Заклікув (пол. Zaklików) — місто у Польщі, у Стальововольському повіті, Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр місько-сільської гміни Заклікув.
Заклікув Zaklików | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
<населення>)_region:_scale:100000 50°45′24″ пн. ш. 22°06′06″ сх. д. / 50.75667° пн. ш. 22.10167° сх. д.Координати: <населення>)_region:_scale:100000 50°45′24″ пн. ш. 22°06′06″ сх. д. / 50.75667° пн. ш. 22.10167° сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Підкарпатське воєводство | |||
Засновано | 1565 | |||
Статус міста | 1565-1869; 2014 | |||
Площа | 11,42 км² | |||
Населення | ▼ 2 825 (01.01.2022) | |||
· густота | 266,3 осіб/км² | |||
Часовий пояс | і | |||
Номери автомобілів | RST | |||
GeoNames | 754090 | |||
OSM | ↑2970687 ·R (Ґміна Заклікув) | |||
SIMC | 0810615 | |||
Поштові індекси | 37-470 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | zaklikow.pl | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Заклікув у Вікісховищі |
Історія
Початково на місці поселення існував замок. 1565 р. Станіславом Заклікою було закладено місто Заклікув з наданням магдебурзького права.
З 1795 р. Заклікув належав Австрії, з 1809 по 1815 рр. входив до складу Варшавського герцогства. З 1815 р. місто увійшло до складу Російської імперії. Кордон між Росією та Австрією проходив неподалік міста. Спогадом про це слугує давній прикордонний стовп, що зберігся у місті.
13 червня 1869 р. Заклікув було позбавлено міських прав. Містечко Заклікув було центром однойменної гміни Янівського повіту Люблінської губернії. 1911 р. у містечку мешкало 4 тисячі мешканців. 1915 р. у містечку відкрито залізничну станцію.
З часів завершення 2 Світової війни і до 1975 р. Заклікув належав до Люблінського воєводства, з 1975 по 1998 рр. до Тарнобжезького воєводства. З 1999 р., після укрупнення воєводств, містечко у складі Стальовольського повіту увійшло до складу Підкарпатського воєводства, яке ототожнюється із давньою Галичиною, до якої Заклікув ніколи не належав. Це викликало протести частини мешканців, що пам'ятали про багаторічні зв'язки зі значно ближчим Любліном, аніж далеким Ряшевом. Тому у гміні 2000 р. відбувся перший у Польщі місцевий референдум, що мав засвідчити приналежність гміни до іншого воєводства. Однак з огляду на позицію мешканців інших поселень гміни та сильні зв'язки місцини із поблизьким металургійним комбінатом Стальова Воля, референдум виграли ті, хто бажав залишитись у складі Стальовольського повіту. Заледве 20% мешканців проголосували за приєднання до Красницького повіту Люблінського воєводства.
Водночас з 1990 р. постало питання про повернення Заклікуву статусу міста. 1 січня 2014 р. Заклікув здобув міські права.
Пам'ятки
- Дерев'яний костел Св. Анни (1580 р.)
- Костел Св. Трійці (17 ст.)
Джерела
- Zaklików // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 297. (пол.)
- Заклікув. Офіційний сайт
- Сторінка гмінного осередку культури [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaklikuv pol Zaklikow misto u Polshi u Stalovovolskomu poviti Pidkarpatskogo voyevodstva Administrativnij centr misko silskoyi gmini Zaklikuv Zaklikuv Zaklikow opis zobrazhennya ZaklikuvOsnovni dani lt naselennya gt region scale 100000 50 45 24 pn sh 22 06 06 sh d 50 75667 pn sh 22 10167 sh d 50 75667 22 10167 Koordinati lt naselennya gt region scale 100000 50 45 24 pn sh 22 06 06 sh d 50 75667 pn sh 22 10167 sh d 50 75667 22 10167 Krayina PolshaRegion Pidkarpatske voyevodstvoZasnovano 1565Status mista 1565 1869 2014Plosha 11 42 km Naselennya 2 825 01 01 2022 gustota 266 3 osib km Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv RSTGeoNames 754090OSM 2970687 R Gmina Zaklikuv SIMC 0810615Poshtovi indeksi 37 470 Miska vlada Vebsajt zaklikow pl Mapa Zaklikuv u VikishovishiIstoriyaPochatkovo na misci poselennya isnuvav zamok 1565 r Stanislavom Zaklikoyu bulo zakladeno misto Zaklikuv z nadannyam magdeburzkogo prava Z 1795 r Zaklikuv nalezhav Avstriyi z 1809 po 1815 rr vhodiv do skladu Varshavskogo gercogstva Z 1815 r misto uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi Kordon mizh Rosiyeyu ta Avstriyeyu prohodiv nepodalik mista Spogadom pro ce sluguye davnij prikordonnij stovp sho zberigsya u misti 13 chervnya 1869 r Zaklikuv bulo pozbavleno miskih prav Mistechko Zaklikuv bulo centrom odnojmennoyi gmini Yanivskogo povitu Lyublinskoyi guberniyi 1911 r u mistechku meshkalo 4 tisyachi meshkanciv 1915 r u mistechku vidkrito zaliznichnu stanciyu Z chasiv zavershennya 2 Svitovoyi vijni i do 1975 r Zaklikuv nalezhav do Lyublinskogo voyevodstva z 1975 po 1998 rr do Tarnobzhezkogo voyevodstva Z 1999 r pislya ukrupnennya voyevodstv mistechko u skladi Stalovolskogo povitu uvijshlo do skladu Pidkarpatskogo voyevodstva yake ototozhnyuyetsya iz davnoyu Galichinoyu do yakoyi Zaklikuv nikoli ne nalezhav Ce viklikalo protesti chastini meshkanciv sho pam yatali pro bagatorichni zv yazki zi znachno blizhchim Lyublinom anizh dalekim Ryashevom Tomu u gmini 2000 r vidbuvsya pershij u Polshi miscevij referendum sho mav zasvidchiti prinalezhnist gmini do inshogo voyevodstva Odnak z oglyadu na poziciyu meshkanciv inshih poselen gmini ta silni zv yazki miscini iz poblizkim metalurgijnim kombinatom Stalova Volya referendum vigrali ti hto bazhav zalishitis u skladi Stalovolskogo povitu Zaledve 20 meshkanciv progolosuvali za priyednannya do Krasnickogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Vodnochas z 1990 r postalo pitannya pro povernennya Zaklikuvu statusu mista 1 sichnya 2014 r Zaklikuv zdobuv miski prava Pam yatkiDerev yanij kostel Sv Anni 1580 r Kostel Sv Trijci 17 st DzherelaZaklikow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 297 pol Zaklikuv Oficijnij sajt Storinka gminnogo oseredku kulturi 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi