Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ара жовтощокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Orthopsittaca manilata (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ara manilata | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ара жовтощокий (Orthopsittaca manilata) — папуга, єдиний представник роду жовтощокий ара Orthopsittaca. Зустрічається в Бразилії, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Тринідаді, Андах, Болівії, Перу. Раніше відносили до роду Ара.
Зовнішній вигляд
Самець і самка жовтощокого ара забарвлені однаково. Дзьоб маленький, чорного кольору. У молодих птахів він блідо-чорний Щоки голі, жовтувато-білі. Райдужна оболонка очей коричнева. Лапи темно-сірі. Два пальці оберенні вперед, два — назад. Хвіст довгий, звужується до кінця.
Основне оперення темно-зелене. Лоб, махові пера сині. Шия зелена. Груди синювато-зелені, на кінці пір'я жовтувато-зелене обрамлення. На череві червоно-коричнева пляма. Хвіст зверху оливково-зелений, знизу жовто-зелений.
Довжина тіла дорослого птаха сягає до 46—50 см. Вага в середньому 250–370 г.
Тривалість життя: до 40—60 років.
Поширення
Ці папуги населяють вологий тропічний ліс, заболочені території з пальмовими насадженнями (), гірські райони, окультурений ландшафт, біля води, до 500 м над рівнем моря. Не мігрує.
Живлення
У раціон папуги входять плоди (), зерно, горіхи.
Звички
Даний вид папуг активний у світлий час доби. Він дуже обережний. Під час небезпеки завмирає серед листя. Живе, спить і годується на пальмах Mauritia flexuosa. Ночує папуга групами до 5—10 особин, в залежності від внутрішнього діаметра дупла. Вранці (7—10 год ранку) птах летить на годівлю, повертається до місць ночівлі о 15—17 год.
Ара жовтощокі видають пронизливі гучні крики. Коли папуга їсть він видає муркочучі звуки.
Поза сезоном розмноження папуги тримаються невеликими зграями до декількох сотень особин.
Розмноження
Пара у жовтощоких ара утворюється на все життя. Сезон розмноження затягнуть (до 6 місяців). Гніздо краснобрюхой ара влаштовує в дуплах мертвих пальм, що ростуть у воді, далеко від інших гнізд. Біля дерева з гніздом завжди знаходяться три птахи: одна в дуплі сидить на яйцях, два на дереві. Досі не відомо, до якої статі належить третій ара.
У Венесуелі сезон розмноження починається в травні, в Гаяні в лютому, в Тринідаді і Бразилії — у вересні.
Статеве дозрівання: у віці 3—4 роки.
Інкубація: триває 22—26 дня.
Потомство: У кладці звичайно 2—4 білих яйця (розмір 42,5 х 26,8 мм). Пташенята оперяются у віці 11 тижнів.
Охорона: даний занесений до конвенції CITES, Додаток II.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ara zhovtoshokij Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Papugovi Psittacidae Pidrodina Papuzhni Psittacinae Rid Zhovtoshokij ara Orthopsittaca Vid Ara zhovtoshokij Binomialna nazva Orthopsittaca manilata Boddaert 1783 Sinonimi Ara manilata Posilannya Vikishovishe Category Orthopsittaca manilata Vikividi Orthopsittaca manilata EOL 311747 ITIS 177666 MSOP 22685585 NCBI 178890 Ara zhovtoshokij Orthopsittaca manilata papuga yedinij predstavnik rodu zhovtoshokij ara Orthopsittaca Zustrichayetsya v Braziliyi Kolumbiyi Venesueli Gayani Surinami Trinidadi Andah Boliviyi Peru Ranishe vidnosili do rodu Ara Zovnishnij viglyadSamec i samka zhovtoshokogo ara zabarvleni odnakovo Dzob malenkij chornogo koloru U molodih ptahiv vin blido chornij Shoki goli zhovtuvato bili Rajduzhna obolonka ochej korichneva Lapi temno siri Dva palci oberenni vpered dva nazad Hvist dovgij zvuzhuyetsya do kincya Osnovne operennya temno zelene Lob mahovi pera sini Shiya zelena Grudi sinyuvato zeleni na kinci pir ya zhovtuvato zelene obramlennya Na cherevi chervono korichneva plyama Hvist zverhu olivkovo zelenij znizu zhovto zelenij Dovzhina tila doroslogo ptaha syagaye do 46 50 sm Vaga v serednomu 250 370 g Trivalist zhittya do 40 60 rokiv PoshirennyaCi papugi naselyayut vologij tropichnij lis zabolocheni teritoriyi z palmovimi nasadzhennyami girski rajoni okulturenij landshaft bilya vodi do 500 m nad rivnem morya Ne migruye ZhivlennyaU racion papugi vhodyat plodi zerno gorihi ZvichkiDanij vid papug aktivnij u svitlij chas dobi Vin duzhe oberezhnij Pid chas nebezpeki zavmiraye sered listya Zhive spit i goduyetsya na palmah Mauritia flexuosa Nochuye papuga grupami do 5 10 osobin v zalezhnosti vid vnutrishnogo diametra dupla Vranci 7 10 god ranku ptah letit na godivlyu povertayetsya do misc nochivli o 15 17 god Ara zhovtoshoki vidayut pronizlivi guchni kriki Koli papuga yist vin vidaye murkochuchi zvuki Poza sezonom rozmnozhennya papugi trimayutsya nevelikimi zgrayami do dekilkoh soten osobin RozmnozhennyaPara u zhovtoshokih ara utvoryuyetsya na vse zhittya Sezon rozmnozhennya zatyagnut do 6 misyaciv Gnizdo krasnobryuhoj ara vlashtovuye v duplah mertvih palm sho rostut u vodi daleko vid inshih gnizd Bilya dereva z gnizdom zavzhdi znahodyatsya tri ptahi odna v dupli sidit na yajcyah dva na derevi Dosi ne vidomo do yakoyi stati nalezhit tretij ara U Venesueli sezon rozmnozhennya pochinayetsya v travni v Gayani v lyutomu v Trinidadi i Braziliyi u veresni Stateve dozrivannya u vici 3 4 roki Inkubaciya trivaye 22 26 dnya Potomstvo U kladci zvichajno 2 4 bilih yajcya rozmir 42 5 h 26 8 mm Ptashenyata operyayutsya u vici 11 tizhniv Ohorona danij zanesenij do konvenciyi CITES Dodatok II PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi