Зайцев Микола Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зайцев.

Микола Олександрович Зайцев (29 грудня 1902(19021229), село Любниця, тепер Валдайський район, Новгородська область, Російська Федерація — 21 вересня 1965, Москва) — український радянський діяч, гірничий інженер, начальник вугільних комбінатів «Сталінвугілля» і «Артемвугілля». Герой Соціалістичної Праці (28.08.1948). Депутат Верховної Ради УРСР 2-3-го скликань. Кандидат технічних наук, член-кореспондент АН УРСР (1951).

Зайцев Микола Олександрович
Народився	29 грудня 1902(1902-12-29) Любниця (Новгородська область), ^d, Новгородська губернія, Російська імперія
Помер	21 вересня 1965(1965-09-21) (62 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	гірничий інженер
Галузь	гірнича справа
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Заклад	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Партія	КПРС
Нагороди
Нагороди та премії Герой Соціалістичної Праці (28.08.1948) — за видатні успіхи в справі збільшення видобутку вугілля, відновлення та будівництва вугільних шахт та впровадження передових методів роботи, що забезпечують значне зростання продуктивності праці два ордени Леніна (1946; 28.08.1948) орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» (1943) — за виконання завдань уряду щодо забезпечення оборонних заводів вугіллям медалі знак «Шахтарська слава» трьох ступенів Посилання Музалевский М. Герои Социалистического Труда. Биобиблиографический словарь. — М.: РИЦ «Кавалер», 2008. — Т. 2. — 200 с.