Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федір Федорович Ерісман (справжнє ім'я Фрідріх Гульдрейх; 24 листопада 1842, Гонтеншвіль, Швейцарія — 13 листопада 1915, Цюрих) — російський лікар, основоположник гігієни в Росії.
| Ерісман Федір Федорович | |
|---|---|
| Фрідріх Гульдрейх Ерісман | |
 | |
| Народився | 24 листопада 1842[2][1] Гонтеншвіль, Кульм, Ааргау, Швейцарія[2] |
| Помер | 1 грудня 1915[1](73 роки) Цюрих, Швейцарія[2] |
| Поховання | d |
| Країна |  Швейцарія Російська імперія |
| Діяльність | офтальмолог, політик, викладач університету |
| Галузь | гігієна |
| Alma mater | Цюрихський університет |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Відомі учні | Хлопін Григорій Віталійович |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | d |
| Посада | d[3], d[3] і d[3] |
| Партія | Соціал-демократична партія Швейцарії[1] |
| Родичі | Марія Гайм-Фьоґтлін і d |
| У шлюбі з | Суслова Надія Прокопівна[1] і d[3] |
| Діти | d[4] і d |
| |
Біографія
Фрідріх Ерісман народився в 1842 році в Швейцарії. Початкову школу закінчив у селі, класичну гімназію в Аарау. З 1861 по 1865 рік навчався на медичному факультеті Цюрихського університету. Здобувши ступінь доктора медицини працював асистентом окуліста, професора Горнера. У 1867 році перебрався до німецького Гайдельберга, де у місцевому університеті продовжив вивчення медицини. У 1868 році відвідував заняття в окуліста А. фон Грефе в Берліні, а згодом вивчав медицину Відні і Празі. У цей час він видав книги, які стали першими у Росії з питань гігієни.
Під час навчання в університеті спілкувався з студентками з Російської імперії, як не могли отримати фах лікаря на своїй батьківщиною. Ерісман вивчив російську мову, одружився з Надією Сусловою — першою російською жінкою-лікарем. У 1869 році вони переселилася до Санкт-Петербургу, де він прийняв православ'я і обрав собі нове ім'я — Федір Федорович.
У Санкт-Петербурзі, після того як склав іспит на доктора медицини у військово-медичній академії, зайнявся приватною практикою як окуліст. Згодом став досліджувати стан здоров'я учнів, що здобували середню освіту. У цей час зацікавився питаннями санітарії і в 1872 році для отримання знань з цього питання переїхав до Цюриха, а згодом на два роки до Мюнхена, де працював у фізіологічному інституті з професором К. Фойта і в гігієнічній лабораторії з М. Петтенкофером.
Після повернення до Петербурга він свою діяльність присвятив розробці питань загальної і шкільної гігієни. У 1875 році продемонстрував зразок класної кімнати, раніше в 1870 році на основі власної праці «Влияние школ на происхождение близорукости» (1870) розробив модель одномісної парти, яка отримала назву «парта Ерісмана».
У 1879 році переїхав до Москви, де почав проводити санітарне дослідження заводів та фабрик. З 1881 року Ерісман викладає гігієну в Московському університеті, а в 1882—1896 роках очолював кафедру гігієни. Серед його учнів був письменник Антон Чехов, який згодом надіслав йому свою книгу «Острів Сахалін», написану після поїздки на острів. Перед як вирушити на острів, Чехов перечитав праці Ерісмана для вивчення умов життя на Сахаліні.
Ерісман постійно звертав увагу на соціальний характер гігієни, брав участь у будівництві нових медичних споруд, де слідкування за дотриманням вимог гігієни. У новозбудованому гігієнічному корпусі університету, крім навчальних лабораторій організував центральну міську санітарну станцію, яка через декілька десятків років була перетворена на науководослідний інститут імені Ф. Ерісмана (нині — Федеральний науковий центр гігієни ім. Ф. Ф. Ерісмана).
Діяльність Ерісмана не влаштовувала правлячі кола Росії, і коли у 1896 році під час канікул перебував у Швейцарії, його звільнили з посади професора за захист арештовааних студентів. До Росії вже більше не повернувся. З 1901 року завідував санітарною частиною у Цюриху.
Наукова діяльність
У 1870-х роках Ерісман видав перші книги у Росії по гігієні: «Руководство к гигиене» в 3 т., «Профессиональная гигиена или гигиена умственного труда», «Общедоступная гигиена». Ці праці були перекладені на декілька мов.
У 1879—1885 роках разом з іншими санітарними лікарями обстежив 1080 різних підприємств Московської губернії (114 тисяч робітників) разом. Результати були викладені в 19 окремих збірників. Комплексний опис умов праці і побуту робітників, стан їхнього здоров'я та фізичного розвитку став першим у світовій літературі.
Постійно на Пироговських з'їздах доповідав з питань соціальної гігієни, боротьби з інфекційними хворобами, неодноразово був головою цих з'їздів. Написав ряд статей до Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона.
Примітки
- Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118685171 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 2005.
- Theodor Erismann (1883-1961)
Джерела
- Петренко Інна. Внесок лікаря-гігієніста Ф. Ф. Ерісмана (1842–1915) в організацію освітнього простору класної кімнати // Інноватика у вихованні. — 2019. — № 9. — С. 345-352. з джерела 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
Посилання
- Федір Федорович Ерісман. Біографія [ 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Fedorovich Erisman spravzhnye im ya Fridrih Guldrejh 24 listopada 1842 Gontenshvil Shvejcariya 13 listopada 1915 Cyurih rosijskij likar osnovopolozhnik gigiyeni v Rosiyi Erisman Fedir FedorovichFridrih Guldrejh ErismanNarodivsya 24 listopada 1842 1842 11 24 2 1 Gontenshvil Kulm Aargau Shvejcariya 2 Pomer 1 grudnya 1915 1915 12 01 1 73 roki Cyurih Shvejcariya 2 Pohovannya dKrayina Shvejcariya Rosijska imperiyaDiyalnist oftalmolog politik vikladach universitetuGaluz gigiyenaAlma mater Cyurihskij universitetNaukovij stupin doktor mediciniVidomi uchni Hlopin Grigorij VitalijovichZnannya mov nimeckaZaklad dPosada d 3 d 3 i d 3 Partiya Social demokratichna partiya Shvejcariyi 1 Rodichi Mariya Gajm Fogtlin i dU shlyubi z Suslova Nadiya Prokopivna 1 i d 3 Diti d 4 i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFridrih Erisman narodivsya v 1842 roci v Shvejcariyi Pochatkovu shkolu zakinchiv u seli klasichnu gimnaziyu v Aarau Z 1861 po 1865 rik navchavsya na medichnomu fakulteti Cyurihskogo universitetu Zdobuvshi stupin doktora medicini pracyuvav asistentom okulista profesora Gornera U 1867 roci perebravsya do nimeckogo Gajdelberga de u miscevomu universiteti prodovzhiv vivchennya medicini U 1868 roci vidviduvav zanyattya v okulista A fon Grefe v Berlini a zgodom vivchav medicinu Vidni i Prazi U cej chas vin vidav knigi yaki stali pershimi u Rosiyi z pitan gigiyeni Pid chas navchannya v universiteti spilkuvavsya z studentkami z Rosijskoyi imperiyi yak ne mogli otrimati fah likarya na svoyij batkivshinoyu Erisman vivchiv rosijsku movu odruzhivsya z Nadiyeyu Suslovoyu pershoyu rosijskoyu zhinkoyu likarem U 1869 roci voni pereselilasya do Sankt Peterburgu de vin prijnyav pravoslav ya i obrav sobi nove im ya Fedir Fedorovich U Sankt Peterburzi pislya togo yak sklav ispit na doktora medicini u vijskovo medichnij akademiyi zajnyavsya privatnoyu praktikoyu yak okulist Zgodom stav doslidzhuvati stan zdorov ya uchniv sho zdobuvali serednyu osvitu U cej chas zacikavivsya pitannyami sanitariyi i v 1872 roci dlya otrimannya znan z cogo pitannya pereyihav do Cyuriha a zgodom na dva roki do Myunhena de pracyuvav u fiziologichnomu instituti z profesorom K Fojta i v gigiyenichnij laboratoriyi z M Pettenkoferom Pislya povernennya do Peterburga vin svoyu diyalnist prisvyativ rozrobci pitan zagalnoyi i shkilnoyi gigiyeni U 1875 roci prodemonstruvav zrazok klasnoyi kimnati ranishe v 1870 roci na osnovi vlasnoyi praci Vliyanie shkol na proishozhdenie blizorukosti 1870 rozrobiv model odnomisnoyi parti yaka otrimala nazvu parta Erismana U 1879 roci pereyihav do Moskvi de pochav provoditi sanitarne doslidzhennya zavodiv ta fabrik Z 1881 roku Erisman vikladaye gigiyenu v Moskovskomu universiteti a v 1882 1896 rokah ocholyuvav kafedru gigiyeni Sered jogo uchniv buv pismennik Anton Chehov yakij zgodom nadislav jomu svoyu knigu Ostriv Sahalin napisanu pislya poyizdki na ostriv Pered yak virushiti na ostriv Chehov perechitav praci Erismana dlya vivchennya umov zhittya na Sahalini Erisman postijno zvertav uvagu na socialnij harakter gigiyeni brav uchast u budivnictvi novih medichnih sporud de slidkuvannya za dotrimannyam vimog gigiyeni U novozbudovanomu gigiyenichnomu korpusi universitetu krim navchalnih laboratorij organizuvav centralnu misku sanitarnu stanciyu yaka cherez dekilka desyatkiv rokiv bula peretvorena na naukovodoslidnij institut imeni F Erismana nini Federalnij naukovij centr gigiyeni im F F Erismana Diyalnist Erismana ne vlashtovuvala pravlyachi kola Rosiyi i koli u 1896 roci pid chas kanikul perebuvav u Shvejcariyi jogo zvilnili z posadi profesora za zahist areshtovaanih studentiv Do Rosiyi vzhe bilshe ne povernuvsya Z 1901 roku zaviduvav sanitarnoyu chastinoyu u Cyurihu Naukova diyalnistU 1870 h rokah Erisman vidav pershi knigi u Rosiyi po gigiyeni Rukovodstvo k gigiene v 3 t Professionalnaya gigiena ili gigiena umstvennogo truda Obshedostupnaya gigiena Ci praci buli perekladeni na dekilka mov U 1879 1885 rokah razom z inshimi sanitarnimi likaryami obstezhiv 1080 riznih pidpriyemstv Moskovskoyi guberniyi 114 tisyach robitnikiv razom Rezultati buli vikladeni v 19 okremih zbirnikiv Kompleksnij opis umov praci i pobutu robitnikiv stan yihnogo zdorov ya ta fizichnogo rozvitku stav pershim u svitovij literaturi Postijno na Pirogovskih z yizdah dopovidav z pitan socialnoyi gigiyeni borotbi z infekcijnimi hvorobami neodnorazovo buv golovoyu cih z yizdiv Napisav ryad statej do Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Efrona PrimitkiHistorische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 Deutsche Nationalbibliothek Record 118685171 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 2005 d Track Q70d Track Q642074 Theodor Erismann 1883 1961 DzherelaPetrenko Inna Vnesok likarya gigiyenista F F Erismana 1842 1915 v organizaciyu osvitnogo prostoru klasnoyi kimnati Innovatika u vihovanni 2019 9 S 345 352 z dzherela 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021 PosilannyaFedir Fedorovich Erisman Biografiya 2 listopada 2021 u Wayback Machine