Жан де Вільє (фр. Jean de Villiers; д/н —1294) — 21-й великий магістр ордену госпітальєрів у 1284—1294 роках.
Жан де Вільє | |
---|---|
фр. Jean de Villiers | |
Народився | 13 століття Франція |
Помер | 1294 Лімасол, Лімасол, Кіпр |
Країна | Франція |
Діяльність | чернець-вояк |
Знання мов | французька |
Посада | d |
Конфесія | католицтво |
|
Життєпис
Походив зі шляхетського роду в облості Бовуазі, прикордонній землі Іль-де-Франсу. Перша письмова згадка відноситься до літа 1269 року, коли за наказом великого магістра Гуго де Ревеля прибув до Палестини. Навесні 1277 року призначається командором Триполі, але через кілька років покинув Схід, і з літа 1282 року обіймав посаду пріора Франції. Звістка про обрання Великим Магістром госпітальєрів було отримано ним влітку 1285 року, але він залишався у Франції до осені 1286 року, намагаючись в Провансі сформувати нові загони хрестоносців, проте без особливого успіху. Для отримання коштів продав землі ордену в графстві Була абатству Мармутьє.
У жовтні 1288 скликав в Акрі Генеральний капітул, головними завданнями якого було зміцнення дисципліни і вироблення заходів з протидії захоплення володінь ордену мамлюками. Втім дії госпітальєрів та інших християнських сеньйорів не мали успіху: 1289 року було втрачено Триполі (госпітальєри тоді ж втратили замки Нефіна й Батрун), 1291 року впала Акра. При цьому Жан де Вільє був важко поранено, його ледве встигли перенести на галеру, на якій було відправлено до Кіпру. Госпітальєри залишили Палестину, отримавши від кіпрського короля Генріха II у володіння замок Колоссі біля Лімасолу. Тут госпітальєри стали зватися Орденом лицарів Кіпру, змушені були визнати зверхність Генріха II, якому сплачувати внесок за користування замком.
1291 року було проведено новий Генеральний капітул, на якому пропозиція про переїзд до Італії відкинуто. Головним завданням стало повернення священних місць та захист прочан. тепер загони госпітальєрів стали здійснювати грабіжницькі напади на приморські володіння Мамлюцького султанату. Водночас з ініціативи великого магістра орден став формувати власний флот, з яким також боровся проти арабських піратів. При цьому зміцнювалися фортифікаційні споруди Лімассола, облаштовувалися гавані.
6 жовтня 1292 року на Кіпрі скликав черговий Генеральний капітул, на якому постановили, що 1 лицар може мати не більше 3 коней, збруя яких не повинна містити золотих чи срібних прикрас. Постанова не поширювалося на госпітальєрів Піренейського півострова. 20 жовтня 1293 року наступний Генеральний капітул було присвячено посиленню внутрішньої дисципліни і субординації. Вжитими тоді положеннями про вибори великого магістра керувалися до 1623 року.
Помер Жан де Вільє в Лімасолі на початку 1294 року. Новим очільником госпітальєрів став Одон де Пен.
Джерела
- Judith Bronstein, The Hospitallers and the Holy Land: Financing the Latin East, 1187—1274, 2005
- Bertrand Galimard-Flavigny, Histoire de l'ordre de Malte, Paris, Perrin, 2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan de Vilye fr Jean de Villiers d n 1294 21 j velikij magistr ordenu gospitalyeriv u 1284 1294 rokah Zhan de Vilyefr Jean de VilliersNarodivsya13 stolittya FranciyaPomer1294 Limasol Limasol KiprKrayina FranciyaDiyalnistchernec voyakZnannya movfrancuzkaPosadadKonfesiyakatolictvo Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi shlyahetskogo rodu v oblosti Bovuazi prikordonnij zemli Il de Fransu Persha pismova zgadka vidnositsya do lita 1269 roku koli za nakazom velikogo magistra Gugo de Revelya pribuv do Palestini Navesni 1277 roku priznachayetsya komandorom Tripoli ale cherez kilka rokiv pokinuv Shid i z lita 1282 roku obijmav posadu priora Franciyi Zvistka pro obrannya Velikim Magistrom gospitalyeriv bulo otrimano nim vlitku 1285 roku ale vin zalishavsya u Franciyi do oseni 1286 roku namagayuchis v Provansi sformuvati novi zagoni hrestonosciv prote bez osoblivogo uspihu Dlya otrimannya koshtiv prodav zemli ordenu v grafstvi Bula abatstvu Marmutye U zhovtni 1288 sklikav v Akri Generalnij kapitul golovnimi zavdannyami yakogo bulo zmicnennya disciplini i viroblennya zahodiv z protidiyi zahoplennya volodin ordenu mamlyukami Vtim diyi gospitalyeriv ta inshih hristiyanskih senjoriv ne mali uspihu 1289 roku bulo vtracheno Tripoli gospitalyeri todi zh vtratili zamki Nefina j Batrun 1291 roku vpala Akra Pri comu Zhan de Vilye buv vazhko poraneno jogo ledve vstigli perenesti na galeru na yakij bulo vidpravleno do Kipru Gospitalyeri zalishili Palestinu otrimavshi vid kiprskogo korolya Genriha II u volodinnya zamok Kolossi bilya Limasolu Tut gospitalyeri stali zvatisya Ordenom licariv Kipru zmusheni buli viznati zverhnist Genriha II yakomu splachuvati vnesok za koristuvannya zamkom 1291 roku bulo provedeno novij Generalnij kapitul na yakomu propoziciya pro pereyizd do Italiyi vidkinuto Golovnim zavdannyam stalo povernennya svyashennih misc ta zahist prochan teper zagoni gospitalyeriv stali zdijsnyuvati grabizhnicki napadi na primorski volodinnya Mamlyuckogo sultanatu Vodnochas z iniciativi velikogo magistra orden stav formuvati vlasnij flot z yakim takozh borovsya proti arabskih pirativ Pri comu zmicnyuvalisya fortifikacijni sporudi Limassola oblashtovuvalisya gavani 6 zhovtnya 1292 roku na Kipri sklikav chergovij Generalnij kapitul na yakomu postanovili sho 1 licar mozhe mati ne bilshe 3 konej zbruya yakih ne povinna mistiti zolotih chi sribnih prikras Postanova ne poshiryuvalosya na gospitalyeriv Pirenejskogo pivostrova 20 zhovtnya 1293 roku nastupnij Generalnij kapitul bulo prisvyacheno posilennyu vnutrishnoyi disciplini i subordinaciyi Vzhitimi todi polozhennyami pro vibori velikogo magistra keruvalisya do 1623 roku Pomer Zhan de Vilye v Limasoli na pochatku 1294 roku Novim ochilnikom gospitalyeriv stav Odon de Pen DzherelaJudith Bronstein The Hospitallers and the Holy Land Financing the Latin East 1187 1274 2005 Bertrand Galimard Flavigny Histoire de l ordre de Malte Paris Perrin 2006