Ерве Ревеллі фр Hervé Revelli нар 5 травня 1946 Верден французький футболіст що грав на позиції нападника зокрема за клу

Ерве Ревеллі (фр. Hervé Revelli, нар. 5 травня 1946, Верден) — французький футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за клуб «Сент-Етьєн», а також національну збірну Франції.

Ерве Ревеллі

Особисті дані

Народження

5 травня 1946 (78 років)

Верден, Франція

Зріст

175 см

Громадянство

Франція

Позиція

нападник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1965–1971	«Сент-Етьєн»	189	(126)
1971–1973	«Ніцца»	71	(41)
1973–1978	«Сент-Етьєн»	129	(49)
1978–1980	«Шенуа»	47	(20)
1980–1983	«Шатору»	77	(6)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1966–1975	Франція	30	(15)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1978–1980	«Шенуа»
1982–1983	«Шатору»
1983–1984	«Сфаксьєн»
1989	Маврикій
1989–1994
1998–1999	«Сфаксьєн»
2003–2004	«Бізертен»
2004	«Оран»
2004	«МК Алжир»
2004	Бенін
2005	«ЕС Сетіф»
2007–2008	«Тулуз Фонтен»
2009–2011	«Фер»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ерве Ревеллі у Вікісховищі

По завершенні ігрової кар'єри — тренер, насамперед відомий роботою з клубними командами і збірними країн Африки.

Семиразовий чемпіон Франції. Чотириразовий володар Кубка Франції. Триразовий володар Суперкубка Франції.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за команду «Сент-Етьєн», в якій протягом наступних шести сезонів взяв участь у 189 матчах чемпіонату. Був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з її головних бомбардирів, маючи середню результативність на рівні 0,67 гола за гру першості. За цей період чотири рази ставав чемпіоном Франції. Двічі, в сезонах 1966/67 і 1969/70, забивши відповідно 31 і 28 голів, до чемпіонської медалі додавав звання найкращого бомбардира національної першості.

Протягом 1971—1973 років захищав кольори «Ніцца», після чого повернувся до «Сент-Етьєна». Команда продовжувала домінувати у французькому футболі, і протягом наступних п'яти років нападник ще тричі ставав у її складі чемпіоном країни, незмінно демонструючи високу результативність.

1978 року 32-річний гравець перебрався до Швейцарії, де протягом двох років грав за «Шенуа», після чого повернувся на батьківщину, де завершував кар'єру у 1980—1983 роках виступами за «Шатору».

На час завершення ігрової кар'єри мав найкращий результат серед бомбардирів Ліги 1 — 215 забитих м'ячів. У 80-х роках його досягнення поліпшили аргентинець Деліо Онніс (299) і чемпіон Європи-1984 Бернар Лякомб. Входить до п'ятірки гравців, які мають у своєму активі по сім перемог у чемпіонаті Франції (разом з Жан-Мішелем Ларке, Сіднеєм Гову, Грегорі Купе і Жуніньйо Пернамбукано).

Виступи за збірну

1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Загалом протягом десятирічної кар'єри у національній команді провів у її формі 30 матчів, забивши 15 голів.

Одним з його партнерів у збірній і «Сент-Етьєні» був молодший брат ^[en].

Кар'єра тренера

Виступаючи у Швейцарії за «Шенуа» протягом 1978—1980 років, був граючим тренером команди. Згодом обіймав аналогічну посаду в «Шатору», після чого остаточно завершив кар'єру гравця і зосередився на тренерській роботі.

Окрім нижчолігових французьких команд багато працював в Африці. Спочатку протягом 1983—1984 років тренував туніський «Сфаксьєн», до якого згодом повертався наприкінці 1990-х. У 2000-х очолював тренерські штаби туніського ж «Бізертена», а також алжфрських «Орана», «МК Алжира» та «ЕС Сетіфа».

Мав досвід роботи з національними командами — 1989 року очолював збірну Маврикію, а 2004 року був головним тренером національної команди Беніну.