Закон Мура — емпіричне спостереження, зроблене в 1965 році (через шість років після винаходу інтегральної схеми), у процесі підготовки виступу Гордоном Муром, одним із засновників компанії Intel. Він припустив, що кількість транзисторів на кристалі мікросхеми подвоюватиметься кожні 24 місяці. Створивши графік зростання продуктивності запам'ятовувальних мікросхем, він виявив закономірність: нові моделі мікросхем розроблялися через більш-менш однакові періоди (18-24 міс.) після появи їхніх попередників. При цьому їхня місткість зростала щоразу приблизно вдвічі. Якщо така тенденція продовжиться, припустив Мур, то потужність комп'ютерів експоненціально зросте протягом відносно короткого проміжку часу.
Це спостереження отримало назву «закон Мура». Існує безліч подібних тверджень, які характеризують процеси експоненційного зростання, також іменованих «законами Мура». Наприклад, менш відомий «другий закон Мура», введений в 1998 році , який стверджує, що вартість фабрик з виробництва мікросхем експонентно зростає з ускладненням вироблених мікросхем. Так, вартість фабрики, на якій корпорація Intel виробляла мікросхеми динамічної пам'яті ємністю 1 Кбіт, становила 4 млн. $, а устаткування з виробництва мікропроцесора Pentium за 0,6-мікронною технологією з 5,5 млн транзисторів обійшлося в 2 млрд. $. Вартість заводу з виробництва процесорів на базі 45-нм техпроцесу склала 3 млрд. $.
У книзі «Мистецтво схемотехніки» Гілла і Горовіца (1980 роки) наводиться образне порівняння — якщо б розробка Boeing 747 прогресувала з такою ж швидкістю, з якою прогресує твердотільна електроніка, то він вміщувався б у сірниковій коробці і облітав без дозаправлення земну кулю 40 разів. З моменту формулювання закону Мура пройшло понад 40 років. Незважаючи на деякі коливання в періоді подвоєння, закон Мура продовжує працювати. У 2007 році Мур заявив, що, очевидно, що його закон незабаром перестане діяти через атомарну природу речовини і обмеження швидкості світла.
Вважається, що експонентний розвиток обчислювальної техніки в майбутньому може призвести до технологічної сингулярності.
Історія
Навесні 1965 журнал «Electronics» замовив Гордону Муру, який на той час працював директором досліджень і розвитку у Fairchild Semiconductor, статтю про розвиток напівпровідникової індустрії на наступні 10 років. Звичайний, загалом, футурологічний прогноз. Стаття для таких же фахівців, яким був сам Мур, і яка могла б зацікавити сучасними технологіями громадськість.
Мур вчинив дуже просто. Він уважно роздивився в тій лабораторії, в якій працював. Компанія випускала інтегральну схему, що містить 30 транзисторів. Але на столі Мура лежала експериментальна модель, яка містить 60 елементів. Простий розрахунок показав, що через десять років на ринок будуть випущені чипи, що містять десятки тисяч напівпровідникових елементів. Таким чином з'явився той самий закон Мура, який говорить, що кількість елементів в інтегральних схемах буде подвоюватися кожен рік. Цей закон був опублікований 19 квітня 1965 в журналі «Electronics», номер 8, сторінка 38. Оригінальна назва статті — «Cramming more components onto integrated circuits». Загалом Мур передбачав, що його прогноз буде правдивим ще наступні 10 років.
У 1975 році вийшла стаття Мура «Progress in digital integrated electronics» в якій він проаналізував досягнення в сфері інтегральних схем за останні 10 років. Проаналізувавши інтегральні схеми які вийшли на ринок за цей період він з'ясував, що кількість транзисторів і справді подвоювалася приблизно кожний рік. Але прогноз зійшовся не повністю, оскільки кількість транзисторів повинна була зрости з 50 до 50 000, а зросла тільки до 16 000. Тоді Мур бере за приклад інтегральну схему на 32 000 яку Intel тільки збиралася випускати на ринок в 1975 і підрахував у ній разом з транзисторами ще й конденсатори, тобто ще 32 000 штук. Таким чином він зміг довести що його передбачення в статті 1965 року було вірним. А оскільки в статті 1965 року він використовував термін «компоненти» — а основну частину компонентів перших інтегральних схем складали транзистори — то це цілком виправданий перехід. Хоча, складність інтегральних схем як в 1975, так і сьогодні вимірюють за кількістю саме транзисторів, а не всіх компонентів разом. Таким чином, після внесених коректив, подвоєння кількості транзисторів має відбуватися кожні 2 роки. Незважаючи на популярне хибне уявлення, що саме Мур прогнозував подвоєння «кожні 18 місяців», дане твердження не фігурувало в жодній з його статей. Швидше за все, Девід Хаус, колега з Intel, дійшов до такого висновку. Сам Мур з приводу цього у 2000 році заявив: «Назва „закон Мура“ давалася будь-якій експоненціальній зміні, так ніби це я винайшов експоненту».
Футуристи і закон Мура
Футуристи Реймонд Курцвейл, Брюс Стерлінг і Вернор Віндж вважають, що експонентне вдосконалення яке описується законом Мура, кінець кінцем призведе до технологічної сингулярності.
Хоча Курцвейл і погоджується з тим, що у 2019 сучасна стратегія все тоншої фотолітографії йтиме своїм шляхом, він припускає, що це все ж не означає кінець закону Мура:
Курцвейл вважає, що цілком імовірно, що деякі нові типи технології (наприклад, оптичні, квантові комп'ютери, ДНК-комп'ютери) замінять сучасні технології інтегральних схем, і що закон Мура буде діяти й надалі після 2020 року.
Він вважає, що експоненціальне зростання закону Мура буде продовжувати працювати після інтегральних схем в технологіях, що призведуть до технологічної сингулярності. Закон пришвидшеної віддачі описаний Реймондом Курцвейлом з усякого погляду змінив ставлення суспільства до закону Мура. Це часте (але помилкове) переконання, що закон Мура робить передбачення, що стосуються всіх видів техніки, хоча він спочатку був призначений для застосування тільки до напівпровідникових схем. Багато футуристів раніше використовували закон Мура в ширшому сенсі для опису ідей, для прикладу, висунутих Курцвейлом. Курцвейл припустив, що закон Мура можна буде застосовувати — принаймні як заключення — до будь-якої проблеми, яка може бути застосована до цифрових обчислювальних машин, що за своєю суттю є також цифровою проблемою. Таким чином, через цифрове кодування ДНК, прогрес в області генетики може також просуватися зі швидкістю закону Мура.
Наслідки й обмеження
Цей розділ не містить . (січень 2017) |
Технічний прогрес являє собою поєднання досконаліших технологій і їх більшої кількості. Дослідження, проведене 2011 року в журналі Science показало, що пік швидкості зміни обчислювальних потужностей інформації був у 1998 році, коли технологічний потенціал у світі з обчислення інформації комп'ютерів загального призначення виріс на 88 % в рік. З тих пір, технологічні зміни явно сповільнилися. Останнім часом, кожного року люди здатні проводити приблизно на 60 % більше обчислень, якщо б вони виконувалися б усіма комп'ютерами загального призначення, які існують на даний момент, порівняно з попереднім роком. Це й досі залишається експоненціальним, але показує мінливість технологічних змін.
Основною рушійною силою економічного зростання є зростання продуктивності, і факторів закону Мура в продуктивності. Мур (1995) очікував, що «темпи технічного прогресу будуть регулюватися фінансовими реаліями». Зворотнє могло і відбулося приблизно наприкінці 1990-х років, однак, з повідомленнями економістів про те, що «зростання продуктивності є ключовим економічним індикатор інновацій». Прискорення темпів прогресу в сфері напівпровідників сприяло сплеску зростання продуктивності в США, який склав 3,4 % в рік в 1997—2004 рр випереджаючи 1,6 % в рік як під час 1972—1996 і 2005—2013 рр. Як зазначає економіст Річард Андерсон, «Численні дослідження визначили причину прискорення продуктивності в сфері інновацій у виробництві напівпровідників, що різко знизило ціни таких компонентів і продуктів, які їх містять (а також розширення можливостей таких продуктів)».
Негативним наслідком закону Мура є швидка моральна зношеність, тобто на фоні нестримного поліпшення все нових технологій, попередні технології будуть занадто швидко («примусово») застарівати. У ситуаціях, коли безпека і живучість апаратних засобів або даних мають першорядне значення, або в яких ресурси обмежені, швидкий моральний знос може створювати перешкоди для складних або тривалих операцій. Через токсичні матеріали, які використовують у виробництві сучасних комп'ютерів, надмірний моральний знос без розумного регулювання має шкідливий вплив на довкілля і може призводити до складних наслідків для довкілля і, звісно, для людей.
Світова мікроелектроніка, дотримуючись закону Мура, дотепер завжди спростовувала побоювання інженерів, що ми ось-ось впремося в нездоланні фізичні обмеження, після яких галузь або застрягне назавжди, або буде змушена перейти на принципово нові матеріали і технології. Але скоріш за все може виявитися, що реальним гальмом буде ефект глобального насичення: після бурхливого зростання міняти кожні рік-два процесори і пам'ять як взуття і одяг — на нові, навряд чи буде потреба. Виробникам потрібно буде шукати нові шляхи просування інновацій на ринок, зважаючи на те, що моделі попереднього покоління й далі успішно справляються з своїми завданнями. Можливо, з деякого моменту не допоможе і примусова плата за новинки: дострокове скасування підтримки старих моделей або їх запрограмований знос і відключення.
У статті для Interesting Engineering 2018 року програміст Джон Леффлер прогнозував, що закон Мура не обмежується звичайними кремнієвими транзисторами. Напевне, в майбутньому транзистори будуть атомарних або навіть субатомних розмірів, і так само підкорюватимуться закону Мура.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2008. Процитовано 5 серпня 2009.
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 5 серпня 2009.
- Moore, Gordon E. (1965). (PDF). Electronics Magazine. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2016. Процитовано 11 листопада 2006.
- Moore, Gordon E. (1975). (PDF). Intel Corporation. Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
- Kurzweil, Ray (2005). The Singularity is Near. Penguin Books. ISBN .
- . interestingengineering.com (амер.). 29 листопада 2018. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
Посилання
- Тарас Саламанюк. У присмерках Мура: про причини та наслідки сповільнення цифрового поступу [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 16.01.2017
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakon Mura empirichne sposterezhennya zroblene v 1965 roci cherez shist rokiv pislya vinahodu integralnoyi shemi u procesi pidgotovki vistupu Gordonom Murom odnim iz zasnovnikiv kompaniyi Intel Vin pripustiv sho kilkist tranzistoriv na kristali mikroshemi podvoyuvatimetsya kozhni 24 misyaci Stvorivshi grafik zrostannya produktivnosti zapam yatovuvalnih mikroshem vin viyaviv zakonomirnist novi modeli mikroshem rozroblyalisya cherez bilsh mensh odnakovi periodi 18 24 mis pislya poyavi yihnih poperednikiv Pri comu yihnya mistkist zrostala shorazu priblizno vdvichi Yaksho taka tendenciya prodovzhitsya pripustiv Mur to potuzhnist komp yuteriv eksponencialno zroste protyagom vidnosno korotkogo promizhku chasu Zbilshennya kilkosti tranzistoriv u chasi Kilkist podvoyuyetsya kozhni 2 roki Ce sposterezhennya otrimalo nazvu zakon Mura Isnuye bezlich podibnih tverdzhen yaki harakterizuyut procesi eksponencijnogo zrostannya takozh imenovanih zakonami Mura Napriklad mensh vidomij drugij zakon Mura vvedenij v 1998 roci yakij stverdzhuye sho vartist fabrik z virobnictva mikroshem eksponentno zrostaye z uskladnennyam viroblenih mikroshem Tak vartist fabriki na yakij korporaciya Intel viroblyala mikroshemi dinamichnoyi pam yati yemnistyu 1 Kbit stanovila 4 mln a ustatkuvannya z virobnictva mikroprocesora Pentium za 0 6 mikronnoyu tehnologiyeyu z 5 5 mln tranzistoriv obijshlosya v 2 mlrd Vartist zavodu z virobnictva procesoriv na bazi 45 nm tehprocesu sklala 3 mlrd U knizi Mistectvo shemotehniki Gilla i Gorovica 1980 roki navoditsya obrazne porivnyannya yaksho b rozrobka Boeing 747 progresuvala z takoyu zh shvidkistyu z yakoyu progresuye tverdotilna elektronika to vin vmishuvavsya b u sirnikovij korobci i oblitav bez dozapravlennya zemnu kulyu 40 raziv Z momentu formulyuvannya zakonu Mura projshlo ponad 40 rokiv Nezvazhayuchi na deyaki kolivannya v periodi podvoyennya zakon Mura prodovzhuye pracyuvati U 2007 roci Mur zayaviv sho ochevidno sho jogo zakon nezabarom perestane diyati cherez atomarnu prirodu rechovini i obmezhennya shvidkosti svitla Vvazhayetsya sho eksponentnij rozvitok obchislyuvalnoyi tehniki v majbutnomu mozhe prizvesti do tehnologichnoyi singulyarnosti IstoriyaNavesni 1965 zhurnal Electronics zamoviv Gordonu Muru yakij na toj chas pracyuvav direktorom doslidzhen i rozvitku u Fairchild Semiconductor stattyu pro rozvitok napivprovidnikovoyi industriyi na nastupni 10 rokiv Zvichajnij zagalom futurologichnij prognoz Stattya dlya takih zhe fahivciv yakim buv sam Mur i yaka mogla b zacikaviti suchasnimi tehnologiyami gromadskist Mur vchiniv duzhe prosto Vin uvazhno rozdivivsya v tij laboratoriyi v yakij pracyuvav Kompaniya vipuskala integralnu shemu sho mistit 30 tranzistoriv Ale na stoli Mura lezhala eksperimentalna model yaka mistit 60 elementiv Prostij rozrahunok pokazav sho cherez desyat rokiv na rinok budut vipusheni chipi sho mistyat desyatki tisyach napivprovidnikovih elementiv Takim chinom z yavivsya toj samij zakon Mura yakij govorit sho kilkist elementiv v integralnih shemah bude podvoyuvatisya kozhen rik Cej zakon buv opublikovanij 19 kvitnya 1965 v zhurnali Electronics nomer 8 storinka 38 Originalna nazva statti Cramming more components onto integrated circuits Zagalom Mur peredbachav sho jogo prognoz bude pravdivim she nastupni 10 rokiv U 1975 roci vijshla stattya Mura Progress in digital integrated electronics v yakij vin proanalizuvav dosyagnennya v sferi integralnih shem za ostanni 10 rokiv Proanalizuvavshi integralni shemi yaki vijshli na rinok za cej period vin z yasuvav sho kilkist tranzistoriv i spravdi podvoyuvalasya priblizno kozhnij rik Ale prognoz zijshovsya ne povnistyu oskilki kilkist tranzistoriv povinna bula zrosti z 50 do 50 000 a zrosla tilki do 16 000 Todi Mur bere za priklad integralnu shemu na 32 000 yaku Intel tilki zbiralasya vipuskati na rinok v 1975 i pidrahuvav u nij razom z tranzistorami she j kondensatori tobto she 32 000 shtuk Takim chinom vin zmig dovesti sho jogo peredbachennya v statti 1965 roku bulo virnim A oskilki v statti 1965 roku vin vikoristovuvav termin komponenti a osnovnu chastinu komponentiv pershih integralnih shem skladali tranzistori to ce cilkom vipravdanij perehid Hocha skladnist integralnih shem yak v 1975 tak i sogodni vimiryuyut za kilkistyu same tranzistoriv a ne vsih komponentiv razom Takim chinom pislya vnesenih korektiv podvoyennya kilkosti tranzistoriv maye vidbuvatisya kozhni 2 roki Nezvazhayuchi na populyarne hibne uyavlennya sho same Mur prognozuvav podvoyennya kozhni 18 misyaciv dane tverdzhennya ne figuruvalo v zhodnij z jogo statej Shvidshe za vse Devid Haus kolega z Intel dijshov do takogo visnovku Sam Mur z privodu cogo u 2000 roci zayaviv Nazva zakon Mura davalasya bud yakij eksponencialnij zmini tak nibi ce ya vinajshov eksponentu Futuristi i zakon MuraRozshirennya zakonu Mura Kurcvejlom vid integralnoyi shemi do pershih tranzistoriv elektrovakuumnih lamp rele i elektromehanichnih komp yuteriv Futuristi Rejmond Kurcvejl Bryus Sterling i Vernor Vindzh vvazhayut sho eksponentne vdoskonalennya yake opisuyetsya zakonom Mura kinec kincem prizvede do tehnologichnoyi singulyarnosti Hocha Kurcvejl i pogodzhuyetsya z tim sho u 2019 suchasna strategiya vse tonshoyi fotolitografiyi jtime svoyim shlyahom vin pripuskaye sho ce vse zh ne oznachaye kinec zakonu Mura Zakon integralnih mikroshem Mura buv ne pershoyu a lishe p yatoyu z paradigm sho prognozuvali priskorennya spivvidnoshenn cina produktivnist Obchislyuvalni pristroyi poslidovno rozrozstalisya v svoyij potuzhnosti za odinicyu chasu vid mehanichnih obchislyuvalnih pristroyiv yaki buli vikoristani v 1890 dlya perepisu naselennya SShA do zasnovanoyi na rele mashini en yaka zlamala shifr Lorenca do CBS komp yutera na osnovi vakuumnoyi trubki yakij peredbachiv obrannya Ejzenhauera do tranzistornih mashin sho vikoristovuvalisya v pershih kosmichnih zapuskah v integralnih shemah na osnovi personalnogo komp yutera Rejmond Kurcvejl Kurcvejl vvazhaye sho cilkom imovirno sho deyaki novi tipi tehnologiyi napriklad optichni kvantovi komp yuteri DNK komp yuteri zaminyat suchasni tehnologiyi integralnih shem i sho zakon Mura bude diyati j nadali pislya 2020 roku Set Llojd pokazuye yak potencial obchislyuvalnoyi potuzhnosti odnogo kilograma materiyi dorivnyuye pi raziv energiyi podilenij na konstantu Planka Oskilki energiyi tak bagato a konstanta Planka nastilki mala ce rivnyannya generuye nadzvichajno velikij ob yem Blizko 5 0 1050 operacij v sekundu Rejmond Kurcvejl Vin vvazhaye sho eksponencialne zrostannya zakonu Mura bude prodovzhuvati pracyuvati pislya integralnih shem v tehnologiyah sho prizvedut do tehnologichnoyi singulyarnosti Zakon prishvidshenoyi viddachi opisanij Rejmondom Kurcvejlom z usyakogo poglyadu zminiv stavlennya suspilstva do zakonu Mura Ce chaste ale pomilkove perekonannya sho zakon Mura robit peredbachennya sho stosuyutsya vsih vidiv tehniki hocha vin spochatku buv priznachenij dlya zastosuvannya tilki do napivprovidnikovih shem Bagato futuristiv ranishe vikoristovuvali zakon Mura v shirshomu sensi dlya opisu idej dlya prikladu visunutih Kurcvejlom Kurcvejl pripustiv sho zakon Mura mozhna bude zastosovuvati prinajmni yak zaklyuchennya do bud yakoyi problemi yaka mozhe buti zastosovana do cifrovih obchislyuvalnih mashin sho za svoyeyu suttyu ye takozh cifrovoyu problemoyu Takim chinom cherez cifrove koduvannya DNK progres v oblasti genetiki mozhe takozh prosuvatisya zi shvidkistyu zakonu Mura Naslidki j obmezhennyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2017 Tehnichnij progres yavlyaye soboyu poyednannya doskonalishih tehnologij i yih bilshoyi kilkosti Doslidzhennya provedene 2011 roku v zhurnali Science pokazalo sho pik shvidkosti zmini obchislyuvalnih potuzhnostej informaciyi buv u 1998 roci koli tehnologichnij potencial u sviti z obchislennya informaciyi komp yuteriv zagalnogo priznachennya viris na 88 v rik Z tih pir tehnologichni zmini yavno spovilnilisya Ostannim chasom kozhnogo roku lyudi zdatni provoditi priblizno na 60 bilshe obchislen yaksho b voni vikonuvalisya b usima komp yuterami zagalnogo priznachennya yaki isnuyut na danij moment porivnyano z poperednim rokom Ce j dosi zalishayetsya eksponencialnim ale pokazuye minlivist tehnologichnih zmin Osnovnoyu rushijnoyu siloyu ekonomichnogo zrostannya ye zrostannya produktivnosti i faktoriv zakonu Mura v produktivnosti Mur 1995 ochikuvav sho tempi tehnichnogo progresu budut regulyuvatisya finansovimi realiyami Zvorotnye moglo i vidbulosya priblizno naprikinci 1990 h rokiv odnak z povidomlennyami ekonomistiv pro te sho zrostannya produktivnosti ye klyuchovim ekonomichnim indikator innovacij Priskorennya tempiv progresu v sferi napivprovidnikiv spriyalo splesku zrostannya produktivnosti v SShA yakij sklav 3 4 v rik v 1997 2004 rr viperedzhayuchi 1 6 v rik yak pid chas 1972 1996 i 2005 2013 rr Yak zaznachaye ekonomist Richard Anderson Chislenni doslidzhennya viznachili prichinu priskorennya produktivnosti v sferi innovacij u virobnictvi napivprovidnikiv sho rizko znizilo cini takih komponentiv i produktiv yaki yih mistyat a takozh rozshirennya mozhlivostej takih produktiv Negativnim naslidkom zakonu Mura ye shvidka moralna znoshenist tobto na foni nestrimnogo polipshennya vse novih tehnologij poperedni tehnologiyi budut zanadto shvidko primusovo zastarivati U situaciyah koli bezpeka i zhivuchist aparatnih zasobiv abo danih mayut pershoryadne znachennya abo v yakih resursi obmezheni shvidkij moralnij znos mozhe stvoryuvati pereshkodi dlya skladnih abo trivalih operacij Cherez toksichni materiali yaki vikoristovuyut u virobnictvi suchasnih komp yuteriv nadmirnij moralnij znos bez rozumnogo regulyuvannya maye shkidlivij vpliv na dovkillya i mozhe prizvoditi do skladnih naslidkiv dlya dovkillya i zvisno dlya lyudej Svitova mikroelektronika dotrimuyuchis zakonu Mura doteper zavzhdi sprostovuvala poboyuvannya inzheneriv sho mi os os vpremosya v nezdolanni fizichni obmezhennya pislya yakih galuz abo zastryagne nazavzhdi abo bude zmushena perejti na principovo novi materiali i tehnologiyi Ale skorish za vse mozhe viyavitisya sho realnim galmom bude efekt globalnogo nasichennya pislya burhlivogo zrostannya minyati kozhni rik dva procesori i pam yat yak vzuttya i odyag na novi navryad chi bude potreba Virobnikam potribno bude shukati novi shlyahi prosuvannya innovacij na rinok zvazhayuchi na te sho modeli poperednogo pokolinnya j dali uspishno spravlyayutsya z svoyimi zavdannyami Mozhlivo z deyakogo momentu ne dopomozhe i primusova plata za novinki dostrokove skasuvannya pidtrimki starih modelej abo yih zaprogramovanij znos i vidklyuchennya U statti dlya Interesting Engineering 2018 roku programist Dzhon Leffler prognozuvav sho zakon Mura ne obmezhuyetsya zvichajnimi kremniyevimi tranzistorami Napevne v majbutnomu tranzistori budut atomarnih abo navit subatomnih rozmiriv i tak samo pidkoryuvatimutsya zakonu Mura Primitki Arhiv originalu za 21 serpnya 2008 Procitovano 5 serpnya 2009 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2009 Procitovano 5 serpnya 2009 Moore Gordon E 1965 PDF Electronics Magazine s 4 Arhiv originalu PDF za 26 veresnya 2016 Procitovano 11 listopada 2006 Moore Gordon E 1975 PDF Intel Corporation Arhiv originalu PDF za 24 grudnya 2014 Procitovano 23 listopada 2014 Kurzweil Ray 2005 The Singularity is Near Penguin Books ISBN 0 670 03384 7 interestingengineering com amer 29 listopada 2018 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 PosilannyaTaras Salamanyuk U prismerkah Mura pro prichini ta naslidki spovilnennya cifrovogo postupu 18 sichnya 2017 u Wayback Machine Spilne 16 01 2017