної, тригранної та горохоподібної кісток на дві.
Примітки
- Platzer 2004, p 124
- Schmidt-Lanz 2003, p 29
- Thieme Atlas of Anatomy 2006, p 224
- Platzer 2004, p 126
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зап'ясток |
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
- Анатомія людини. У трьох томах. Том перший. / За редакцією В. Г. Черкасова, А. С. Головацького, М. Р. Сапіна — Вінниця: Нова Книга, 2013, видання 3, 368 с.
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zap ya stok zap ya stya lat carpus chastina kisti yaka skladayetsya z 8 kistochok ossa carpi ossa carpalia odnina os carpale roztashovanih u dva ryadi Zap yastokRentgenograma ruki z kistkami zap yastkaKistki zap yastka DetaliIdentifikatoriLatinacarpusMeSHD014953TA98A01 1 00 026TA2147FMA24922Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih Sukupnist zap yastkovih kistok utvoryuye svoyeridne sklepinnya opukle na dorsalnij storoni i zholobchaste na dolonnij Zholob chi borozna zap yastka sulcus carpi z promenevoyi storoni obmezhenij promenevim pidvishennyam zap yastka eminentia carpi radialis utvorenim gorbkami chovnopodibnoyi kistki ta kistki trapeciyi a z liktovoyi storoni liktovim pidvishennyam eminentia carpi ulnaris utvorenim gorohopodibnoyu kistkoyu ta gachkom gachkuvatoyi kistki NazvaLatinska nazva carpus pohodit vid grec karpὁs sho shodit do pra i ye kʷerp povertati Ukrayinska nazva zap yastok zap yastya pov yazane z p yastok p yast BudovaKistki Sukupnist vosmi zap yastkovih kistok mozhna podiliti abo na dva poperechni ryadi proksimalnij i distalnij abo v tri pozdovzhni koloni promenevu pivmisyacevu ta liktovu Pershij ryad proksimalnij u poryadku vid promenevoyi kistki chovnopodibna os scaphoideum pivmisyaceva os lunatum trigranna os triquetrum i gorohopodibna os pisiforme Drugij ryad distalnij trapeciya os trapezium abo velika trapeciyepodibna kistka trapeciyepodibna os trapezoideum abo mala trapeciyepodibna kistka golovchasta os capitatum i gachkuvata os hamatum Proksimalnij ryad zchlenovuyetsya z promenevoyu kistkoyu za dopomogoyu promenevo zap yastkovogo sugloba Kozhen ryad utvoryuye dugu vignutu proksimalno i uvignutu distalno Na dolonnij storoni zap yastok vignutij i utvoryuye zap yastkovij kanal pokritij utrimuvachem zginachiv flexor retinaculum Proksimalnij ryad zchlenovuyetsya z poverhnyami promenevoyi kistki i kistok distalnogo ryadu U proksimalnomu ryadi kozhna kistka maye obmezhenu nezalezhnu ruhomist napriklad chovnopodibna bere uchast u zabezpechenni mizhkistkovoyi stalosti ruhomo zchlenovuyuchis z trapeciyeyu i trapeciyepodibnoyu kistkoyu Kistki distalnogo ryadu navproti zakripleni bilsh zhorstko tomu cej ryad ruhayetsya razom z p yastkovimi kistkami Z biomehanichnogo i klinichnogo poglyadu p yastkovi kistki krashe diliti na tri koloni promenevo chovnopodibnu chovnopodibna kistka trapeciya ta trapeciyepodibna centralno pivmisyacevu pivmisyaceva ta golovchastka kistki i liktovo trigrannu trigranna ta gachkuvata kistki Pri takomu dilenni gorohopodibna kistka rozglyadayetsya yak sezamopodibna vklyuchena v suhozhilok liktovogo zginacha zap yastka Liktova kolona maye promizhok mizh liktovoyu i trigrannoyu kistkami tomu tilki promenevo chovnopodibna i centralno pivmisyaceva koloni zchlenovuyutsya z peredplichchyam promenevoyu kistkoyu Zap yastok ye bilsh stalim u zginanni nizh u rozginanni zavdyaki tomu sho sila kapsul i zv yazok bilsha nizh sila vzayemnogo zcheplennya kistok Zchlenuvannya Zap yastok maye veliku kilkist suglobiv Z p yastkovimi kistkami kistki zap yastka z yednuyutsya en articulationes carpometacarpeae articulationes carpometacarpales z promenevoyu kistkoyu promenevo zap yastkovim suglobom mizh soboyu zap yastkovi kistki spoluchayutsya en articulationes intercarpales a mizhzap yastkovij suglob mizh proksimalnim i distalnim ryadami nazivayetsya en articulatio mediocarpalis Falangi Distalna Serednya Proksimalna PZS P yastok Zap yastok Trapeciya Trapeciyepodibna Golovchasta Gachkuvata Gorohopodibna Trigranna Pivmisyaceva Chovnopodibna Promeneva kistka Liktova kistka Zap yastkovi kistki iz suglobami vidileni fioletovim Liva ruka viglyad speredu z boku doloni Zchlenuvannya p yastkovih kistok Nazva Proksimalni promenevi zchlenuvannya Lateralni medialni zchlenuvannya Distalni p yastkovi zchlenuvannya Proksimalnij ryad Chovnopodibna promeneva golovchasta pivmisyaceva trapeciya trapeciyepodibna Pivmisyaceva promeneva suglobovij disk chovnopodibna trigranna golovchasta gachkuvata inodi Trigranna suglobovij disk pivmisyaceva gorohopodibna gachkuvata Gorohopodibna trigranna Distalnij ryad Trapeciya chovnopodibna trapeciyepodibna ta p yastkovi Trapeciyepodibna chovnopodibna trapeciya golovchasta druga p yastkova Golovchasta chovnopodibna pivmisyaceva trapeciyepodibna gachkuvata chastkovo druga ta p yastkovi Gachkuvata trigranna pivmisyaceva golovchasta chetverta i p yastkovi Dodatkovi kistki Okrim visheopisanih u zap yastku inodi sposterigayutsya Z ponad 20 opisanih dodatkovih zap yastkovih kistok tilki chotiri vvazhayutsya spravzhnimi dodatkovimi centralna shilopodibna druga trapeciyepodibna ta druga gorohopodibna Inodi traplyayetsya rozdilennya chovnopodibnoyi trigrannoyi ta gorohopodibnoyi kistok na dvi A chovnopodibna kistka B pivmisyacevi kistka C trigranna kistka D gorohopodibna kistka E trapeciya velika trapeciyepodibna kistka F trapeciyepodina mala trapeciyepodibna kistka G golovchasta kistka H gachkuvata kistka 1 promeneva kistka 2 liktova kistka 3 p yastni kistkiPrimitkiPlatzer 2004 p 124 Schmidt Lanz 2003 p 29 Thieme Atlas of Anatomy 2006 p 224 Platzer 2004 p 126LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zap yastok Lyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s Anatomiya lyudini O I Sviridov Kiyiv Visha shkola 2001 Anatomiya lyudini U troh tomah Tom pershij Za redakciyeyu V G Cherkasova A S Golovackogo M R Sapina Vinnicya Nova Kniga 2013 vidannya 3 368 s Ce nezavershena stattya z anatomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi