Жуселі́ну Кубі́чек ді Оліве́йра (порт. Juscelino Kubitschek de Oliveira; 12 вересня 1902, Діамантина, Мінас-Жерайс — 22 серпня 1976, Резенді, Ріо-де-Жанейро) — бразильський політик, президент Бразилії у 1956–1961 роках, лікар за освітою. На його правління припало відносне економічне процвітання і політична стабільність у країні. Був відомим завдяки розбудові нової столиці країни — Бразиліа.
Жуселіну Кубічек Juscelino Kubitschek | |
---|---|
порт. Juscelino Kubitschek de Oliveira | |
21-й президент Бразилії | |
31 січня 1956 — 31 січня 1961 | |
Попередник | Нереу Рамус |
Наступник | Жаніу Квадрус |
| |
Народився | 12 вересня 1902[1][2][…] Діамантина, Мінас-Жерайс, Бразилія |
Помер | 22 серпня 1976[1][2][…] (73 роки) Резенді, Ріо-де-Жанейро, Бразилія |
Похований | d |
Відомий як | лікар, політик |
Країна | Бразилія |
Alma mater | Федеральний університет Мінас-Жерайс |
Політична партія | Соціал-демократична партія (PSD) |
Мати | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d і d |
Релігія | католицька церква |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Урядом Жуселіну Кубічека в 1957 році був заснований Музей скасування рабства.
Біографія
Народився 12 вересня 1902 року в місті Діамантина (штат Мінас-Жерайс), в родині середнього достатку. Його батько — Жуан Сезар ді Олівейра, був комівояжером. Його мати — Жулія Кубічек, була вчителькою. Вона походила від чеських емігрантів та циган. Від неї Жуселіну отримав свое прізвище. Бразильські історики зазначають, що Жуселіну Кубічек був єдиним у світі президентом, що мав циганські корені.
У Парижі отримав медичну освіту. Після повернення зі столиці Франції був призваний на фронт і брав участь у громадянській війні 1932 року як військовий лікар.
Політична кар'єра
Політична кар'єра Кубічека почалася в 1934 році. Його обирають депутатом законодавчих Зборів штату Мінас-Жерай. Він також став мером міста Белу-Оризонті. Займаючи цю посаду, він привніс позитивні зміни в життя міста, заслуживши визнання городян. Завдяки своїй успішній діяльності на посаді мера Кубічек отримав пост губернатора штату Мінас Жерайс (1951—1955), а потім був обраний президентом (1955—1961).
Президенство
У жовтні 1955 року в Бразилії відбулися президентські вибори. Перемогу отримав представник СДП Жуселіно Кубічек. У своїй передвиборчій програмі він пообіцяв захищати конституційні й демократичні свободи та національні права. 31 січня 1956 року Жуселіну Кубічек склав присягу президента Бразилії.
Внутрішня політика
Уряд Жуселіну Кубічека здійснив низку заходів, спрямованих на прискорення економічного розвитку країни. Частка державних інвестицій у розвиток засобів виробництва склала 1960 року 45 %. Введена державна монополія на видобуток нафти. Уряд сприяв розширенню державного сектора у промисловості. Одночасно заохочував державні інвестиції. Усього протягом 1956—1961 років сума зарубіжних капіталів та кредитів склала 2 мільярди доларів. Іноземний капітал залучався в країну не тільки у вигляді позик: на території Бразилії були побудовані американські, німецькі та французькі автомобільні заводи. Кубічек і його оточення були переконані в необхідності іноземного капіталу як каталізатора розвитку економіки.
Уряд домігся зростання валового внутрішнього продукту на 8 % щорічно. Майже на 11 % зросло промислове виробництво. Стали бурхливими темпами розвиватися машинобудування, автомобілебудування й інша наукоємна промисловість. Пожвавився економічний розвиток у депресивних районах північного сходу. Тут почали будувати іригаційні споруди, електростанції, промислові підприємства, шосе. Бразилія, таким чином, перетворилася в індустріально-аграрну країну.
Будівництво нової столиці потребувало великих коштів. Незважаючи на економічне піднесення в країні розпочалася інфляція та дефіцит платіжного балансу. У 1957 році вартість життя зменшилася на 10 %. Це спричинило страйковий рух. Найбільшим був 9-денний страйк 400 тисяч робітників у штаті Сан-Паулу. Результатом страйку було підвищення зарплати. Для покращення ситуації уряд тричі підвищував мінімальний рівень зарплати, покращив пенсійне забезпечення робітників та службовців. Проте, незважаючи на будівельний бум, масову міграцію населення в міста, безробіття в країні не зменшилося та залишалася інфляція.
З другої половини 1950-х років в країні розпочався рух орендарів, які вимагали скасування кабальних форм оренди, зниження орендної плати, поширення трудового законодавства на аграрний сектор. Учасники руху засновували свої організації — «селянські ліги».
Паралельно в країні розпочався рух за обмеження привілеїв для іноземного капіталу, на захист суверенітету країни та націанальної економіки, за повне розв'язання аграрного питання. Участь у цьому русі брали національні підприємці, парламентарі, частина офіцерства, профспілкові та студентські організації.
Будівництво нової столиці
Жуселіну Кубічек увійшов в історію як президент — ініціатор зведення сучасної столиці Бразилії. Для освоєння внутрішніх територій, в глибині Бразилії, на відстані 1 тисячі кілометрів від узбережжя і на висоті понад 1 тисячу метрів над рівнем моря 1957 року розпочалося будівництво нової столиці республіки, яку назвали на честь країни — Бразиліа. Це місто повинно було стати зразком і символом для перетворень по всій країні. Нове місто було збудовано за проектом відомого бразильського архітектора Лусіу Кости. Він запропонував план міської забудови у вигляді квітки лотоса. Оскар Німеєр — видатний бразильський архітектор, став головним творцем міських будівель. Нова столиця була збудована за три роки. 21 квітня 1960 року відбулося її урочисте відкриття. Ріо-де-Жанейро втратив статус столиці, який йому належав з 1763 року. Місто Бразиліа за свою унікальність було внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Зовнішня політика
Уряд Жуселіну Кубічека підтримував стосунки з США. Наприкінці 1959 року між Бразилією і СРСР був підписаний торговельний договір. Але дипломатичні відносили з СРСР відновлені не були.
Смерть
У 1961 році Кубічек пішов з посту президента. Решту життя колишній президент прожив досить усамітнено, не прагнучи до публічності. Президент закінчив своє життя, потрапивши в аварію неподалік від Резенді (штат Ріо-де-Жанейро). Довгий час ця аварію вважали нещасним випадком. Але подальші розслідування виявили, що Жуселіну Кубічек був жертвою змови, організованою військовою диктатурою. Як повідомляє BBC News, до такого висновку прийшла спеціальна слідча комісія, до складу якої входять члени міської ради Сан-Паулу. При розслідуванні загибелі Кубічека комісія виявила помилкові записи в офіційних документах, а також процесуальні помилки й протиріччя в офіційних даних. Версію політичного вбивства підтверджують і покази свідків, у тому числі водія автобуса, з яким 22 серпня 1976 зіткнувся автомобіль колишнього глави держави.
Вшанування пам'яті
- На його честь названий муніципалітет в штаті Мінас-Жерайс — Президент-Кубічек;
- Міжнародний аеропорт Бразилії носить ім'я Жуселіну Кубічека;
- У 2001 році бразильський журнал назвав Жуселіну Кубичека найвидатнішим бразильцем XX століття.
- Зображений на банкноті 100 бразильських крузадо.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
Джерела та посилання
- Жуселину Кубичек[недоступне посилання з липня 2019] (порт.)
- Жуселіну Кубічек ді Олівейра: біографія [ 15 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Все президенты Бразилии [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Смерть бывшего президента Бразилии признали убийством [ 14 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Аэропорт Бразилиа имени Жуселину Кубичека (Brasília-Presidente Juscelino Kubitschek International Airport) [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945—2002 роки)[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuseli nu Kubi chek di Olive jra port Juscelino Kubitschek de Oliveira 12 veresnya 1902 Diamantina Minas Zherajs 22 serpnya 1976 Rezendi Rio de Zhanejro brazilskij politik prezident Braziliyi u 1956 1961 rokah likar za osvitoyu Na jogo pravlinnya pripalo vidnosne ekonomichne procvitannya i politichna stabilnist u krayini Buv vidomim zavdyaki rozbudovi novoyi stolici krayini Brazilia Zhuselinu Kubichek Juscelino Kubitschekport Juscelino Kubitschek de OliveiraZhuselinu Kubichek Juscelino Kubitschek21 j prezident Braziliyi31 sichnya 1956 31 sichnya 1961Poperednik Nereu RamusNastupnik Zhaniu KvadrusNarodivsya 12 veresnya 1902 1902 09 12 1 2 Diamantina Minas Zherajs BraziliyaPomer 22 serpnya 1976 1976 08 22 1 2 73 roki Rezendi Rio de Zhanejro BraziliyaPohovanij dVidomij yak likar politikKrayina BraziliyaAlma mater Federalnij universitet Minas ZherajsPolitichna partiya Social demokratichna partiya PSD Mati dU shlyubi z dDiti d i dReligiya katolicka cerkvaNagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Tomasha Garriga Masarika Kavaler Velikogo hresta ordena Infanta dona Enrike Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Uryadom Zhuselinu Kubicheka v 1957 roci buv zasnovanij Muzej skasuvannya rabstva BiografiyaNarodivsya 12 veresnya 1902 roku v misti Diamantina shtat Minas Zherajs v rodini serednogo dostatku Jogo batko Zhuan Sezar di Olivejra buv komivoyazherom Jogo mati Zhuliya Kubichek bula vchitelkoyu Vona pohodila vid cheskih emigrantiv ta cigan Vid neyi Zhuselinu otrimav svoe prizvishe Brazilski istoriki zaznachayut sho Zhuselinu Kubichek buv yedinim u sviti prezidentom sho mav ciganski koreni U Parizhi otrimav medichnu osvitu Pislya povernennya zi stolici Franciyi buv prizvanij na front i brav uchast u gromadyanskij vijni 1932 roku yak vijskovij likar Politichna kar yeraPolitichna kar yera Kubicheka pochalasya v 1934 roci Jogo obirayut deputatom zakonodavchih Zboriv shtatu Minas Zheraj Vin takozh stav merom mista Belu Orizonti Zajmayuchi cyu posadu vin privnis pozitivni zmini v zhittya mista zasluzhivshi viznannya gorodyan Zavdyaki svoyij uspishnij diyalnosti na posadi mera Kubichek otrimav post gubernatora shtatu Minas Zherajs 1951 1955 a potim buv obranij prezidentom 1955 1961 PrezidenstvoU zhovtni 1955 roku v Braziliyi vidbulisya prezidentski vibori Peremogu otrimav predstavnik SDP Zhuselino Kubichek U svoyij peredviborchij programi vin poobicyav zahishati konstitucijni j demokratichni svobodi ta nacionalni prava 31 sichnya 1956 roku Zhuselinu Kubichek sklav prisyagu prezidenta Braziliyi Vnutrishnya politikaUryad Zhuselinu Kubicheka zdijsniv nizku zahodiv spryamovanih na priskorennya ekonomichnogo rozvitku krayini Chastka derzhavnih investicij u rozvitok zasobiv virobnictva sklala 1960 roku 45 Vvedena derzhavna monopoliya na vidobutok nafti Uryad spriyav rozshirennyu derzhavnogo sektora u promislovosti Odnochasno zaohochuvav derzhavni investiciyi Usogo protyagom 1956 1961 rokiv suma zarubizhnih kapitaliv ta kreditiv sklala 2 milyardi dolariv Inozemnij kapital zaluchavsya v krayinu ne tilki u viglyadi pozik na teritoriyi Braziliyi buli pobudovani amerikanski nimecki ta francuzki avtomobilni zavodi Kubichek i jogo otochennya buli perekonani v neobhidnosti inozemnogo kapitalu yak katalizatora rozvitku ekonomiki Uryad domigsya zrostannya valovogo vnutrishnogo produktu na 8 shorichno Majzhe na 11 zroslo promislove virobnictvo Stali burhlivimi tempami rozvivatisya mashinobuduvannya avtomobilebuduvannya j insha naukoyemna promislovist Pozhvavivsya ekonomichnij rozvitok u depresivnih rajonah pivnichnogo shodu Tut pochali buduvati irigacijni sporudi elektrostanciyi promislovi pidpriyemstva shose Braziliya takim chinom peretvorilasya v industrialno agrarnu krayinu Budivnictvo novoyi stolici potrebuvalo velikih koshtiv Nezvazhayuchi na ekonomichne pidnesennya v krayini rozpochalasya inflyaciya ta deficit platizhnogo balansu U 1957 roci vartist zhittya zmenshilasya na 10 Ce sprichinilo strajkovij ruh Najbilshim buv 9 dennij strajk 400 tisyach robitnikiv u shtati San Paulu Rezultatom strajku bulo pidvishennya zarplati Dlya pokrashennya situaciyi uryad trichi pidvishuvav minimalnij riven zarplati pokrashiv pensijne zabezpechennya robitnikiv ta sluzhbovciv Prote nezvazhayuchi na budivelnij bum masovu migraciyu naselennya v mista bezrobittya v krayini ne zmenshilosya ta zalishalasya inflyaciya Z drugoyi polovini 1950 h rokiv v krayini rozpochavsya ruh orendariv yaki vimagali skasuvannya kabalnih form orendi znizhennya orendnoyi plati poshirennya trudovogo zakonodavstva na agrarnij sektor Uchasniki ruhu zasnovuvali svoyi organizaciyi selyanski ligi Paralelno v krayini rozpochavsya ruh za obmezhennya privileyiv dlya inozemnogo kapitalu na zahist suverenitetu krayini ta nacianalnoyi ekonomiki za povne rozv yazannya agrarnogo pitannya Uchast u comu rusi brali nacionalni pidpriyemci parlamentari chastina oficerstva profspilkovi ta studentski organizaciyi Budivnictvo novoyi stoliciStatuya Zhuselinu Kubicheka poblizu memorialu u misti Brazilia prisvyachnogo zasnovniku novoyi stolici Braziliyi Statuya stvorena brazilskim skulptorom Gonorio Pesanya maye visotu 4 5 m i vazhit 1 500 kg Zhuselinu Kubichek uvijshov v istoriyu yak prezident iniciator zvedennya suchasnoyi stolici Braziliyi Dlya osvoyennya vnutrishnih teritorij v glibini Braziliyi na vidstani 1 tisyachi kilometriv vid uzberezhzhya i na visoti ponad 1 tisyachu metriv nad rivnem morya 1957 roku rozpochalosya budivnictvo novoyi stolici respubliki yaku nazvali na chest krayini Brazilia Ce misto povinno bulo stati zrazkom i simvolom dlya peretvoren po vsij krayini Nove misto bulo zbudovano za proektom vidomogo brazilskogo arhitektora Lusiu Kosti Vin zaproponuvav plan miskoyi zabudovi u viglyadi kvitki lotosa Oskar Nimeyer vidatnij brazilskij arhitektor stav golovnim tvorcem miskih budivel Nova stolicya bula zbudovana za tri roki 21 kvitnya 1960 roku vidbulosya yiyi urochiste vidkrittya Rio de Zhanejro vtrativ status stolici yakij jomu nalezhav z 1763 roku Misto Brazilia za svoyu unikalnist bulo vneseno do Spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Zovnishnya politikaUryad Zhuselinu Kubicheka pidtrimuvav stosunki z SShA Naprikinci 1959 roku mizh Braziliyeyu i SRSR buv pidpisanij torgovelnij dogovir Ale diplomatichni vidnosili z SRSR vidnovleni ne buli SmertU 1961 roci Kubichek pishov z postu prezidenta Reshtu zhittya kolishnij prezident prozhiv dosit usamitneno ne pragnuchi do publichnosti Prezident zakinchiv svoye zhittya potrapivshi v avariyu nepodalik vid Rezendi shtat Rio de Zhanejro Dovgij chas cya avariyu vvazhali neshasnim vipadkom Ale podalshi rozsliduvannya viyavili sho Zhuselinu Kubichek buv zhertvoyu zmovi organizovanoyu vijskovoyu diktaturoyu Yak povidomlyaye BBC News do takogo visnovku prijshla specialna slidcha komisiya do skladu yakoyi vhodyat chleni miskoyi radi San Paulu Pri rozsliduvanni zagibeli Kubicheka komisiya viyavila pomilkovi zapisi v oficijnih dokumentah a takozh procesualni pomilki j protirichchya v oficijnih danih Versiyu politichnogo vbivstva pidtverdzhuyut i pokazi svidkiv u tomu chisli vodiya avtobusa z yakim 22 serpnya 1976 zitknuvsya avtomobil kolishnogo glavi derzhavi Zhuselinu Kubichek na banknoti 100 brazilskih kruzado Vshanuvannya pam yatiNa jogo chest nazvanij municipalitet v shtati Minas Zherajs Prezident Kubichek Mizhnarodnij aeroport Braziliyi nosit im ya Zhuselinu Kubicheka U 2001 roci brazilskij zhurnal nazvav Zhuselinu Kubicheka najvidatnishim brazilcem XX stolittya Zobrazhenij na banknoti 100 brazilskih kruzado PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311Dzherela ta posilannyaZhuselinu Kubichek nedostupne posilannya z lipnya 2019 port Zhuselinu Kubichek di Olivejra biografiya 15 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Vse prezidenty Brazilii 13 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Smert byvshego prezidenta Brazilii priznali ubijstvom 14 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Aeroport Brazilia imeni Zhuselinu Kubicheka Brasilia Presidente Juscelino Kubitschek International Airport 4 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Gazin V P Kopilov S A Novitnya istoriya krayin Yevropi ta Ameriki 1945 2002 roki nedostupne posilannya z lipnya 2019