Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Забруднення пластиком це скупчення пластикових предметів і частинок наприклад пластикових пляшок пакетів та забруднення

Забруднення пластиком

Забруднення пластиком

Забруднення пластиком — це скупчення пластикових предметів і частинок (наприклад, пластикових пляшок, пакетів та забруднення пластиковими гранулами) у довкіллі Землі, що негативно впливає на диких тварин, дику природу та на людину.

image
Забруднення пластиком у Гані, 2018 рік

Пластмаси як забруднювач класифікують на мікро-, мезо- та макросміття — залежно від розміру. Пластмаси є недорогим та довговічним матеріалом, в результаті чого рівень виробництва пластику людиною є досить високим. Однак хімічна структура більшості пластмасів робить їх стійкими до багатьох природних процесів деградації, і в результаті вони повільно розкладаються. Ці два фактори разом спричиняють широку поширеність забруднення довкілля пластиком.

Забруднення пластиком відбувається на суходолі, водних шляхах, морях та в океанах. За оцінками, щорічно від прибережних громад до океану потрапляє від 1,1 до 8,8 млн тонн пластикових відходів. Живі організми, зокрема [en], страждають від механічного впливу, як от заплутування у пластикових предметах, від потрапляння пластмасових відходів у шлунок та потрапляння в їхній організм хімікатів, що перешкоджають їхній фізіології. Вплив на людей включає порушення різних біохімічних та гормональних механізмів, зокрема через вплив таких речовин як фталати, Бісфенол А (BPA) та Бісфенол S (BPS).

Станом на 2018 рік щорічно людство виробляє близько 380 мільйонів тонн пластику. З 1950-х по 2018 рік по всьому світу було вироблено 6,3 мільярда тонн пластику, з яких 9 % переробили, а ще 12 % спалили. Ця велика кількість пластикових відходів потрапляє в довкілля, і дослідження показують, що тіла 90 % морських птахів містять пластикове сміття. У деяких регіонах, аби зменшити поширення забруднення пластиком, докладають значних зусиль: зменшують споживання пластику, прибирають сміття та сприяють переробці пластику.

Деякі дослідники припускають, що до 2050 року загальна вага пластику в океанах може бути більшою за вагу усієї океанської риби.

Типи пластикових відходів

Існують три основні форми пластику, що забруднюють середовище: мікро-, мега- та макропластик. Мега- та мікропластик накопичилися з найбільшою щільністю у Північній півкулі, їхня найбільша концентрація — навколо міських центрів та прибережних територій. Пластик можна знайти на узбережжі деяких островів через течії, що приносять сміття. Як мега-, так і макропластик містяться в , взутті та інших домашніх предметах, що були вимиті з кораблів або викинуті на сміттєзвалища. Речі, пов'язані з риболовлею, найчастіше знаходять на віддалених островах. Ці категорії пластику також часто називають як мікро-, мезо- та макросміття.

Пластикові відходи класифікують на первинні та вторинні. Первинними є пластмаси у своєму первісному вигляді: наприклад, пляшкові корки, та . До вторинних пластмасів відносять менші пластмаси, що стали наслідком деградації первинних.

Мікропластик

Докладніше: Мікропластик та Забруднення пластиковими гранулами

Мікропластик — це пластикові шматочки розміром від 2 до 5 мм. Пластикові уламки, які спочатку є мезо- або макросміттям, можуть перетворитися на мікросміття внаслідок деградації або зіткнення, що розбиває їх на ще дрібніші уламки. Мікропластик можна переробити для виготовлення нових пластикових предметів, але під час виробництва він легко потрапляє у навколишнє середовище через свої невеликі розміри. Часто потрапляє до океанських вод через річки та течії. Мікропластик, який лишається від очисних та косметичних засобів, називають скрабом. Оскільки мікропластик та скраби дуже малі за своїми розмірами, [en] часто їх споживають. Мікропластик може бути замаскований: так, багато продуктів косметики, особливо ті, якими жінки очищають шкіру обличчя, містять в складі ексфоліанти (маленькі пластикові кульки).

Мікропластик потрапляє в океан випадаючи з транспортних суден або припливаючи з наземних джерел. Організація [en] повідомляє, що Китай, Індонезія, Філіппіни, Таїланд та В'єтнам скидають у море більше пластику, ніж усі інші країни, разом узяті. За підрахунками, 10 % пластмаси в океані — це мікропластик, що робить його одним із найпоширеніших видів пластикового забруднення, поряд із пластиковими пакетами та контейнерами для продуктів. Цей мікропластик циркулює у Світовому океані та спричиняє циркуляцію стійких біоакумулюючих токсинів, таких як бісфенол А, полістирен, ДДТ та ПХБ, які мають гідрофобний характер і можуть спричинити несприятливий вплив на здоров'я.

2004 року Річард Томпсон з Університету Плімуту, Велика Британія, провів дослідження, яке виявило велику кількість мікропластику на пляжах і водах Європи, Америки, Австралії, Африки та Антарктиди. Томпсон та його колеги виявили, що пластикове сміття як із побутових, так і з промислових джерел розбивається на значно менші пластикові уламки, деякі з яких мають діаметр менший за людське волосся. Допоки ці уламки не з’їдають морські тварини, вони продовжують плавати на поверхні води. Томпсон передбачає, що на 1 кв. км морської поверхні плаває близько 300 000 пластикових уламків і ще 100 000 уламків на 1 кв. км лежать на морському дні. 2009 року організація International Pellet Watch зібрала зразки гранул із 30 пляжів 17 країн, які потім проаналізувала на органічні мікрозабруднювачі. Було встановлено, що гранули, знайдені на пляжах Америки, В'єтнаму та Південної Африки, містять сполуки пестицидів, що свідчить про високе використання пестицидів у районах.

Нанопластик

Наночастинки пластику зараз широко визнані значною та постійно зростаючою небезпекою у водному та ґрунтовому середовищах. Ці частинки, визначені як пластик розміром до 1000 нм у своєму найбільшому розмірі, потрапляють у навколишнє середовище як у вигляді первинних продуктів, так і через розкладання більших пластикових відходів. Вони мають потенціал бути дуже мобільними, враховуючи їхній невеликий розмір, що викликає занепокоєння щодо їх глобального поширення. Крім того, наночастинки пластику здатні адсорбувати різноманітні інші забруднювачі, включаючи важкі метали, фармацевтичні препарати та пестициди, і, таким чином, можуть збільшити рухливість цих шкідливих матеріалів.

Основні країни, що забруднюють пластиком

Забруднювачі внаслідок неправильного поводження з пластиком




image

Топ-12 забруднювачів внаслідок неправильного управління пластиком

   Китай (27.7%)
   Індонезія (10.1%)
   Філіппіни (5.9%)
   В’єтнам (5.8%)
   Шрі-Ланка (5.0%)
   Таїланд (3.2%)
   Єгипет (3.0%)
   Малайзія (2.9%)
   Нігерія (2.7%)
   Бангладеш (2.5%)
   Південна Африка (2.0%)
   Індія (1.9%)
   Решта світу (27.3%)

Станом на 2018 рік у Світовий океан щороку потрапляє близько 513 мільйонів тонн пластмаси, з яких 83,1 % потрапляють із наступних 20 країн: Китай — найбільший забруднювач внаслідок неправильного поводження з пластиковими відходами, який викидає в море 27,7 % всіх відходів, друга Індонезія з 10,1 %, треті Філіппіни з 5,9 %, четвертий В'єтнам із 5,8 %, п'ята Шрі-Ланка з 5,0 %, шостий Таїланд із 3,2 %, сьомий Єгипет із 3,0 %, восьма Малайзія з 2,9 %, дев'ята Нігерія з 2,7 %, десятий Бангладеш із 2,5 %, одинадцята Південна Африка з 2,0 %, дванадцята Індія з 1,9 %, тринадцятий Алжир із 1,6 %, чотирнадцята Туреччина з 1,5 %, п'ятнадцятий Пакистан із 1,5 %, шістнадцята Бразилія з 1,5 %, сімнадцята М'янма з 1,4 %, вісімнадцяте Марокко з 1,0 %, дев'ятнадцята Північна Корея з 1,0 % і двадцяті США з 0,9 %. Решта країн світу разом викидають у Світовий океан 16,9 % від усіх пластикових відходів, згідно з дослідженням Jambeck et al (2015) журналу Science.

Усі країни — члени Європейського Союзу в сумі зайняли б 18-те місце в списку.

Дослідження 2019 року розраховувало кількість пластикових відходів внаслідок неправильного поводження в мільйонах тонн (млн т) на рік:

  • 52 млн т — Азія
  • 17 млн т — Африка
  • 7,9 млн т — Латинська Америка та Кариби
  • 3,3 млн т — Європа
  • 0,3 млн т — США та Канада
  • 0,1 млн т — Океанія (Австралія, Нова Зеландія тощо)

Боротьба із забрудненням

У 2019—2021 роках у боротьбу з пластиковим забрудненням вступило друге та третє покоління бар'єрних перехоплювачів The Ocean Cleanup, які збирають мікропластик в океані. Проте існує загроза шкоди деяким формам морських організмів, особливо нейстону.

Див. також

Примітки

  1. Parker, Laura (червень 2018). . NationalGeographic (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
  2. Hammer, J; Kraak, MH; Parsons, JR (2012). . Reviews of Environmental Contamination and Toxicology (англ.). 220: 1—44. doi:10.1007/978-1-4614-3414-6_1. ISBN . PMID 22610295. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
  3. Hester, Ronald E.; Harrison, R. M. (editors) (2011). Marine Pollution and Human Health [ 23 січня 2014 у Wayback Machine.]. Royal Society of Chemistry. pp. 84–85.
  4. Le Guern, Claire (March 2018). . Coastal Care. Архів оригіналу за 5 April 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  5. Jambeck, Jenna R.; Geyer, Roland; Wilcox, Chris та ін. (2015). (PDF). Science. 347 (6223): 768—71. Bibcode:2015Sci...347..768J. doi:10.1126/science.1260352. PMID 25678662. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  6. Chen, Chung-Hsing; Jiang, Shih Sheng; Chang, I-Shou; Wen, Hui-Ju; Sun, Chien-Wen; Wang, Shu-Li (1 квітня 2018). Association between fetal exposure to phthalate endocrine disruptor and genome-wide DNA methylation at birth. Environmental Research (англ.). Т. 162. с. 261—270. doi:10.1016/j.envres.2018.01.009. ISSN 0013-9351. Процитовано 6 серпня 2023.
  7. Dutta, Sudipta; Haggerty, Diana K.; Rappolee, Daniel A.; Ruden, Douglas M. (2020). Phthalate Exposure and Long-Term Epigenomic Consequences: A Review. Frontiers in Genetics. Т. 11. doi:10.3389/fgene.2020.00405. ISSN 1664-8021. PMC 7218126. PMID 32435260. Процитовано 6 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  8. Wang, Yu; Zhu, Hongkai; Kannan, Kurunthachalam (5 квітня 2019). A Review of Biomonitoring of Phthalate Exposures. Toxics (англ.). Т. 7, № 2. с. 21. doi:10.3390/toxics7020021. ISSN 2305-6304. PMC 6630674. PMID 30959800. Процитовано 6 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  9. Wang, Yufei; Qian, Haifeng (2021-05). Phthalates and Their Impacts on Human Health. Healthcare (англ.). Т. 9, № 5. с. 603. doi:10.3390/healthcare9050603. ISSN 2227-9032. PMC 8157593. PMID 34069956. Процитовано 6 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  10. Liu, Ge; Cai, Wei; Liu, Huan; Jiang, Haihong; Bi, Yongyi; Wang, Hong (1 березня 2021). The Association of Bisphenol A and Phthalates with Risk of Breast Cancer: A Meta-Analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 18, № 5. с. 2375. doi:10.3390/ijerph18052375. ISSN 1660-4601. PMC 7967730. PMID 33804363. Процитовано 6 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  11. Hunt, Patricia A.; Lawson, Crystal; Gieske, Mary; Murdoch, Brenda; Smith, Helen; Marre, Alyssa; Hassold, Terry; VandeVoort, Catherine A. (23 жовтня 2012). Bisphenol A alters early oogenesis and follicle formation in the fetal ovary of the rhesus monkey. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 109, № 43. с. 17525—17530. doi:10.1073/pnas.1207854109. ISSN 0027-8424. PMC 3491481. PMID 23012422. Процитовано 6 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  12. Canada, Public Health Agency of (13 грудня 2017). Urinary bisphenol A and obesity in adults: results from the Canadian Health Measures Survey. www.canada.ca. doi:10.24095/hpcdp.37.12.02. PMC 5765817. PMID 29236378. Процитовано 6 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  13. Almeida, Susana; Raposo, António; Almeida-González, Maira; Carrascosa, Conrado (2018-11). Bisphenol A: Food Exposure and Impact on Human Health: Bisphenol A and human health effect…. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety (англ.). Т. 17, № 6. с. 1503—1517. doi:10.1111/1541-4337.12388. Процитовано 6 серпня 2023.
  14. Hwang, Semi; Lim, Jung-eun; Choi, Yoonjeong; Jee, Sun Ha (6 листопада 2018). Bisphenol A exposure and type 2 diabetes mellitus risk: a meta-analysis. BMC Endocrine Disorders. Т. 18, № 1. с. 81. doi:10.1186/s12902-018-0310-y. ISSN 1472-6823. PMC 6219165. PMID 30400886. Процитовано 6 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  15. Thoene, Michael; Dzika, Ewa; Gonkowski, Slawomir; Wojtkiewicz, Joanna (2020-02). Bisphenol S in Food Causes Hormonal and Obesogenic Effects Comparable to or Worse than Bisphenol A: A Literature Review. Nutrients (англ.). Т. 12, № 2. с. 532. doi:10.3390/nu12020532. ISSN 2072-6643. PMC 7071457. PMID 32092919. Процитовано 6 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  16. . The Economist. 3 березня 2018. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  17. Nomadic, Global (29 лютого 2016). . Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 15 червня 2020.
  18. Mathieu-Denoncourt, Justine; Wallace, Sarah J.; de Solla, Shane R.; Langlois, Valerie S. (November 2014). Plasticizer endocrine disruption: Highlighting developmental and reproductive effects in mammals and non-mammalian aquatic species. General and Comparative Endocrinology. 219: 74—88. doi:10.1016/j.ygcen.2014.11.003. PMID 25448254.
  19. Walker, Tony R.; Xanthos, Dirk (2018). A call for Canada to move toward zero plastic waste by reducing and recycling single-use plastics. Resources, Conservation and Recycling. 133: 99—100. doi:10.1016/j.resconrec.2018.02.014.
  20. . unenvironment.org. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
  21. Sutter, John D. (12 грудня 2016). . CNN. Архів оригіналу за 13 грудня 2016. Процитовано 18 вересня 2017.
  22. Walker, T.R.; Reid, K.; Arnould, J.P.Y.; Croxall, J.P. (1997). Marine debris surveys at Bird Island, South Georgia 1990–1995. Marine Pollution Bulletin. 34: 61—65. doi:10.1016/S0025-326X(96)00053-7.
  23. Barnes, D. K. A.; Galgani, F.; Thompson, R. C.; Barlaz, M. (14 червня 2009). Accumulation and fragmentation of plastic debris in global environments. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 364 (1526): 1985—1998. doi:10.1098/rstb.2008.0205. PMC 2873009. PMID 19528051.
  24. Pettipas, Shauna; Bernier, Meagan; Walker, Tony R. (2016). A Canadian policy framework to mitigate plastic marine pollution. Marine Policy. 68: 117—22. doi:10.1016/j.marpol.2016.02.025.
  25. Driedger, Alexander G.J.; Dürr, Hans H.; Mitchell, Kristen; Van Cappellen, Philippe (March 2015). Plastic debris in the Laurentian Great Lakes: A review (PDF). Journal of Great Lakes Research. 41 (1): 9—19. doi:10.1016/j.jglr.2014.12.020.
  26. Як кропивничанам позбутися «залежності» від пластику? - kropyvnytskyi.name (укр.). 10 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  27. Hannah Leung (21 квітня 2018). . Forbes (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 23 червня 2019. China, Indonesia, Philippines, Thailand, and Vietnam are dumping more plastic into oceans than the rest of the world combined, according to a 2017 report by Ocean Conservancy
  28. Knight 2012, p. 11.
  29. Knight 2012, p. 13.
  30. Knight 2012, p. 12.
  31. User, Super. (en-gb) . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
  32. Otaga, Y. (2009). (PDF). Marine Pollution Bulletin. 58 (10): 1437—46. doi:10.1016/j.marpolbul.2009.06.014. PMID 19635625. Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 23 липня 2020.
  33. Brewer, Aaron; Dror, Ishai; Berkowitz, Brian (8 січня 2021). The Mobility of Plastic Nanoparticles in Aqueous and Soil Environments: A Critical Review. ACS ES&T Water (англ.). Т. 1, № 1. с. 48—57. doi:10.1021/acsestwater.0c00130. ISSN 2690-0637. Процитовано 7 серпня 2023.
  34. Jambeck, Jenna R.; Geyer, Roland; Wilcox, Chris та ін. (2015). (PDF). Science. 347 (6223): 768—71. Bibcode:2015Sci...347..768J. doi:10.1126/science.1260352. PMID 25678662. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  35. . .org. 4 червня 2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 17 липня 2020.
  36. Kushboo Sheth (18 вересня 2019). . worldatlas.com. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
  37. Jambeck, Jenna R.; Geyer, Roland; Wilcox, Chris та ін. (2015). (PDF). Science. 347 (6223): 768—71. Bibcode:2015Sci...347..768J. doi:10.1126/science.1260352. PMID 25678662. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  38. Lebreton, Laurent; Andrady, Anthony (2019). . Palgrave Communications. Nature. 5 (1). doi:10.1057/s41599-018-0212-7. ISSN 2055-1045. Lebreton2019. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 16 квітня 2020. the Asian continent was in 2015 the leading generating region of plastic waste with 82 Mt, followed by Europe (31 Mt) and Northern America (29 Mt). Latin America (including the Caribbean) and Africa each produced 19 Mt of plastic waste while Oceania generated about 0.9 Mt.
  39. . EcoWatch (англ.). 15 серпня 2020. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Забруднення пластиком
  • #noplasticwaste [ 14 серпня 2021 у Wayback Machine.] сайт проєкту Фонду Міндеро [ 7 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  • Planet Ark. . 1 грудня 2011
  • Джессіка, А. Кноблаух. Новини екологічного здоров'я [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. 2 липня 2009
  • Трактат, Меган. . 10 червня 2011
  • Тіна, Л. Забруднення пластику та марнотратство [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]. 20 лютого 2011
  • Boyan Slat. . . Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 4 січня 2016.
  • . ecowatch.com. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
  • . SAS Ocean Phoenix. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
  • . 21bottle.com. 7 грудня 2016. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
  • . The Independent. 24 жовтня 2017. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  • . Natural Energy Hub. 7 березня 2017. Архів оригіналу за 23 вересня 2020.


image Це незавершена стаття з екології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zabrudnennya plastikom ce skupchennya plastikovih predmetiv i chastinok napriklad plastikovih plyashok paketiv ta zabrudnennya plastikovimi granulami u dovkilli Zemli sho negativno vplivaye na dikih tvarin diku prirodu ta na lyudinu Zabrudnennya plastikom u Gani 2018 rik Plastmasi yak zabrudnyuvach klasifikuyut na mikro mezo ta makrosmittya zalezhno vid rozmiru Plastmasi ye nedorogim ta dovgovichnim materialom v rezultati chogo riven virobnictva plastiku lyudinoyu ye dosit visokim Odnak himichna struktura bilshosti plastmasiv robit yih stijkimi do bagatoh prirodnih procesiv degradaciyi i v rezultati voni povilno rozkladayutsya Ci dva faktori razom sprichinyayut shiroku poshirenist zabrudnennya dovkillya plastikom Zabrudnennya plastikom vidbuvayetsya na suhodoli vodnih shlyahah moryah ta v okeanah Za ocinkami shorichno vid priberezhnih gromad do okeanu potraplyaye vid 1 1 do 8 8 mln tonn plastikovih vidhodiv Zhivi organizmi zokrema en strazhdayut vid mehanichnogo vplivu yak ot zaplutuvannya u plastikovih predmetah vid potraplyannya plastmasovih vidhodiv u shlunok ta potraplyannya v yihnij organizm himikativ sho pereshkodzhayut yihnij fiziologiyi Vpliv na lyudej vklyuchaye porushennya riznih biohimichnih ta gormonalnih mehanizmiv zokrema cherez vpliv takih rechovin yak ftalati Bisfenol A BPA ta Bisfenol S BPS Stanom na 2018 rik shorichno lyudstvo viroblyaye blizko 380 miljoniv tonn plastiku Z 1950 h po 2018 rik po vsomu svitu bulo virobleno 6 3 milyarda tonn plastiku z yakih 9 pererobili a she 12 spalili Cya velika kilkist plastikovih vidhodiv potraplyaye v dovkillya i doslidzhennya pokazuyut sho tila 90 morskih ptahiv mistyat plastikove smittya U deyakih regionah abi zmenshiti poshirennya zabrudnennya plastikom dokladayut znachnih zusil zmenshuyut spozhivannya plastiku pribirayut smittya ta spriyayut pererobci plastiku Deyaki doslidniki pripuskayut sho do 2050 roku zagalna vaga plastiku v okeanah mozhe buti bilshoyu za vagu usiyeyi okeanskoyi ribi Tipi plastikovih vidhodivIsnuyut tri osnovni formi plastiku sho zabrudnyuyut seredovishe mikro mega ta makroplastik Mega ta mikroplastik nakopichilisya z najbilshoyu shilnistyu u Pivnichnij pivkuli yihnya najbilsha koncentraciya navkolo miskih centriv ta priberezhnih teritorij Plastik mozhna znajti na uzberezhzhi deyakih ostroviv cherez techiyi sho prinosyat smittya Yak mega tak i makroplastik mistyatsya v vzutti ta inshih domashnih predmetah sho buli vimiti z korabliv abo vikinuti na smittyezvalisha Rechi pov yazani z ribolovleyu najchastishe znahodyat na viddalenih ostrovah Ci kategoriyi plastiku takozh chasto nazivayut yak mikro mezo ta makrosmittya Plastikovi vidhodi klasifikuyut na pervinni ta vtorinni Pervinnimi ye plastmasi u svoyemu pervisnomu viglyadi napriklad plyashkovi korki ta Do vtorinnih plastmasiv vidnosyat menshi plastmasi sho stali naslidkom degradaciyi pervinnih Mikroplastik Dokladnishe Mikroplastik ta Zabrudnennya plastikovimi granulami Mikroplastik ce plastikovi shmatochki rozmirom vid 2 do 5 mm Plastikovi ulamki yaki spochatku ye mezo abo makrosmittyam mozhut peretvoritisya na mikrosmittya vnaslidok degradaciyi abo zitknennya sho rozbivaye yih na she dribnishi ulamki Mikroplastik mozhna pererobiti dlya vigotovlennya novih plastikovih predmetiv ale pid chas virobnictva vin legko potraplyaye u navkolishnye seredovishe cherez svoyi neveliki rozmiri Chasto potraplyaye do okeanskih vod cherez richki ta techiyi Mikroplastik yakij lishayetsya vid ochisnih ta kosmetichnih zasobiv nazivayut skrabom Oskilki mikroplastik ta skrabi duzhe mali za svoyimi rozmirami en chasto yih spozhivayut Mikroplastik mozhe buti zamaskovanij tak bagato produktiv kosmetiki osoblivo ti yakimi zhinki ochishayut shkiru oblichchya mistyat v skladi eksfolianti malenki plastikovi kulki Mikroplastik potraplyaye v okean vipadayuchi z transportnih suden abo priplivayuchi z nazemnih dzherel Organizaciya en povidomlyaye sho Kitaj Indoneziya Filippini Tayiland ta V yetnam skidayut u more bilshe plastiku nizh usi inshi krayini razom uzyati Za pidrahunkami 10 plastmasi v okeani ce mikroplastik sho robit jogo odnim iz najposhirenishih vidiv plastikovogo zabrudnennya poryad iz plastikovimi paketami ta kontejnerami dlya produktiv Cej mikroplastik cirkulyuye u Svitovomu okeani ta sprichinyaye cirkulyaciyu stijkih bioakumulyuyuchih toksiniv takih yak bisfenol A polistiren DDT ta PHB yaki mayut gidrofobnij harakter i mozhut sprichiniti nespriyatlivij vpliv na zdorov ya 2004 roku Richard Tompson z Universitetu Plimutu Velika Britaniya proviv doslidzhennya yake viyavilo veliku kilkist mikroplastiku na plyazhah i vodah Yevropi Ameriki Avstraliyi Afriki ta Antarktidi Tompson ta jogo kolegi viyavili sho plastikove smittya yak iz pobutovih tak i z promislovih dzherel rozbivayetsya na znachno menshi plastikovi ulamki deyaki z yakih mayut diametr menshij za lyudske volossya Dopoki ci ulamki ne z yidayut morski tvarini voni prodovzhuyut plavati na poverhni vodi Tompson peredbachaye sho na 1 kv km morskoyi poverhni plavaye blizko 300 000 plastikovih ulamkiv i she 100 000 ulamkiv na 1 kv km lezhat na morskomu dni 2009 roku organizaciya International Pellet Watch zibrala zrazki granul iz 30 plyazhiv 17 krayin yaki potim proanalizuvala na organichni mikrozabrudnyuvachi Bulo vstanovleno sho granuli znajdeni na plyazhah Ameriki V yetnamu ta Pivdennoyi Afriki mistyat spoluki pesticidiv sho svidchit pro visoke vikoristannya pesticidiv u rajonah Nanoplastik Nanochastinki plastiku zaraz shiroko viznani znachnoyu ta postijno zrostayuchoyu nebezpekoyu u vodnomu ta gruntovomu seredovishah Ci chastinki viznacheni yak plastik rozmirom do 1000 nm u svoyemu najbilshomu rozmiri potraplyayut u navkolishnye seredovishe yak u viglyadi pervinnih produktiv tak i cherez rozkladannya bilshih plastikovih vidhodiv Voni mayut potencial buti duzhe mobilnimi vrahovuyuchi yihnij nevelikij rozmir sho viklikaye zanepokoyennya shodo yih globalnogo poshirennya Krim togo nanochastinki plastiku zdatni adsorbuvati riznomanitni inshi zabrudnyuvachi vklyuchayuchi vazhki metali farmacevtichni preparati ta pesticidi i takim chinom mozhut zbilshiti ruhlivist cih shkidlivih materialiv Osnovni krayini sho zabrudnyuyut plastikomZabrudnyuvachi vnaslidok nepravilnogo povodzhennya z plastikom Top 12 zabrudnyuvachiv vnaslidok nepravilnogo upravlinnya plastikom Kitaj 27 7 Indoneziya 10 1 Filippini 5 9 V yetnam 5 8 Shri Lanka 5 0 Tayiland 3 2 Yegipet 3 0 Malajziya 2 9 Nigeriya 2 7 Bangladesh 2 5 Pivdenna Afrika 2 0 Indiya 1 9 Reshta svitu 27 3 Stanom na 2018 rik u Svitovij okean shoroku potraplyaye blizko 513 miljoniv tonn plastmasi z yakih 83 1 potraplyayut iz nastupnih 20 krayin Kitaj najbilshij zabrudnyuvach vnaslidok nepravilnogo povodzhennya z plastikovimi vidhodami yakij vikidaye v more 27 7 vsih vidhodiv druga Indoneziya z 10 1 treti Filippini z 5 9 chetvertij V yetnam iz 5 8 p yata Shri Lanka z 5 0 shostij Tayiland iz 3 2 somij Yegipet iz 3 0 vosma Malajziya z 2 9 dev yata Nigeriya z 2 7 desyatij Bangladesh iz 2 5 odinadcyata Pivdenna Afrika z 2 0 dvanadcyata Indiya z 1 9 trinadcyatij Alzhir iz 1 6 chotirnadcyata Turechchina z 1 5 p yatnadcyatij Pakistan iz 1 5 shistnadcyata Braziliya z 1 5 simnadcyata M yanma z 1 4 visimnadcyate Marokko z 1 0 dev yatnadcyata Pivnichna Koreya z 1 0 i dvadcyati SShA z 0 9 Reshta krayin svitu razom vikidayut u Svitovij okean 16 9 vid usih plastikovih vidhodiv zgidno z doslidzhennyam Jambeck et al 2015 zhurnalu Science Usi krayini chleni Yevropejskogo Soyuzu v sumi zajnyali b 18 te misce v spisku Doslidzhennya 2019 roku rozrahovuvalo kilkist plastikovih vidhodiv vnaslidok nepravilnogo povodzhennya v miljonah tonn mln t na rik 52 mln t Aziya 17 mln t Afrika 7 9 mln t Latinska Amerika ta Karibi 3 3 mln t Yevropa 0 3 mln t SShA ta Kanada 0 1 mln t Okeaniya Avstraliya Nova Zelandiya tosho Borotba iz zabrudnennyamU 2019 2021 rokah u borotbu z plastikovim zabrudnennyam vstupilo druge ta tretye pokolinnya bar yernih perehoplyuvachiv The Ocean Cleanup yaki zbirayut mikroplastik v okeani Prote isnuye zagroza shkodi deyakim formam morskih organizmiv osoblivo nejstonu Div takozhZabrudnennya morya plastikom Zabrudnennya plastikovimi granulami Bioplastik Stalij rozvitokPrimitkiParker Laura cherven 2018 NationalGeographic angl Arhiv originalu za 16 travnya 2018 Procitovano 25 chervnya 2018 Hammer J Kraak MH Parsons JR 2012 Reviews of Environmental Contamination and Toxicology angl 220 1 44 doi 10 1007 978 1 4614 3414 6 1 ISBN 978 1461434139 PMID 22610295 Arhiv originalu za 13 travnya 2020 Procitovano 15 chervnya 2020 Hester Ronald E Harrison R M editors 2011 Marine Pollution and Human Health 23 sichnya 2014 u Wayback Machine Royal Society of Chemistry pp 84 85 ISBN 184973240X Le Guern Claire March 2018 Coastal Care Arhiv originalu za 5 April 2018 Procitovano 10 listopada 2018 Jambeck Jenna R Geyer Roland Wilcox Chris ta in 2015 PDF Science 347 6223 768 71 Bibcode 2015Sci 347 768J doi 10 1126 science 1260352 PMID 25678662 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2019 Procitovano 7 sichnya 2019 Chen Chung Hsing Jiang Shih Sheng Chang I Shou Wen Hui Ju Sun Chien Wen Wang Shu Li 1 kvitnya 2018 Association between fetal exposure to phthalate endocrine disruptor and genome wide DNA methylation at birth Environmental Research angl T 162 s 261 270 doi 10 1016 j envres 2018 01 009 ISSN 0013 9351 Procitovano 6 serpnya 2023 Dutta Sudipta Haggerty Diana K Rappolee Daniel A Ruden Douglas M 2020 Phthalate Exposure and Long Term Epigenomic Consequences A Review Frontiers in Genetics T 11 doi 10 3389 fgene 2020 00405 ISSN 1664 8021 PMC 7218126 PMID 32435260 Procitovano 6 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Wang Yu Zhu Hongkai Kannan Kurunthachalam 5 kvitnya 2019 A Review of Biomonitoring of Phthalate Exposures Toxics angl T 7 2 s 21 doi 10 3390 toxics7020021 ISSN 2305 6304 PMC 6630674 PMID 30959800 Procitovano 6 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Wang Yufei Qian Haifeng 2021 05 Phthalates and Their Impacts on Human Health Healthcare angl T 9 5 s 603 doi 10 3390 healthcare9050603 ISSN 2227 9032 PMC 8157593 PMID 34069956 Procitovano 6 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Liu Ge Cai Wei Liu Huan Jiang Haihong Bi Yongyi Wang Hong 1 bereznya 2021 The Association of Bisphenol A and Phthalates with Risk of Breast Cancer A Meta Analysis International Journal of Environmental Research and Public Health angl T 18 5 s 2375 doi 10 3390 ijerph18052375 ISSN 1660 4601 PMC 7967730 PMID 33804363 Procitovano 6 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Hunt Patricia A Lawson Crystal Gieske Mary Murdoch Brenda Smith Helen Marre Alyssa Hassold Terry VandeVoort Catherine A 23 zhovtnya 2012 Bisphenol A alters early oogenesis and follicle formation in the fetal ovary of the rhesus monkey Proceedings of the National Academy of Sciences angl T 109 43 s 17525 17530 doi 10 1073 pnas 1207854109 ISSN 0027 8424 PMC 3491481 PMID 23012422 Procitovano 6 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Canada Public Health Agency of 13 grudnya 2017 Urinary bisphenol A and obesity in adults results from the Canadian Health Measures Survey www canada ca doi 10 24095 hpcdp 37 12 02 PMC 5765817 PMID 29236378 Procitovano 6 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Almeida Susana Raposo Antonio Almeida Gonzalez Maira Carrascosa Conrado 2018 11 Bisphenol A Food Exposure and Impact on Human Health Bisphenol A and human health effect Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety angl T 17 6 s 1503 1517 doi 10 1111 1541 4337 12388 Procitovano 6 serpnya 2023 Hwang Semi Lim Jung eun Choi Yoonjeong Jee Sun Ha 6 listopada 2018 Bisphenol A exposure and type 2 diabetes mellitus risk a meta analysis BMC Endocrine Disorders T 18 1 s 81 doi 10 1186 s12902 018 0310 y ISSN 1472 6823 PMC 6219165 PMID 30400886 Procitovano 6 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Thoene Michael Dzika Ewa Gonkowski Slawomir Wojtkiewicz Joanna 2020 02 Bisphenol S in Food Causes Hormonal and Obesogenic Effects Comparable to or Worse than Bisphenol A A Literature Review Nutrients angl T 12 2 s 532 doi 10 3390 nu12020532 ISSN 2072 6643 PMC 7071457 PMID 32092919 Procitovano 6 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya The Economist 3 bereznya 2018 Arhiv originalu za 14 travnya 2018 Procitovano 17 chervnya 2018 Nomadic Global 29 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 17 chervnya 2018 Procitovano 15 chervnya 2020 Mathieu Denoncourt Justine Wallace Sarah J de Solla Shane R Langlois Valerie S November 2014 Plasticizer endocrine disruption Highlighting developmental and reproductive effects in mammals and non mammalian aquatic species General and Comparative Endocrinology 219 74 88 doi 10 1016 j ygcen 2014 11 003 PMID 25448254 Walker Tony R Xanthos Dirk 2018 A call for Canada to move toward zero plastic waste by reducing and recycling single use plastics Resources Conservation and Recycling 133 99 100 doi 10 1016 j resconrec 2018 02 014 unenvironment org 18 travnya 2018 Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 19 lipnya 2019 Sutter John D 12 grudnya 2016 CNN Arhiv originalu za 13 grudnya 2016 Procitovano 18 veresnya 2017 Walker T R Reid K Arnould J P Y Croxall J P 1997 Marine debris surveys at Bird Island South Georgia 1990 1995 Marine Pollution Bulletin 34 61 65 doi 10 1016 S0025 326X 96 00053 7 Barnes D K A Galgani F Thompson R C Barlaz M 14 chervnya 2009 Accumulation and fragmentation of plastic debris in global environments Philosophical Transactions of the Royal Society B Biological Sciences 364 1526 1985 1998 doi 10 1098 rstb 2008 0205 PMC 2873009 PMID 19528051 Pettipas Shauna Bernier Meagan Walker Tony R 2016 A Canadian policy framework to mitigate plastic marine pollution Marine Policy 68 117 22 doi 10 1016 j marpol 2016 02 025 Driedger Alexander G J Durr Hans H Mitchell Kristen Van Cappellen Philippe March 2015 Plastic debris in the Laurentian Great Lakes A review PDF Journal of Great Lakes Research 41 1 9 19 doi 10 1016 j jglr 2014 12 020 Yak kropivnichanam pozbutisya zalezhnosti vid plastiku kropyvnytskyi name ukr 10 listopada 2022 Procitovano 14 listopada 2022 Hannah Leung 21 kvitnya 2018 Forbes angl Arhiv originalu za 29 grudnya 2021 Procitovano 23 chervnya 2019 China Indonesia Philippines Thailand and Vietnam are dumping more plastic into oceans than the rest of the world combined according to a 2017 report by Ocean Conservancy Knight 2012 p 11 Knight 2012 p 13 Knight 2012 p 12 User Super en gb Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 30 listopada 2017 Otaga Y 2009 PDF Marine Pollution Bulletin 58 10 1437 46 doi 10 1016 j marpolbul 2009 06 014 PMID 19635625 Arhiv originalu PDF za 18 sichnya 2021 Procitovano 23 lipnya 2020 Brewer Aaron Dror Ishai Berkowitz Brian 8 sichnya 2021 The Mobility of Plastic Nanoparticles in Aqueous and Soil Environments A Critical Review ACS ES amp T Water angl T 1 1 s 48 57 doi 10 1021 acsestwater 0c00130 ISSN 2690 0637 Procitovano 7 serpnya 2023 Jambeck Jenna R Geyer Roland Wilcox Chris ta in 2015 PDF Science 347 6223 768 71 Bibcode 2015Sci 347 768J doi 10 1126 science 1260352 PMID 25678662 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2019 Procitovano 7 sichnya 2019 org 4 chervnya 2018 Arhiv originalu za 5 grudnya 2019 Procitovano 17 lipnya 2020 Kushboo Sheth 18 veresnya 2019 worldatlas com Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 17 lipnya 2020 Jambeck Jenna R Geyer Roland Wilcox Chris ta in 2015 PDF Science 347 6223 768 71 Bibcode 2015Sci 347 768J doi 10 1126 science 1260352 PMID 25678662 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2019 Procitovano 7 sichnya 2019 Lebreton Laurent Andrady Anthony 2019 Palgrave Communications Nature 5 1 doi 10 1057 s41599 018 0212 7 ISSN 2055 1045 Lebreton2019 Arhiv originalu za 28 travnya 2020 Procitovano 16 kvitnya 2020 the Asian continent was in 2015 the leading generating region of plastic waste with 82 Mt followed by Europe 31 Mt and Northern America 29 Mt Latin America including the Caribbean and Africa each produced 19 Mt of plastic waste while Oceania generated about 0 9 Mt EcoWatch angl 15 serpnya 2020 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Zabrudnennya plastikom noplasticwaste 14 serpnya 2021 u Wayback Machine sajt proyektu Fondu Mindero 7 listopada 2019 u Wayback Machine Planet Ark 1 grudnya 2011 Dzhessika A Knoblauh Novini ekologichnogo zdorov ya 16 zhovtnya 2017 u Wayback Machine 2 lipnya 2009 Traktat Megan 10 chervnya 2011 Tina L Zabrudnennya plastiku ta marnotratstvo 25 sichnya 2021 u Wayback Machine 20 lyutogo 2011 Boyan Slat Arhiv originalu za 8 veresnya 2018 Procitovano 4 sichnya 2016 ecowatch com 7 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 4 sichnya 2016 SAS Ocean Phoenix Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 5 bereznya 2016 21bottle com 7 grudnya 2016 Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 28 grudnya 2016 The Independent 24 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Natural Energy Hub 7 bereznya 2017 Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Ce nezavershena stattya z ekologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