Закон грошового обігу

Зако́н грошово́го о́бігу — загальний економічний закон, який визначає, що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням:

${\displaystyle M={\frac {\sum PQ-\sum K+\sum \Pi -\sum B\Pi }{V}},}$

де

• M — об'єктивно необхідна маса грошей;
• ΣPQ — сума цін товарів, що реалізуються за певний період;
• ΣК — сума продажів товарів і послуг у кредит;
• ΣП — загальна сума платежів, строк оплати яких настав;
• ΣВП — сума платежів які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів;
• V — швидкість обороту грошової одиниці за рік

При прискоренні швидкості обігу грошей в економіці їх стає потрібно менше, тобто спостерігається обернена залежність.

Посилання

• Закон грошового обігу // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, , . — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — .
• Швидкість обігу // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, , . — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — .