Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Паскаль ван Іперсель де Стріхоу фр Jean Pascal van Ypersele de Strihou відомий у професійних колах як Ван Іп нар 195

Жан-Паскаль ван Юперселе

Жан-Паскаль ван Юперселе

Жан Паскаль ван Іперсель де Стріхоу (фр. Jean-Pascal van Ypersele de Strihou, відомий у професійних колах як Ван Іп; нар. 1957, Брюссель) — бельгійський кліматолог, професор наук про навколишнє середовище в Лувенському католицькому університеті (Бельгія). Колишній заступник голови Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (МГЕЗК), прихильник боротьби з зміною клімату шляхом суттєвого зменшення споживання викопного палива.

Жан Паскаль ван Іперсель
image
Народився 14 квітня 1957(1957-04-14)[1] (67 років)
Брюссель[d]
Країна image Бельгія
Діяльність викладач університету, кліматолог
Галузь кліматологія
Alma mater Лувенський католицький університет
Членство Міжнародна група експертів з питань змін клімату
Нагороди
image image

Цитата

«Дискусія змінилася з наукової 40 років тому на дуже політичну сьогодні, включаючи економічні інтереси, геополітику, різні пріоритети, що відводяться навколишньому середовищу або розвитку, і зіткнення між короткостроковими та довгостроковими баченнями. (2015)»

Біографія

Раннє життя

Ван Іперсель народився в Брюсселі в 1957 році. Астрономія була його юнацькою пристрастю. У віці десяти років він побудував свої перші телескопи із брухтом жолобів та лінзами, які дістав від оптиків у Брюсселі. Дванадцять років він був завзятим читачем Sky & Telescope. У 1971 році він став секретарем аматорського клубу Cercle Astronomique de Bruxelles, який зв’язав його з професійними астрономами. 30 червня 1973 року він був частиною міжнародної команди астрономів, яка вирушила до Кенії, щоб спостерігати найдовше сонячне затемнення 20 століття.

Навчання

Допоміжна діяльність як студента

Будучи студентом університету, ван Іперсель мав важливу соціальну участь

Академічна кар'єра

Ван Іперсель провів докторське дослідження з кліматології. За ініціативою професора Андре Бергера Інститут астрономії та геофізики Жорж Леметр з університету Лувен розпочав вивчення впливу змін концентрації парникових газів на еволюцію клімату Землі. В Європі та за її межами перші результати отримали дослідження впливу людської діяльності на клімат.

Ван Іперсель отримав ступінь кандидата фізичних наук в університеті Луцен у 1986 р. (з найвищою відзнакою), дисертацією на тему роботи, проведеної в Національному центрі досліджень атмосфери США (NCAR) щодо впливу глобального потепління на антарктичний морський лід. Вибір Національного центру досліджень атмосфери був пов'язаний з його великими доступними технологічними засобами для досліджень атмосферних наук. У NCAR він працював з кліматологом Стівеном Шнайдером. Промоутерами його доктора філософії були професори Андре Бергер (UCLouvain) та Альберт Семтнер (Національний центр досліджень атмосфери та Морська аспірантура в Сполучених Штатах Америки ), один з розробників Модульної моделі океану.

У UCLouvain ван Іперсель став професором кліматології та природознавства. Крім того, він спеціалізувався на чисельному моделюванні змін клімату в міждисциплінарній перспективі і працював у глобальному та регіональному масштабах. Його особливо цікавить вплив людської діяльності на клімат, вплив мінливості та змін клімату на екосистеми та діяльність людини, а також те, що з цим можна зробити (адаптація та пом'якшення).

Ван Іперсель написав статті на теми з безлічі питань, включаючи моделювання морського льоду, палеоклімату, клімату 20 і 21 століття, регіональні зміни клімату в Європі, Гренландії та Африці, а також етичні проблеми, пов'язані з відповідальністю за клімат змінити.

Викладання

Жан-Паскаль ван Іперсель викладає курси в UCLouvain

МГЕЗК

Новаторська діяльність

У 1979 році, за десять років до створення МГЕЗК, він як 22-річний студент взяв участь у Першій світовій кліматичній конференції в Женеві, організованій Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) та ООН.

У листопаді 1995 року він взяв участь у своєму першому засіданні МГЕЗК (Міжурядова комісія з питань зміни клімату, яка досліджує кліматичні зміни на Землі) в Мадриді як єдиний представник Бельгії. Він взяв участь у короткому реченні, яке увійшло до літопису організації: Співвідношення доказів свідчить про те, що існує помітний людський вплив на глобальний клімат. Це твердження має вирішальне значення, оскільки вперше чітко згадується про тривожну еволюцію клімату; це демонструється і більше не є теоретичною проєкцією майбутнього.

Кліматичні саміти

Він розвивав свої якості переговорів на всіх конференціях Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату протягом 20 років. На таких кліматичних самітах бельгійська делегація отримала значну користь від наукових порад та уваги професора ван Іперсель.

Жан-Паскаль ван Іперсель був одним із провідних авторів Третього звіту про оцінку МКЗР у 2001 р.

Він був обраний членом Бюро МГЕЗК у 2002 р.

Він кілька разів заповнював посаду редактора оглядів звітів про оцінку та спеціальних звітів МГЕЗК.

Він був членом основної групи з написання звітного звіту 5-го звіту про оцінку в 2014 році.

Він був одним із заступників Голови МГЕЗК протягом 5-го циклу оцінювання, з вересня 2008 року по жовтень 2015 року.

Він був висунутий урядом Бельгії кандидатом на посаду голови МГЕЗК у 2015 році, але не обраний.

Він залишається активним членом МГЕЗК і робить великий внесок у розвиток та розповсюдження його наукового повідомлення. Він створив Валлонську платформу для МГЕЗК за сприяння уряду Валлонії в Бельгії для сприяння контактам між МГЕЗК, науковим світом та політиками. ЮНЕСКО призначив його членом групи експертів доручено розробити Декларацію про етичні принципи щодо зміни клімату (затверджена Асамблеєю ЮНЕСКО в листопаді 2017 року). Генеральний секретар ООН призначив його у 2016 році членом групи вчених із 15 членів, яка мала на меті підготувати перший чотирирічний звіт про глобальний сталий розвиток. У 2017 році прем'єр-міністром Фіджі він був призначений членом Дорадчої групи високого рівня для президентства COP23.

image
Жан-Паскаль ван Іперсель та Грета Тунберг на COP24 у Катовицях, 2018 рік

Він намагається продемонструвати роботу кліматичних плутанин та лобі викопного палива.

Дипломатія та переконання

Ван Іперсель виглядає терплячим і розсудливим, але внутрішньо він може стати гарячим і, якщо потрібно, твердо висловити свою думку. Як правило, на публічних зборах він піднімається і запитує слово, коли заперечувач клімату створює плутанину. Він сперечається методично і спокійно, з глибокою та панорамною пам’яттю про важливі дані та цифри. На конференціях КС він славиться своєю стійкістю.

Він бере участь у численних заходах, пов’язаних зі зміною клімату - особисто чи віртуально - завдяки своїм лекціям та мережам. По всьому світу. Одного разу він знаходиться в Лімі, Женеві чи Марракеші. Наступного дня він може поговорити в Брюсселі з аудиторією, наповненою студентами чи профспілковими діячами. Через два дні він звертається до керівників багатонаціонального банку, європейських єпископів або групи масонів .

Кандидатура на посаду голови МГЕЗК у 2015 році

У 2014 році ван Іперсель був висунутий урядом Бельгії кандидатом на посаду голови МГЕЗК від Раджендри Пачаурі в 2015 році. Протягом 20 місяців він подорожував по всьому світу, щоб представити розроблену програму особам, що приймають рішення, науковцям, промисловцям та журналістам. Його метою було посилити вплив МГЕЗК.

Вибори членів Бюро МГЕЗК (Голови, заступників Голови та Робочої групи та Співголови та заступники Голови ТФІ) відбулися під час 42-ї сесії МГЕЗК з 5 по 8 жовтня 2015 року в Дубровнику. Незважаючи на допомогу та офіційну підтримку бельгійського уряду, його передвиборну кампанію підтримувати наукову незалежність МГЕЗК та наголошуючи на важливості інклюзивності та спілкування, Жан-Паскаль ван Іперсель не був обраний. Він програв у фінальному турі проти Хесунга Лі з 56 голосами проти 78.

Оскільки його мандат на посаді віце-президента закінчився, він більше не був членом бюро МГЕЗК. Він продовжував брати участь у пленарних засіданнях МГЕЗК як представник бельгійської делегації.

2 квітня 2019 року він оголосив, що знову подаватиме кандидатури на посаду голови МГЕЗК.

Основні публікації

Кандидатська дисертація

  • A Numerical Study of the Response of the Southern Ocean and Its Sea Ice to a CO2-Induced Atmospheric Warming, National Center for Atmospheric Research and Université catholique de Louvain, Boulder (USA) and Louvain-la-Neuve, 1986.

Книги

  • In het oog van de klimaatstorm [голландською мовою], Epo, Berchem, 2018
  • Звіт засідання засідання експертів МГЕЗК з питань комунікації . Женева: Всесвітня метеорологічна організація, МГЕЗК, 2016.
  • Une vie au cœur des turbulences climatiques [французькою мовою], Bruxelles, De Boeck supérieur, 2015, 128 с.
  • МГЕЗК, 2014: Зміна клімату 2014: Збірний звіт. Внесок робочих груп I, II та III до П’ятого звіту про оцінку Міжурядової групи з питань зміни клімату [lid redactieraad]. МГЕЗК, Женева, Швейцарія, 151 с.
  • ван Іперсель, JP. & Гудон, М. (ред. ), Actes du 1er Congrès interdisciplinaire du développement trable : перехід quelle pour nos sociétés ? [французькою мовою], 6 томів, Service Public de Wallonie, 2013.
  • Зміна клімату та політика бельгійського співробітництва у галузі розвитку: виклики та можливості, FPS зовнішні справи, зовнішня торгівля та співробітництво в галузі розвитку та Університет Лувен, Брюссель, 2008.
  • Le Treut, H., JP van Ypersele, S. Hallegatte et JC Hourcade (ред.) ), Science du changement climatique - Acquis et controverses [французькою мовою], IDDRI, Париж, 2004.

Статті в наукових журналах

  • 2014 рік. Порівняння одномоментної та двомоментної об’ємної мікрофізики для кліматичного моделювання інтенсивних опадів з високою роздільною здатністю: Атмос. Дослідження
  • 2010 рік. Вплив одностороннього зобов’язання ЄС на стабільність міжнародних кліматичних угод: кліматична політика
  • 2009 рік. Оцінка небезпечних змін клімату шляхом оновлення Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) "причини для занепокоєння : Proc. Natl. Акад. Наук. США
  • 2009 рік. Аналіз сценарію PRIMES до 2030 року для Бельгії: Європейський огляд енергетичних ринків, дослідження енергетичної політики
  • 2008 рік. Внутрішня мінливість у регіональній кліматичній моделі над Західною Африкою: Клім. Dyn.
  • 2007 рік. Ступінь розплавлення льодовикового покриву Гренландії 1979-2005 рр. За даними пасивних мікрохвильових печей із використанням вдосконаленої версії алгоритму вилучення розплаву XPGR: Geophys. Рез. Lett.
  • 2006 рік. L'injustice fondamentale des changes climatiques [французькою мовою]: Альтернативи Sud
  • 2006 рік. Ступінь танення льодовикового покриву Гренландії 1988-2003 рр. З використанням пасивних мікрохвильових супутникових даних та регіональної кліматичної моделі: Clim. Dyn.
  • 2002 рік. Чи здатні природні кліматичні сили протидіяти прогнозованому антропогенному глобальному потеплінню ?: Клім. Змінити
  • 2001 рік. Управління кліматичним ризиком : наука
  • 2000 рік. Nous empruntons la Terre aux enfants d'aujourd'hui et de demain [французькою мовою]: Lumen Vitae
  • 1999 рік. Потенційна роль сонячної мінливості як агента для зміни клімату: Клім. Зміна
  • 1999 рік. Вулканічний та сонячний вплив на клімат з 1700 р .: Клім. Dyn.
  • 1992 рік. Моделювання останнього льодовикового циклу за допомогою сполученої, усередненої за секторами моделі кліматично-крижаного листа. 2. Відповідь на ізоляцію та варіації CO 2 : Дж. Геофіз. Рез. -Атмос.
  • 1991 рік. Моделювання останнього льодовикового циклу зв'язаною, усередненою по секторах моделлю кліматично-крижаних листів.1. Кліматична модель: Дж. Геофіс. Рез. -Атмос.
  • 1986 рік. Клімат та опустелювання - Редакція, у Van Ypersele JP & M. Verstraete (ред.), Спеціальний випуск щодо клімату та опустелювання: Кліматичні зміни

Розділи книг

  • 2012 рік. Коментувати GIEC gère-t-il les incertitudes scientifiques? [французькою мовою]
  • 2008 рік. Основна несправедливість зміни клімату
  • 2006 рік. Взаємозв'язки між населенням та навколишнім середовищем
  • 2004 рік. Кілька коментарів, що стосуються тексту GIEC [французькою мовою]
  • 2002 рік. Кіотський протокол: економічне та теоретико-ігрове тлумачення

Громадська діяльність

З 1993 року він є членом Бельгійської федеральної ради зі сталого розвитку, а з 1998 року очолює робочу групу з питань енергетики та клімату .

З липня по грудень 2001 року він був науковим радником з питань клімату при бельгійському головуванні в Раді Європейського Союзу.

У 2005 році він був призначений членом комісії «Енергія 2030» (консультування бельгійського уряду з питань енергетичного переходу ).

З 2008 по 2011 рік він був головою наукового комітету найбільшої у світі виставки (SOS-Planet) з питань зміни клімату на залізничній станції Льєж-Гіллемін .

У 2011 році він був співорганізатором Першого симпозіуму Стівена Шнайдера ( Боулдер, Колорадо, США). У 2013 році він був співголовою Першого міждисциплінарного симпозіуму зі сталого розвитку в Намюрі ( Бельгія ), а також другим виданням у 2015 році в Лувен-ла-Нов (Бельгія). Він особисто проінформував кількох глав держав, багатьох міністрів та виконавчих директорів про питання клімату, а також був або є членом кількох міжнародних наукових консультативних або редакційних рад (Дослідницька програма ЄС FP7, Нідерландська програма дослідження клімату, Метео-Франція, ЄС JPI -Climate TAB, Королівський метеорологічний інститут (Бельгія), провідний журнал «Кліматичні зміни» створений Стівеном Шнайдером).

У 2019 році він став членом аналітичного центру кліматичних експертів, який був створений у взаємодії з кліматичними страйками бельгійської молоді за клімат, в якому учні середніх шкіл залишали класи для демонстрації на користь заходів проти зміни клімату. Протягом 2019 року він виступав як завзятий прихильник молодих активістів.

У 2019 році він був призначений експертом Ради місій ЄС Horizon 2020 з адаптації до змін клімату, включаючи соціальну трансформацію.

Нагороди та відзнаки

  • 2006: Премія Міжнародного полярного фонду « Енергія та довкілля»
  • 2007: Нобелівська премія миру присуджена Елу Гор і МГЕЗК (ван Іперсель був віце-президентом робочої групи МГЕЗК II)
  • 2008: Кафедра Франкі в Університеті Брюсселя
  • 2009: Член Королівської академії Бельгії
  • 2010: Почесний член Римського клубу (глава ЄС)
  • 2011: Francqui Голова на KULeuven і HUBrussel
  • 2011: Командор Mérite wallon
  • 2014: Великий офіцер ордена Корони (Бельгія)
  • 2018: Премія за лідерство Гарвардського клубу Бельгії

Популярність

Ван Іперсель прочитав сотні лекцій та дав більше тисячі інтерв’ю у міжнародних ЗМІ; нього майже 14000 підписників у Twitter, що ставить його до 50 найкращих світових кліматологів у Twitter.

Він брав участь у іспиті міністерства для середнього 5 рівня в провінції Квебек, Канада.

В інтерв'ю Associated Press у 2018 році ван Іперсель закликав, що «країни повинні зробити все можливе, щоб досягти мети, передбаченої у звіті - зменшення викидів вуглецю до 2030 року. Тоді вчені заявляють, що шкода клімату буде незворотною, якщо не вжити термінових заходів.» Він додав: «Ніхто, навіть так звані наддержави, не може домовлятися із законами фізики».

Суперечка

Робота Ван Іперсель іноді оскаржується «плутанинами клімату »; була подана петиція, підписана вісьмома бельгійськими науковцями та представниками громадської думки, які виступили проти його кандидатури на посаду голови МГЕЗК у 2015 році. Найвідоміший із цих опонентів - його колега з UCLouvain, професор [fr] який дав значні наукові результати в галузі органічної хімії, але не кліматології.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Ypersele, Jean-Pascal van (16 березня 2015). . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  3. Lamotte, Philippe (2018). Jean-Pascal van Ypersele, de klimaatpelgrim. In: In het oog van de klimaatstorm. Berchem, Belgium: EPO. ISBN . OCLC 1016626443.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  5. . nps.edu. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 16 червня 2021.
  6. . De Boeck Supérieur. 23 квітня 2020. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  7. Peeters, Jill (2018). Voorwoord. In: In het oog van de klimaatstorm. Berchem: EPO. ISBN . OCLC 1016626443.
  8. Webb, Jonathan (6 жовтня 2015). . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  9. . Carbon Brief. 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  10. . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  11. . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  12. . sustainabledevelopment.un.org. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 16 червня 2021.
  13. . sustainabledevelopment.un.org. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 16 червня 2021.
  14. IISD/ENB @ UNFCCC COP 23 | 6-18 November 2017 | Bonn, DE | IISD Reporting Services. enb.iisd.org.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  16. . uclouvain.be. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  17. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2015. Процитовано 16 червня 2021.
  18. . Site-Knack-NL. 2 квітня 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  19. . The Brussels Times. 13 грудня 2019. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 16 червня 2021.
  20. . EPO. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  21. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  22. . Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 16 червня 2021.
  23. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  24. Van Weverberg, Kwinten; Goudenhoofdt, Edouard; Blahak, Ulrich; Brisson, Erwan; Demuzere, Matthias; Marbaix, Philippe; van Ypersele, Jean-Pascal (1 жовтня 2014). . Atmospheric Research. 147—148: 145—161. doi:10.1016/j.atmosres.2014.05.012. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021 — через ScienceDirect.
  25. BRÉCHET, THIERRY; EYCKMANS, JOHAN; GERARD, FRANÇOIS; MARBAIX, PHILIPPE; TULKENS, HENRY; YPERSELE, JEAN-PASCAL VAN (1 січня 2010). (PDF). Climate Policy. 10 (2): 148—166. doi:10.3763/cpol.2009.0643. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  26. . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  27. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  28. Vanvyve, Emilie; Hall, Nicholas; Messager, Christophe; Leroux, Stéphanie; van Ypersele, Jean-Pascal (1 лютого 2008). Internal variability in a regional climate model over West Africa. Climate Dynamics. 30 (2): 191—202. doi:10.1007/s00382-007-0281-6.
  29. Fettweis, X.; Ypersele, J.-P. van; Gallée, H.; Lefebre, F.; Lefebvre, W. (5 травня 2007). The 1979–2005 Greenland ice sheet melt extent from passive microwave data using an improved version of the melt retrieval XPGR algorithm. Geophysical Research Letters. 34 (5). doi:10.1029/2006GL028787.
  30. tricontinental, Centre (5 травня 2020). . Centre tricontinental. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 16 червня 2021.
  31. Fettweis, Xavier; Gallée, Hubert; Lefebre, Filip; van Ypersele, Jean-Pascal (1 жовтня 2006). The 1988–2003 Greenland ice sheet melt extent using passive microwave satellite data and a regional climate model. Climate Dynamics. 27 (5): 531—541. doi:10.1007/s00382-006-0150-8.
  32. Bertrand, Cédric; van Ypersele, Jean-Pascal; Berger, André (1 грудня 2002). Are Natural Climate Forcings Able to Counteract the Projected Anthropogenic Global Warming?. Climatic Change. 55 (4): 413—427. doi:10.1023/A:1020736804608.
  33. Obersteiner, M.; Azar, C.; Kossmeier, S.; Mechler, R.; Moellersten, K.; Nilsson, S.; Read, P.; Yamagata, Y.; Yan, J. (5 грудня 2001). . Science. 294 (5543): 786—7. doi:10.1126/science.294.5543.786b. PMID 11681318. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  34. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2020. Процитовано 16 червня 2021.
  35. Bertrand, Cédric; van Ypersele, Jean-Pascal (1 жовтня 1999). Potential Role of Solar Variability as an Agent for Climate Change. Climatic Change. 43 (2): 387—411. doi:10.1023/A:1005470900774.
  36. Bertrand, C.; van Ypersele, J.-P.; Berger, A. (1 травня 1999). Volcanic and solar impacts on climate since 1700. Climate Dynamics. 15 (5): 355—367. doi:10.1007/s003820050287.
  37. Gallée, H.; Yperselb, J. P. Van; Fichefet, T.; Marsiat, I.; Tricot, C.; Berger, A. (5 травня 1992). Simulation of the last glacial cycle by a coupled, sectorially averaged climate-ice sheet model: 2. Response to insolation and CO2 variations. Journal of Geophysical Research: Atmospheres. 97 (D14): 15713—15740. doi:10.1029/92JD01256.
  38. Gallée, H.; Ypersele, J. P. van; Fichefet, Th; Tricot, Ch; Berger, A. (5 травня 1991). Simulation of the last glacial cycle by a coupled, sectorially averaged climate—ice sheet model: 1. The climate model. Journal of Geophysical Research: Atmospheres. 96 (D7): 13139—13161. doi:10.1029/91JD00874.
  39. van Ypersele, Jean Pascal; Verstraete, Michel M. (1 серпня 1986). Climate and desertification — Editorial. Climatic Change. 9 (1): 1—4. doi:10.1007/BF00140519.
  40. van Ypersele de Strihou, Jean-Pascal; Gaino, Bruna (5 травня 2012). . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021 — через dial.uclouvain.be.
  41. van Ypersele de Strihou, Jean-Pascal (5 травня 2008). . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021 — через dial.uclouvain.be.
  42. Bartiaux, F., J.P. van Ypersele, 2006. The Relationships Between Population and Environment, in Demography: Analysis and Synthesis. A Treatise in Population Studies, edited by Caselli G., J. Vallin & G. Wunsch, Academic Press, p. 383-396.
  43. van Ypersele de Strihou, Jean-Pascal (5 травня 2004). . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021 — через dial.uclouvain.be.
  44. . www.cabdirect.org. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  45. . RTBF Info. 2 вересня 2010. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  46. . Springer. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  47. Rankin, Jennifer (12 листопада 2019). . Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  48. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2019. Процитовано 16 червня 2021.
  49. . www.francquifoundation.be. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  50. . connaitrelawallonie.wallonie.be. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  51. Bulletin van de Vereniging van de Adel van het Koninkrijk België, Nummer 279, Juli 2014, p. 101.
  52. . UCLouvain. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  53. Bowden, John (12 грудня 2018). . TheHill. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  54. Minten, Dominique. . De Standaard. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  55. . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 16 червня 2021.
  56. . UCLouvain. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.

Джерела

  • Більше інформації про кандидатуру Жана-Паскаля ван Іперсель на посаду голови МГЕЗК

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Paskal van Ipersel de Strihou fr Jean Pascal van Ypersele de Strihou vidomij u profesijnih kolah yak Van Ip nar 1957 Bryussel belgijskij klimatolog profesor nauk pro navkolishnye seredovishe v Luvenskomu katolickomu universiteti Belgiya Kolishnij zastupnik golovi Mizhuryadovoyi grupi ekspertiv z pitan zmin klimatu MGEZK prihilnik borotbi z zminoyu klimatu shlyahom suttyevogo zmenshennya spozhivannya vikopnogo paliva Zhan Paskal van IperselNarodivsya 14 kvitnya 1957 1957 04 14 1 67 rokiv Bryussel d Krayina BelgiyaDiyalnist vikladach universitetu klimatologGaluz klimatologiyaAlma mater Luvenskij katolickij universitetChlenstvo Mizhnarodna grupa ekspertiv z pitan zmin klimatuNagorodi Mediafajli u VikishovishiCitata Diskusiya zminilasya z naukovoyi 40 rokiv tomu na duzhe politichnu sogodni vklyuchayuchi ekonomichni interesi geopolitiku rizni prioriteti sho vidvodyatsya navkolishnomu seredovishu abo rozvitku i zitknennya mizh korotkostrokovimi ta dovgostrokovimi bachennyami 2015 BiografiyaRannye zhittya Van Ipersel narodivsya v Bryusseli v 1957 roci Astronomiya bula jogo yunackoyu pristrastyu U vici desyati rokiv vin pobuduvav svoyi pershi teleskopi iz bruhtom zholobiv ta linzami yaki distav vid optikiv u Bryusseli Dvanadcyat rokiv vin buv zavzyatim chitachem Sky amp amp Telescope U 1971 roci vin stav sekretarem amatorskogo klubu Cercle Astronomique de Bruxelles yakij zv yazav jogo z profesijnimi astronomami 30 chervnya 1973 roku vin buv chastinoyu mizhnarodnoyi komandi astronomiv yaka virushila do Keniyi shob sposterigati najdovshe sonyachne zatemnennya 20 stolittya Navchannya Magistr fiziki v UCLouvain Stazhuvannya z pitan klimatu ta opustelyuvannya v Najrobi v Programi OON z navkolishnogo seredovisha UNEP Magisterska robota pro vpliv SO2 na klimat Dopomizhna diyalnist yak studenta Buduchi studentom universitetu van Ipersel mav vazhlivu socialnu uchast chlen Inter Environmentnement na nogo vplinuli koncepciyi Konferenciyi OON z pitan navkolishnogo seredovisha v 1972 r u Stokgolmi spivzasnovnik viddilennya Amnesty International v Luven la Nev chlen Ruhu Zheuna za la Pej aktivist proti aparteyidu v Pivdennij Africi ta pravogo ekstremizmu organizuvav zustrich studentiv UCLouvain ta Kloda Shejssona yevropejskogo komisara z pitan spivpraci Akademichna kar yera Van Ipersel proviv doktorske doslidzhennya z klimatologiyi Za iniciativoyu profesora Andre Bergera Institut astronomiyi ta geofiziki Zhorzh Lemetr z universitetu Luven rozpochav vivchennya vplivu zmin koncentraciyi parnikovih gaziv na evolyuciyu klimatu Zemli V Yevropi ta za yiyi mezhami pershi rezultati otrimali doslidzhennya vplivu lyudskoyi diyalnosti na klimat Van Ipersel otrimav stupin kandidata fizichnih nauk v universiteti Lucen u 1986 r z najvishoyu vidznakoyu disertaciyeyu na temu roboti provedenoyi v Nacionalnomu centri doslidzhen atmosferi SShA NCAR shodo vplivu globalnogo poteplinnya na antarktichnij morskij lid Vibir Nacionalnogo centru doslidzhen atmosferi buv pov yazanij z jogo velikimi dostupnimi tehnologichnimi zasobami dlya doslidzhen atmosfernih nauk U NCAR vin pracyuvav z klimatologom Stivenom Shnajderom Promouterami jogo doktora filosofiyi buli profesori Andre Berger UCLouvain ta Albert Semtner Nacionalnij centr doslidzhen atmosferi ta Morska aspirantura v Spoluchenih Shtatah Ameriki odin z rozrobnikiv Modulnoyi modeli okeanu U UCLouvain van Ipersel stav profesorom klimatologiyi ta prirodoznavstva Krim togo vin specializuvavsya na chiselnomu modelyuvanni zmin klimatu v mizhdisciplinarnij perspektivi i pracyuvav u globalnomu ta regionalnomu masshtabah Jogo osoblivo cikavit vpliv lyudskoyi diyalnosti na klimat vpliv minlivosti ta zmin klimatu na ekosistemi ta diyalnist lyudini a takozh te sho z cim mozhna zrobiti adaptaciya ta pom yakshennya Van Ipersel napisav statti na temi z bezlichi pitan vklyuchayuchi modelyuvannya morskogo lodu paleoklimatu klimatu 20 i 21 stolittya regionalni zmini klimatu v Yevropi Grenlandiyi ta Africi a takozh etichni problemi pov yazani z vidpovidalnistyu za klimat zminiti VikladannyaZhan Paskal van Ipersel vikladaye kursi v UCLouvain Klimatologiya Klimatichne modelyuvannya Matematichna geografiya EkologiyaMGEZKNovatorska diyalnist U 1979 roci za desyat rokiv do stvorennya MGEZK vin yak 22 richnij student vzyav uchast u Pershij svitovij klimatichnij konferenciyi v Zhenevi organizovanij Vsesvitnoyu meteorologichnoyu organizaciyeyu VMO ta OON U listopadi 1995 roku vin vzyav uchast u svoyemu pershomu zasidanni MGEZK Mizhuryadova komisiya z pitan zmini klimatu yaka doslidzhuye klimatichni zmini na Zemli v Madridi yak yedinij predstavnik Belgiyi Vin vzyav uchast u korotkomu rechenni yake uvijshlo do litopisu organizaciyi Spivvidnoshennya dokaziv svidchit pro te sho isnuye pomitnij lyudskij vpliv na globalnij klimat Ce tverdzhennya maye virishalne znachennya oskilki vpershe chitko zgaduyetsya pro trivozhnu evolyuciyu klimatu ce demonstruyetsya i bilshe ne ye teoretichnoyu proyekciyeyu majbutnogo Klimatichni samiti Vin rozvivav svoyi yakosti peregovoriv na vsih konferenciyah Storin Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu protyagom 20 rokiv Na takih klimatichnih samitah belgijska delegaciya otrimala znachnu korist vid naukovih porad ta uvagi profesora van Ipersel Zhan Paskal van Ipersel buv odnim iz providnih avtoriv Tretogo zvitu pro ocinku MKZR u 2001 r Vin buv obranij chlenom Byuro MGEZK u 2002 r Vin kilka raziv zapovnyuvav posadu redaktora oglyadiv zvitiv pro ocinku ta specialnih zvitiv MGEZK Vin buv chlenom osnovnoyi grupi z napisannya zvitnogo zvitu 5 go zvitu pro ocinku v 2014 roci Vin buv odnim iz zastupnikiv Golovi MGEZK protyagom 5 go ciklu ocinyuvannya z veresnya 2008 roku po zhovten 2015 roku Vin buv visunutij uryadom Belgiyi kandidatom na posadu golovi MGEZK u 2015 roci ale ne obranij Vin zalishayetsya aktivnim chlenom MGEZK i robit velikij vnesok u rozvitok ta rozpovsyudzhennya jogo naukovogo povidomlennya Vin stvoriv Vallonsku platformu dlya MGEZK za spriyannya uryadu Valloniyi v Belgiyi dlya spriyannya kontaktam mizh MGEZK naukovim svitom ta politikami YuNESKO priznachiv jogo chlenom grupi ekspertiv dorucheno rozrobiti Deklaraciyu pro etichni principi shodo zmini klimatu zatverdzhena Asambleyeyu YuNESKO v listopadi 2017 roku Generalnij sekretar OON priznachiv jogo u 2016 roci chlenom grupi vchenih iz 15 chleniv yaka mala na meti pidgotuvati pershij chotiririchnij zvit pro globalnij stalij rozvitok U 2017 roci prem yer ministrom Fidzhi vin buv priznachenij chlenom Doradchoyi grupi visokogo rivnya dlya prezidentstva COP23 Zhan Paskal van Ipersel ta Greta Tunberg na COP24 u Katovicyah 2018 rik Vin namagayetsya prodemonstruvati robotu klimatichnih plutanin ta lobi vikopnogo paliva Diplomatiya ta perekonannya Van Ipersel viglyadaye terplyachim i rozsudlivim ale vnutrishno vin mozhe stati garyachim i yaksho potribno tverdo visloviti svoyu dumku Yak pravilo na publichnih zborah vin pidnimayetsya i zapituye slovo koli zaperechuvach klimatu stvoryuye plutaninu Vin sperechayetsya metodichno i spokijno z glibokoyu ta panoramnoyu pam yattyu pro vazhlivi dani ta cifri Na konferenciyah KS vin slavitsya svoyeyu stijkistyu Vin bere uchast u chislennih zahodah pov yazanih zi zminoyu klimatu osobisto chi virtualno zavdyaki svoyim lekciyam ta merezham Po vsomu svitu Odnogo razu vin znahoditsya v Limi Zhenevi chi Marrakeshi Nastupnogo dnya vin mozhe pogovoriti v Bryusseli z auditoriyeyu napovnenoyu studentami chi profspilkovimi diyachami Cherez dva dni vin zvertayetsya do kerivnikiv bagatonacionalnogo banku yevropejskih yepiskopiv abo grupi masoniv Kandidatura na posadu golovi MGEZK u 2015 roci U 2014 roci van Ipersel buv visunutij uryadom Belgiyi kandidatom na posadu golovi MGEZK vid Radzhendri Pachauri v 2015 roci Protyagom 20 misyaciv vin podorozhuvav po vsomu svitu shob predstaviti rozroblenu programu osobam sho prijmayut rishennya naukovcyam promislovcyam ta zhurnalistam Jogo metoyu bulo posiliti vpliv MGEZK Vibori chleniv Byuro MGEZK Golovi zastupnikiv Golovi ta Robochoyi grupi ta Spivgolovi ta zastupniki Golovi TFI vidbulisya pid chas 42 yi sesiyi MGEZK z 5 po 8 zhovtnya 2015 roku v Dubrovniku Nezvazhayuchi na dopomogu ta oficijnu pidtrimku belgijskogo uryadu jogo peredvibornu kampaniyu pidtrimuvati naukovu nezalezhnist MGEZK ta nagoloshuyuchi na vazhlivosti inklyuzivnosti ta spilkuvannya Zhan Paskal van Ipersel ne buv obranij Vin prograv u finalnomu turi proti Hesunga Li z 56 golosami proti 78 Oskilki jogo mandat na posadi vice prezidenta zakinchivsya vin bilshe ne buv chlenom byuro MGEZK Vin prodovzhuvav brati uchast u plenarnih zasidannyah MGEZK yak predstavnik belgijskoyi delegaciyi 2 kvitnya 2019 roku vin ogolosiv sho znovu podavatime kandidaturi na posadu golovi MGEZK Osnovni publikaciyiKandidatska disertaciya A Numerical Study of the Response of the Southern Ocean and Its Sea Ice to a CO2 Induced Atmospheric Warming National Center for Atmospheric Research and Universite catholique de Louvain Boulder USA and Louvain la Neuve 1986 Knigi In het oog van de klimaatstorm gollandskoyu movoyu Epo Berchem 2018 Zvit zasidannya zasidannya ekspertiv MGEZK z pitan komunikaciyi Zheneva Vsesvitnya meteorologichna organizaciya MGEZK 2016 Une vie au cœur des turbulences climatiques francuzkoyu movoyu Bruxelles De Boeck superieur 2015 128 s MGEZK 2014 Zmina klimatu 2014 Zbirnij zvit Vnesok robochih grup I II ta III do P yatogo zvitu pro ocinku Mizhuryadovoyi grupi z pitan zmini klimatu lid redactieraad MGEZK Zheneva Shvejcariya 151 s van Ipersel JP amp Gudon M red Actes du 1er Congres interdisciplinaire du developpement trable perehid quelle pour nos societes francuzkoyu movoyu 6 tomiv Service Public de Wallonie 2013 Zmina klimatu ta politika belgijskogo spivrobitnictva u galuzi rozvitku vikliki ta mozhlivosti FPS zovnishni spravi zovnishnya torgivlya ta spivrobitnictvo v galuzi rozvitku ta Universitet Luven Bryussel 2008 Le Treut H JP van Ypersele S Hallegatte et JC Hourcade red Science du changement climatique Acquis et controverses francuzkoyu movoyu IDDRI Parizh 2004 Statti v naukovih zhurnalah 2014 rik Porivnyannya odnomomentnoyi ta dvomomentnoyi ob yemnoyi mikrofiziki dlya klimatichnogo modelyuvannya intensivnih opadiv z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu Atmos Doslidzhennya 2010 rik Vpliv odnostoronnogo zobov yazannya YeS na stabilnist mizhnarodnih klimatichnih ugod klimatichna politika 2009 rik Ocinka nebezpechnih zmin klimatu shlyahom onovlennya Mizhuryadovoyi grupi ekspertiv z pitan zmini klimatu MGEZK prichini dlya zanepokoyennya Proc Natl Akad Nauk SShA 2009 rik Analiz scenariyu PRIMES do 2030 roku dlya Belgiyi Yevropejskij oglyad energetichnih rinkiv doslidzhennya energetichnoyi politiki 2008 rik Vnutrishnya minlivist u regionalnij klimatichnij modeli nad Zahidnoyu Afrikoyu Klim Dyn 2007 rik Stupin rozplavlennya lodovikovogo pokrivu Grenlandiyi 1979 2005 rr Za danimi pasivnih mikrohvilovih pechej iz vikoristannyam vdoskonalenoyi versiyi algoritmu viluchennya rozplavu XPGR Geophys Rez Lett 2006 rik L injustice fondamentale des changes climatiques francuzkoyu movoyu Alternativi Sud 2006 rik Stupin tanennya lodovikovogo pokrivu Grenlandiyi 1988 2003 rr Z vikoristannyam pasivnih mikrohvilovih suputnikovih danih ta regionalnoyi klimatichnoyi modeli Clim Dyn 2002 rik Chi zdatni prirodni klimatichni sili protidiyati prognozovanomu antropogennomu globalnomu poteplinnyu Klim Zminiti 2001 rik Upravlinnya klimatichnim rizikom nauka 2000 rik Nous empruntons la Terre aux enfants d aujourd hui et de demain francuzkoyu movoyu Lumen Vitae 1999 rik Potencijna rol sonyachnoyi minlivosti yak agenta dlya zmini klimatu Klim Zmina 1999 rik Vulkanichnij ta sonyachnij vpliv na klimat z 1700 r Klim Dyn 1992 rik Modelyuvannya ostannogo lodovikovogo ciklu za dopomogoyu spoluchenoyi userednenoyi za sektorami modeli klimatichno krizhanogo lista 2 Vidpovid na izolyaciyu ta variaciyi CO 2 Dzh Geofiz Rez Atmos 1991 rik Modelyuvannya ostannogo lodovikovogo ciklu zv yazanoyu userednenoyu po sektorah modellyu klimatichno krizhanih listiv 1 Klimatichna model Dzh Geofis Rez Atmos 1986 rik Klimat ta opustelyuvannya Redakciya u Van Ypersele JP amp M Verstraete red Specialnij vipusk shodo klimatu ta opustelyuvannya Klimatichni zmini Rozdili knig 2012 rik Komentuvati GIEC gere t il les incertitudes scientifiques francuzkoyu movoyu 2008 rik Osnovna nespravedlivist zmini klimatu 2006 rik Vzayemozv yazki mizh naselennyam ta navkolishnim seredovishem 2004 rik Kilka komentariv sho stosuyutsya tekstu GIEC francuzkoyu movoyu 2002 rik Kiotskij protokol ekonomichne ta teoretiko igrove tlumachennyaGromadska diyalnistZ 1993 roku vin ye chlenom Belgijskoyi federalnoyi radi zi stalogo rozvitku a z 1998 roku ocholyuye robochu grupu z pitan energetiki ta klimatu Z lipnya po gruden 2001 roku vin buv naukovim radnikom z pitan klimatu pri belgijskomu golovuvanni v Radi Yevropejskogo Soyuzu U 2005 roci vin buv priznachenij chlenom komisiyi Energiya 2030 konsultuvannya belgijskogo uryadu z pitan energetichnogo perehodu Z 2008 po 2011 rik vin buv golovoyu naukovogo komitetu najbilshoyi u sviti vistavki SOS Planet z pitan zmini klimatu na zaliznichnij stanciyi Lyezh Gillemin U 2011 roci vin buv spivorganizatorom Pershogo simpoziumu Stivena Shnajdera Boulder Kolorado SShA U 2013 roci vin buv spivgolovoyu Pershogo mizhdisciplinarnogo simpoziumu zi stalogo rozvitku v Namyuri Belgiya a takozh drugim vidannyam u 2015 roci v Luven la Nov Belgiya Vin osobisto proinformuvav kilkoh glav derzhav bagatoh ministriv ta vikonavchih direktoriv pro pitannya klimatu a takozh buv abo ye chlenom kilkoh mizhnarodnih naukovih konsultativnih abo redakcijnih rad Doslidnicka programa YeS FP7 Niderlandska programa doslidzhennya klimatu Meteo Franciya YeS JPI Climate TAB Korolivskij meteorologichnij institut Belgiya providnij zhurnal Klimatichni zmini stvorenij Stivenom Shnajderom U 2019 roci vin stav chlenom analitichnogo centru klimatichnih ekspertiv yakij buv stvorenij u vzayemodiyi z klimatichnimi strajkami belgijskoyi molodi za klimat v yakomu uchni serednih shkil zalishali klasi dlya demonstraciyi na korist zahodiv proti zmini klimatu Protyagom 2019 roku vin vistupav yak zavzyatij prihilnik molodih aktivistiv U 2019 roci vin buv priznachenij ekspertom Radi misij YeS Horizon 2020 z adaptaciyi do zmin klimatu vklyuchayuchi socialnu transformaciyu Nagorodi ta vidznaki2006 Premiya Mizhnarodnogo polyarnogo fondu Energiya ta dovkillya 2007 Nobelivska premiya miru prisudzhena Elu Gor i MGEZK van Ipersel buv vice prezidentom robochoyi grupi MGEZK II 2008 Kafedra Franki v Universiteti Bryusselya 2009 Chlen Korolivskoyi akademiyi Belgiyi 2010 Pochesnij chlen Rimskogo klubu glava YeS 2011 Francqui Golova na KULeuven i HUBrussel 2011 Komandor Merite wallon 2014 Velikij oficer ordena Koroni Belgiya 2018 Premiya za liderstvo Garvardskogo klubu BelgiyiPopulyarnistVan Ipersel prochitav sotni lekcij ta dav bilshe tisyachi interv yu u mizhnarodnih ZMI nogo majzhe 14000 pidpisnikiv u Twitter sho stavit jogo do 50 najkrashih svitovih klimatologiv u Twitter Vin brav uchast u ispiti ministerstva dlya serednogo 5 rivnya v provinciyi Kvebek Kanada V interv yu Associated Press u 2018 roci van Ipersel zaklikav sho krayini povinni zrobiti vse mozhlive shob dosyagti meti peredbachenoyi u zviti zmenshennya vikidiv vuglecyu do 2030 roku Todi vcheni zayavlyayut sho shkoda klimatu bude nezvorotnoyu yaksho ne vzhiti terminovih zahodiv Vin dodav Nihto navit tak zvani nadderzhavi ne mozhe domovlyatisya iz zakonami fiziki SuperechkaRobota Van Ipersel inodi oskarzhuyetsya plutaninami klimatu bula podana peticiya pidpisana vismoma belgijskimi naukovcyami ta predstavnikami gromadskoyi dumki yaki vistupili proti jogo kandidaturi na posadu golovi MGEZK u 2015 roci Najvidomishij iz cih oponentiv jogo kolega z UCLouvain profesor fr yakij dav znachni naukovi rezultati v galuzi organichnoyi himiyi ale ne klimatologiyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ypersele Jean Pascal van 16 bereznya 2015 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Lamotte Philippe 2018 Jean Pascal van Ypersele de klimaatpelgrim In In het oog van de klimaatstorm Berchem Belgium EPO ISBN 9789462671225 OCLC 1016626443 PDF Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 nps edu Arhiv originalu za 7 veresnya 2018 Procitovano 16 chervnya 2021 De Boeck Superieur 23 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Peeters Jill 2018 Voorwoord In In het oog van de klimaatstorm Berchem EPO ISBN 9789462671225 OCLC 1016626443 Webb Jonathan 6 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Carbon Brief 7 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 sustainabledevelopment un org Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 16 chervnya 2021 sustainabledevelopment un org Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 16 chervnya 2021 IISD ENB UNFCCC COP 23 6 18 November 2017 Bonn DE IISD Reporting Services enb iisd org a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 uclouvain be Arhiv originalu za 14 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 5 veresnya 2015 Procitovano 16 chervnya 2021 Site Knack NL 2 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 The Brussels Times 13 grudnya 2019 Arhiv originalu za 12 sichnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2021 EPO Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Arhiv originalu za 19 grudnya 2019 Procitovano 16 chervnya 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Van Weverberg Kwinten Goudenhoofdt Edouard Blahak Ulrich Brisson Erwan Demuzere Matthias Marbaix Philippe van Ypersele Jean Pascal 1 zhovtnya 2014 Atmospheric Research 147 148 145 161 doi 10 1016 j atmosres 2014 05 012 Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 cherez ScienceDirect BRECHET THIERRY EYCKMANS JOHAN GERARD FRANCOIS MARBAIX PHILIPPE TULKENS HENRY YPERSELE JEAN PASCAL VAN 1 sichnya 2010 PDF Climate Policy 10 2 148 166 doi 10 3763 cpol 2009 0643 Arhiv originalu PDF za 27 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Vanvyve Emilie Hall Nicholas Messager Christophe Leroux Stephanie van Ypersele Jean Pascal 1 lyutogo 2008 Internal variability in a regional climate model over West Africa Climate Dynamics 30 2 191 202 doi 10 1007 s00382 007 0281 6 Fettweis X Ypersele J P van Gallee H Lefebre F Lefebvre W 5 travnya 2007 The 1979 2005 Greenland ice sheet melt extent from passive microwave data using an improved version of the melt retrieval XPGR algorithm Geophysical Research Letters 34 5 doi 10 1029 2006GL028787 tricontinental Centre 5 travnya 2020 Centre tricontinental Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 16 chervnya 2021 Fettweis Xavier Gallee Hubert Lefebre Filip van Ypersele Jean Pascal 1 zhovtnya 2006 The 1988 2003 Greenland ice sheet melt extent using passive microwave satellite data and a regional climate model Climate Dynamics 27 5 531 541 doi 10 1007 s00382 006 0150 8 Bertrand Cedric van Ypersele Jean Pascal Berger Andre 1 grudnya 2002 Are Natural Climate Forcings Able to Counteract the Projected Anthropogenic Global Warming Climatic Change 55 4 413 427 doi 10 1023 A 1020736804608 Obersteiner M Azar C Kossmeier S Mechler R Moellersten K Nilsson S Read P Yamagata Y Yan J 5 grudnya 2001 Science 294 5543 786 7 doi 10 1126 science 294 5543 786b PMID 11681318 Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 20 veresnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2021 Bertrand Cedric van Ypersele Jean Pascal 1 zhovtnya 1999 Potential Role of Solar Variability as an Agent for Climate Change Climatic Change 43 2 387 411 doi 10 1023 A 1005470900774 Bertrand C van Ypersele J P Berger A 1 travnya 1999 Volcanic and solar impacts on climate since 1700 Climate Dynamics 15 5 355 367 doi 10 1007 s003820050287 Gallee H Yperselb J P Van Fichefet T Marsiat I Tricot C Berger A 5 travnya 1992 Simulation of the last glacial cycle by a coupled sectorially averaged climate ice sheet model 2 Response to insolation and CO2 variations Journal of Geophysical Research Atmospheres 97 D14 15713 15740 doi 10 1029 92JD01256 Gallee H Ypersele J P van Fichefet Th Tricot Ch Berger A 5 travnya 1991 Simulation of the last glacial cycle by a coupled sectorially averaged climate ice sheet model 1 The climate model Journal of Geophysical Research Atmospheres 96 D7 13139 13161 doi 10 1029 91JD00874 van Ypersele Jean Pascal Verstraete Michel M 1 serpnya 1986 Climate and desertification Editorial Climatic Change 9 1 1 4 doi 10 1007 BF00140519 van Ypersele de Strihou Jean Pascal Gaino Bruna 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 cherez dial uclouvain be van Ypersele de Strihou Jean Pascal 5 travnya 2008 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 cherez dial uclouvain be Bartiaux F J P van Ypersele 2006 The Relationships Between Population and Environment in Demography Analysis and Synthesis A Treatise in Population Studies edited by Caselli G J Vallin amp G Wunsch Academic Press p 383 396 van Ypersele de Strihou Jean Pascal 5 travnya 2004 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 cherez dial uclouvain be www cabdirect org Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 RTBF Info 2 veresnya 2010 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Springer Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Rankin Jennifer 12 listopada 2019 Arhiv originalu za 14 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 26 grudnya 2019 Procitovano 16 chervnya 2021 www francquifoundation be Arhiv originalu za 16 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 connaitrelawallonie wallonie be Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Bulletin van de Vereniging van de Adel van het Koninkrijk Belgie Nummer 279 Juli 2014 p 101 UCLouvain Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Bowden John 12 grudnya 2018 TheHill Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Minten Dominique De Standaard Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 16 chervnya 2021 UCLouvain Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2021 DzherelaBilshe informaciyi pro kandidaturu Zhana Paskalya van Ipersel na posadu golovi MGEZKPosilannya

Дата публікації:
Топ