За́вій — село Калуського району Івано-Франківської області. З 2020 р. село входить до складу Новицької ОТГ.
село Завій | |
---|---|
Нова греко-католицька церква | |
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Рада | Завійська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1356 |
Перша згадка | 1455 |
Населення | 2089 |
Площа | 26,5 км² |
Густота населення | 78,83 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77356 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°57′07″ пн. ш. 24°25′32″ сх. д. / 48.95194° пн. ш. 24.42556° сх. д.Координати: 48°57′07″ пн. ш. 24°25′32″ сх. д. / 48.95194° пн. ш. 24.42556° сх. д. |
Водойми | Луква, Сажівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77356, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Завій, вул. Данила Галицького, 350 |
Карта | |
Завій | |
Завій | |
Мапа | |
Завій у Вікісховищі |
Географія
Село розтягнулося на 7 км вздовж річки Лукви. В селі потік Сажівка впадає в Лукву.
Село розташоване в південній частині Калуського району, на відстані 15 км від м. Калуш. На північному сході межує з Яворівкою, на північному заході через ліс — з Бережницею та Старим Угриновом, на південному заході — з Грабівкою, через Чорний Ліс межує з селом Посіч Тисменицького району та селом Нивочин Богородчанського району.
На території сільради наявні поклади природного газу (Гринівське газове родовище).
Легенди
Село Завій засноване в ХІІІ столітті. Перша письмова згадка про село 1455 р.[1]
Існує легенда, що нібито в сорокових роках трагічного XIII століття князь Данило Романович разом зі своїми дружинниками їхав з Калуша через Підмихайля, очевидно, на перевірку соляних промислів.
Ото він виїхав на гору, а далі дороги не було: сніги завіяли. Так і не потрапив князь в урочище Баня, де і тоді вже добували сіль. Звіялася така хурделя, що князь гукнув своїм супутникам: «Ну, други! Ото завоя!». Це одна із версій походження топоніму «Завій».
Старожили села розповідають ще одну легенду: взимку великий загін грабував підгірські села. Одного дня, зібравши всю здобич, він рушив уверх понад берегами Лукви завіяною снігом дорогою. Почався страшний буран. Відтоді про тих татар не було ніякого слуху. Господь зробив так, що їх звіяло зі світу, а місце, де це сталося, люди назвали Завоєм.
Річка Луква досить звивиста, так що про неї можна заспівати словами популярної пісні: «В’ється, наче змійка, неспокійна річка... ». Тоді можна припустити, що через такий крутий норов річки Лукви поляки ще, можливо, за часів Б. Хмельницького назвали її Завоя.
Історія
В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославовича включена до складу Русі. Наявні перші документи з кінця XIV ст., і в них ми не бачимо жодної згадки про село. Тільки у XVII ст. фіксується поселення. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування. У ті часи в селі була солеварня при соляній криниці, відомій як Гвоздиха. Польська влада називала одну частину села Лукєв, другу — Завуй. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року.
Завійська церква святого Михайла згадується 1685 року в реєстрі катедратика (столового податку), святого Архістратига Михаїла — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1720, 29 парохіян-господарів).
У 1864—1883 рр. у селі Завій місцевим парохом був Володимир Ґлодзінський — дід провідника ОУН Степана Бандери.
У 1890 році в селі було 205 будинків, 1330 мешканців у селі та 151 на території фільварку (1193 греко-католики, 161 юдей, 87 римо-католиків, 40 інших визнань; 1314 українців, 29 поляків, 18 німців). Функціонувала однокласова школа. Діяв паровий тартак потужністю 40 кінських сил з 26 пилами звичайними і одною циркулярною, який зокрема в 1877 році переробив 12000 кубометрів ялицевої і смерекової деревини і виробив 8000 кубометрів дощок та брусів.
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у завійській церкві 4 давні дзвони діаметром 67, 45, 34, 32 см, вагою 144, 47, 20, 17 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
На 01.01.1939 р. в селі проживало 2010 мешканців (1800 українців, 60 поляків і 150 євреїв).
За радянської влади чимало мешканців Завою було насильно переселено до Сибіру, оскільки село було пристановищем відділів УПА. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Перегінському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Новиця, Петранка, Грабівка і Завій.
У Завої вперше в новітній історії 8 червня 1989 року над Калущиною піднявся синьо-жовтий стяг.
У 2017 р. в Чорному Лісі, неподалік с. Завій було виявлено зруйновану криївку воїнів УПА. В даний час її відновили і повернули автентичний вигляд.
На місці розкопки виявили свідчення того, що криївку підірвали.
Про результати подальшого дослідження криївки у Чорному лісі за селом Завій розповів калушанин Василь Фіцак. Відтак у вівторок, 19 вересня, йому разом з Андрієм Сікорою та Богданом Яневичем вдалося визначити приблизні контури і параметри криївки, а в шурфі виявити чимало знахідок: уламки чавунної пічки, колосника, цвяхи, металеві предмети, фрагменти глиняного посуду, скла, шкіри, тканини, карабінові гільзи та кулі від пістолетів.
- Пам'ятник Бандері, Шухевичу та Коновальцю в Чорному Лісі, с. Завій
«Найбільш цікавими знахідками виявились особисті речі: уламок гребінця, зубна щітка, неушкоджена баночка від одеколону чи духів з рідиною всередині, — пише Vasyl Fitsak. — Також фрагмент тюбика від зубної пасти „саніт“. До речі перша зубна паста в тюбиках в СССР з'явилась в 1950-му році. Хлопці загинули 8 жовтня 1950 року».
Про те, що криївку підірвали, свідчать хаотично розкидані елементи перекриття — дошки та руберойд. А на знайденому алюмінієвому тазику, є отвори прошиті осколками, додає Фіцак. Також дослідники виявили сліди пожежі. На разі роботи продовжуються.
Сучасність
В селі діють дві церкви: новозбудована греко-католицька, яка відкрита та освячена 8 грудня 2013 року, та православна — збудована теж греко-католиками у 1832 року церква св. Архистратига Михаїла (храмове свято 21 листопада), але в 1946 забрана комуністичною владою і передана московській православній церкві, пізніше була передана громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату. Зараз храм потребує реставрації, пам'ятка архітектури місцевого значення № 489/1. Нещодавно церква відсвяткувала 200 років.
21 листопада 2014 року на храмове свято у Завою урочисто було відкрито сучасний спортивний майданчик зі штучним покриттям, який знаходиться на території школи. Свято, попри холодну погоду, було справді урочистим. Чин освячення спортивного майданчика відправили п'ятеро священиків.
У тому, що село отримало спортивний майданчик, — чимала заслуга й керуючого справами обласної ради Івана Даніва, й обласної ради, районної ради та РДА, меценатів, зокрема депутата районної ради Миколи Дутки.
На цю подію приїхали не тільки представники влади району, області, а й… держави. Представник Міністерства молоді та спорту, уродженець села Грабівка, Михайло Мельник, зокрема, підкреслив: «Тут, на спортмайданчику, буде рости міцна, здорова наша молодь, яка завжди зможе захистити нашу державу».
Михайло Мельник нагородив грамотами найкращих учнів-спортсменів: Ірину Гриців, Романа Безрученка, Мар'яну Ільків, Назарія Мартищука, Василя Шкутяка, Зоряну Кобу і Наталія Петрушку.
Заступник начальника управління молоді та спорту ОДА Назар Павлів додав, що спорт дає чимало можливостей: багато друзів, подорожі.
Голова райдержадміністрації Микола Жовнір подякував сім'ям Сагайдака, Маруняка, Івасютяка, чиї сини захищали чи захищають Україну в зоні АТО.
Голова районної ради Василь Дзундза зазначив, що наступного року таких же спортивних майданчиків дочекається Тужилів.
Директор Завійської ЗОШ І-ІІ ст. Марія Данів подякувала всім, хто долучився до будівництва спортмайданчика і додала, що школа здобула велику перемогу — отримала такий гарний спортивний майданчик, який носитиме ім'я вчителя фізкультури Перегінця.
Іван Данів і Михайло Мельник забили перший м'яч, після чого діти, нарешті, почали випробувати на міцність новий спортмайданчик.[2] [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
19 січня 2024 року громадянин російської федерації, який з 2014 року перебуває на території України та проживає в Івано-Франківській області побив пенсіонера з села Завій 71 річного Олеся Савчука.
Подія відбулася в обідню пору біля будинку в якому в минулому знаходилася сільска рада. Пенсіонер отримав значні травми обличчя, його забрала машина швидкої медичної допомоги. Олег Бутусін неодноразово погрожував жителям сіл Завій та Грабівка, зокрема й зброєю. Олег Бутусін та його дружина негативно висловлювася в бік і пенсіонера Олеся Савчука, який у 2023 році як депутат місцевої ради відстоював право жителів села Грабівки користуватися дорогою загального користування, яка проходить неподалік від будинку в якому проживає Олег Бутусін.
Соціальна сфера
- Лікарська амбулаторія.
- Народний дім.
- Школа І-ІІ ст.
- 705 дворів, 2288 мешканців.
Село газифіковане. Територія села покрита швидкісним 4G зв'язком від мережі Київстар.
Вулиці
У селі є вулиці:
- Данила Галицького
- Зелена
- Івана Франка
- Лісова
- Луги
- Садова
Фотографії
- Каплиця борцям за волю України в Чорному Лісі, с. Завій
Примітки
- На території Новицької громади планують спорудити чотири газові свердловини
- Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 214, 305 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 17 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 17 лютого 2017.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 19 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- 20 років тому вознісся прапор у Завою на Вознесіння
- . "Репортер" (укр.). 23 вересня 2017. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 6 травня 2020.
- Zaxid.net. . ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 6 травня 2020.
- . Галицький Кореспондент (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 6 травня 2020.
- . Галицький Кореспондент (укр.). 24 вересня 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 6 травня 2020.
- . Vikna (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 17 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
- Прикарпаття, Новини (19 січня 2024). Громадянин росії побив пенсіонера в селі Завій на Прикарпатті. Telegraph. Процитовано 19 січня 2024.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 18 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
Посилання
- Історія села Завій Калуського району [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Географічний словник Королівства Польського, т. 14, стор. 499 [ 21 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Кащишин Й. Завій над Луквою-рікою — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2005.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (листопад 2014) |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zavij Polsha Za vij selo Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Z 2020 r selo vhodit do skladu Novickoyi OTG selo Zavij Nova greko katolicka cerkvaNova greko katolicka cerkva Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Rada Zavijska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1356 Persha zgadka 1455 Naselennya 2089 Plosha 26 5 km Gustota naselennya 78 83 osib km Poshtovij indeks 77356 Telefonnij kod 380 03472 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 57 07 pn sh 24 25 32 sh d 48 95194 pn sh 24 42556 sh d 48 95194 24 42556 Koordinati 48 57 07 pn sh 24 25 32 sh d 48 95194 pn sh 24 42556 sh d 48 95194 24 42556 Vodojmi Lukva Sazhivka Misceva vlada Adresa radi 77356 Ivano Frankivska obl Kaluskij rajon s Zavij vul Danila Galickogo 350 Karta Zavij Zavij Mapa Zavij u VikishovishiGeografiyaSelo roztyagnulosya na 7 km vzdovzh richki Lukvi V seli potik Sazhivka vpadaye v Lukvu Selo roztashovane v pivdennij chastini Kaluskogo rajonu na vidstani 15 km vid m Kalush Na pivnichnomu shodi mezhuye z Yavorivkoyu na pivnichnomu zahodi cherez lis z Berezhniceyu ta Starim Ugrinovom na pivdennomu zahodi z Grabivkoyu cherez Chornij Lis mezhuye z selom Posich Tismenickogo rajonu ta selom Nivochin Bogorodchanskogo rajonu Na teritoriyi silradi nayavni pokladi prirodnogo gazu Grinivske gazove rodovishe LegendiSelo Zavij zasnovane v HIII stolitti Persha pismova zgadka pro selo 1455 r 1 Isnuye legenda sho nibito v sorokovih rokah tragichnogo XIII stolittya knyaz Danilo Romanovich razom zi svoyimi druzhinnikami yihav z Kalusha cherez Pidmihajlya ochevidno na perevirku solyanih promisliv Oto vin viyihav na goru a dali dorogi ne bulo snigi zaviyali Tak i ne potrapiv knyaz v urochishe Banya de i todi vzhe dobuvali sil Zviyalasya taka hurdelya sho knyaz guknuv svoyim suputnikam Nu drugi Oto zavoya Ce odna iz versij pohodzhennya toponimu Zavij Starozhili sela rozpovidayut she odnu legendu vzimku velikij zagin grabuvav pidgirski sela Odnogo dnya zibravshi vsyu zdobich vin rushiv uverh ponad beregami Lukvi zaviyanoyu snigom dorogoyu Pochavsya strashnij buran Vidtodi pro tih tatar ne bulo niyakogo sluhu Gospod zrobiv tak sho yih zviyalo zi svitu a misce de ce stalosya lyudi nazvali Zavoyem Richka Lukva dosit zvivista tak sho pro neyi mozhna zaspivati slovami populyarnoyi pisni V yetsya nache zmijka nespokijna richka Todi mozhna pripustiti sho cherez takij krutij norov richki Lukvi polyaki she mozhlivo za chasiv B Hmelnickogo nazvali yiyi Zavoya IstoriyaV IH st Galichina bula ohreshena Kirilom i Mefodiyem a v 981 r vnaslidok vijskovogo pohodu kiyivskogo knyazya Volodimira Svyatoslavovicha vklyuchena do skladu Rusi Nayavni pershi dokumenti z kincya XIV st i v nih mi ne bachimo zhodnoyi zgadki pro selo Tilki u XVII st fiksuyetsya poselennya Dehto bezpidstavno traktuye pershu zberezhenu zgadku yak datu zasnuvannya hocha zmist zgadki zaperechuye take traktuvannya U ti chasi v seli bula solevarnya pri solyanij krinici vidomij yak Gvozdiha Polska vlada nazivala odnu chastinu sela Lukyev drugu Zavuj Selyani aktivno vzyali uchast u povstanni 1648 roku Zavij Cerkva Arhistratiga Mihayila 1832 roku Zavijska cerkva svyatogo Mihajla zgaduyetsya 1685 roku v reyestri katedratika stolovogo podatku svyatogo Arhistratiga Mihayila u reyestri duhovenstva cerkov i monastiriv Lvivskoyi yeparhiyi 1708 roku i protokolah generalnih vizitacij Lvivsko Galicko Kamyaneckoyi yeparhiyi 1740 1755 rr rik pobudovi 1720 29 parohiyan gospodariv U 1864 1883 rr u seli Zavij miscevim parohom buv Volodimir Glodzinskij did providnika OUN Stepana Banderi U 1890 roci v seli bulo 205 budinkiv 1330 meshkanciv u seli ta 151 na teritoriyi filvarku 1193 greko katoliki 161 yudej 87 rimo katolikiv 40 inshih viznan 1314 ukrayinciv 29 polyakiv 18 nimciv Funkcionuvala odnoklasova shkola Diyav parovij tartak potuzhnistyu 40 kinskih sil z 26 pilami zvichajnimi i odnoyu cirkulyarnoyu yakij zokrema v 1877 roci pererobiv 12000 kubometriv yalicevoyi i smerekovoyi derevini i virobiv 8000 kubometriv doshok ta brusiv Avstrijska armiya konfiskuvala v serpni 1916 r u zavijskij cerkvi 4 davni dzvoni diametrom 67 45 34 32 sm vagoyu 144 47 20 17 kg Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala Na 01 01 1939 r v seli prozhivalo 2010 meshkanciv 1800 ukrayinciv 60 polyakiv i 150 yevreyiv Za radyanskoyi