Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зали́п'я — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Залип'я | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Рогатинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040270250057591 |
| Основні дані | |
| Населення | 209 |
| Площа | 9,851 км² |
| Густота населення | 23,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77015 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′57″ пн. ш. 24°34′42″ сх. д. / 49.43250° пн. ш. 24.57833° сх. д.Координати: 49°25′57″ пн. ш. 24°34′42″ сх. д. / 49.43250° пн. ш. 24.57833° сх. д. |
| Водойми | Гнила Липа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
| Карта | |
  Залип'я | |
 Залип'я | |
| Мапа | |
Історія
Поселення виникло на правому березі річки Гнила Липа між селами Підгороддя, Черче та Потік. За давніми переказами, Залип'я виникло в часі спровадження робітників з Бессарабії графом Красінським, який дозволив їм поселитися на своїх землях. Біля села знаходиться курган-могильник невизначеного періоду, який взятий під державну охорону. Старожили дану могилу називали «Кам'яна фігура». У селі споруджена церква Св. Миколая, яка, за різними джерелами, датується 1898 та 1904 рр. Між селами Підгороддя та Залип'я збереглися сліди давнього замку. В околицях замку в 80-их рр. ХХ ст. знайдено човен-довбанку, розкішні оленячі роги та гарматне ядро. На жаль, перші два предмети через байдужість одного з тих, хто їх виявив, не збереглись.
Івано-Франківська обласна Рада народних депутатів рішенням від 21 лютого 1995 року утворила Потіцьку сільраду і підпорядкувала їй село Залип'я з Черченської сільради.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Місцева рада
До 2020 знаходилася за адресою 77016, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, с. Потік, вул. Роксолани,263 (укр.)
Населення
У 1939 році в селі проживало 470 мешканців (410 українців, 20 поляків, 30 латинників, 10 євреїв). Кількість населення станом на 09.12.1931 р. становить 435 ч., на 01.01.1993 р. –248, на 01.01.2009 р. — 217.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 234 | 99.15% |
| російська | 2 | 0.85% |
| Усього | 236 | 100% |
Давній замок (Залишки давньоруського Рогатина)
В селі (2 км від м. Рогатина), в урочищі Замок, на правому березі р. Гнила Липа, знаходиться городище — залишки давньоруського Рогатина (П. А. Раппопорт), згадки в джерелах з сер. XIV ст. Майданчик поселення, план трапецеподібний (70 х 80 м) із напільного (південно-західного) боку укріплена дугоподібним валом (вис. 4м) і ровом. З північної сторони валу простежується в'їзд. Підйомний матеріал на поселенні: давньоруська (кінця XI—XIV ст.) гончарна кераміка. Місцеве населення називає дану територію «Підзамче».
«Підзамче» — натякає на зв'язок місця з замком. Зрозуміло, що іноді так називали і місце, де зовсім не був замок, а городище, але в даному випадку цей топонім має велике значення. Про це нижче …
«Залишки давньоруського Рогатина» — це інтригує найбільше. Перша письмова згадка Рогатина відноситься до 1184, Рогатин 12 століття і нинішній Рогатин — це не одне і те ж. Випадок не унікальний, звичайно. Наприклад, можна згадати нинішній Збараж, який веде відлік свого віку від зміцнення, яке знаходиться від нього на деякому віддаленні, тобто Старого Збаража. І це, звичайно, не єдиний приклад переносу центру міста на нове місце. Просто інтригує думка, що в Залип'ї може бути не просто городище, а давньоруський град, який удостоївся згадки в літописі і той самий укріплений пункт, який пов'язаний з витоками історії Рогатина.
"Згадане в джерелах з сер. XIV ст."- тобто після навали Батия життя тут не згасло. Укріплений пункт продовжував жити. Хоча, ясна річ, може це і перебільшення … може якийсь житель довколишнього села розбив тут в 14 столітті з горя десяток глечиків /посудин, уламки яких знайшли вже в наш час і на основі цієї знахідки археологи порахували, що життя на цій території не затихало в цей період …
«Майданчик поселення, трапецеподібний (70 х 80 м) у плані» — по-перше, трапеція — це, начебто, не зовсім типова форма для укріплень городища. По-друге, зазначена територія за площею підходить під описи дитинця, але ніяк не міста. Якщо тут був давньоруський Рогатин, то, ймовірно, поблизу зміцнення знаходилася основна забудова міста. Чи були у неї свої укріплення, чи ні, того не відаю.
«з напільного (південно-західного) боку було укріплено дугоподібним валом (вис. 4м) і ровом» — супутник малює трохи іншу картину обрисів укріплень. фото цього місця демонструють вали куди більш значної висоти, ніж зазначені «4 м».
"з південного краю валу простежується в'їзд "- щось схоже на в'їзд простежується в північно-західній частині валу. Може це місце якраз і мається на увазі як «північний край валу».
«Підйомний матеріал на поселенні: давньоруська (кінця XI—XIV ст.) Гончарна кераміка» — наявність кераміки 14 століття має на увазі, що життя тут не згасла після навали Батия.
Тепер звернемо свій погляд на карти. На північній околиці села можна побачити чотирикутний в плані об'єкт, огороджений валом, фото надаються знизу:
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 69 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zali p ya selo v Ukrayini u Rogatinskij miskij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Zalip ya Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Rogatinska miska gromada Kod KATOTTG UA26040270250057591 Osnovni dani Naselennya 209 Plosha 9 851 km Gustota naselennya 23 96 osib km Poshtovij indeks 77015 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 25 57 pn sh 24 34 42 sh d 49 43250 pn sh 24 57833 sh d 49 43250 24 57833 Koordinati 49 25 57 pn sh 24 34 42 sh d 49 43250 pn sh 24 57833 sh d 49 43250 24 57833 Vodojmi Gnila Lipa Misceva vlada Adresa radi 77001 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Rogatin vul Galicka 65 Karta Zalip ya Zalip ya MapaIstoriyaPoselennya viniklo na pravomu berezi richki Gnila Lipa mizh selami Pidgoroddya Cherche ta Potik Za davnimi perekazami Zalip ya viniklo v chasi sprovadzhennya robitnikiv z Bessarabiyi grafom Krasinskim yakij dozvoliv yim poselitisya na svoyih zemlyah Bilya sela znahoditsya kurgan mogilnik neviznachenogo periodu yakij vzyatij pid derzhavnu ohoronu Starozhili danu mogilu nazivali Kam yana figura U seli sporudzhena cerkva Sv Mikolaya yaka za riznimi dzherelami datuyetsya 1898 ta 1904 rr Mizh selami Pidgoroddya ta Zalip ya zbereglisya slidi davnogo zamku V okolicyah zamku v 80 ih rr HH st znajdeno choven dovbanku rozkishni olenyachi rogi ta garmatne yadro Na zhal pershi dva predmeti cherez bajduzhist odnogo z tih hto yih viyaviv ne zbereglis Ivano Frankivska oblasna Rada narodnih deputativ rishennyam vid 21 lyutogo 1995 roku utvorila Poticku silradu i pidporyadkuvala yij selo Zalip ya z Cherchenskoyi silradi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rogatinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Rogatinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu Misceva radaDo 2020 znahodilasya za adresoyu 77016 Ivano Frankivska obl Rogatinskij r n s Potik vul Roksolani 263 ukr NaselennyaU 1939 roci v seli prozhivalo 470 meshkanciv 410 ukrayinciv 20 polyakiv 30 latinnikiv 10 yevreyiv Kilkist naselennya stanom na 09 12 1931 r stanovit 435 ch na 01 01 1993 r 248 na 01 01 2009 r 217 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 234 99 15 rosijska 2 0 85 Usogo 236 100 Davnij zamok Zalishki davnoruskogo Rogatina V seli 2 km vid m Rogatina v urochishi Zamok na pravomu berezi r Gnila Lipa znahoditsya gorodishe zalishki davnoruskogo Rogatina P A Rappoport zgadki v dzherelah z ser XIV st Majdanchik poselennya plan trapecepodibnij 70 h 80 m iz napilnogo pivdenno zahidnogo boku ukriplena dugopodibnim valom vis 4m i rovom Z pivnichnoyi storoni valu prostezhuyetsya v yizd Pidjomnij material na poselenni davnoruska kincya XI XIV st goncharna keramika Misceve naselennya nazivaye danu teritoriyu Pidzamche Pidzamche natyakaye na zv yazok miscya z zamkom Zrozumilo sho inodi tak nazivali i misce de zovsim ne buv zamok a gorodishe ale v danomu vipadku cej toponim maye velike znachennya Pro ce nizhche Zalishki davnoruskogo Rogatina ce intriguye najbilshe Persha pismova zgadka Rogatina vidnositsya do 1184 Rogatin 12 stolittya i ninishnij Rogatin ce ne odne i te zh Vipadok ne unikalnij zvichajno Napriklad mozhna zgadati ninishnij Zbarazh yakij vede vidlik svogo viku vid zmicnennya yake znahoditsya vid nogo na deyakomu viddalenni tobto Starogo Zbarazha I ce zvichajno ne yedinij priklad perenosu centru mista na nove misce Prosto intriguye dumka sho v Zalip yi mozhe buti ne prosto gorodishe a davnoruskij grad yakij udostoyivsya zgadki v litopisi i toj samij ukriplenij punkt yakij pov yazanij z vitokami istoriyi Rogatina Zgadane v dzherelah z ser XIV st tobto pislya navali Batiya zhittya tut ne zgaslo Ukriplenij punkt prodovzhuvav zhiti Hocha yasna rich mozhe ce i perebilshennya mozhe yakijs zhitel dovkolishnogo sela rozbiv tut v 14 stolitti z gorya desyatok glechikiv posudin ulamki yakih znajshli vzhe v nash chas i na osnovi ciyeyi znahidki arheologi porahuvali sho zhittya na cij teritoriyi ne zatihalo v cej period Majdanchik poselennya trapecepodibnij 70 h 80 m u plani po pershe trapeciya ce nachebto ne zovsim tipova forma dlya ukriplen gorodisha Po druge zaznachena teritoriya za plosheyu pidhodit pid opisi ditincya ale niyak ne mista Yaksho tut buv davnoruskij Rogatin to jmovirno poblizu zmicnennya znahodilasya osnovna zabudova mista Chi buli u neyi svoyi ukriplennya chi ni togo ne vidayu z napilnogo pivdenno zahidnogo boku bulo ukripleno dugopodibnim valom vis 4m i rovom suputnik malyuye trohi inshu kartinu obrisiv ukriplen foto cogo miscya demonstruyut vali kudi bilsh znachnoyi visoti nizh zaznacheni 4 m z pivdennogo krayu valu prostezhuyetsya v yizd shos shozhe na v yizd prostezhuyetsya v pivnichno zahidnij chastini valu Mozhe ce misce yakraz i mayetsya na uvazi yak pivnichnij kraj valu Pidjomnij material na poselenni davnoruska kincya XI XIV st Goncharna keramika nayavnist keramiki 14 stolittya maye na uvazi sho zhittya tut ne zgasla pislya navali Batiya Teper zvernemo svij poglyad na karti Na pivnichnij okolici sela mozhna pobachiti chotirikutnij v plani ob yekt ogorodzhenij valom foto nadayutsya znizu Primitki Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2019 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 69 Visbaden 1983 205 s Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih