Забара Станіслав Сергійович | |
---|---|
Народився | 25 січня 1934 (90 років) село Маликівщина Шишацького району Полтавської області |
Місце проживання | Київ |
Країна | Україна |
Національність | Українець |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Київський політехнічний інститут |
Галузь | кібернетика |
Заклад | Електронмаш Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | Доктор технічних наук |
Нагороди |
Станісла́в Сергі́йович Заба́ра (нар. 25 січня 1934, село Маликівщина Шишацького району Полтавської області) — український вчений-кібернетик, педагог, організатор виробництва обчислювальної техніки, доктор технічних наук (1981), професор (1988), Лауреат Державних премій СРСР (1981) та УРСР (1976), заслужений винахідник СРСР[], заслужений діяч науки і техніки України (2009). Удостоєний Почесної Грамоти Верховної Ради України за особливі заслуги перед українським народом.
Біографія
Народився 25 січня 1934 року в селі Маликівщина Шишацького району Полтавської області.
Перед війною батька, який був військовим, перевели служити у Кілію. На початку війни Станіслав Сергійович разом з матір'ю і молодшою сестрою спочатку були відправлені батьком до Одеси, а через півроку, не маючи жодної вісточки від батька, змушені були тікати від німців, опинившись на берегах Волги у російському містечку Миколаївка.
Після війни сім'я повернулась до Полтави, де Станіслав Сергійович у 1951 році закінчив школу з золотою медаллю, після чого поступив на радіотехнічний факультет Київського політехнічного інституту. Після здобуття вищої освіти у 1956 році отримав розподіл у лабораторію обчислювальної техніки при Інституті математики АН УРСР, де раніше була створена перша у Європі обчислювальна машина «МЭСМ». З часом на базі лабораторії було створено Інститут кібернетики АН УРСР. Станіслав Сергійович спеціалізувався тоді на створенні електронної елементної бази для напівпровідникової машини «Днепр», «Днепр-1», «Днепр-2», «МИР», «АСОТ-М», «Іскра» (першого у Радянському Союзі клавішного настільного калькулятора).
У 1966 році був направлений на Київський завод обчислювальних і керуючих машин НВО «Електронмаш», де він пропрацював понад двадцять років.
Будучи начальником СКБ, захистив кандидатську дисертацію, став ідеологом комп'ютеризації технологічних процесів. У 1966 р. це було піонерське починання. Згодом він став заступником директора Науково-дослідного інституту периферійних пристроїв НВО «Електронмаш» з наукової роботи, а з 1972 року — директором цього інституту, заступником генерального директора НВО Електронмаш.
У ті роки був Головним конструктором ряду машин та багатьох периферійних пристроїв, які випускалися в НВО «Електронмаш». Його наукові інтереси — автоматизація проектування та контролю засобів обчислювальної техніки. За «розробку та освоєння в серійному виробництві керуючого обчислювального комплексу М-4030» серед інших став Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки 1976 року. За розробку і організацію серійного виробництва комплексів технічних і програмних засобів СМ 3 і СМ 4 міжнародної системи малих ЕОМ (СМ ЕОМ) в 1981 році серед інших був удостоєний звання Лауреата Державної премії СРСР.
У 1980 році захистив докторську дисертацію на тему: «Дослідження принципів структурної організації і розробка комплексу засобів автоматизованих підсистем технічного проектування цифрових обчислювальних пристроїв», а в 1988 році отримав вчене звання професора.
У 1986—2001 працював в Інституті кібернетики НАН України завідувачем відділом. Згодом на запрошення Петра Михайловича Таланчука Станіслав Сергійович перейшов на викладацьку роботу, створивши факультет комп'ютерних технологій в університеті «Україна». У 2000—2006 та в 2010 викладав в ІПСА НТУУ «КПІ».
З 2006 року — професор кафедри інформаційних систем та технологій Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ), викладає дисципліни «Вступ до спеціальності», «Архітектура комп'ютерів», «Комп'ютерна схемотехніка (елементи і схеми комп'ютерних систем)», «Комп'ютерні мережі», «Основи електротехніки та електроніки», «Комп'ютерні мережі та телекомунікації».
Автор понад 130 наукових праць.
Посилання
- Станіслав Забара: «Я завдячую щасливому збігові обставин»[недоступне посилання з серпня 2019]
- Станіслав Сергійович Забара / Сайт європейського віртуального комп'ютерного музею [ 12 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Про себе, своїх вчителів та товаришів розповідає ветеран НВО «Електронмаш» Станіслав Сергійович Забара
- Забара Станіслав Сергійович / Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
- (рос.)
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (1976)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Zabara Stanislav SergijovichNarodivsya25 sichnya 1934 1934 01 25 90 rokiv selo Malikivshina Shishackogo rajonu Poltavskoyi oblastiMisce prozhivannyaKiyivKrayina UkrayinaNacionalnistUkrayinecDiyalnistnaukovecAlma materKiyivskij politehnichnij institutGaluzkibernetikaZakladElektronmash Vidkritij mizhnarodnij universitet rozvitku lyudini Ukrayina NTUU KPI im Igorya SikorskogoVchene zvannyaProfesorNaukovij stupinDoktor tehnichnih naukNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zabara Stanisla v Sergi jovich Zaba ra nar 25 sichnya 1934 19340125 selo Malikivshina Shishackogo rajonu Poltavskoyi oblasti ukrayinskij vchenij kibernetik pedagog organizator virobnictva obchislyuvalnoyi tehniki doktor tehnichnih nauk 1981 profesor 1988 Laureat Derzhavnih premij SRSR 1981 ta URSR 1976 zasluzhenij vinahidnik SRSR dzherelo zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 2009 Udostoyenij Pochesnoyi Gramoti Verhovnoyi Radi Ukrayini za osoblivi zaslugi pered ukrayinskim narodom BiografiyaNarodivsya 25 sichnya 1934 roku v seli Malikivshina Shishackogo rajonu Poltavskoyi oblasti Pered vijnoyu batka yakij buv vijskovim pereveli sluzhiti u Kiliyu Na pochatku vijni Stanislav Sergijovich razom z matir yu i molodshoyu sestroyu spochatku buli vidpravleni batkom do Odesi a cherez pivroku ne mayuchi zhodnoyi vistochki vid batka zmusheni buli tikati vid nimciv opinivshis na beregah Volgi u rosijskomu mistechku Mikolayivka Pislya vijni sim ya povernulas do Poltavi de Stanislav Sergijovich u 1951 roci zakinchiv shkolu z zolotoyu medallyu pislya chogo postupiv na radiotehnichnij fakultet Kiyivskogo politehnichnogo institutu Pislya zdobuttya vishoyi osviti u 1956 roci otrimav rozpodil u laboratoriyu obchislyuvalnoyi tehniki pri Instituti matematiki AN URSR de ranishe bula stvorena persha u Yevropi obchislyuvalna mashina MESM Z chasom na bazi laboratoriyi bulo stvoreno Institut kibernetiki AN URSR Stanislav Sergijovich specializuvavsya todi na stvorenni elektronnoyi elementnoyi bazi dlya napivprovidnikovoyi mashini Dnepr Dnepr 1 Dnepr 2 MIR ASOT M Iskra pershogo u Radyanskomu Soyuzi klavishnogo nastilnogo kalkulyatora U 1966 roci buv napravlenij na Kiyivskij zavod obchislyuvalnih i keruyuchih mashin NVO Elektronmash de vin propracyuvav ponad dvadcyat rokiv Buduchi nachalnikom SKB zahistiv kandidatsku disertaciyu stav ideologom komp yuterizaciyi tehnologichnih procesiv U 1966 r ce bulo pionerske pochinannya Zgodom vin stav zastupnikom direktora Naukovo doslidnogo institutu periferijnih pristroyiv NVO Elektronmash z naukovoyi roboti a z 1972 roku direktorom cogo institutu zastupnikom generalnogo direktora NVO Elektronmash U ti roki buv Golovnim konstruktorom ryadu mashin ta bagatoh periferijnih pristroyiv yaki vipuskalisya v NVO Elektronmash Jogo naukovi interesi avtomatizaciya proektuvannya ta kontrolyu zasobiv obchislyuvalnoyi tehniki Za rozrobku ta osvoyennya v serijnomu virobnictvi keruyuchogo obchislyuvalnogo kompleksu M 4030 sered inshih stav Laureatom Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1976 roku Za rozrobku i organizaciyu serijnogo virobnictva kompleksiv tehnichnih i programnih zasobiv SM 3 i SM 4 mizhnarodnoyi sistemi malih EOM SM EOM v 1981 roci sered inshih buv udostoyenij zvannya Laureata Derzhavnoyi premiyi SRSR U 1980 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Doslidzhennya principiv strukturnoyi organizaciyi i rozrobka kompleksu zasobiv avtomatizovanih pidsistem tehnichnogo proektuvannya cifrovih obchislyuvalnih pristroyiv a v 1988 roci otrimav vchene zvannya profesora U 1986 2001 pracyuvav v Instituti kibernetiki NAN Ukrayini zaviduvachem viddilom Zgodom na zaproshennya Petra Mihajlovicha Talanchuka Stanislav Sergijovich perejshov na vikladacku robotu stvorivshi fakultet komp yuternih tehnologij v universiteti Ukrayina U 2000 2006 ta v 2010 vikladav v IPSA NTUU KPI Z 2006 roku profesor kafedri informacijnih sistem ta tehnologij Institutu pidgotovki kadriv derzhavnoyi sluzhbi zajnyatosti Ukrayini IPK DSZU vikladaye disciplini Vstup do specialnosti Arhitektura komp yuteriv Komp yuterna shemotehnika elementi i shemi komp yuternih sistem Komp yuterni merezhi Osnovi elektrotehniki ta elektroniki Komp yuterni merezhi ta telekomunikaciyi Avtor ponad 130 naukovih prac PosilannyaStanislav Zabara Ya zavdyachuyu shaslivomu zbigovi obstavin nedostupne posilannya z serpnya 2019 Stanislav Sergijovich Zabara Sajt yevropejskogo virtualnogo komp yuternogo muzeyu 12 grudnya 2012 u Wayback Machine Pro sebe svoyih vchiteliv ta tovarishiv rozpovidaye veteran NVO Elektronmash Stanislav Sergijovich Zabara Zabara Stanislav Sergijovich Vidkritij mizhnarodnij universitet rozvitku lyudini Ukrayina ros Laureati Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1976