Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Забруднення довкілля в процесі транспортування вуглеводнів
До недавнього часу вважалося допустимим, що до 5 % від видобутої нафти втрачається при її зберіганні та перевезенні. З огляду на загальні обсяги видобутку, масштаби надходження нафти і нафтопродукців у навколишнє середовище вельми масштабні, не рахуючи різних катастроф з танкерами або нафтопроводами.
Загальний опис
При витоку або пошкодженні нафтопроводів відбувається забруднення ґрунтів. Забруднення великих площ можливо при фонтануванні нафти з експлуатаційних свердловин або свердловин, що знаходяться в стані буріння. Таке забруднення ґрунтів може викликати серйозні екологічні наслідки. Встановлено, що при розливах нафта, що потрапила в ґрунт, опускається вертикально вниз під впливом сили тяжіння; одночасно відбувається її поширення вшир, проникнення в пори між частинками ґрунту.
Забруднення нафтою призводить до значних змін фізико-хімічних властивостей ґрунтів. Зокрема, внаслідок руйнування ґрунтових структур і ґрунтових частинок знижується водопроникність ґрунтів. У таких забруднених ґрунтах різко зростає співвідношення між вуглецем і азотом за рахунок вуглецю нафти. Це погіршує азотний режим ґрунтів, порушує кореневе живлення рослин. Несприятливий вплив забруднення ґрунтів нафтою через харчові ланцюги може негативно впливати і на людину.
Основна частка в забрудненні акваторій припадає на процеси, пов'язані зі зберіганням і транспортом нафти і нафтопродуктів, головним чином при транспортуванні їх танкерами, нафтоналивними баржами і іншими судами. Перш баластні води танкерів скидалися в море, що призводило до значного забруднення акваторій портів, в яких проводилася їх завантаження або розвантаження. Нині скидання баластних вод в море заборонено. З 1980 р почала діяти Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню моря нафтою, яка передбачає повну заборону зливу таких вод і нафтових залишків з танкерів по всій акваторії Світового океану.
Щорічно в Світовий океан з тих чи інших причин скидається від 2 до 10 млн т нафти. Аерофотозніманням із супутників зафіксовано, що вже майже 30 % поверхні океану покрито нафтовою плівкою. Джерел таких надходжень багато — це аварії танкерів і бурових платформ, скидання баластних і очисних вод, принесення забруднюючих компонентів ріками.
Нафтове забруднення ґрунту
Нафтове забруднення створює нову екологічну обстановку, що призводить до глибокої зміни всіх ланок природних біоценозів або їх повної трансформації. Загальна особливість всіх нафтозабруднених грунтів — зміна чисельності і обмеження видової різноманітності педобіонтов (грунтової мезо — і мікрофауни і мікрофлори). Типи реакцій у різних груп педобіонтов на забруднення неоднозначні.
Відбувається масова загибель грунтової мезофауни: через три дні після аварії більшість видів грунтових тварин повністю зникає або становить не більше 1 %. Найбільш токсичними для них виявляються легкі фракції нафти.
Комплекс ґрунтових мікроорганізмів після короткочасної затримки відповідає на нафтове забруднення підвищенням чисельності та посиленням активності. Перш за все це відноситься до углеводородоокиснюючих бактерій, кількість яких різко зростає щодо незабруднених ґрунтів. Розвиваються «спеціалізовані» групи.
У процесі розкладання нафти в грунтах загальна кількість мікроорганізмів наближається до фонових значень, але чисельність нафтоокислюючих бактерій ще довгий час перевищує ті ж групи в незабруднених грунтах.
Зміна екологічної обстановки призводить до придушення фотосинтезуючої активності рослинних організмів. Перш за все це проявляється в розвитку ґрунтових водорослів: від їх часткового знищення і заміни одних груп іншими до випадання окремих груп або повної загибелі всієї альгофлори. Особливо значно гальмує розвиток водорослів сира нафта і мінеральні води.
Дихання грунтів також чутливо реагує на нафтове забруднення. У перший період, коли мікрофлора пригнічена великою кількістю УВ, інтенсивність дихання знижується, зі збільшенням чисельності мікроорганізмів інтенсивність дихання зростає.
Нафтове забруднення підземних вод
Під забрудненням нафтопродуктами підземних водних об'єктів розуміється надходження, знаходження і поширення в підземних водах і водовмещающих породах нафтопродуктів, а також продуктів їх деструкції, в одній або декількох міграційних формах в кількостях, що перевищують природний фон або встановлений допустимий рівень.
Перші дві міграційні форми (рідкі нафтопродукти і водорозчинені вуглеводні) визначають основні масштаби вогнища і інтенсивність забруднення нафтопродуктами підземних вод. При цьому змінюється запах, смак, забарвлення, поверхневий натяг, в'язкість води, зменшується кількість кисню, з'являються шкідливі органічні речовини, вода набуває токсичних властивостей і становить загрозу не тільки для людини, але і для біоти в цілому, 12 г нафти роблять непридатною для вживання тонну води.
Найважливішою особливістю забруднення нафтопродуктами геологічного середовища є те, що навіть після ліквідації первинного джерела забруднення та відкачування рідких нафтопродуктів, залишкова насиченість вуглеводнями грунтів зони аерації і водоносних порід створюють умови тривалого забруднення підземних вод. Зазвичай вдається видалити лише менше половини загублених нафтопродуктів. Видалення залишкових нафтопродуктів з геологічного середовища триває, як показує і вітчизняна та зарубіжна практика, десятки років.
Приклади
Прикладами найбільших екологічних катастроф, що виникли в процесі транспортування нафти, можуть бути наступні випадки. У листопаді 1971 в порту Клайпеда стався розлив понад 16 тис. т мазуту з танкера «Глобе Асімі», що негативно позначилося на екосистемі Балтійського моря. У 1978 р неподалік від французького порту Бордо затонув супермаркет «Амоко Надіс», пролилося 230 тис. сирої нафти, утворивши на поверхні води найбільшу нафтову пляму в історії судноплавства. У 1983 р недалеко від Атлантичного узбережжя загорівся і затонув танкер , в океані виявилося 250 тис. т нафти. Подібних прикладів з дещо меншими втратами вуглеводнів може бути названо багато.
Дуже гострою стає екологічна ситуація в Каспійському морі. В даний час за даними експертів за період експлуатації тільки однієї свердловини на Каспії в море потрапляє від 30 до 120 т нафти та інших нафтопродуктів. Крім того, кожна свердловина може скидати в море 150—400 т бурового шламу і 200—1000 т інших бурових відходів. Різкий стрибок обсягів нафтовидобутку на шельфі в найближчі роки може привести до колосального нафтового забруднення акваторії. Згідно з прийнятими розрахунками, на кожен мільйон тонн видобутої у світі нафти припадає в середньому 131,4 т втрат. Експерти відзначають, що для Каспійського моря цей показник може виявитися вище. Виходячи з очікуваного видобутку 250 млн т на рік, в цілому по Каспію втрати складуть до 33 тис. т в рік. Велика частина забруднення припадає на Північний Каспій — близько 24 тис. т в рік.
Попередження та ліквідація аварійних розливів нафти і нафтопродуктів
З метою попередження та ліквідації наслідків розливів нафти і захисту населення і навколишнього природного середовища від їх шкідливого впливу розроблені основні вимоги до розробки планів щодо попередження та ліквідації аварійних розливів нафти і нафтопродуктів (статей 52, 56 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1264-12), статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР), ст. 101).
Плани розробляються відповідно до чинних нормативно-правових актів з урахуванням максимально можливого обсягу розливу нафти і нафтопродуктів, який визначається для наступних об'єктів: — нафтоналивне судно — 2 танка; — нафтоналивна баржа — 50 % її загальної вантажопідйомності; — стаціонарні і плавучі видобувні установки і нафтові термінали — 1500 тонн; — автоцистерна — 100 % обсягу; — залізничний склад — 50 % загального обсягу цистерн у поїзді; — трубопровід при пориві — 25 % максимального обсягу прокачування протягом 6 годин і обсяг нафти між запірними засувками на порваній ділянці трубопроводу; — трубопровід при проколі — 2 % максимального обсягу прокачування протягом 14 днів; — стаціонарні об'єкти зберігання нафти і нафтопродуктів — 100 % обсягу максимальної місткості одного об'єкта зберігання.
Розливи нафти і нафтопродуктів класифікуються як надзвичайні ситуації та ліквідуються відповідно до законодавства Уркаїни.
Залежно від обсягу і площі розливу нафти і нафтопродуктів на місцевості, у внутрішніх прісноводних водоймах виділяються надзвичайні ситуації наступних категорій: — локального значення — розлив від нижнього рівня розливу нафти і нафтопродуктів (визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього середовища) до 100 тонн нафти і нафтопродуктів на території об'єкта; — муніципального значення — розлив від 100 до 500 тонн нафти і нафтопродуктів в межах адміністративного кордону або розлив до 100 тонн нафти і нафтопродуктів, що виходить за межі території об'єкта; — територіального значення — розлив від 500 до 1000 тонн нафти і нафтопродуктів в межах адміністративного кордону суб'єкта України або розлив від 100 до 500 тонн нафти і нафтопродуктів, що виходить за межі адміністративного кордону; — регіонального значення — розлив від 1000 до 5000 тонн нафти і нафтопродуктів або розлив від 500 до 1000 тонн нафти і нафтопродуктів, що виходить за межі адміністративного кордону суб'єкта України;
Виходячи з розташування розливу і гідрометеорологічних умов категорія надзвичайної ситуації може бути підвищена. З метою забезпечення запобігання нещасним випадкам і створення нормальних умов експлуатації на магістральних трубопроводах розроблені «Правила охорони магістральних трубопроводів» (Постанова Держнаглядохоронпраці України від 22 квітня 1992 № 9, в ред. Від 23.11.1994 № 61), в яких обумовлені: небезпечні фактори, облаштування трас, охоронні зони і організація та облаштування робіт в охоронних зонах.
До складу трубопроводів, на які поширюються ці правила, входять: — трубопровід (від місця виходу підготовленої до транспорту товарної продукції до місць переробки та відвантаження нафти, споживання нафтопродуктів або перевалки їх на інший вид транспорту і реалізації газу, в тому числі скрапленого, споживачам) з відгалуженнями і лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення насосних і компресорних станцій, вузлами пуску і прийому очисних і діагностичних пристроїв, вузлами вимірювання кількості продукції, конденсатозбірниками, пристроями для введення інгібіторів гідратоутворення, вузлами спуску продукції або продувки газопроводу; — установки електрохімічного захисту трубопроводів від корозії, лінії і споруди технологічного зв'язку, засоби телемеханіки трубопроводів; — лінії електропередачі, призначені для обслуговування трубопроводів, пристрої електропостачання і дистанційного управління запірною арматурою та установками електрохімічного захисту трубопроводів; — протипожежні засоби, протиерозійні та захисні споруди трубопроводів; — ємності для зберігання і розгазування конденсату, земляні комори для аварійного випуску продукції; — споруди лінійної служби експлуатації трубопроводів; — вздовжтрасові проїзди і переїзди через трубопроводи, постійні дороги, вертолітні майданчики, розташовані уздовж траси трубопроводу, і під'їзди до них, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження трубопроводів, сигнальні знаки при перетинанні трубопроводами внутрішніх судноплавних шляхів; — головні і проміжні перекачують, наливні насосні і напоропоніжающіе станції, резервуарні парки, очисні споруди; — компресорні та газорозподільні станції; — станції підземного зберігання газу, нафти і нафтопродуктів; — автомобільні газонаповнювальні станції; — наливні та зливні естакади і причали; — пункти підігріву нафти і нафтопродуктів.
Небезпечні фактори.
Небезпечними виробничими чинниками трубопроводів є: руйнування трубопроводу або його елементів, що супроводжується розлітанням осколків металу і грунту; загоряння продукту при руйнуванні трубопроводу, відкритий вогонь і термічний вплив пожежі; вибух газоповітряної суміші; обвалення і пошкодження будівель, споруд, установок; знижена концентрація кисню; дим; токсичність продукції.
Для унеможливлення пошкодження трубопроводів (при будь-якому вигляді їх прокладки) встановлюються охоронні зони: вздовж трас трубопроводів, які транспортують нафту, природний газ, нафтопродукти, обмеженої умовними лініями, що проходять в 25 метрах від осі трубопроводу з кожного боку; вздовж трас трубопроводів, які транспортують зріджений нафтовий газ, нестабільні бензин і конденсат, — у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять в 100 метрах від осі трубопроводу з кожного боку; вздовж трас багатониткових трубопроводів — у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять на зазначених вище відстанях від осей крайніх трубопроводів; вздовж підводних переходів — у вигляді ділянки водного простору від водної поверхні до дна, укладеного між паралельними площинами, віддаленими від осей крайніх ниток переходів на 100 метрів з кожного боку; навколо ємностей для зберігання і розгазування конденсату, земляних комор для аварійного випуску продукції — у вигляді ділянки землі, обмеженої замкнутою лінією, яка відступає від меж територій зазначених об'єктів на 50 метрів в різні боки; навколо технологічних установок підготовки продукції до транспорту, головних і проміжних перекачувальних і наливних насосних станцій, резервуарних парків, компресорних і газорозподільних станцій, вузлів вимірювання продукції, наливних і зливних естакад, станцій підземного зберігання газу, пунктів підігріву нафти, нафтопродуктів — у вигляді ділянки землі, обмеженого замкнутої лінією, яка відступає від меж територій зазначених об'єктів на 100 метрів в різні боки.
В охоронних зонах трубопроводів забороняється проводити будь-якого роду дії, що можуть порушити нормальну експлуатацію трубопроводів або привести до їх пошкодження, зокрема:
а) переміщати, засипати і ламати розпізнавальні і сигнальні знаки, контрольно — вимірювальні пункти;
б) відкривати люки, хвіртки і двері необслуговуваних підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних пристроїв, відчиняти і зачиняти крани і засувки, відключати або включати засоби зв'язку, енергопостачання та телемеханіки трубопроводів;
в) влаштовувати всякого роду звалища, виливати розчини кислот, солей і лугів;
г) руйнувати берегоукріплювальні споруди, водопропускні пристрої, земляні та інші споруди (пристрої), що оберігають трубопроводи від руйнування, а прилеглу територію і навколишню місцевість — від аварійного розливу транспортується продукції;
е) розводити вогонь і розміщувати будь-які відкриті або закриті джерела вогню.
В охоронних зонах трубопроводів без письмового дозволу підприємств трубопровідного транспорту забороняється:
а) зводити будь-які будівлі та споруди;
б) висаджувати дерева і чагарники всіх видів, складувати корми, добрива, матеріали, сіно і солому, розташовувати конов'язі, утримувати худобу, виділяти рибопромислові ділянки, проводити видобуток риби, а також водних тварин і рослин, влаштовувати водопої;
в) споруджувати проїзди і переїзди через траси трубопроводів, влаштовувати стоянки автомобільного транспорту, тракторів і механізмів, розміщувати сади і городи;
г) виробляти меліоративні земляні роботи, споруджувати зрошувальні і осушувальні системи;
д) виробляти всякого роду відкриті і підземні, гірські, будівельні, монтажні та вибухові роботи, планування грунту (Письмовий дозвіл на виробництво вибухових робіт в охоронних зонах трубопроводів видається тільки після подання підприємством, що виробляє ці роботи, відповідних матеріалів).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
- Аварії танкерів. Огляд і аналіз.
Література
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
- Шпак О. Г. Нафта і нафтопродукти. — К.: Ясон-К. — 2000. — 370 с.
- Петряшин Л. Ф. Охрана природы в нефтяной и газовой промышленности / Л. Ф. Петряшин, Г. Н. Лысяный, Б. Г. Тарасов. — Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1984. — 188 с.
- Білецький В. Ф. Основи транспорту природних вуглеводнів = Fundamental of natural hydrocarbons transport : навч. посібник / В. С. Білецький, М. І. Фик ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків : НТУ "ХПІ", 2019. – 274 c.
- Рудько Г. Екологічний моніторинг геологічного середовища: підручник / Г. Рудько, О. Адаменко. — Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — 260 с.
- Солодкий В. Д. Онови екологічної безпеки: навч. посібник / В. Д. Солодкий, Л. Л. Товажнянський, Ю. Д. Сакара та ін. — Х.: НТУ «ХПІ», 2002. — 176 с.
- Товажнянський Л. Л. Управління природоохоронною діяльністю: навч. посібник / Л. Л. Товажнянський, Ю. Г. Масікевич, В. Д. Солодкий та ін. — Х.: НТУ «ХПІ», 2002. — 304 с.
- Червинский В. П. Введение в специальность «Нафтогазова справа»: учебное пособие / В. П. Червинский, Н. В. Мельник. — Х.: НТУ «ХПИ», 2009. — 132 с.
- Соловйов В. О. Екологічна безпека в нафтогазовій справі: навчальний посібник / В. О. Соловйов, І. М. Фик, Є. П. Варавіна. — Х.: НТУ «ХПІ», 2013. — 96 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zabrudnennya dovkillya v procesi transportuvannya vuglevodniv Do nedavnogo chasu vvazhalosya dopustimim sho do 5 vid vidobutoyi nafti vtrachayetsya pri yiyi zberiganni ta perevezenni Z oglyadu na zagalni obsyagi vidobutku masshtabi nadhodzhennya nafti i naftoprodukciv u navkolishnye seredovishe velmi masshtabni ne rahuyuchi riznih katastrof z tankerami abo naftoprovodami Zagalnij opisPri vitoku abo poshkodzhenni naftoprovodiv vidbuvayetsya zabrudnennya gruntiv Zabrudnennya velikih plosh mozhlivo pri fontanuvanni nafti z ekspluatacijnih sverdlovin abo sverdlovin sho znahodyatsya v stani burinnya Take zabrudnennya gruntiv mozhe viklikati serjozni ekologichni naslidki Vstanovleno sho pri rozlivah nafta sho potrapila v grunt opuskayetsya vertikalno vniz pid vplivom sili tyazhinnya odnochasno vidbuvayetsya yiyi poshirennya vshir proniknennya v pori mizh chastinkami gruntu Zabrudnennya naftoyu prizvodit do znachnih zmin fiziko himichnih vlastivostej gruntiv Zokrema vnaslidok rujnuvannya gruntovih struktur i gruntovih chastinok znizhuyetsya vodoproniknist gruntiv U takih zabrudnenih gruntah rizko zrostaye spivvidnoshennya mizh vuglecem i azotom za rahunok vuglecyu nafti Ce pogirshuye azotnij rezhim gruntiv porushuye koreneve zhivlennya roslin Nespriyatlivij vpliv zabrudnennya gruntiv naftoyu cherez harchovi lancyugi mozhe negativno vplivati i na lyudinu Osnovna chastka v zabrudnenni akvatorij pripadaye na procesi pov yazani zi zberigannyam i transportom nafti i naftoproduktiv golovnim chinom pri transportuvanni yih tankerami naftonalivnimi barzhami i inshimi sudami Persh balastni vodi tankeriv skidalisya v more sho prizvodilo do znachnogo zabrudnennya akvatorij portiv v yakih provodilasya yih zavantazhennya abo rozvantazhennya Nini skidannya balastnih vod v more zaboroneno Z 1980 r pochala diyati Mizhnarodna konvenciya po zapobigannyu zabrudnennyu morya naftoyu yaka peredbachaye povnu zaboronu zlivu takih vod i naftovih zalishkiv z tankeriv po vsij akvatoriyi Svitovogo okeanu Shorichno v Svitovij okean z tih chi inshih prichin skidayetsya vid 2 do 10 mln t nafti Aerofotoznimannyam iz suputnikiv zafiksovano sho vzhe majzhe 30 poverhni okeanu pokrito naftovoyu plivkoyu Dzherel takih nadhodzhen bagato ce avariyi tankeriv i burovih platform skidannya balastnih i ochisnih vod prinesennya zabrudnyuyuchih komponentiv rikami Naftove zabrudnennya gruntu Naftove zabrudnennya stvoryuye novu ekologichnu obstanovku sho prizvodit do glibokoyi zmini vsih lanok prirodnih biocenoziv abo yih povnoyi transformaciyi Zagalna osoblivist vsih naftozabrudnenih gruntiv zmina chiselnosti i obmezhennya vidovoyi riznomanitnosti pedobiontov gruntovoyi mezo i mikrofauni i mikroflori Tipi reakcij u riznih grup pedobiontov na zabrudnennya neodnoznachni Vidbuvayetsya masova zagibel gruntovoyi mezofauni cherez tri dni pislya avariyi bilshist vidiv gruntovih tvarin povnistyu znikaye abo stanovit ne bilshe 1 Najbilsh toksichnimi dlya nih viyavlyayutsya legki frakciyi nafti Kompleks gruntovih mikroorganizmiv pislya korotkochasnoyi zatrimki vidpovidaye na naftove zabrudnennya pidvishennyam chiselnosti ta posilennyam aktivnosti Persh za vse ce vidnositsya do uglevodorodookisnyuyuchih bakterij kilkist yakih rizko zrostaye shodo nezabrudnenih gruntiv Rozvivayutsya specializovani grupi U procesi rozkladannya nafti v gruntah zagalna kilkist mikroorganizmiv nablizhayetsya do fonovih znachen ale chiselnist naftookislyuyuchih bakterij she dovgij chas perevishuye ti zh grupi v nezabrudnenih gruntah Zmina ekologichnoyi obstanovki prizvodit do pridushennya fotosintezuyuchoyi aktivnosti roslinnih organizmiv Persh za vse ce proyavlyayetsya v rozvitku gruntovih vodorosliv vid yih chastkovogo znishennya i zamini odnih grup inshimi do vipadannya okremih grup abo povnoyi zagibeli vsiyeyi algoflori Osoblivo znachno galmuye rozvitok vodorosliv sira nafta i mineralni vodi Dihannya gruntiv takozh chutlivo reaguye na naftove zabrudnennya U pershij period koli mikroflora prignichena velikoyu kilkistyu UV intensivnist dihannya znizhuyetsya zi zbilshennyam chiselnosti mikroorganizmiv intensivnist dihannya zrostaye Naftove zabrudnennya pidzemnih vod Pid zabrudnennyam naftoproduktami pidzemnih vodnih ob yektiv rozumiyetsya nadhodzhennya znahodzhennya i poshirennya v pidzemnih vodah i vodovmeshayushih porodah naftoproduktiv a takozh produktiv yih destrukciyi v odnij abo dekilkoh migracijnih formah v kilkostyah sho perevishuyut prirodnij fon abo vstanovlenij dopustimij riven Pershi dvi migracijni formi ridki naftoprodukti i vodorozchineni vuglevodni viznachayut osnovni masshtabi vognisha i intensivnist zabrudnennya naftoproduktami pidzemnih vod Pri comu zminyuyetsya zapah smak zabarvlennya poverhnevij natyag v yazkist vodi zmenshuyetsya kilkist kisnyu z yavlyayutsya shkidlivi organichni rechovini voda nabuvaye toksichnih vlastivostej i stanovit zagrozu ne tilki dlya lyudini ale i dlya bioti v cilomu 12 g nafti roblyat nepridatnoyu dlya vzhivannya tonnu vodi Najvazhlivishoyu osoblivistyu zabrudnennya naftoproduktami geologichnogo seredovisha ye te sho navit pislya likvidaciyi pervinnogo dzherela zabrudnennya ta vidkachuvannya ridkih naftoproduktiv zalishkova nasichenist vuglevodnyami gruntiv zoni aeraciyi i vodonosnih porid stvoryuyut umovi trivalogo zabrudnennya pidzemnih vod Zazvichaj vdayetsya vidaliti lishe menshe polovini zagublenih naftoproduktiv Vidalennya zalishkovih naftoproduktiv z geologichnogo seredovisha trivaye yak pokazuye i vitchiznyana ta zarubizhna praktika desyatki rokiv Prikladi Prikladami najbilshih ekologichnih katastrof sho vinikli v procesi transportuvannya nafti mozhut buti nastupni vipadki U listopadi 1971 v portu Klajpeda stavsya rozliv ponad 16 tis t mazutu z tankera Globe Asimi sho negativno poznachilosya na ekosistemi Baltijskogo morya U 1978 r nepodalik vid francuzkogo portu Bordo zatonuv supermarket Amoko Nadis prolilosya 230 tis siroyi nafti utvorivshi na poverhni vodi najbilshu naftovu plyamu v istoriyi sudnoplavstva U 1983 r nedaleko vid Atlantichnogo uzberezhzhya zagorivsya i zatonuv tanker v okeani viyavilosya 250 tis t nafti Podibnih prikladiv z desho menshimi vtratami vuglevodniv mozhe buti nazvano bagato Duzhe gostroyu staye ekologichna situaciya v Kaspijskomu mori V danij chas za danimi ekspertiv za period ekspluataciyi tilki odniyeyi sverdlovini na Kaspiyi v more potraplyaye vid 30 do 120 t nafti ta inshih naftoproduktiv Krim togo kozhna sverdlovina mozhe skidati v more 150 400 t burovogo shlamu i 200 1000 t inshih burovih vidhodiv Rizkij stribok obsyagiv naftovidobutku na shelfi v najblizhchi roki mozhe privesti do kolosalnogo naftovogo zabrudnennya akvatoriyi Zgidno z prijnyatimi rozrahunkami na kozhen miljon tonn vidobutoyi u sviti nafti pripadaye v serednomu 131 4 t vtrat Eksperti vidznachayut sho dlya Kaspijskogo morya cej pokaznik mozhe viyavitisya vishe Vihodyachi z ochikuvanogo vidobutku 250 mln t na rik v cilomu po Kaspiyu vtrati skladut do 33 tis t v rik Velika chastina zabrudnennya pripadaye na Pivnichnij Kaspij blizko 24 tis t v rik Poperedzhennya ta likvidaciya avarijnih rozliviv nafti i naftoproduktivZ metoyu poperedzhennya ta likvidaciyi naslidkiv rozliviv nafti i zahistu naselennya i navkolishnogo prirodnogo seredovisha vid yih shkidlivogo vplivu rozrobleni osnovni vimogi do rozrobki planiv shodo poperedzhennya ta likvidaciyi avarijnih rozliviv nafti i naftoproduktiv statej 52 56 Zakonu Ukrayini Pro ohoronu navkolishnogo prirodnogo seredovisha 1264 12 statti 33 Zakonu Ukrayini Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini 280 97 VR st 101 Plani rozroblyayutsya vidpovidno do chinnih normativno pravovih aktiv z urahuvannyam maksimalno mozhlivogo obsyagu rozlivu nafti i naftoproduktiv yakij viznachayetsya dlya nastupnih ob yektiv naftonalivne sudno 2 tanka naftonalivna barzha 50 yiyi zagalnoyi vantazhopidjomnosti stacionarni i plavuchi vidobuvni ustanovki i naftovi terminali 1500 tonn avtocisterna 100 obsyagu zaliznichnij sklad 50 zagalnogo obsyagu cistern u poyizdi truboprovid pri porivi 25 maksimalnogo obsyagu prokachuvannya protyagom 6 godin i obsyag nafti mizh zapirnimi zasuvkami na porvanij dilyanci truboprovodu truboprovid pri prokoli 2 maksimalnogo obsyagu prokachuvannya protyagom 14 dniv stacionarni ob yekti zberigannya nafti i naftoproduktiv 100 obsyagu maksimalnoyi mistkosti odnogo ob yekta zberigannya Rozlivi nafti i naftoproduktiv klasifikuyutsya yak nadzvichajni situaciyi ta likviduyutsya vidpovidno do zakonodavstva Urkayini Zalezhno vid obsyagu i ploshi rozlivu nafti i naftoproduktiv na miscevosti u vnutrishnih prisnovodnih vodojmah vidilyayutsya nadzvichajni situaciyi nastupnih kategorij lokalnogo znachennya rozliv vid nizhnogo rivnya rozlivu nafti i naftoproduktiv viznachayetsya specialno upovnovazhenim centralnim organom vikonavchoyi vladi v galuzi ohoroni navkolishnogo seredovisha do 100 tonn nafti i naftoproduktiv na teritoriyi ob yekta municipalnogo znachennya rozliv vid 100 do 500 tonn nafti i naftoproduktiv v mezhah administrativnogo kordonu abo rozliv do 100 tonn nafti i naftoproduktiv sho vihodit za mezhi teritoriyi ob yekta teritorialnogo znachennya rozliv vid 500 do 1000 tonn nafti i naftoproduktiv v mezhah administrativnogo kordonu sub yekta Ukrayini abo rozliv vid 100 do 500 tonn nafti i naftoproduktiv sho vihodit za mezhi administrativnogo kordonu regionalnogo znachennya rozliv vid 1000 do 5000 tonn nafti i naftoproduktiv abo rozliv vid 500 do 1000 tonn nafti i naftoproduktiv sho vihodit za mezhi administrativnogo kordonu sub yekta Ukrayini Vihodyachi z roztashuvannya rozlivu i gidrometeorologichnih umov kategoriya nadzvichajnoyi situaciyi mozhe buti pidvishena Z metoyu zabezpechennya zapobigannya neshasnim vipadkam i stvorennya normalnih umov ekspluataciyi na magistralnih truboprovodah rozrobleni Pravila ohoroni magistralnih truboprovodiv Postanova Derzhnaglyadohoronpraci Ukrayini vid 22 kvitnya 1992 9 v red Vid 23 11 1994 61 v yakih obumovleni nebezpechni faktori oblashtuvannya tras ohoronni zoni i organizaciya ta oblashtuvannya robit v ohoronnih zonah Do skladu truboprovodiv na yaki poshiryuyutsya ci pravila vhodyat truboprovid vid miscya vihodu pidgotovlenoyi do transportu tovarnoyi produkciyi do misc pererobki ta vidvantazhennya nafti spozhivannya naftoproduktiv abo perevalki yih na inshij vid transportu i realizaciyi gazu v tomu chisli skraplenogo spozhivacham z vidgaluzhennyami i lupingami zapirnoyu armaturoyu perehodami cherez prirodni ta shtuchni pereshkodi vuzlami pidklyuchennya nasosnih i kompresornih stancij vuzlami pusku i prijomu ochisnih i diagnostichnih pristroyiv vuzlami vimiryuvannya kilkosti produkciyi kondensatozbirnikami pristroyami dlya vvedennya ingibitoriv gidratoutvorennya vuzlami spusku produkciyi abo produvki gazoprovodu ustanovki elektrohimichnogo zahistu truboprovodiv vid koroziyi liniyi i sporudi tehnologichnogo zv yazku zasobi telemehaniki truboprovodiv liniyi elektroperedachi priznacheni dlya obslugovuvannya truboprovodiv pristroyi elektropostachannya i distancijnogo upravlinnya zapirnoyu armaturoyu ta ustanovkami elektrohimichnogo zahistu truboprovodiv protipozhezhni zasobi protierozijni ta zahisni sporudi truboprovodiv yemnosti dlya zberigannya i rozgazuvannya kondensatu zemlyani komori dlya avarijnogo vipusku produkciyi sporudi linijnoyi sluzhbi ekspluataciyi truboprovodiv vzdovzhtrasovi proyizdi i pereyizdi cherez truboprovodi postijni dorogi vertolitni majdanchiki roztashovani uzdovzh trasi truboprovodu i pid yizdi do nih rozpiznavalni ta signalni znaki misceznahodzhennya truboprovodiv signalni znaki pri peretinanni truboprovodami vnutrishnih sudnoplavnih shlyahiv golovni i promizhni perekachuyut nalivni nasosni i naporoponizhayushie stanciyi rezervuarni parki ochisni sporudi kompresorni ta gazorozpodilni stanciyi stanciyi pidzemnogo zberigannya gazu nafti i naftoproduktiv avtomobilni gazonapovnyuvalni stanciyi nalivni ta zlivni estakadi i prichali punkti pidigrivu nafti i naftoproduktiv Nebezpechni faktori Nebezpechnimi virobnichimi chinnikami truboprovodiv ye rujnuvannya truboprovodu abo jogo elementiv sho suprovodzhuyetsya rozlitannyam oskolkiv metalu i gruntu zagoryannya produktu pri rujnuvanni truboprovodu vidkritij vogon i termichnij vpliv pozhezhi vibuh gazopovitryanoyi sumishi obvalennya i poshkodzhennya budivel sporud ustanovok znizhena koncentraciya kisnyu dim toksichnist produkciyi Dlya unemozhlivlennya poshkodzhennya truboprovodiv pri bud yakomu viglyadi yih prokladki vstanovlyuyutsya ohoronni zoni vzdovzh tras truboprovodiv yaki transportuyut naftu prirodnij gaz naftoprodukti obmezhenoyi umovnimi liniyami sho prohodyat v 25 metrah vid osi truboprovodu z kozhnogo boku vzdovzh tras truboprovodiv yaki transportuyut zridzhenij naftovij gaz nestabilni benzin i kondensat u viglyadi dilyanki zemli obmezhenoyi umovnimi liniyami sho prohodyat v 100 metrah vid osi truboprovodu z kozhnogo boku vzdovzh tras bagatonitkovih truboprovodiv u viglyadi dilyanki zemli obmezhenoyi umovnimi liniyami sho prohodyat na zaznachenih vishe vidstanyah vid osej krajnih truboprovodiv vzdovzh pidvodnih perehodiv u viglyadi dilyanki vodnogo prostoru vid vodnoyi poverhni do dna ukladenogo mizh paralelnimi ploshinami viddalenimi vid osej krajnih nitok perehodiv na 100 metriv z kozhnogo boku navkolo yemnostej dlya zberigannya i rozgazuvannya kondensatu zemlyanih komor dlya avarijnogo vipusku produkciyi u viglyadi dilyanki zemli obmezhenoyi zamknutoyu liniyeyu yaka vidstupaye vid mezh teritorij zaznachenih ob yektiv na 50 metriv v rizni boki navkolo tehnologichnih ustanovok pidgotovki produkciyi do transportu golovnih i promizhnih perekachuvalnih i nalivnih nasosnih stancij rezervuarnih parkiv kompresornih i gazorozpodilnih stancij vuzliv vimiryuvannya produkciyi nalivnih i zlivnih estakad stancij pidzemnogo zberigannya gazu punktiv pidigrivu nafti naftoproduktiv u viglyadi dilyanki zemli obmezhenogo zamknutoyi liniyeyu yaka vidstupaye vid mezh teritorij zaznachenih ob yektiv na 100 metriv v rizni boki V ohoronnih zonah truboprovodiv zaboronyayetsya provoditi bud yakogo rodu diyi sho mozhut porushiti normalnu ekspluataciyu truboprovodiv abo privesti do yih poshkodzhennya zokrema a peremishati zasipati i lamati rozpiznavalni i signalni znaki kontrolno vimiryuvalni punkti b vidkrivati lyuki hvirtki i dveri neobslugovuvanih pidsilyuyuchih punktiv kabelnogo zv yazku ogorozh vuzliv linijnoyi armaturi stancij katodnogo i drenazhnogo zahistu linijnih i oglyadovih kolodyaziv ta inshih linijnih pristroyiv vidchinyati i zachinyati krani i zasuvki vidklyuchati abo vklyuchati zasobi zv yazku energopostachannya ta telemehaniki truboprovodiv v vlashtovuvati vsyakogo rodu zvalisha vilivati rozchini kislot solej i lugiv g rujnuvati beregoukriplyuvalni sporudi vodopropuskni pristroyi zemlyani ta inshi sporudi pristroyi sho oberigayut truboprovodi vid rujnuvannya a prileglu teritoriyu i navkolishnyu miscevist vid avarijnogo rozlivu transportuyetsya produkciyi e rozvoditi vogon i rozmishuvati bud yaki vidkriti abo zakriti dzherela vognyu V ohoronnih zonah truboprovodiv bez pismovogo dozvolu pidpriyemstv truboprovidnogo transportu zaboronyayetsya a zvoditi bud yaki budivli ta sporudi b visadzhuvati dereva i chagarniki vsih vidiv skladuvati kormi dobriva materiali sino i solomu roztashovuvati konov yazi utrimuvati hudobu vidilyati ribopromislovi dilyanki provoditi vidobutok ribi a takozh vodnih tvarin i roslin vlashtovuvati vodopoyi v sporudzhuvati proyizdi i pereyizdi cherez trasi truboprovodiv vlashtovuvati stoyanki avtomobilnogo transportu traktoriv i mehanizmiv rozmishuvati sadi i gorodi g viroblyati meliorativni zemlyani roboti sporudzhuvati zroshuvalni i osushuvalni sistemi d viroblyati vsyakogo rodu vidkriti i pidzemni girski budivelni montazhni ta vibuhovi roboti planuvannya gruntu Pismovij dozvil na virobnictvo vibuhovih robit v ohoronnih zonah truboprovodiv vidayetsya tilki pislya podannya pidpriyemstvom sho viroblyaye ci roboti vidpovidnih materialiv Div takozhZabrudnennya dovkillya v procesi pererobki vuglevodnivPrimitki Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Procitovano 18 lyutogo 2018 Avariyi tankeriv Oglyad i analiz LiteraturaBileckij V S Osnovi naftogazovoyi spravi V S Bileckij V M Orlovskij V I Dmitrenko A M Pohilko Poltava PoltNTU Kiyiv FOP Halikov R H 2017 312 s Shpak O G Nafta i naftoprodukti K Yason K 2000 370 s Petryashin L F Ohrana prirody v neftyanoj i gazovoj promyshlennosti L F Petryashin G N Lysyanyj B G Tarasov Lvov Visha shkola Izd vo pri Lvov un te 1984 188 s Bileckij V F Osnovi transportu prirodnih vuglevodniv Fundamental of natural hydrocarbons transport navch posibnik V S Bileckij M I Fik Nac tehn un t Harkiv politehn in t Harkiv NTU HPI 2019 274 c Rudko G Ekologichnij monitoring geologichnogo seredovisha pidruchnik G Rudko O Adamenko Lviv Vidav centr LNU im I Franka 2001 260 s Solodkij V D Onovi ekologichnoyi bezpeki navch posibnik V D Solodkij L L Tovazhnyanskij Yu D Sakara ta in H NTU HPI 2002 176 s Tovazhnyanskij L L Upravlinnya prirodoohoronnoyu diyalnistyu navch posibnik L L Tovazhnyanskij Yu G Masikevich V D Solodkij ta in H NTU HPI 2002 304 s Chervinskij V P Vvedenie v specialnost Naftogazova sprava uchebnoe posobie V P Chervinskij N V Melnik H NTU HPI 2009 132 s Solovjov V O Ekologichna bezpeka v naftogazovij spravi navchalnij posibnik V O Solovjov I M Fik Ye P Varavina H NTU HPI 2013 96 s