Завхан (раніше Дзабханський аймак, монг. Завхан аймаг) — аймак, розташований на північному заході Монголії. Площа аймаку складає 82500 кв км, центр аймаку місто Уліастай розташоване на відстані 1115 км від Улан-Батору. Аймак було створено у 1931 році, він складається з 24 сомонів. Населення станом на 2010 рік 64924 (15 місце). Щільність населення 0,79 чол на км кв.
Завхан | |||||
---|---|---|---|---|---|
(монг. Завхан аймаг) | |||||
| |||||
Адм. центр | Уліастай | ||||
Найбільше місто | Уліастай | ||||
Країна | Монголія | ||||
Регіон | Північно-західна Монголія | ||||
| |||||
Номерний знак | ЗА_ | ||||
Офіційна мова | монгольська | ||||
Населення | |||||
- повне | 64 924 (15) | ||||
- густота | 0,79 (15) | ||||
Площа | |||||
- повна | 82 457 км² (7) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1886 м | ||||
- мінімальна | 1886 м | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 1931 | ||||
Вебсайт | zavkhan.gov.mn | ||||
Код ISO 3166-2 | MN-057 | ||||
|
Географія
На півночі Завхану проходить державний кордон між Монголією та Росією (Республіка Тува), на заході він межує з аймаком Увс, на південному заході з аймаком Ховд, на півдні з Говь-Алтай, на південному сході — з Баянхонгор, на сході з Архангаєм, на північному сході з Хувсгел аймаком.
Рельєф
Назва аймаку походить від річки Завхан, яка протікає його територією. На території аймаку бере свій початок один з двох витоків річки Селенга — Ідер. Також є річка Богд. Західний кордон аймаку межує з великим озером Хар-Нуур. Також є озера Буст-Нуур, Дурген, Ойгон нуур, Телмен Нуур(200 кв км). Гори — основні хребти Хангаю Отгон-Тенгер (4008 м). Гірська місцевість. Піщані бархани довжиною 100–200 км. Також на території Завханського та Гобі-Алтайського аймаків є піщаний бархан Монгол елс довжиною 600 км та площею 2724 кв км. На території аймаку розташовані піски Борхир елс довжиною 180 км та шириною 15 км. Посеред пісків є джерела, озера Баян, Хар.
Корисні копалини
Родовища залізної руди, свинцю, золота, кольорових та урановмісних металів, шпату, мідно-молібденової руди, хімічної та будівельної сировини.
Клімат
Клімат різко-континентальний. Середня температура січня -34 °C (у Тосонценгеле до -53 °C), липня +22 °C, середня норма опадів у горах 400 мм, на рівнині 200–260 мм.
Тваринний світ
Водяться муфлони, козулі, антилопи-джейрани, рисі, лисиці, корсаки, вовки, дикі кішки.
Адміністративний поділ
№п/п | сомон | Площа тис. кв км | Населення | Центр |
1 | Алдархаан | 7,3 | 5200 | Алдар |
2 | Асгат | 0,7 | 1500 | Асгат |
3 | Баянтес | 4,2 | 3000 | Алтай |
4 | Баянхайрхан | 2,6 | 3200 | Алтанбулаг |
5 | Дорволжин | 7,26 | 3200 | Буга |
6 | Завханмандал | 3,6 | 2100 | Нуга |
7 | Ідер | 3,8 | 3700 | Зуунмод |
8 | Іх-Уул | 3,8 | 7000 | Буянт-Ухаа |
9 | Нумруг | 3,3 | 2900 | Ходорго |
10 | Отгон | 6 | 4000 | Буянт |
11 | Сантмаргац | 2,4 | 1564 | Холбоо |
12 | Сонгино | 2,49 | 2800 | Цавдан |
13 | Булнай | 5,3 | 12200 | Шумуултай |
14 | Тудевтей | 2,7 | 2700 | Ойгон |
15 | Телмен | 3,4 | 3700 | Увгуд |
16 | Тес | 8,72 | 4400 | Зур |
17 | Ургамал | 3,5 | 2400 | Хунгий |
18 | Цагаанхайрхан | 2,6 | 2800 | Ширее |
19 | Цагаанчулуут | 2,5 | 2600 | Цагаанчулуут |
20 | Цецен уул | 2,4 | 2300 | Тегш |
21 | Шилуустей | 2,8 | 3000 | Балгатай |
22 | Ерденехайрхан | 4,1 | 3500 | Алтай |
23 | Яруу | 5 | 4200 | Чандмань |
24 | Уліастай | 0,032 | 16240 | Уліастай |
Промисловість та сільське господарство
Головний сектор економіки — сільське господарство, передусім тваринництво. У 2011 році у сомоні Телмен розпочато будівництво ТЕС яка обслуговуватиме потреби аймаків Завхан та Говь-Алтай. Першу чергу потужністю 30 МВт планується здати до 2015 р.
Пам'ятки, музеї
У місті Завхан є два музеї: Музей відомих людей та Краєзнавчий музей.
- Монастир Дашиндаржа відкрився у 1990 році і в ньому перебуває 50 монахів. Монастир розташовано в юрточному районі Завхану.
- Жавхлант Толгой вершина на північ від центру міста Завхан звідки відкривається вид на місто.
- Руїни міста Сангийн датуються 1733 роком.