vladi chimalo meshkanciv Zavoyu bulo nasilno pereseleno do Sibiru oskilki selo bulo pristanovishem viddiliv UPA Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Pereginskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Novicya Petranka Grabivka i Zavij U Zavoyi vpershe v novitnij istoriyi 8 chervnya 1989 roku nad Kalushinoyu pidnyavsya sino zhovtij styag U 2017 r v Chornomu Lisi nepodalik s Zavij bulo viyavleno zrujnovanu kriyivku voyiniv UPA V danij chas yiyi vidnovili i povernuli avtentichnij viglyad Na misci rozkopki viyavili svidchennya togo sho kriyivku pidirvali Kriyivka voyiniv UPA v Chornomu Lisi s Zavij Pro rezultati podalshogo doslidzhennya kriyivki u Chornomu lisi za selom Zavij rozpoviv kalushanin Vasil Ficak Vidtak u vivtorok 19 veresnya jomu razom z Andriyem Sikoroyu ta Bogdanom Yanevichem vdalosya viznachiti priblizni konturi i parametri kriyivki a v shurfi viyaviti chimalo znahidok ulamki chavunnoyi pichki kolosnika cvyahi metalevi predmeti fragmenti glinyanogo posudu skla shkiri tkanini karabinovi gilzi ta kuli vid pistoletiv Pam yatnik Banderi Shuhevichu ta Konovalcyu v Chornomu Lisi s Zavij Najbilsh cikavimi znahidkami viyavilis osobisti rechi ulamok grebincya zubna shitka neushkodzhena banochka vid odekolonu chi duhiv z ridinoyu vseredini pishe Vasyl Fitsak Takozh fragment tyubika vid zubnoyi pasti sanit Do rechi persha zubna pasta v tyubikah v SSSR z yavilas v 1950 mu roci Hlopci zaginuli 8 zhovtnya 1950 roku Pro te sho kriyivku pidirvali svidchat haotichno rozkidani elementi perekrittya doshki ta ruberojd A na znajdenomu alyuminiyevomu taziku ye otvori proshiti oskolkami dodaye Ficak Takozh doslidniki viyavili slidi pozhezhi Na razi roboti prodovzhuyutsya SuchasnistV seli diyut dvi cerkvi novozbudovana greko katolicka yaka vidkrita ta osvyachena 8 grudnya 2013 roku ta pravoslavna zbudovana tezh greko katolikami u 1832 roku cerkva sv Arhistratiga Mihayila hramove svyato 21 listopada ale v 1946 zabrana komunistichnoyu vladoyu i peredana moskovskij pravoslavnij cerkvi piznishe bula peredana gromadi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu Zaraz hram potrebuye restavraciyi pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 489 1 Neshodavno cerkva vidsvyatkuvala 200 rokiv Hram UGKC Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 21 listopada 2014 roku na hramove svyato u Zavoyu urochisto bulo vidkrito suchasnij sportivnij majdanchik zi shtuchnim pokrittyam yakij znahoditsya na teritoriyi shkoli Svyato popri holodnu pogodu bulo spravdi urochistim Chin osvyachennya sportivnogo majdanchika vidpravili p yatero svyashenikiv U tomu sho selo otrimalo sportivnij majdanchik chimala zasluga j keruyuchogo spravami oblasnoyi radi Ivana Daniva j oblasnoyi radi rajonnoyi radi ta RDA mecenativ zokrema deputata rajonnoyi radi Mikoli Dutki Na cyu podiyu priyihali ne tilki predstavniki vladi rajonu oblasti a j derzhavi Predstavnik Ministerstva molodi ta sportu urodzhenec sela Grabivka Mihajlo Melnik zokrema pidkresliv Tut na sportmajdanchiku bude rosti micna zdorova nasha molod yaka zavzhdi zmozhe zahistiti nashu derzhavu Mihajlo Melnik nagorodiv gramotami najkrashih uchniv sportsmeniv Irinu Griciv Romana Bezruchenka Mar yanu Ilkiv Nazariya Martishuka Vasilya Shkutyaka Zoryanu Kobu i Nataliya Petrushku Suchasnij sportivnij majdanchik zi shtuchnim pokrittyam Zastupnik nachalnika upravlinnya molodi ta sportu ODA Nazar Pavliv dodav sho sport daye chimalo mozhlivostej bagato druziv podorozhi Golova rajderzhadministraciyi Mikola Zhovnir podyakuvav sim yam Sagajdaka Marunyaka Ivasyutyaka chiyi sini zahishali chi zahishayut Ukrayinu v zoni ATO Oles Savchuk 19 sichnya 2024 r pislya pobittya Olegom Butusinim Golova rajonnoyi radi Vasil Dzundza zaznachiv sho nastupnogo roku takih zhe sportivnih majdanchikiv dochekayetsya Tuzhiliv Direktor Zavijskoyi ZOSh I II st Mariya Daniv podyakuvala vsim hto doluchivsya do budivnictva sportmajdanchika i dodala sho shkola zdobula veliku peremogu otrimala takij garnij sportivnij majdanchik yakij nositime im ya vchitelya fizkulturi Peregincya Ivan Daniv i Mihajlo Melnik zabili pershij m yach pislya chogo diti nareshti pochali viprobuvati na micnist novij sportmajdanchik 2 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 19 sichnya 2024 roku gromadyanin rosijskoyi federaciyi yakij z 2014 roku perebuvaye na teritoriyi Ukrayini ta prozhivaye v Ivano Frankivskij oblasti pobiv pensionera z sela Zavij 71 richnogo Olesya Savchuka Podiya vidbulasya v obidnyu poru bilya budinku v yakomu v minulomu znahodilasya silska rada Pensioner otrimav znachni travmi oblichchya jogo zabrala mashina shvidkoyi medichnoyi dopomogi Oleg Butusin neodnorazovo pogrozhuvav zhitelyam sil Zavij ta Grabivka zokrema j zbroyeyu Oleg Butusin ta jogo druzhina negativno vislovlyuvasya v bik i pensionera Olesya Savchuka yakij u 2023 roci yak deputat miscevoyi radi vidstoyuvav pravo zhiteliv sela Grabivki koristuvatisya dorogoyu zagalnogo koristuvannya yaka prohodit nepodalik vid budinku v yakomu prozhivaye Oleg Butusin Socialna sferaLikarska ambulatoriya Narodnij dim Ambulatoriya Shkola I II st 705 dvoriv 2288 meshkanciv Selo gazifikovane Teritoriya sela pokrita shvidkisnim 4G zv yazkom vid merezhi Kiyivstar VuliciU seli ye vulici Danila Galickogo Zelena Ivana Franka Lisova Lugi SadovaFotografiyiZavijska shkolaKaplicya borcyam za volyu Ukrayini v Chornomu Lisi s ZavijNarodnij dimSilradaLukva v seli ZavijPrimitkiNa teritoriyi Novickoyi gromadi planuyut sporuditi chotiri gazovi sverdlovini Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV stor 214 305 Lviv NTSh 1898 412 s Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 33 Arhiv originalu za 3 lipnya 2015 Procitovano 17 sichnya 2016 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2017 Procitovano 17 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 19 veresnya 2017 Arhiv originalu za 14 grudnya 2021 Procitovano 14 grudnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 20 rokiv tomu voznissya prapor u Zavoyu na Voznesinnya Reporter ukr 23 veresnya 2017 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 6 travnya 2020 Zaxid net ZAXID NET ukr Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 6 travnya 2020 Galickij Korespondent ukr Arhiv originalu za 9 lipnya 2018 Procitovano 6 travnya 2020 Galickij Korespondent ukr 24 veresnya 2017 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 6 travnya 2020 Vikna ukr Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 6 travnya 2020 Arhiv originalu za 10 grudnya 2017 Procitovano 17 sichnya 2016 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 Prikarpattya Novini 19 sichnya 2024 Gromadyanin rosiyi pobiv pensionera v seli Zavij na Prikarpatti Telegraph Procitovano 19 sichnya 2024 Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 1 grudnya 2014 Arhiv originalu za 6 lipnya 2018 Procitovano 18 sichnya 2016 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 PosilannyaIstoriya sela Zavij Kaluskogo rajonu 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo t 14 stor 499 21 grudnya 2015 u Wayback Machine Kashishin J Zavij nad Lukvoyu rikoyu Ivano Frankivsk Nova zorya 2005 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2014 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi