Жуків (Івано-Франківський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Жуків.

Жу́ків — село Обертинської селищної громади в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, Україна. Розташоване за 9 кілометрів від залізничної станції Коршів. Населення — 1956 осіб.

село Жуків
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Громада	Обертинська селищна громада
Облікова картка	код КОАТУУ 2625684001
Основні дані
Перша згадка	1461
Населення	1956
Площа	30,033 км²
Густота населення	52,18 осіб/км²
Поштовий індекс	78053
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°41′46″ пн. ш. 25°06′15″ сх. д. / 48.69611° пн. ш. 25.10417° сх. д. / 48.69611; 25.10417Координати: 48°41′46″ пн. ш. 25°06′15″ сх. д. / 48.69611° пн. ш. 25.10417° сх. д. / 48.69611; 25.10417
Водойми	Чорнява
Місцева влада
Адреса ради	78053, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Жуків
Карта
Жуків
Жуків
Мапа

Коротка історія

На окраїнах села знаходяться курганний могильник Жуків I невизначеної приналежності в урочищі Могили та поселення Жуків II черняхівської культури.

Відома перша згадка — 1420 року. У 1423 році населений пункт мав статус міста, місто було королівщиною. 1442 року король Владислав ІІІ Варненьчик записав канцлеру Яну «Ташці» з Конєцполя 1000 гривень, забезпечених на Жукові.

Принаймні з 1458 року місто було власністю Миколая Слочика. 1461 року його вдова Анна, видаючи доньку Анну за коломийського війта Яна зі Снилодова, передала йому права на половину доходів з мита і млина в Жукові. У 1540–1615 роках місто було власністю родини Корицінських. 1624 року містечко було дощенту спалене татарами. Певне, через знищення 1640 року згаданий як село.Тут збереглися стародавні кургани. Селяни брали участь у боротьбі проти польської шляхти 1648—1654 pp. Вони палили поміщицькі маєтки, ішли в загони повстанців полковника Я. Поповича, що діяв у Товмачі, разом з козаками штурмували Обертинський замок.

Загиблим у боротьбі з фашистами споруджено пам'ятник.

Інфраструктура

У селі розміщується центральна садиба колгоспу ім. Щорса. Земельних угідь — . Господарство спеціалізується на виробництві молока і свинини. Господарство надає також різноманітну матеріальну допомогу місцевій футбольній команді. Також у селі налічується 8 магазинів, та клуб.

Освіта

На території села функціонує дошкільний навчальний заклад "Дзвіночок". Також є шкода І-II ступенів, де здійснюється навчання протягом дев'яти років. Всі охочіі після закінчення Жуківської ЗОШ можуть продовжити навчання в Обертинській ЗОШ І-III ступенів, та здобути повну середню освіту. Також в селі є бібліотека.

Медицина

На території села функціонує ФАП, що підпорядковується Тлумацькій ЦРЛ.

Пам'ятки

• Найвидатнішою пам'яткою села Жуків є замок, який захищав селян протягом періодичних нападів монголо-татар.

Світлини

Релігія

За часів Незалежності України 1991-1992 рр. в селі Жуків сформувалася місцева церковна громада, яка за кошти небайдужих людей спорудили храм, який кожної неділі відправляються Божественні Літургії.

Відомі люди

• Сенгалевич Михайло — греко-католицький священик, декан Жуківського деканату (1866-1873), посол (депутат) Австрійського парламенту.

Примітки

1. admin. Археологія та стародавня історія Тлумацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 24 березня 2021.
2. Rafał Nestorow. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Żukowie… S. 325

Джерела

• Rafał Nestorow. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Żukowie / Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.— Cz. I.— tom 18.— 386 s.— 509 il.— S. 325–335. (пол.)

Посилання

• Żuków pow. horodeński (4) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 845. (пол.)