- Отгон-Тенгер — вічно вкрита снігом вершина висотою 4008 в сомоні Отгон з якої починаються річки Буянт та Богд. Вважається священною горою на якій регулярно проводяться урочисті ритуали.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zavhan znachennya Zavhan ranishe Dzabhanskij ajmak mong Zavhan ajmag ajmak roztashovanij na pivnichnomu zahodi Mongoliyi Plosha ajmaku skladaye 82500 kv km centr ajmaku misto Uliastaj roztashovane na vidstani 1115 km vid Ulan Batoru Ajmak bulo stvoreno u 1931 roci vin skladayetsya z 24 somoniv Naselennya stanom na 2010 rik 64924 15 misce Shilnist naselennya 0 79 chol na km kv Zavhan mong Zavhan ajmag Gerb PraporAdm centr UliastajNajbilshe misto UliastajKrayina MongoliyaRegion Pivnichno zahidna MongoliyaMezhuye z susidni adminodiniciTiva Arhangaj Bayanhongor Huvsgel Gov Altaj Hovd Uvs Nomernij znak ZA Oficijna mova mongolskaNaselennya povne 64 924 15 gustota 0 79 15 Plosha povna 82 457 km 7 Visota maksimalna 1886 m minimalna 1886 mChasovij poyas UTC 8Data zasnuvannya 1931Vebsajt zavkhan gov mnKod ISO 3166 2 MN 057Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ZavhanGeografiyaNa pivnochi Zavhanu prohodit derzhavnij kordon mizh Mongoliyeyu ta Rosiyeyu Respublika Tuva na zahodi vin mezhuye z ajmakom Uvs na pivdennomu zahodi z ajmakom Hovd na pivdni z Gov Altaj na pivdennomu shodi z Bayanhongor na shodi z Arhangayem na pivnichnomu shodi z Huvsgel ajmakom RelyefTenger 2009 Nazva ajmaku pohodit vid richki Zavhan yaka protikaye jogo teritoriyeyu Na teritoriyi ajmaku bere svij pochatok odin z dvoh vitokiv richki Selenga Ider Takozh ye richka Bogd Zahidnij kordon ajmaku mezhuye z velikim ozerom Har Nuur Takozh ye ozera Bust Nuur Durgen Ojgon nuur Telmen Nuur 200 kv km Gori osnovni hrebti Hangayu Otgon Tenger 4008 m Girska miscevist Pishani barhani dovzhinoyu 100 200 km Takozh na teritoriyi Zavhanskogo ta Gobi Altajskogo ajmakiv ye pishanij barhan Mongol els dovzhinoyu 600 km ta plosheyu 2724 kv km Na teritoriyi ajmaku roztashovani piski Borhir els dovzhinoyu 180 km ta shirinoyu 15 km Posered piskiv ye dzherela ozera Bayan Har Korisni kopaliniRodovisha zaliznoyi rudi svincyu zolota kolorovih ta uranovmisnih metaliv shpatu midno molibdenovoyi rudi himichnoyi ta budivelnoyi sirovini KlimatKlimat rizko kontinentalnij Serednya temperatura sichnya 34 C u Tosoncengele do 53 C lipnya 22 C serednya norma opadiv u gorah 400 mm na rivnini 200 260 mm Tvarinnij svitVodyatsya mufloni kozuli antilopi dzhejrani risi lisici korsaki vovki diki kishki Administrativnij podil p p somon Plosha tis kv km Naselennya Centr1 Aldarhaan 7 3 5200 Aldar2 Asgat 0 7 1500 Asgat3 Bayantes 4 2 3000 Altaj4 Bayanhajrhan 2 6 3200 Altanbulag5 Dorvolzhin 7 26 3200 Buga6 Zavhanmandal 3 6 2100 Nuga7 Ider 3 8 3700 Zuunmod8 Ih Uul 3 8 7000 Buyant Uhaa9 Numrug 3 3 2900 Hodorgo10 Otgon 6 4000 Buyant11 Santmargac 2 4 1564 Holboo12 Songino 2 49 2800 Cavdan13 Bulnaj 5 3 12200 Shumuultaj14 Tudevtej 2 7 2700 Ojgon15 Telmen 3 4 3700 Uvgud16 Tes 8 72 4400 Zur17 Urgamal 3 5 2400 Hungij18 Cagaanhajrhan 2 6 2800 Shiree19 Cagaanchuluut 2 5 2600 Cagaanchuluut20 Cecen uul 2 4 2300 Tegsh21 Shiluustej 2 8 3000 Balgataj22 Erdenehajrhan 4 1 3500 Altaj23 Yaruu 5 4200 Chandman24 Uliastaj 0 032 16240 UliastajPromislovist ta silske gospodarstvoGolovnij sektor ekonomiki silske gospodarstvo peredusim tvarinnictvo U 2011 roci u somoni Telmen rozpochato budivnictvo TES yaka obslugovuvatime potrebi ajmakiv Zavhan ta Gov Altaj Pershu chergu potuzhnistyu 30 MVt planuyetsya zdati do 2015 r Pam yatki muzeyiU misti Zavhan ye dva muzeyi Muzej vidomih lyudej ta Krayeznavchij muzej Monastir Dashindarzha vidkrivsya u 1990 roci i v nomu perebuvaye 50 monahiv Monastir roztashovano v yurtochnomu rajoni Zavhanu Zhavhlant Tolgoj vershina na pivnich vid centru mista Zavhan zvidki vidkrivayetsya vid na misto Ruyini mista Sangijn datuyutsya 1733 rokom Otgon Tenger vichno vkrita snigom vershina visotoyu 4008 v somoni Otgon z yakoyi pochinayutsya richki Buyant ta Bogd Vvazhayetsya svyashennoyu goroyu na yakij regulyarno provodyatsya urochisti rituali Primitki Arhiv originalu za 21 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 lipnya 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya