Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ефе кт знайо мства це психологічний феномен вираження симпатії до речей лише через те що вони знайомі людині У соціальні

Ефект знайомства

Ефект знайомства

Ефе́кт знайо́мства — це психологічний феномен вираження симпатії до речей лише через те, що вони знайомі людині. У соціальній психології цей ефект іноді називають принципом фамільярності. Ефект був продемонстрований у багатьох видах речей, включаючи слова, китайські ієрогліфи, картини, зображення облич, геометричні фігури та звуки. У дослідженнях міжособистісної привабливості з'ясували, що чим частіше хтось бачить людину, тим приємнішою та симпатичнішою вона вважає цю людину.

Дослідження

Перші відомі дослідження ефекту провів Густав Фехнер у 1876 році. Едвард Б. Тітченер також задокументував ефект і описав, що відчув «тепло всередині» в присутності чогось знайомого . Однак, його гіпотеза була спростована: після випробувань результати показали, що посилення переваг до об'єктів не залежать від суб'єктивних вражень індивіда про те, знайомий він з цим об'єктом чи ні. Відмова від гіпотези Тітченера стимулювала подальші дослідження та розвиток сучасної теорії. Найбільш відомий дослідник ефекту знайомства — .

Зайонц (1960—1990)

У 1960-х роках Роберт Зайонц продемонстрував у серії лабораторних експериментів, що піддаючи досліджуваних знайомим стимулам, вони оцінювали їх позитивніше, ніж інші, подібні стимули, які не були знайомими. Спочатку Зайонц розглядав мову та частоту вживаних слів. Він виявив, що загалом позитивні слова використовувались частіше, ніж їхні негативні аналоги. Пізніше він показав подібні результати для різноманітних подразників, таких як багатокутники, малюнки, нісенітниці та , судячи з різноманітних процедур, таких як симпатія, приємність та .

У 1980 році Зайонц запропонував гіпотезу афективної першості: що афективна реакція (наприклад, симпатія) може бути «викликана з мінімальним вхідним стимулом». За допомогою експериментів з ефектом знайомства Зайонц прагнув надати докази гіпотези афективної першості, а саме те, що афективні судження приймаються без попередніх когнітивних процесів. Ця гіпотеза була перевірена через показ «повторюваних стимулів» учасникам експерименту на підсвідомому рівні, тобто самі учасники не встигали свідомо помітити чи впізнати стимули (коли їх запитували, чи бачили вони зображення, їхні відповіді були на рівні випадкового вгадування), але учасники експерименту продовжували демонструвати афективне упередження до неодноразово показаних стимулів. Зайонц порівняв результати експерименту, де стимули були показані довше, що дозволило усвідомити побачене, з результатами експерименту, де стимули були показані настільки швидко, що усвідомлення було відсутнє. В результаті він дійшов до висновку, що стимули, які показувались коротше і не були впізнані, викликали швидшу реакцію симпатії, ніж ті, що були показані на свідомому рівні.

В одному експерименті для перевірки ефекту знайомства використовували курячі яйця. Звукові сигнали двох різних частот звучали різним групам курчат, поки вони ще не вилупились. Після вилуплення кожен звук включали обом групам курчат. Кожен набір курчат послідовно вибирав звуковий сигнал, який йому відтворювали в пренатальному періоді.

Ще один експеримент короткочасно розкривав китайські ієрогліфи двом групам людей. Потім їм сказали, що ці символи представляють прикметники, і попросили оцінити, чи мають символи позитивні чи негативні відтінки. Символи, які раніше бачили суб'єкти, постійно оцінювались позитивніше, ніж ті, яких вони не бачили. У подібному експерименті людей не просили оцінити конотації символів, а описати їхній настрій після експерименту. Члени групи, яким показували одні й ті самі символи декілька разів, повідомляють, що вони мають кращий настрій, ніж ті, що бачили символи лише по одному разу. В іншому варіанті випробовуваним показали зображення на тахістоскопі протягом дуже короткої тривалості, яке не могло сприйматися свідомо. Цей підсвідомий вплив дав той самий ефект, , хоча важливо зазначити, що підсвідомі ефекти навряд чи можуть виникнути без контрольованих лабораторних умов.

Зайонц стверджує, що немає емпіричних доказів того, що пізнання передує будь-якій формі прийняття рішень. Попри те, що це загальне припущення, Зайонц стверджує, що більш ймовірно, що рішення приймаються практично без пізнання. Він прирівнює прийняття рішення щодо чогось із симпатією. Це означає, що ми обдумуємо причини для раціоналізації рішення частіше, ніж прийняття самого рішення.

Гетцингер (1968)

Чарльз Гетцингер провів експеримент, використовуючи ефект знайомства для свого класу в державному університеті штату Орегон. Студент Гетцингера приходив на заняття у великій чорній сумці, з якої виднілися лише ноги. Чорна сумка сиділа за столом в задній частині класу. Експеримент Гетцінгера полягав у спостереженні, чи будуть студенти поводитися з чорною сумкою відповідно до ефекту знайомства Зайонца. Його гіпотеза підтвердилася. Учні класу спочатку ставилися до чорної сумки вороже, що з часом перетворилося на допитливість і, врешті-решт, дружбу. Цей експеримент підтверджує ефект знайомства Зайонца, просто представляючи студентам чорну сумку знову і знову, в них змінювалося їхнє ставлення або, як заявляє Зайонц, «багаторазовий вплив стимулу на людину є достатньою умовою для покращення її ставлення до нього».

Борнштейн (1989)

Метааналіз з 208 експериментів виявив, що ефект знайомства є стійким і . Цей аналіз показав, що ефект є найсильнішим, коли незнайомі подразники представлені коротко. Знайомство зазвичай досягає свого максимального ефекту протягом 10–20 презентацій, а деякі дослідження навіть демонструють, що симпатія може зменшитися після тривалої серії показів. Наприклад, люди зазвичай більше люблять пісню після того, як її почули кілька разів, але багато прослуховувань можуть зменшити це відчуття. Затримка між демонстрацією та вимірюванням симпатії насправді має тенденцію до збільшення сили ефекту. Вплив на дітей слабкіший, а на малюнки та картини порівняно з іншими типами стимулів.

Зола — Морган (2001)

На підтвердження твердження Зайонца про те, що афект не потребує освідомлення, Зола — Морган провів експерименти на мавпах з ураженнями мигдалини (структура мозку, що реагує на афективні подразники). У своїх експериментах Зола–Морган довів, що ураження мигдалини погіршує афективне функціонування, але не когнітивні процеси. Однак ураження в гіпокампі (структурі мозку, що відповідає за пам'ять) погіршує когнітивні функції, але залишає емоційні реакції повністю функціональними.

Перцептивна плавність

Ефект знайомства свідчить про те, що багаторазовий вплив подразника збільшує  — легкість, з якою стимул може бути оброблений. Перцептивна плавність, своєю чергою, посилює позитивний афект. Дослідження показали, що багаторазовий вплив збільшує перцептивну плавність, підтверджуючи позитивний афект на автобіографічну пам'ять та перцептивне навчання. Це було підтверджено і в пізніших дослідженнях.

Застосування

Реклама

Найбільш очевидним є застосування ефекту знайомства у маркетингу, але дослідження його ефективності щодо підвищення ставлення споживачів до певних компаній та товарів неоднозначні. В одному з досліджень було перевірено ефект знайомства за допомогою банерної реклами на екрані комп'ютера. Студентам було запропоновано прочитати статтю на комп'ютері, поки банерна реклама блимала у верхній частині екрана. Результати показали, що кожна група, яка потрапила під «тестовий» банер, оцінила рекламне оголошення вигідніше, ніж інші оголошення, що відображалися рідше або взагалі не відображалися. Це дослідження підтверджує ефект знайомства.

Інше дослідження показало, що вищий рівень представленості у ЗМІ пов'язаний із нижчою репутацією компаній, навіть коли представлення переважно позитивне. Подальший огляд дослідження дійшов висновку, що вплив призводить до амбівалентності, оскільки це спричиняє велику кількість асоціацій, які, як правило, бувають як позитивними, так і негативними. Згадка у ЗМІ, швидше за все, буде корисною, коли компанія чи товар є новими та незнайомими споживачам. «Оптимальний» рівень знайомства реклами може не існувати.

У рекламному світі ефект знайомства свідчить про те, що споживачам не потрібно пізнавати рекламу: достатньо простого повторення, щоб зробити «слід пам'яті» у свідомості споживача та несвідомо вплинути на їхню споживчу поведінку. Один вчений пояснює цей взаємозв'язок наступним чином: «Тенденції підходу, створені ефектом знайомства, можуть бути наперед встановленими в тому сенсі, що вони не вимагають типу навмисної обробки, яка необхідна для формування ставлення до бренду».

Інші сфери

Ефект знайомства існує у більшості людських областей прийняття рішень. Наприклад, багато біржових торговців, як правило, інвестують у цінні папери вітчизняних компаній лише тому, що вони їм більше знайомі, хоча міжнародні ринки пропонують подібні або кращі альтернативи. Ефект знайомства також спотворює результати опитувань по ранжуванню журналів; науковці, які раніше публікувались або робили рецензії для певного академічного журналу, оцінюють його значно вище, ніж ті, хто цього не робив. Існують неоднозначні результати щодо впливу ефекту знайомства на стосунки між соціальними групами. Коли групи вже негативно ставляться один до одного, подальший контакт може посилити ворожість. Статистичний аналіз структури голосування виявив, що відомість кандидатів має сильний вплив на кількість голосів, яку вони отримають, на відміну від популярності їхньої політики.

Див. також

Посилання

  1. Zajonc, R.B. (December 2001). Mere Exposure: A Gateway to the Subliminal. Current Directions in Psychological Science. 10 (6): 224—228. doi:10.1111/1467-8721.00154.
  2. Fechner, G.T. (1876). Vorschule der aesthetik. Leipzig, Germany: Breitkoff & Hartel.
  3. Titchener, E.B. (1910). Textbook of psychology. New York: Macmillan.
  4. Zajonc, Robert B. (1968). (PDF). Journal of Personality and Social Psychology. 9 (2, Pt.2): 1—27. doi:10.1037/h0025848. ISSN 1939-1315. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
  5. Murphy, Sheila T.; Zajonc, R. B. (1993). Affect, cognition, and awareness: Affective priming with optimal and suboptimal stimulus exposures. Journal of Personality and Social Psychology. 64 (5): 723—739. doi:10.1037/0022-3514.64.5.723. PMID 8505704.
  6. Zajonc, R.B. (February 1980). Feeling and thinking: Preferences need no inferences. American Psychologist. 35 (2): 151—175. doi:10.1037/0003-066x.35.2.151.
  7. Kunst-Wilson, W.; Zajonc, R. (1980). Affective discrimination of stimuli that cannot be recognized. Science. 207 (4430): 557—558. Bibcode:1980Sci...207..557R. doi:10.1126/science.7352271. ISSN 0036-8075. PMID 7352271.
  8. De Houwer, Jan; Hendrickx, Hilde; Baeyens, Frank (1997). Evaluative Learning with "Subliminally" Presented Stimuli. Consciousness and Cognition. 6 (1): 87—107. doi:10.1006/ccog.1996.0281. PMID 9170563.
  9. Bornstein, Robert F. (1989). Exposure and affect: Overview and meta-analysis of research, 1968-1987. Psychological Bulletin. 106 (2): 265—289. doi:10.1037/0033-2909.106.2.265.
  10. Seamon, John G.; Brody, Nathan; Kauff, David M. (1983). Affective discrimination of stimuli that are not recognized: Effects of shadowing, masking, and cerebral laterality. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition. 9 (3): 544—555. doi:10.1037/0278-7393.9.3.544. ISSN 0278-7393.
  11. Bornstein, Robert F.; D'Agostino, Paul R. (1994). The Attribution and Discounting of Perceptual Fluency: Preliminary Tests of a Perceptual Fluency/Attributional Model of the Mere Exposure Effect. Social Cognition. 12 (2): 103—128. doi:10.1521/soco.1994.12.2.103. ISSN 0278-016X.
  12. Jacoby, Larry L.; Dallas, Mark (1981). On the relationship between autobiographical memory and perceptual learning. Journal of Experimental Psychology: General. 110 (3): 306—340. doi:10.1037/0096-3445.110.3.306. ISSN 0096-3445.
  13. Reber, R.; Winkielman, P.; Schwarz, N. (1998). Effects of Perceptual Fluency on Affective Judgments. Psychological Science. 9 (1): 45—48. doi:10.1111/1467-9280.00008. ISSN 0956-7976.
  14. Winkielman, Piotr; Cacioppo, John T. (2001). Mind at ease puts a smile on the face: Psychophysiological evidence that processing facilitation elicits positive affect. Journal of Personality and Social Psychology. 81 (6): 989—1000. doi:10.1037/0022-3514.81.6.989. ISSN 0022-3514. PMID 11761320.
  15. Fang, Xiang; Singh, Surendra; Ahluwalia, Rohini (2007). An Examination of Different Explanations for the Mere Exposure Effect (PDF). Journal of Consumer Research. 34: 97—103. doi:10.1086/513050.
  16. Fombrun, Charles; Shanley, Mark (1990). What's in a Name? Reputation Building and Corporate Strategy. The Academy of Management Journal. 33 (2): 233. doi:10.2307/256324. ISSN 0001-4273. JSTOR 256324.
  17. Brooks, Margaret E; Highhouse, Scott (2006). Familiarity Breeds Ambivalence. Corporate Reputation Review. 9 (2): 105—113. doi:10.1057/palgrave.crr.1550016. ISSN 1363-3589.
  18. Grimes, Anthony; Kitchen, Phillip J. (2007). . International Journal of Market Research. 49 (2): 191—221. ISSN 0025-3618. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 2 грудня 2020.
  19. Huberman, G. (2001). Familiarity Breeds Investment. Review of Financial Studies. 14 (3): 659—680. doi:10.1093/rfs/14.3.659. ISSN 1465-7368.
  20. Serenko, Alexander; Bontis, Nick (2011). (PDF). Journal of Informetrics. 5: 219—223. doi:10.1016/j.joi.2010.07.005. Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2019. Процитовано 2 грудня 2020.
  21. Bornstein, Robert F.; Craver-Lemley, Catherine (2004). Mere exposure effect. У Pohl, Rüdiger F. (ред.). Cognitive Illusions: A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking, Judgement and Memory. Hove, UK: Psychology Press. с. 215–234. ISBN . OCLC 55124398.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Efe kt znajo mstva ce psihologichnij fenomen virazhennya simpatiyi do rechej lishe cherez te sho voni znajomi lyudini U socialnij psihologiyi cej efekt inodi nazivayut principom familyarnosti Efekt buv prodemonstrovanij u bagatoh vidah rechej vklyuchayuchi slova kitajski iyeroglifi kartini zobrazhennya oblich geometrichni figuri ta zvuki U doslidzhennyah mizhosobistisnoyi privablivosti z yasuvali sho chim chastishe htos bachit lyudinu tim priyemnishoyu ta simpatichnishoyu vona vvazhaye cyu lyudinu DoslidzhennyaPershi vidomi doslidzhennya efektu proviv Gustav Fehner u 1876 roci Edvard B Titchener takozh zadokumentuvav efekt i opisav sho vidchuv teplo vseredini v prisutnosti chogos znajomogo Odnak jogo gipoteza bula sprostovana pislya viprobuvan rezultati pokazali sho posilennya perevag do ob yektiv ne zalezhat vid sub yektivnih vrazhen individa pro te znajomij vin z cim ob yektom chi ni Vidmova vid gipotezi Titchenera stimulyuvala podalshi doslidzhennya ta rozvitok suchasnoyi teoriyi Najbilsh vidomij doslidnik efektu znajomstva Zajonc 1960 1990 U 1960 h rokah Robert Zajonc prodemonstruvav u seriyi laboratornih eksperimentiv sho piddayuchi doslidzhuvanih znajomim stimulam voni ocinyuvali yih pozitivnishe nizh inshi podibni stimuli yaki ne buli znajomimi Spochatku Zajonc rozglyadav movu ta chastotu vzhivanih sliv Vin viyaviv sho zagalom pozitivni slova vikoristovuvalis chastishe nizh yihni negativni analogi Piznishe vin pokazav podibni rezultati dlya riznomanitnih podraznikiv takih yak bagatokutniki malyunki nisenitnici ta sudyachi z riznomanitnih procedur takih yak simpatiya priyemnist ta U 1980 roci Zajonc zaproponuvav gipotezu afektivnoyi pershosti sho afektivna reakciya napriklad simpatiya mozhe buti viklikana z minimalnim vhidnim stimulom Za dopomogoyu eksperimentiv z efektom znajomstva Zajonc pragnuv nadati dokazi gipotezi afektivnoyi pershosti a same te sho afektivni sudzhennya prijmayutsya bez poperednih kognitivnih procesiv Cya gipoteza bula perevirena cherez pokaz povtoryuvanih stimuliv uchasnikam eksperimentu na pidsvidomomu rivni tobto sami uchasniki ne vstigali svidomo pomititi chi vpiznati stimuli koli yih zapituvali chi bachili voni zobrazhennya yihni vidpovidi buli na rivni vipadkovogo vgaduvannya ale uchasniki eksperimentu prodovzhuvali demonstruvati afektivne uperedzhennya do neodnorazovo pokazanih stimuliv Zajonc porivnyav rezultati eksperimentu de stimuli buli pokazani dovshe sho dozvolilo usvidomiti pobachene z rezultatami eksperimentu de stimuli buli pokazani nastilki shvidko sho usvidomlennya bulo vidsutnye V rezultati vin dijshov do visnovku sho stimuli yaki pokazuvalis korotshe i ne buli vpiznani viklikali shvidshu reakciyu simpatiyi nizh ti sho buli pokazani na svidomomu rivni V odnomu eksperimenti dlya perevirki efektu znajomstva vikoristovuvali kuryachi yajcya Zvukovi signali dvoh riznih chastot zvuchali riznim grupam kurchat poki voni she ne vilupilis Pislya viluplennya kozhen zvuk vklyuchali obom grupam kurchat Kozhen nabir kurchat poslidovno vibirav zvukovij signal yakij jomu vidtvoryuvali v prenatalnomu periodi She odin eksperiment korotkochasno rozkrivav kitajski iyeroglifi dvom grupam lyudej Potim yim skazali sho ci simvoli predstavlyayut prikmetniki i poprosili ociniti chi mayut simvoli pozitivni chi negativni vidtinki Simvoli yaki ranishe bachili sub yekti postijno ocinyuvalis pozitivnishe nizh ti yakih voni ne bachili U podibnomu eksperimenti lyudej ne prosili ociniti konotaciyi simvoliv a opisati yihnij nastrij pislya eksperimentu Chleni grupi yakim pokazuvali odni j ti sami simvoli dekilka raziv povidomlyayut sho voni mayut krashij nastrij nizh ti sho bachili simvoli lishe po odnomu razu V inshomu varianti viprobovuvanim pokazali zobrazhennya na tahistoskopi protyagom duzhe korotkoyi trivalosti yake ne moglo sprijmatisya svidomo Cej pidsvidomij vpliv dav toj samij efekt hocha vazhlivo zaznachiti sho pidsvidomi efekti navryad chi mozhut viniknuti bez kontrolovanih laboratornih umov Zajonc stverdzhuye sho nemaye empirichnih dokaziv togo sho piznannya pereduye bud yakij formi prijnyattya rishen Popri te sho ce zagalne pripushennya Zajonc stverdzhuye sho bilsh jmovirno sho rishennya prijmayutsya praktichno bez piznannya Vin pririvnyuye prijnyattya rishennya shodo chogos iz simpatiyeyu Ce oznachaye sho mi obdumuyemo prichini dlya racionalizaciyi rishennya chastishe nizh prijnyattya samogo rishennya Getcinger 1968 Charlz Getcinger proviv eksperiment vikoristovuyuchi efekt znajomstva dlya svogo klasu v derzhavnomu universiteti shtatu Oregon Student Getcingera prihodiv na zanyattya u velikij chornij sumci z yakoyi vidnilisya lishe nogi Chorna sumka sidila za stolom v zadnij chastini klasu Eksperiment Getcingera polyagav u sposterezhenni chi budut studenti povoditisya z chornoyu sumkoyu vidpovidno do efektu znajomstva Zajonca Jogo gipoteza pidtverdilasya Uchni klasu spochatku stavilisya do chornoyi sumki vorozhe sho z chasom peretvorilosya na dopitlivist i vreshti resht druzhbu Cej eksperiment pidtverdzhuye efekt znajomstva Zajonca prosto predstavlyayuchi studentam chornu sumku znovu i znovu v nih zminyuvalosya yihnye stavlennya abo yak zayavlyaye Zajonc bagatorazovij vpliv stimulu na lyudinu ye dostatnoyu umovoyu dlya pokrashennya yiyi stavlennya do nogo Bornshtejn 1989 Metaanaliz z 208 eksperimentiv viyaviv sho efekt znajomstva ye stijkim i Cej analiz pokazav sho efekt ye najsilnishim koli neznajomi podrazniki predstavleni korotko Znajomstvo zazvichaj dosyagaye svogo maksimalnogo efektu protyagom 10 20 prezentacij a deyaki doslidzhennya navit demonstruyut sho simpatiya mozhe zmenshitisya pislya trivaloyi seriyi pokaziv Napriklad lyudi zazvichaj bilshe lyublyat pisnyu pislya togo yak yiyi pochuli kilka raziv ale bagato prosluhovuvan mozhut zmenshiti ce vidchuttya Zatrimka mizh demonstraciyeyu ta vimiryuvannyam simpatiyi naspravdi maye tendenciyu do zbilshennya sili efektu Vpliv na ditej slabkishij a na malyunki ta kartini porivnyano z inshimi tipami stimuliv Zola Morgan 2001 Na pidtverdzhennya tverdzhennya Zajonca pro te sho afekt ne potrebuye osvidomlennya Zola Morgan proviv eksperimenti na mavpah z urazhennyami migdalini struktura mozku sho reaguye na afektivni podrazniki U svoyih eksperimentah Zola Morgan doviv sho urazhennya migdalini pogirshuye afektivne funkcionuvannya ale ne kognitivni procesi Odnak urazhennya v gipokampi strukturi mozku sho vidpovidaye za pam yat pogirshuye kognitivni funkciyi ale zalishaye emocijni reakciyi povnistyu funkcionalnimi Perceptivna plavnistEfekt znajomstva svidchit pro te sho bagatorazovij vpliv podraznika zbilshuye legkist z yakoyu stimul mozhe buti obroblenij Perceptivna plavnist svoyeyu chergoyu posilyuye pozitivnij afekt Doslidzhennya pokazali sho bagatorazovij vpliv zbilshuye perceptivnu plavnist pidtverdzhuyuchi pozitivnij afekt na avtobiografichnu pam yat ta perceptivne navchannya Ce bulo pidtverdzheno i v piznishih doslidzhennyah ZastosuvannyaReklama Najbilsh ochevidnim ye zastosuvannya efektu znajomstva u marketingu ale doslidzhennya jogo efektivnosti shodo pidvishennya stavlennya spozhivachiv do pevnih kompanij ta tovariv neodnoznachni V odnomu z doslidzhen bulo perevireno efekt znajomstva za dopomogoyu banernoyi reklami na ekrani komp yutera Studentam bulo zaproponovano prochitati stattyu na komp yuteri poki banerna reklama blimala u verhnij chastini ekrana Rezultati pokazali sho kozhna grupa yaka potrapila pid testovij baner ocinila reklamne ogoloshennya vigidnishe nizh inshi ogoloshennya sho vidobrazhalisya ridshe abo vzagali ne vidobrazhalisya Ce doslidzhennya pidtverdzhuye efekt znajomstva Inshe doslidzhennya pokazalo sho vishij riven predstavlenosti u ZMI pov yazanij iz nizhchoyu reputaciyeyu kompanij navit koli predstavlennya perevazhno pozitivne Podalshij oglyad doslidzhennya dijshov visnovku sho vpliv prizvodit do ambivalentnosti oskilki ce sprichinyaye veliku kilkist asociacij yaki yak pravilo buvayut yak pozitivnimi tak i negativnimi Zgadka u ZMI shvidshe za vse bude korisnoyu koli kompaniya chi tovar ye novimi ta neznajomimi spozhivacham Optimalnij riven znajomstva reklami mozhe ne isnuvati U reklamnomu sviti efekt znajomstva svidchit pro te sho spozhivacham ne potribno piznavati reklamu dostatno prostogo povtorennya shob zrobiti slid pam yati u svidomosti spozhivacha ta nesvidomo vplinuti na yihnyu spozhivchu povedinku Odin vchenij poyasnyuye cej vzayemozv yazok nastupnim chinom Tendenciyi pidhodu stvoreni efektom znajomstva mozhut buti napered vstanovlenimi v tomu sensi sho voni ne vimagayut tipu navmisnoyi obrobki yaka neobhidna dlya formuvannya stavlennya do brendu Inshi sferi Efekt znajomstva isnuye u bilshosti lyudskih oblastej prijnyattya rishen Napriklad bagato birzhovih torgovciv yak pravilo investuyut u cinni paperi vitchiznyanih kompanij lishe tomu sho voni yim bilshe znajomi hocha mizhnarodni rinki proponuyut podibni abo krashi alternativi Efekt znajomstva takozh spotvoryuye rezultati opituvan po ranzhuvannyu zhurnaliv naukovci yaki ranishe publikuvalis abo robili recenziyi dlya pevnogo akademichnogo zhurnalu ocinyuyut jogo znachno vishe nizh ti hto cogo ne robiv Isnuyut neodnoznachni rezultati shodo vplivu efektu znajomstva na stosunki mizh socialnimi grupami Koli grupi vzhe negativno stavlyatsya odin do odnogo podalshij kontakt mozhe posiliti vorozhist Statistichnij analiz strukturi golosuvannya viyaviv sho vidomist kandidativ maye silnij vpliv na kilkist golosiv yaku voni otrimayut na vidminu vid populyarnosti yihnoyi politiki Div takozhEfekt ilyuziyi pravdi AtrakciyaPosilannyaZajonc R B December 2001 Mere Exposure A Gateway to the Subliminal Current Directions in Psychological Science 10 6 224 228 doi 10 1111 1467 8721 00154 Fechner G T 1876 Vorschule der aesthetik Leipzig Germany Breitkoff amp Hartel Titchener E B 1910 Textbook of psychology New York Macmillan Zajonc Robert B 1968 PDF Journal of Personality and Social Psychology 9 2 Pt 2 1 27 doi 10 1037 h0025848 ISSN 1939 1315 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2020 Procitovano 2 grudnya 2020 Murphy Sheila T Zajonc R B 1993 Affect cognition and awareness Affective priming with optimal and suboptimal stimulus exposures Journal of Personality and Social Psychology 64 5 723 739 doi 10 1037 0022 3514 64 5 723 PMID 8505704 Zajonc R B February 1980 Feeling and thinking Preferences need no inferences American Psychologist 35 2 151 175 doi 10 1037 0003 066x 35 2 151 Kunst Wilson W Zajonc R 1980 Affective discrimination of stimuli that cannot be recognized Science 207 4430 557 558 Bibcode 1980Sci 207 557R doi 10 1126 science 7352271 ISSN 0036 8075 PMID 7352271 De Houwer Jan Hendrickx Hilde Baeyens Frank 1997 Evaluative Learning with Subliminally Presented Stimuli Consciousness and Cognition 6 1 87 107 doi 10 1006 ccog 1996 0281 PMID 9170563 Bornstein Robert F 1989 Exposure and affect Overview and meta analysis of research 1968 1987 Psychological Bulletin 106 2 265 289 doi 10 1037 0033 2909 106 2 265 Seamon John G Brody Nathan Kauff David M 1983 Affective discrimination of stimuli that are not recognized Effects of shadowing masking and cerebral laterality Journal of Experimental Psychology Learning Memory and Cognition 9 3 544 555 doi 10 1037 0278 7393 9 3 544 ISSN 0278 7393 Bornstein Robert F D Agostino Paul R 1994 The Attribution and Discounting of Perceptual Fluency Preliminary Tests of a Perceptual Fluency Attributional Model of the Mere Exposure Effect Social Cognition 12 2 103 128 doi 10 1521 soco 1994 12 2 103 ISSN 0278 016X Jacoby Larry L Dallas Mark 1981 On the relationship between autobiographical memory and perceptual learning Journal of Experimental Psychology General 110 3 306 340 doi 10 1037 0096 3445 110 3 306 ISSN 0096 3445 Reber R Winkielman P Schwarz N 1998 Effects of Perceptual Fluency on Affective Judgments Psychological Science 9 1 45 48 doi 10 1111 1467 9280 00008 ISSN 0956 7976 Winkielman Piotr Cacioppo John T 2001 Mind at ease puts a smile on the face Psychophysiological evidence that processing facilitation elicits positive affect Journal of Personality and Social Psychology 81 6 989 1000 doi 10 1037 0022 3514 81 6 989 ISSN 0022 3514 PMID 11761320 Fang Xiang Singh Surendra Ahluwalia Rohini 2007 An Examination of Different Explanations for the Mere Exposure Effect PDF Journal of Consumer Research 34 97 103 doi 10 1086 513050 Fombrun Charles Shanley Mark 1990 What s in a Name Reputation Building and Corporate Strategy The Academy of Management Journal 33 2 233 doi 10 2307 256324 ISSN 0001 4273 JSTOR 256324 Brooks Margaret E Highhouse Scott 2006 Familiarity Breeds Ambivalence Corporate Reputation Review 9 2 105 113 doi 10 1057 palgrave crr 1550016 ISSN 1363 3589 Grimes Anthony Kitchen Phillip J 2007 International Journal of Market Research 49 2 191 221 ISSN 0025 3618 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 2 grudnya 2020 Huberman G 2001 Familiarity Breeds Investment Review of Financial Studies 14 3 659 680 doi 10 1093 rfs 14 3 659 ISSN 1465 7368 Serenko Alexander Bontis Nick 2011 PDF Journal of Informetrics 5 219 223 doi 10 1016 j joi 2010 07 005 Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2019 Procitovano 2 grudnya 2020 Bornstein Robert F Craver Lemley Catherine 2004 Mere exposure effect U Pohl Rudiger F red Cognitive Illusions A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking Judgement and Memory Hove UK Psychology Press s 215 234 ISBN 978 1 84169 351 4 OCLC 55124398

Дата публікації:
Топ