Решельський замок (пол. Zamek w Reszlu) — середньовічний замок, розташований на березі річки в південно-східній частині однойменного міста. Сьогодні на замку міститься відділення в Ольштині, готель і ресторан.
Решельський замок | ||||
---|---|---|---|---|
Решельський замок - вид з переду | ||||
54°02′54″ пн. ш. 21°08′52″ сх. д. / 54.0483528° пн. ш. 21.1478250° сх. д. | ||||
Тип | замок | |||
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | Решель, Вармінсько-Мазурське воєводство | |||
Засновано | 1373 | |||
Будівництво | 1350 — | |||
Решельський замок (Польща) | ||||
Решельський замок у Вікісховищі |
Історія
Побудований у роках 1350-1401. Був він неодноразово захоплюваний польською і тевтонською арміями. У дев'ятнадцятому столітті замок був адаптований на в'язницю, і щойно після Другої світової війни вирішено, щоб його повністю відремонтувати.
Замок належав, так як і Орнета, Лідзбарк-Вармінський, Єзьорани і Бранєво до так званих «єпископських замків». У роках 1251 і 1255 за установою Тевтонського ордеру і єпископів, Вармію поділено між єпископів і капітул.
Замок був, як прикордонна фортеця, звернена проти Литви. Укріплював при цьому також панування єпископів у цій частині країни і незалежність територіального органу Тевтонського ордеру.
Після переходу замку в польські руки в середині п'ятнадцятого століття, будівля втратила своє значення для оборони і в другій половині наступного століття була перетворена кардиналом Андрієм Баторим у мисливський будинок. Містився там також адміністративний центр решельського району. Жив тут бургграф єпископів та інших службовців так званої решельської комори.
Будівля підупала у вісімнадцятому столітті і у такому стані перейняли її Пруссаки. Вони зорганізували там в'язницю, де після третього Поділу Польщі потрапили люди з так званої Нової Східної Пруссії, тобто з Мазовії.
У 1807 році польські в'язні, довідавшись, що в околиці замку наближається армія Наполеона, підпалили його і перейшли до відділів Домбровського і Зайонца, розміщених у ближніх селах. Відтоді замок до початку двадцятих років дев'ятнадцятого століття був у руїнах. До війни знаходилися там церква і євангельська парафія а також невеликий регіональний музей.
У 1958 році замок перейняло під свою опіку Соціально-Культурне Товариство «Поєзєже». Ремонт, проведений між 1976-1985 дозволив створити в частині приміщень місця творчості та художньої галереї. З 2001 року, після чергового оновлення, відкрито готель з рестораном, галерею і музей.
Цікаві факти
У 1811 році тут було спалено останню «відьму» Європи Барбару Здунк.
Примітки
- Реєстр пам'яток
- А. Захаров. ПОСЛЕДНЯЯ ВЕДЬМА КЁНИГСБЕРГА. По приговору суда Барбару Здунк сначала задушили, а потом сожгли. Новые колеса. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 4 червня 2013.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Решельський замок |
- (пол.) (англ.) (нім.) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reshelskij zamok pol Zamek w Reszlu serednovichnij zamok roztashovanij na berezi richki v pivdenno shidnij chastini odnojmennogo mista Sogodni na zamku mistitsya viddilennya v Olshtini gotel i restoran Reshelskij zamokReshelskij zamok vid z peredu54 02 54 pn sh 21 08 52 sh d 54 0483528 pn sh 21 1478250 sh d 54 0483528 21 1478250TipzamokStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 RoztashuvannyaReshel Varminsko Mazurske voyevodstvoZasnovano1373Budivnictvo1350 Reshelskij zamok Polsha Reshelskij zamok u VikishovishiIstoriyaPobudovanij u rokah 1350 1401 Buv vin neodnorazovo zahoplyuvanij polskoyu i tevtonskoyu armiyami U dev yatnadcyatomu stolitti zamok buv adaptovanij na v yaznicyu i shojno pislya Drugoyi svitovoyi vijni virisheno shob jogo povnistyu vidremontuvati Zamok nalezhav tak yak i Orneta Lidzbark Varminskij Yezorani i Branyevo do tak zvanih yepiskopskih zamkiv U rokah 1251 i 1255 za ustanovoyu Tevtonskogo orderu i yepiskopiv Varmiyu podileno mizh yepiskopiv i kapitul Zamok buv yak prikordonna fortecya zvernena proti Litvi Ukriplyuvav pri comu takozh panuvannya yepiskopiv u cij chastini krayini i nezalezhnist teritorialnogo organu Tevtonskogo orderu Pislya perehodu zamku v polski ruki v seredini p yatnadcyatogo stolittya budivlya vtratila svoye znachennya dlya oboroni i v drugij polovini nastupnogo stolittya bula peretvorena kardinalom Andriyem Batorim u mislivskij budinok Mistivsya tam takozh administrativnij centr reshelskogo rajonu Zhiv tut burggraf yepiskopiv ta inshih sluzhbovciv tak zvanoyi reshelskoyi komori Budivlya pidupala u visimnadcyatomu stolitti i u takomu stani perejnyali yiyi Prussaki Voni zorganizuvali tam v yaznicyu de pislya tretogo Podilu Polshi potrapili lyudi z tak zvanoyi Novoyi Shidnoyi Prussiyi tobto z Mazoviyi U 1807 roci polski v yazni dovidavshis sho v okolici zamku nablizhayetsya armiya Napoleona pidpalili jogo i perejshli do viddiliv Dombrovskogo i Zajonca rozmishenih u blizhnih selah Vidtodi zamok do pochatku dvadcyatih rokiv dev yatnadcyatogo stolittya buv u ruyinah Do vijni znahodilisya tam cerkva i yevangelska parafiya a takozh nevelikij regionalnij muzej U 1958 roci zamok perejnyalo pid svoyu opiku Socialno Kulturne Tovaristvo Poyezyezhe Remont provedenij mizh 1976 1985 dozvoliv stvoriti v chastini primishen miscya tvorchosti ta hudozhnoyi galereyi Z 2001 roku pislya chergovogo onovlennya vidkrito gotel z restoranom galereyu i muzej Cikavi faktiU 1811 roci tut bulo spaleno ostannyu vidmu Yevropi Barbaru Zdunk PrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 A Zaharov POSLEDNYaYa VEDMA KYoNIGSBERGA Po prigovoru suda Barbaru Zdunk snachala zadushili a potom sozhgli Novye kolesa Arhiv originalu za 12 lipnya 2013 Procitovano 4 chervnya 2013 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Reshelskij zamok pol angl nim ros