Ірина Флоріанівна Жданович (біл. Ірына Фларыянаўна Ждановіч; нар. 27 грудня 1906, Мінськ — пом. 3 грудня 1994, Мінськ) — білоруська актриса; пріма Національного академічного театра імені Янки Купала середини ХХ століття.
Ірина Жданович | ||||
---|---|---|---|---|
біл. Ірына Ждановіч | ||||
Ім'я при народженні | Ірина Флоріанівна Жданович | |||
Народилася | 27 грудня 1906 Мінськ | |||
Померла | 3 грудня 1994 (87 років) Мінськ | |||
Поховання | Східне кладовище | |||
Громадянство | ||||
Діяльність | актриса режисерка | |||
Заклад | Національний академічний театр імені Янки Купали | |||
Партія | КПРС | |||
У шлюбі з | Платонов Борис Вікторович | |||
Батьки | d | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєпис
Дочка творця і першого художнього керівника Білоруського державного театру (БДТ, пізніше БДТ-1) - Ф. П. Ждановича, який привів її спочатку на сцену Першого білоруського товариства драми і комедії. З 1920 року працювала у Білоруському державному театрі. У 1962-1969 роках викладала у Білоруському театрально-мистецькому інституті. Дружина драматичного артиста купайлівського театру Б. Платонова.
В 11-річному віці Ірина Жданович зіграла хлопчика у постановці Ф. Ждановича «Розкиданого гнізда» Янки Купали, а в 14 років у складі Білоруського державного театру, на практиці навчалася професії актора. У перші роки праці в театрі зіграла багато ролей хлопчиків та дівчаток. У 1930-1940 роках з комедійних Ірина Жданович перейшла до виконання драматичних ролей. Місце головної драматичної героїні у колективі театру Ірині Жданович принесла роль Марильки з «Батьківщини» К. Чорного, у якій актриса виявила свій темперамент, по-майстерному, внутрішньо виправдано показала становлення свідомості героїні. Видатною роботою актриси була афінагенафська Машечка з однойменної п'єси. Значне місце у творчості Жданович зайняла роль Ани з п'єси А. Мавзона «Костянтин Заслонов», ця епізодична роль, яка у спектаклях інших театрів була лише прохідною, у виконані Жданович стала однією з найяскравіших у спектаклі.
Репертуар Ірини Жданович був різноманітним, вона виконувала ролі своїх сучасниць, розкривала духовний світ героїнь А. Островського, вільяма Шекспіра, Г. Ібсена, Лопе де Веги. Вже будучи ведучою актрисою театра Ірина Жданович зіграла роль шекспірівської Джульєти, спектакль «Ромео і Джульєта» став значною подією тогочасного культурного життя Білорусі. Особливе місце у творчості Ірини Жданович займали горьківські образи. У п'єсі А. М. Горького «Останні» вона зіграла одну зі своїх найкращих ролей - Віру Коломійцеву, ця роль стала тріумфом актриси, вивела її на всесоюзну сцену. Після «Останніх» з горьківської драматургії вона виконала роль Софії у психологічній драмі «Зикові». З образів, створених актрисою на купайлівській сцені, не можна не назвати Тітку з «Щастя поета» В. Вітки, Нору з однойменної п'єси Г. Ібсена, Анну Кареніну у однойменній п'єсі за романом льва Толстого, та інші ролі.
Ірина Жданович проявила свої здібності і в режисерській якості. Першим спектаклем, який вона поставила на купайлівській сцені був спектакль-казка «Рожева квітка» І. Корновухової і Л. Бравсевича, в Жданович-режисерка вирішила вічну тему боротьби добра зі злом. Також вона поставила «Таню» А. Арбузова і «Через двадцять років» М. Світлова.
Народна артистка БРСР з 1940 року. Лауреатка 1948 року за роль Ані з п'єси А. Мавзона «Костянтин Заслонов».
Література
- Бутаков А., Искусство жизненной правды. — Мн., 1957;
- Ждановіч Ірына Фларыянаўна // Беларуская энцыклапедыя: у 18 т. — Мн., 1998. Т. 6. — С. 432.
- Ждановіч Ірына Фларыянаўна // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: у 6 т. — Мн., 1996. Т. 3. — С. 368.
- Ждановіч Ірына Фларыянаўна // Беларусь: энцыклапедычны даведнік. — Мн., 1995. — С. 306.
- Ждановіч Ірына Фларыянаўна // Тэатральная Беларусь: энцыклапедыя: у 2 т. / пад агульнай рэд. А. В. Сабалеўскага. — Мн., 2002. Т. 1. — С. 406—407.
- Ждановіч Ірына Фларыянаўна // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі: у 5 т. — Мн., 1985. Т. 2. — С. 431—432.
- Ірына Ждановіч (1906—1994) // Хрэстаматыя па гісторыі беларускага тэатра і драматургіі: у 3 т. / уклад., рэд. тэкстаў, уступныя артыкулы і камент. А. В. Сабалеўскага. Выд. 2-е, пашыранае і ўдакладненае. — Мн., 1998. Т. 2. — С. 548—561.
- Календарыюм // , № 12/2004;
- Кузняцова К. Ірына Ждановіч. Мн., 1970;
- Мастацтва савецкай Беларусі. Зб. артыкулаў. — Мн., 1955. С. 371—378;
- Рамановіч Я. Ждановіч Ірына Фларыянаўна // Майстры Беларускай сцэны. — Мн., 1960. С. 79-83.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Irina Florianivna Zhdanovich bil Iryna Flaryyanayna Zhdanovich nar 27 grudnya 1906 Minsk pom 3 grudnya 1994 Minsk biloruska aktrisa prima Nacionalnogo akademichnogo teatra imeni Yanki Kupala seredini HH stolittya Irina Zhdanovichbil Iryna ZhdanovichIm ya pri narodzhenniIrina Florianivna ZhdanovichNarodilasya27 grudnya 1906 1906 12 27 MinskPomerla3 grudnya 1994 1994 12 03 87 rokiv MinskPohovannyaShidne kladovisheGromadyanstvoDiyalnistaktrisa rezhiserkaZakladNacionalnij akademichnij teatr imeni Yanki KupaliPartiyaKPRSU shlyubi zPlatonov Boris ViktorovichBatkiFlaryjan ZdanovicdNagorodi ta premiyi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhdanovich Zhittyepisred Dochka tvorcya i pershogo hudozhnogo kerivnika Biloruskogo derzhavnogo teatru BDT piznishe BDT 1 F P Zhdanovicha yakij priviv yiyi spochatku na scenu Pershogo biloruskogo tovaristva drami i komediyi Z 1920 roku pracyuvala u Biloruskomu derzhavnomu teatri U 1962 1969 rokah vikladala u Biloruskomu teatralno misteckomu instituti Druzhina dramatichnogo artista kupajlivskogo teatru B Platonova V 11 richnomu vici Irina Zhdanovich zigrala hlopchika u postanovci F Zhdanovicha Rozkidanogo gnizda Yanki Kupali a v 14 rokiv u skladi Biloruskogo derzhavnogo teatru na praktici navchalasya profesiyi aktora U pershi roki praci v teatri zigrala bagato rolej hlopchikiv ta divchatok U 1930 1940 rokah z komedijnih Irina Zhdanovich perejshla do vikonannya dramatichnih rolej Misce golovnoyi dramatichnoyi geroyini u kolektivi teatru Irini Zhdanovich prinesla rol Marilki z Batkivshini K Chornogo u yakij aktrisa viyavila svij temperament po majsternomu vnutrishno vipravdano pokazala stanovlennya svidomosti geroyini Vidatnoyu robotoyu aktrisi bula afinagenafska Mashechka z odnojmennoyi p yesi Znachne misce u tvorchosti Zhdanovich zajnyala rol Ani z p yesi A Mavzona Kostyantin Zaslonov cya epizodichna rol yaka u spektaklyah inshih teatriv bula lishe prohidnoyu u vikonani Zhdanovich stala odniyeyu z najyaskravishih u spektakli Repertuar Irini Zhdanovich buv riznomanitnim vona vikonuvala roli svoyih suchasnic rozkrivala duhovnij svit geroyin A Ostrovskogo vilyama Shekspira G Ibsena Lope de Vegi Vzhe buduchi veduchoyu aktrisoyu teatra Irina Zhdanovich zigrala rol shekspirivskoyi Dzhulyeti spektakl Romeo i Dzhulyeta stav znachnoyu podiyeyu togochasnogo kulturnogo zhittya Bilorusi Osoblive misce u tvorchosti Irini Zhdanovich zajmali gorkivski obrazi U p yesi A M Gorkogo Ostanni vona zigrala odnu zi svoyih najkrashih rolej Viru Kolomijcevu cya rol stala triumfom aktrisi vivela yiyi na vsesoyuznu scenu Pislya Ostannih z gorkivskoyi dramaturgiyi vona vikonala rol Sofiyi u psihologichnij drami Zikovi Z obraziv stvorenih aktrisoyu na kupajlivskij sceni ne mozhna ne nazvati Titku z Shastya poeta V Vitki Noru z odnojmennoyi p yesi G Ibsena Annu Kareninu u odnojmennij p yesi za romanom lva Tolstogo ta inshi roli Irina Zhdanovich proyavila svoyi zdibnosti i v rezhiserskij yakosti Pershim spektaklem yakij vona postavila na kupajlivskij sceni buv spektakl kazka Rozheva kvitka I Kornovuhovoyi i L Bravsevicha v Zhdanovich rezhiserka virishila vichnu temu borotbi dobra zi zlom Takozh vona postavila Tanyu A Arbuzova i Cherez dvadcyat rokiv M Svitlova Narodna artistka BRSR z 1940 roku Laureatka Derzhavnoyi premiyi SRSR 1948 roku za rol Ani z p yesi A Mavzona Kostyantin Zaslonov Literaturared Butakov A Iskusstvo zhiznennoj pravdy Mn 1957 Zhdanovich Iryna Flaryyanayna Belaruskaya encyklapedyya u 18 t Mn 1998 T 6 S 432 Zhdanovich Iryna Flaryyanayna Encyklapedyya gistoryi Belarusi u 6 t Mn 1996 T 3 S 368 Zhdanovich Iryna Flaryyanayna Belarus encyklapedychny davednik Mn 1995 S 306 Zhdanovich Iryna Flaryyanayna Teatralnaya Belarus encyklapedyya u 2 t pad agulnaj red A V Sabaleyskaga Mn 2002 T 1 S 406 407 Zhdanovich Iryna Flaryyanayna Encyklapedyya litaratury i mastactva Belarusi u 5 t Mn 1985 T 2 S 431 432 Iryna Zhdanovich 1906 1994 Hrestamatyya pa gistoryi belaruskaga teatra i dramaturgii u 3 t uklad red tekstay ustupnyya artykuly i kament A V Sabaleyskaga Vyd 2 e pashyranae i ydakladnenae Mn 1998 T 2 S 548 561 Kalendaryyum Czasopis 12 2004 Kuznyacova K Iryna Zhdanovich Mn 1970 Mastactva saveckaj Belarusi Zb artykulay Mn 1955 S 371 378 Ramanovich Ya Zhdanovich Iryna Flaryyanayna Majstry Belaruskaj sceny Mn 1960 S 79 83 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Zhdanovich Irina Florianivna