Жуль Антуа́н Ліссажу́ (фр. Jules Antoine Lissajous фр. вимова: [ʒyl ɑ̃twan lisaʒu], 4 березня 1822, Версаль — 24 червня 1880, Пломб'єр-ле-Діжон) — французький фізик і математик. Вніс вагомий вклад в розвиток акустики та оптики.
Жуль Антуан Ліссажу | |
---|---|
фр. Jules Antoine Lissajous | |
Народився | 4 березня 1822 Версаль, Франція |
Помер | 24 червня 1880 (58 років) Пломб'єр-ле-Діжон, Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Вища нормальна школа Lycée Hoche d |
Галузь | фізика, математика |
Вчене звання | член-кореспондент Паризької Академії Наук (1879). |
Науковий ступінь | доктор наук (1850) |
Відомий завдяки: | відомий дослідженнями акустичних коливань, на його честь названо фігури Ліссажу |
Жуль Антуан Ліссажу у Вікісховищі |
Наукова кар'єра
Базову освіту здобуває в ліцеї Гоша (фр. Lycée Hoche) (Версаль). Далі, в 1841—1844 роках навчається у Вищій нормальній школі. З 1847 по 1874 роки обіймав посаду професора математики в Ліцеї Сен-Луї (фр. Lycée Saint-Louis). Науковий ступінь доктора отримав в 1850 році за дисертацію, присвячену проблемі визначення вузлових точок хвилі вібруючих стрижнів на основі використання піскових візерунків Е.Хладні. В 1874 році став ректором академії у Шамбері, а з 1875 до 1879 року працював ректором академії в Безансоні.
Наукові дослідження
Ліссажу цікавився природою хвиль і розробив оптичну методику спостереження звукових коливань. Спочатку досліджував акустичні хвилі звукового діапазону через спостереження хвиль на поверхні води після прикладення до неї акустичного камертону. Результати цих досліджень лягли в основу докторської дисертації, що була опублікована у 1850 році. У 1855 році описав спосіб дослідження проведені з використанням створеного ним приладу, який згодом отримав назву «прилад Ліссажу». У 1856 році опублікував працю «Про один частковий випадок, що спостерігався при стереоскопічному оптичному дослідженні вібраційних рухів. Побудова кривих, що передували дослідженню». В 1857 році опублікував свою головну працю Нотатки з оптичних досліджень вібраційних рухів обсягом 85 сторінок. Роком пізніше вийшла стаття «Нотатки щодо поперечних коливань пружних пластин»
Прилад Ліссажу та метод Ліссажу
Одним з його винаходів є прилад, котрий будує криві названі його іменем. Прилад складався з двох протилежно підвішених камертонів, на яких було закріплено дзеркала. Камертонам, що мали різні власні частоти коливань, надавали вібраційних коливань. Промені світла відбиті від дзеркал падали на стіну утворюючи фігури Ліссажу.
Сучасна техніка дозволяє будувати фігури Ліссажу з використанням осцилографа або лазерної установки. Фігури Ліссажу використовують для визначення частот коливань з використанням осцилографа. Суть цього методу в тому, що горизонтальні та вертикальні пластини осцилографа подаються напруги різних, але кратних частот, відповідно fг і fв, при цьому на екрані осцилографа отримується фігура Ліссажу. При цьому справедливе відношення fв/fг = nг/nв , де nг та nв число точок перетину фігури Ліссажу із горизонтальною та вертикальною прямими, які не проходять через точку перетину ліній самої фігури. Цей метод визначення частоти називають «методом Ліссажу». Метод характеризується високою точністю, яка в основному залежить від точності генератора зразкової частоти. Недолік методу: визначити відношення nг/nв можливо лише при співвідношенні частот не більше 10 і при нерухомому стані або повільному обертані фігури.
Примітки
- Roland Brasseur Quelques scientifiques ayant enseigné en classe préparatoire aux grandes écoles // Bulletin de l'Union des Professeurs de Spéciales, N229, janvier 2010, p.15-18
- M.J.Lissajous Sur la position des noeuds dans les lames qui vibrent transversalement. Paris, 1850.(фр.)
- Lissajou J. [1856] Note sur un cas particulier de stéréoscopie fourni par l'étude optique des mouvements vibratoires. Tracé graphique des courbes auxquelles cette étude conduit. C.R. [Comptes Rendus des Séances de l'Académie des Sciences. Paris.] 43, 973—976.
- Lissajou J. [1857] Mémoire sur l'étude optique des mouvements vibratoires. C.R. [Comptes Rendus des Séances de l'Académie des Sciences. Paris.] 44, 727.
- Lissajou J. [1858] Mémoire sur les vibrations transversales des lames élastiques. C.R. [Comptes Rendus des Séances de l'Académie des Sciences. Paris.] 46, 846—848.
Див. також
Посилання
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Жуль Антуан Ліссажу в архіві MacTutor (англ.)
- Jules Antoine Lissajous [ 15 серпня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhul Antua n Lissazhu fr Jules Antoine Lissajous fr vimova ʒyl ɑ twan lisaʒu 4 bereznya 1822 18220304 Versal 24 chervnya 1880 Plomb yer le Dizhon francuzkij fizik i matematik Vnis vagomij vklad v rozvitok akustiki ta optiki Zhul Antuan Lissazhufr Jules Antoine LissajousNarodivsya 4 bereznya 1822 1822 03 04 Versal FranciyaPomer 24 chervnya 1880 1880 06 24 58 rokiv Plomb yer le Dizhon FranciyaKrayina FranciyaDiyalnist fizikAlma mater Visha normalna shkola Lycee Hoche dGaluz fizika matematikaVchene zvannya chlen korespondent Parizkoyi Akademiyi Nauk 1879 Naukovij stupin doktor nauk 1850 Vidomij zavdyaki vidomij doslidzhennyami akustichnih kolivan na jogo chest nazvano figuri Lissazhu Zhul Antuan Lissazhu u VikishovishiNaukova kar yeraBazovu osvitu zdobuvaye v liceyi Gosha fr Lycee Hoche Versal Dali v 1841 1844 rokah navchayetsya u Vishij normalnij shkoli Z 1847 po 1874 roki obijmav posadu profesora matematiki v Liceyi Sen Luyi fr Lycee Saint Louis Naukovij stupin doktora otrimav v 1850 roci za disertaciyu prisvyachenu problemi viznachennya vuzlovih tochok hvili vibruyuchih strizhniv na osnovi vikoristannya piskovih vizerunkiv E Hladni V 1874 roci stav rektorom akademiyi u Shamberi a z 1875 do 1879 roku pracyuvav rektorom akademiyi v Bezansoni Naukovi doslidzhennyaLissazhu cikavivsya prirodoyu hvil i rozrobiv optichnu metodiku sposterezhennya zvukovih kolivan Spochatku doslidzhuvav akustichni hvili zvukovogo diapazonu cherez sposterezhennya hvil na poverhni vodi pislya prikladennya do neyi akustichnogo kamertonu Rezultati cih doslidzhen lyagli v osnovu doktorskoyi disertaciyi sho bula opublikovana u 1850 roci U 1855 roci opisav sposib doslidzhennya provedeni z vikoristannyam stvorenogo nim priladu yakij zgodom otrimav nazvu prilad Lissazhu U 1856 roci opublikuvav pracyu Pro odin chastkovij vipadok sho sposterigavsya pri stereoskopichnomu optichnomu doslidzhenni vibracijnih ruhiv Pobudova krivih sho pereduvali doslidzhennyu V 1857 roci opublikuvav svoyu golovnu pracyu Notatki z optichnih doslidzhen vibracijnih ruhiv obsyagom 85 storinok Rokom piznishe vijshla stattya Notatki shodo poperechnih kolivan pruzhnih plastin Prilad Lissazhu ta metod LissazhuOdnim z jogo vinahodiv ye prilad kotrij buduye krivi nazvani jogo imenem Prilad skladavsya z dvoh protilezhno pidvishenih kamertoniv na yakih bulo zakripleno dzerkala Kamertonam sho mali rizni vlasni chastoti kolivan nadavali vibracijnih kolivan Promeni svitla vidbiti vid dzerkal padali na stinu utvoryuyuchi figuri Lissazhu Suchasna tehnika dozvolyaye buduvati figuri Lissazhu z vikoristannyam oscilografa abo lazernoyi ustanovki Figuri Lissazhu vikoristovuyut dlya viznachennya chastot kolivan z vikoristannyam oscilografa Sut cogo metodu v tomu sho gorizontalni ta vertikalni plastini oscilografa podayutsya naprugi riznih ale kratnih chastot vidpovidno fg i fv pri comu na ekrani oscilografa otrimuyetsya figura Lissazhu Pri comu spravedlive vidnoshennya fv fg ng nv de ng ta nv chislo tochok peretinu figuri Lissazhu iz gorizontalnoyu ta vertikalnoyu pryamimi yaki ne prohodyat cherez tochku peretinu linij samoyi figuri Cej metod viznachennya chastoti nazivayut metodom Lissazhu Metod harakterizuyetsya visokoyu tochnistyu yaka v osnovnomu zalezhit vid tochnosti generatora zrazkovoyi chastoti Nedolik metodu viznachiti vidnoshennya ng nv mozhlivo lishe pri spivvidnoshenni chastot ne bilshe 10 i pri neruhomomu stani abo povilnomu obertani figuri PrimitkiRoland Brasseur Quelques scientifiques ayant enseigne en classe preparatoire aux grandes ecoles Bulletin de l Union des Professeurs de Speciales N229 janvier 2010 p 15 18 M J Lissajous Sur la position des noeuds dans les lames qui vibrent transversalement Paris 1850 fr Lissajou J 1856 Note sur un cas particulier de stereoscopie fourni par l etude optique des mouvements vibratoires Trace graphique des courbes auxquelles cette etude conduit C R Comptes Rendus des Seances de l Academie des Sciences Paris 43 973 976 Lissajou J 1857 Memoire sur l etude optique des mouvements vibratoires C R Comptes Rendus des Seances de l Academie des Sciences Paris 44 727 Lissajou J 1858 Memoire sur les vibrations transversales des lames elastiques C R Comptes Rendus des Seances de l Academie des Sciences Paris 46 846 848 Div takozhFiguri LissazhuPosilannyaDzhon Dzh O Konnor ta Edmund F Robertson Zhul Antuan Lissazhu v arhivi MacTutor angl Jules Antoine Lissajous 15 serpnya 2013 u Wayback Machine angl