Загороднюк Федір Іванович

Фе́дір Іва́нович Загородню́к (нар. 12 лютого 1922, Гунча — пом. 13 березня 2017, Херсон) — український художник і графік; член Спілки художників України з 1978 року.

Федір Іванович Загороднюк
Народження	12 лютого 1922(1922-02-12) Гунча
Смерть	13 березня 2017(2017-03-13) (95 років)
	Херсон
Країна	Україна
Жанр	портрет, пейзаж, жанровий живопис
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художник, графік
Член	Національна спілка художників України
Звання	Заслужений художник України
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загороднюк.

Біографія

Народився 12 лютого 1922 року в селі Гунчі (тепер Гайсинський район Вінницької області, Україна). У 1941 році закінчив . Брав участь у німецько-радянській війні. 1950 року закінчив Київський художній інститут (викладачі Георгій Меліхов, Карпо Трохименко). Від 1954 року працював у Херсонському товаристві художників.

З 1950 року брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставках. Персональні — у Херсоні (1973, 1982, 1992, 1998—1999, 2002, 2007), Києві (1998).

Помер у Херсоні 13 березня 2017 року.

Творчість

Автор портретів, пейзажів, тематичних картин:

• «Прозріла» (1956);
• «В. Філатов» (1956);
• «В. Строганов» (1957);
• «Механізатор Г. Байда» (1960);
• «Генерал-майор Г. Вєхін» (1967);
• «Мати» (1969);
• «Диспетчер» (1969);
• «Академік Л. Гребень» (1973);
• «Командир крейсера „Червоний Крим“ контр-адмірал О. Зубков» (1974);
• «Комбайнер М. Брага» (1981);
• «Подвиг курсантів під Сталінградом у 1942 році» (1983);
• «Автопортрет» (1985);
• «Останній рубіж» (1990);
• «Народний художник України О. Шовкуненко» (1998);
• «В. Чуприна» (1998);
• «Надвечір'я. Збур'ївські плавні» (1998);
• «Я. Голобородько» (1999);
• «За Соборну Україну» (2001);
• «Народний артист України Л. Литвиненко» (2005);
• «Найрідніші» (2005);
• «Скульптор Ю. Степанян» (2006);
• «Учителька (Дружина художника)» (2008);
• «Наш Кличко» (2008);
• серія графічних портретів.

Окремі роботи зберігаються у Херсонському краєзнавчому музеї, Музеї академіка В. Філатова при Інституті очних хвороб і тканинної терапії АМНУ в Одесі.

Відзнаки

• Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985), медаллю «За бойові заслуги» (17 лютого 1972);
• Дипломант Міністерства культури та мистецтв України і Національної Спілки художників України (2001);
• Заслужений художник України з 2008 року;
• Почесний громадянин Херсона (рішення Херсонської міської ради № 1470 від 12 вересня 2014 року; за активну життєву позицію, бездоганні моральні і ділові якості, високі творчі здобутки, якими він прославляє Херсон і вносить вагомий внесок у набуття ним привабливих і сприятливих умов для проживання його мешканців, високі патріотичні почуття до рідного міста і до України).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
2. . Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
3. Память народа. [ 16 травня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
4. Указ Президента України від 10 жовтня 2008 року № 919/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва»
5. . Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.

Література

• Федор Загороднюк: Каталог. Херсон, 1973; 1982; 1993; 2008;
• Масик В. Художник і журналіст // «Образотворче мистецтво». 1974. № 1;
• Художники Херсонщини: Альбом. Київ; Херсон, 2002;
• Дяченко В. Художнє сузір'я Херсонщини // «Образотворче мистецтво». 2008. № 3.