Жан Бернар Ремон фр Jean Bernard Raimond 6 лютого 1926 Париж Франція 7 березня 2016 Нейї сюр Сен французький дипломат ко

Офіцер ордена Почесного легіону	Командор ордена «За заслуги» (Франція)	Кавалер ордена Академічних пальм
	Кавалер Великого хреста ордена Пія IX

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 6 лютого 1926 року в Парижі. Закінчив Паризьку вищу нормальну школу в Парижі. У 1951 році захистив дисертацію на вищу викладацьку ступінь в середній школі — агреже по літературі. У 1956 закінчив Національну школу адміністрації при прем'єр-міністрові Франції, випуск імені Гі Дебоса (1956)

Дипломатична діяльність

З 1951 року по 1953 рік — працював в Національному центрі наукових досліджень.

З 1956 року по 1966 рік — після закінчення ЕНА працював в центральному апараті Міністерства закордонних справ Франції: в Департаменті з політичних питань.

З 1958 року по 1967 рік — одночасно викладав в Інституті політичних досліджень в Парижі.

У 1967 році — заступник Директора у справах Європи МЗС Франції, а потім заступник директора кабінету (робочого апарату) міністра закордонних справ .

З 1968 року по 1969 рік — після призначення Моріса Кув де Мюрвіля на посаду прем'єр-міністра Франції переходить в його розпорядження на посаду технічного радника в кабінеті (робочому апараті).

У 1969 році — чиновник з особливих доручень в апараті Президента Французької Республіки, а з 1970 року по 1973 — технічний радник в Генеральному секретаріаті Жоржа Помпиду.

У 1972 році отримав дипломатичний ранг Повноважного міністра.

З 1973 по 1977 рр. — Надзвичайний і повноважний посол Франції в Марокко.

З 1977 по 1978 рр. — працював у центральному апараті МЗС Франції: директор у справах Північної Африки і Близького Сходу.

У 1978 році — директор кабінету міністра закордонних справ Луї де Гіренго.

З 1979 по 1981 рр. — генеральний директор МЗС Франції з культурних, наукових і технічних стосунків. З 1982 по 1984 рр. — Надзвичайний і повноважний Посол Франції в ПНР.

З 1985 по 1986 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в СРСР і в Монголії за сумісництвом. З 1986 по 1988 рр. — Міністр закордонних справ Франції.

З 1988 по 1991 рр. — Надзвичайний і повноважний Посол Франції при Святому Престолі.

У 1991 році на засіданні ради міністрів Франції декретом президента республіки за уявленням міністра закордонних справ зведений в особлива особиста гідність Посла Франції (довічно). Входив до складу французьких делегацій на Генеральній асамблеї ООН.

13 листопада 1992 року призначався до складу державної Комісії з публікації французьких дипломатичних документів

Політична і громадська діяльність

З 1993 по 1997 рр. і з 1997 року по 2002 рік — депутат Національних зборів Франції (представник від Буш-дю-Рона в Екс-ан-Провансі).

З 1993 року по 2002 рік — член делегації Національних зборів в Європейському союзі.

З 1997 року по 2002 рік — заступник голови Комісії із закордонних справ Національних зборів Франції.

Жан-Бернар Ремон дуже активний у франко-марроканських стосунках, член безлічі двосторонніх комітетів дружби, бере участь в неурядових міжнародних колоквіумах, написав декілька книг.

Є президентом асоціації «Франція — Італія», Асоціації друзів Жана Жіроду, засновником і президентом Французької асоціації друзів РФ (SOFARUS).

Почесні звання та нагороди

Офіцер ордена Почесного легіону,
Командор ордена «За заслуги»,
Кавалер ордена Академічних пальм
Кавалер Великого хреста ордена Алауїтського трону (Марокко)
Кавалер Великого хреста ордена святого Пія IX (Ватикан).

Бібліографія

Le Quai d'Orsay à l'épreuve de la cohabitation (Flammarion, 1989) —
Le Choix de Gorbatchev (Odile-Jacob, 1992) —
Jean Paul II, un pape au cœur de l'histoire (Le Cherche-Midi, 1999) —

Родина

Батько — Анрі Ремон (фр. Henri Raimond), інженер
Мати — Аліса Оберті (фр. Alice Auberty)
Дружина — Моніка Шабанель (фр. Monique Chabanel)

Примітки

JORF n°269 du 19 novembre 1992 page 15904, Décret du 13 novembre 1992 portant nomination à la Commission pour la publication des documents diplomatiques français, NOR: MAEC9200020D [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] M. Yves Pagniez, ministre plénipotentiaire; M. Jean — Bernard Raimond, ambassadeur de France
. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 серпня 2011.

Посилання

Біографічна довідка на сайті Національного зібрання Франції [ 21 вересня 2011 у Wayback Machine.](фр.)
LISTE CHRONOLOGIQUE DES AMBASSADEURS, ENVOYES EXTRAORDINAIRES, MINISTRES PLENIPOTENTIAIRES ET CHARGES D'AFFAIRES DE FRANCE ہ L'ETRANGER DEPUIS 1945 [ 4 вересня 2011 у Wayback Machine.] Повний перелік послів Франції, повноважних посланців і повірених у справах з 1945 року.

Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] JORF n°269 du 19 novembre 1992 page 15904, Décret du 13 novembre 1992 portant nomination à la Commission pour la publication des documents diplomatiques français, NOR: MAEC9200020D [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] M. Yves Pagniez, ministre plénipotentiaire; M. Jean — Bernard Raimond, ambassadeur de France

[2] . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 серпня 2011.