Ервін Вандендале

Ервін Вандендалє (нід. Erwin Vandendaele, нар. 5 березня 1945, Мец) — бельгійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Футболіст року в Бельгії (1971). По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ервін Вандендалє
Особисті дані
Народження	5 березня 1945(1945-03-05) (79 років)
	Мец, Франція
Зріст	180 см
Громадянство	Бельгія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1964–1974 «Брюгге» 253 (12) 1974–1977 «Андерлехт» 92 (1) 1977–1978 «Реймс» 29 (1) 1978–1980 «Гент» 44 (0) 1980–1981 24 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1970–1977 Бельгія 32 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1981–1982 1983–1984 «Гент» 1984–1985 1986–1987 1987–1988 «Моленбек» 1988–1989 «Гент» 1990–1991 ^[nl] 1991–1992 «Кортрейк» 1992–1993 ^[nl] 2004–2005 ^[nl]
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Андерлехт», з яким став володарем Кубка володарів кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА, а також національну збірну Бельгії, з якою був учасником чемпіонату світу 1970 року і бронзовим призером чемпіонату Європи 1972 року.

Клубна кар'єра

Народився в сім'ї бельгійки Ірми Вандендалє та німецького солдата, який загинув під час Другої світової війни ще до його народження Ервіна. По завершенні війни переїхав з матір'ю до Бельгії у місто , де його виховували бабуся і дідусь. Там 9-річний Ервін почав грати у футбол у клубі РК «Гавере». У 1964 році молодий нападник перейшов у «Брюгге» за 900 тис. бельгійських франків.

З сезону 1965/66 став основним гравцем «Брюгге», взявши загалом участь у 253 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Брюгге», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул чемпіона Бельгії у сезоні 1972/73 і двічі вигравав Кубок Бельгії з «Брюгге» в 1968 і 1970 роках.

1974 року Ервін перейшов до головного конкурента, клубу «Андерлехт», за 10 млн. бельгійських франків. З 1975 року, після уходу Поля ван Гімста, Вандендалє став новим капітаном брюссельців. У 1975 році він виграв Кубок Бельгії з «пурпурно-білими» та Кубок володарів кубків через рік, хоча і пропустив фінал єврокубку через травму. На початку червня 1976 року «Андерлехт» знову виграв Кубок Бельгії, перемігши у фіналі «Лірс» (4:0), а Вандендалє забив третій гол. У Суперкубку УЄФА 1976 року, наприкінці серпня, вони перемогли з рахунком 4:1 «Баварію» (Мюнхен). Наступного сезону фіолетово-білі знову потрапили у фінал Кубка володарів кубків. Цього разу Вандендалє був на полі, але клуб програв «Гамбургу» з рахунком 2:0.

Після програного фіналу Вандендалє перейшов у французький «Реймс». Вже через рік він повернувся до Бельгії, де став гравцем клубу другого дивізіону «Гент», провівши там два роки, а завершив ігрову кар'єру у команді , за яку виступав протягом 1980—1981 років.

Виступи за збірну

Не провівши жодного матчу у складі національної збірної Бельгії, Ервін поїхав з командою на чемпіонат світу 1970 року у Мексиці, але і там на поле не виходив. Лише 15 листопада 1970 року дебютував в офіційних матчах за збірну в товариській грі проти Франції (1:2).

За два роки Вандендалє поїхав і на дебютний для бельгійців домашній чемпіонат Європи 1972 року, на якому зіграв в обох матчах своєї збірної, а команда здобула бронзові нагороди.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 32 матчі, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

По завершенні ігрової кар'єри залишився у , очоливши команду, а 1983 року став головним тренером «Гента», де пропрацював один рік.

Згодом протягом тренерської кар'єри також очолював невеликі бельгійські команди , , «Моленбек», ^[nl] та «Кортрейк», а останнім місцем тренерської роботи був клуб ^[nl], головним тренером команди якого Ервін Вандендалє був з 2004 по 2005 рік.

З 2005 року став працювати скаутом «Гента».

Титули і досягнення

• Чемпіон Бельгії (1):

«Брюгге»:

• Володар Кубка Бельгії (4):

«Брюгге»: 1967–68, 1969–70

«Андерлехт»: 1974–75, 1975–76

• Володар Кубка Кубків УЄФА (1):

«Андерлехт»: 1975–76

• Володар Суперкубка УЄФА (1):

«Андерлехт»: 1976

Примітки

1. . Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 12 січня 2021.
2. Club Brugge (16 травня 2014). . . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
3. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 12 січня 2021.
4. . Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 12 січня 2021.
5. Belgium — Record International Players [ 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.].

Посилання

• на сайті ФІФА (англ.)

• Ервін Вандендалє на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Ервін Вандендалє на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Ервін Вандендалє на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Ервін Вандендалє на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Ервін Вандендалє на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Ервін Вандендалє на сайті Eu-football.info (англ.)