Еріх Арманд Артур Йозеф Гюккель (нім. Erich Armand Arthur Joseph Hückel) (9 серпня 1896, Берлін — 16 лютого 1980, Марбург) — німецький фізик і хімік, один з основоположників квантової хімії, творець теорії сильних електролітів (спільно з П. Дебаєм).
Еріх Арманд Артур Йозеф Гюккель | |
---|---|
Erich Armand Arthur Joseph Hückel | |
Народився | 9 серпня 1896 Берлін |
Помер | 16 лютого 1980 (83 роки) Марбург |
Країна | Німеччина |
Діяльність | фізик, хімік, викладач університету |
Alma mater | Геттінгенський університет |
Галузь | фізика, хімія |
Заклад | Марбурзький університет Штутгартський університет |
Посада | професор |
Відомі учні | d |
Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина d |
Відомий завдяки: | основоположних квантової хімії, співавтор |
Нагороди | |
Еріх Гюккель у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Берліні в родині лікаря. З 1914 по 1921 рік вивчав фізику в Геттінгенському університеті; у 1921 році захистив дисертацію на ступінь доктора філософії. У 1922–1925 роках працював у Цюрихському політехнікумі, у 1925–1929 — у Вищій технічній школі в Штутгарті. З 1938 по 1962 рік — професор Марбурзького університету.
Був членом Німецької академії природознавців «Леопольдина» (1966), Лондонського королівського товариства. Нагороджений премією імені О. Гана (1965).
Еріх Гюккель був одружений з Анною-Марією Зігмонді, дочкою нобелівського лауреата Ріхарда Зігмонді.
Наукова робота
У 1922 році Гюккель спільно з Максом Боном виконав дослідження обертально-коливних спектрів багатоатомних молекул. У 1923–1925 роках спільно з Петером Дебаєм розробив теорію розчинів сильних електролітів (). Властивості розбавлених розчинів сильних електролітів в розчинниках з високою діелектричною проникністю були кількісно витлумачені ними на основі припущення про повну дисоціацію електролітів при врахуванні електростатичної взаємодії між зарядженими частинками.
Гюккель активно займався застосуванням законів квантової механіки до вирішення хімічних проблем, зокрема обчисленням хвильових функцій й енергій зв'язків в органічних сполуках. Розробляв квантову теорію подвійних зв'язків (1930). На початку 1930-х Гюккель опублікував низку робіт, в яких запропонував пояснення стійкості ароматичних сполук на основі методу молекулярних орбіталей. Згідно з Гюккелем, плоскі моноциклічні спряжені системи з числом π-електронів 4n+2 будуть ароматичними, а такі ж системи з числом електронів 4n — антиароматичними. Правило Гюккеля застосовне як до заряджених, так і до нейтральних систем; воно пояснює стійкість циклопедантієнил- аніона і передбачає стійкість циклогептатрієніл-катіона.
Джерела
(рос.)
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: Высшая школа, 1991. 656 с.
- Храмов Ю. А. Хюккель Эрих Арманд Артур Huckel (Hueckel) Йозеф Erich Armand Arthur Joseph // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 293. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еріх Гюккель
Це незавершена стаття про фізика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erih Armand Artur Jozef Gyukkel nim Erich Armand Arthur Joseph Huckel 9 serpnya 1896 Berlin 16 lyutogo 1980 Marburg nimeckij fizik i himik odin z osnovopolozhnikiv kvantovoyi himiyi tvorec teoriyi silnih elektrolitiv spilno z P Debayem Erih Armand Artur Jozef GyukkelErich Armand Arthur Joseph HuckelNarodivsya9 serpnya 1896 1896 08 09 BerlinPomer16 lyutogo 1980 1980 02 16 83 roki MarburgKrayina NimechchinaDiyalnistfizik himik vikladach universitetuAlma materGettingenskij universitetGaluzfizika himiyaZakladMarburzkij universitet Shtutgartskij universitetPosadaprofesorVidomi uchnidChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina dVidomij zavdyaki osnovopolozhnih kvantovoyi himiyi spivavtorNagorodid 1965 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 21 kvitnya 1977 Premiya Otto Gana z himiyi ta fiziki 1965 Erih Gyukkel u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Berlini v rodini likarya Z 1914 po 1921 rik vivchav fiziku v Gettingenskomu universiteti u 1921 roci zahistiv disertaciyu na stupin doktora filosofiyi U 1922 1925 rokah pracyuvav u Cyurihskomu politehnikumi u 1925 1929 u Vishij tehnichnij shkoli v Shtutgarti Z 1938 po 1962 rik profesor Marburzkogo universitetu Buv chlenom Nimeckoyi akademiyi prirodoznavciv Leopoldina 1966 Londonskogo korolivskogo tovaristva Nagorodzhenij premiyeyu imeni O Gana 1965 Erih Gyukkel buv odruzhenij z Annoyu Mariyeyu Zigmondi dochkoyu nobelivskogo laureata Riharda Zigmondi Naukova robotaU 1922 roci Gyukkel spilno z Maksom Bonom vikonav doslidzhennya obertalno kolivnih spektriv bagatoatomnih molekul U 1923 1925 rokah spilno z Peterom Debayem rozrobiv teoriyu rozchiniv silnih elektrolitiv Vlastivosti rozbavlenih rozchiniv silnih elektrolitiv v rozchinnikah z visokoyu dielektrichnoyu proniknistyu buli kilkisno vitlumacheni nimi na osnovi pripushennya pro povnu disociaciyu elektrolitiv pri vrahuvanni elektrostatichnoyi vzayemodiyi mizh zaryadzhenimi chastinkami Gyukkel aktivno zajmavsya zastosuvannyam zakoniv kvantovoyi mehaniki do virishennya himichnih problem zokrema obchislennyam hvilovih funkcij j energij zv yazkiv v organichnih spolukah Rozroblyav kvantovu teoriyu podvijnih zv yazkiv 1930 Na pochatku 1930 h Gyukkel opublikuvav nizku robit v yakih zaproponuvav poyasnennya stijkosti aromatichnih spoluk na osnovi metodu molekulyarnih orbitalej Zgidno z Gyukkelem ploski monociklichni spryazheni sistemi z chislom p elektroniv 4n 2 budut aromatichnimi a taki zh sistemi z chislom elektroniv 4n antiaromatichnimi Pravilo Gyukkelya zastosovne yak do zaryadzhenih tak i do nejtralnih sistem vono poyasnyuye stijkist ciklopedantiyenil aniona i peredbachaye stijkist ciklogeptatriyenil kationa Dzherela ros Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M Vysshaya shkola 1991 656 s Hramov Yu A Hyukkel Erih Armand Artur Huckel Hueckel Jozef Erich Armand Arthur Joseph Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dopoln M Nauka 1983 S 293 400 s 200 000 ekz v per PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Erih Gyukkel Ce nezavershena stattya pro fizika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi