Миха́йло Йо́сипович Епельба́ум (* 1894, Одеса — † 1957, Ленінград) — єврейський оперний співак (баритон) та актор, народний артист РСФСР.
Епельбаум Михайло Йосипович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1894 |
Місце народження | Одеса |
Дата смерті | 1957 |
Місце смерті | Ленінград |
Громадянство | Російська імперія → СРСР |
Національність | єврей |
Професії | музикант |
Освіта | Музичний університет Фридерика Шопена |
Праця в операх | Київський оперний театр |
Співацький голос | баритон |
Нагороди |
Життєпис
Походить з родини кравця. Навчався в домашніх вчителів, у приватній гімназії, Варшавському музичному інституті.
З 1911 року бере участь в організованій С. Ан-ським (Семеном Раппопортом) експедиції містечками Поділля та Волині з метою збору зразків єврейської народної музики.
Виступав в єврейських музично-драматичних колективах — в 1910 та 1912 — трупи І. Корика та А. Вайнштейна, 1911 — С. Гефнера, 1913 та 1915—1916 — у колективі Л. Раппеля, 1914—1915 — А. Фішзона, 1916—1917 роках — Н. Липовського.
Після жовтневого перевороту певний час виступав в російському Театрі музичної драми та комедії під керунком І. П. Брандеско, багато разів працював з єврейською артисткою Кларою Юнг.
Виконував такі ролі:
- Авессалом — «Шуламіс» А. Гольдфадена,
- Бар-Кохба — «Бар-Кохба» Гольфадена,
- Бартелло — «Кол Нідрей» І. Латайнера,
- Дейф — «Шир ха-Ширим» («Пісня Пісень») А. Шора,
- доктор Шац — «Лебедік ун Лустіг» І. Л. Баумволя.
На запрошення Київського оперного театру неодноразово виконував партію Демона в «Демоні» А. Рубінштейна.
Вдалою критики вважали його роль Де Сільви в «Уріеле Акоста» К. Гуцкова.
Найбільше відомості йому принесло виконання на естраді єврейських народних пісень — включав також пісні та балади, записані ним в часі етнографічних досліджень.
Протягом 1927—1933 років гастролює в країнах Європи, Америки, Африки; в часписах того часу про нього відгукувалися як про «єврейського Шаляпіна».
По поверненні з гастролей оселяється в Ленінграді, працював у Театрі музичної комедії, обласній філармонії, Лендержестраді, гастролював по містах СРСР, здобув звання народного артиста РСФСР.
В часі нацистсько-радянської війни знаходився евакуйований до Сибіру, працював в Новосибірському концертному об'єднанні.
Повертається до Ленінграду, виступає з концертами єврейських пісень по всьому СРСР.
1949 року в часі погрому єврейської культури арештований, засуджений до 10 років таборів, засудили і його жінку Розалію Епельбаум.
1954 року реабілітований, повертається до Ленінграду. Почесне звання народного артиста йому повертають, однак керунок мінкульту РСФСР не дозволив Ленконцерту прийняти на сталу роботу, дозволивши виступи тільки на договірних засадах.
Репертуар виступів був підданий жорсткій цензурі, обов'язковими були виконання в першій частині концерту російських пісень. В часах «хрущовської відлиги» з успіхом гастролював в Білорусі, Прибалтиці, Україні.
Вплинув як співак на творчість З. Шульмана.
Знявся в художньому фільмі «Нашестя» — 1944.
Джерела
- Епельбаум Михайло // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- http://spb-tombs-walkeru.narod.ru/2012/3/9.html [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Jo sipovich Epelba um 1894 Odesa 1957 Leningrad yevrejskij opernij spivak bariton ta aktor narodnij artist RSFSR Epelbaum Mihajlo JosipovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 1894 1894 Misce narodzhennya OdesaData smerti 1957 1957 Misce smerti LeningradGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist yevrejProfesiyi muzikantOsvita Muzichnij universitet Friderika ShopenaPracya v operah Kiyivskij opernij teatrSpivackij golos baritonNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Epelbaum ZhittyepisPohodit z rodini kravcya Navchavsya v domashnih vchiteliv u privatnij gimnaziyi Varshavskomu muzichnomu instituti Z 1911 roku bere uchast v organizovanij S An skim Semenom Rappoportom ekspediciyi mistechkami Podillya ta Volini z metoyu zboru zrazkiv yevrejskoyi narodnoyi muziki Vistupav v yevrejskih muzichno dramatichnih kolektivah v 1910 ta 1912 trupi I Korika ta A Vajnshtejna 1911 S Gefnera 1913 ta 1915 1916 u kolektivi L Rappelya 1914 1915 A Fishzona 1916 1917 rokah N Lipovskogo Pislya zhovtnevogo perevorotu pevnij chas vistupav v rosijskomu Teatri muzichnoyi drami ta komediyi pid kerunkom I P Brandesko bagato raziv pracyuvav z yevrejskoyu artistkoyu Klaroyu Yung Vikonuvav taki roli Avessalom Shulamis A Goldfadena Bar Kohba Bar Kohba Golfadena Bartello Kol Nidrej I Latajnera Dejf Shir ha Shirim Pisnya Pisen A Shora doktor Shac Lebedik un Lustig I L Baumvolya Na zaproshennya Kiyivskogo opernogo teatru neodnorazovo vikonuvav partiyu Demona v Demoni A Rubinshtejna Vdaloyu kritiki vvazhali jogo rol De Silvi v Uriele Akosta K Guckova Najbilshe vidomosti jomu prineslo vikonannya na estradi yevrejskih narodnih pisen vklyuchav takozh pisni ta baladi zapisani nim v chasi etnografichnih doslidzhen Protyagom 1927 1933 rokiv gastrolyuye v krayinah Yevropi Ameriki Afriki v chaspisah togo chasu pro nogo vidgukuvalisya yak pro yevrejskogo Shalyapina Po povernenni z gastrolej oselyayetsya v Leningradi pracyuvav u Teatri muzichnoyi komediyi oblasnij filarmoniyi Lenderzhestradi gastrolyuvav po mistah SRSR zdobuv zvannya narodnogo artista RSFSR V chasi nacistsko radyanskoyi vijni znahodivsya evakujovanij do Sibiru pracyuvav v Novosibirskomu koncertnomu ob yednanni Povertayetsya do Leningradu vistupaye z koncertami yevrejskih pisen po vsomu SRSR 1949 roku v chasi pogromu yevrejskoyi kulturi areshtovanij zasudzhenij do 10 rokiv taboriv zasudili i jogo zhinku Rozaliyu Epelbaum 1954 roku reabilitovanij povertayetsya do Leningradu Pochesne zvannya narodnogo artista jomu povertayut odnak kerunok minkultu RSFSR ne dozvoliv Lenkoncertu prijnyati na stalu robotu dozvolivshi vistupi tilki na dogovirnih zasadah Repertuar vistupiv buv piddanij zhorstkij cenzuri obov yazkovimi buli vikonannya v pershij chastini koncertu rosijskih pisen V chasah hrushovskoyi vidligi z uspihom gastrolyuvav v Bilorusi Pribaltici Ukrayini Vplinuv yak spivak na tvorchist Z Shulmana Znyavsya v hudozhnomu filmi Nashestya 1944 DzherelaEpelbaum Mihajlo Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros http spb tombs walkeru narod ru 2012 3 9 html 5 bereznya 2016 u Wayback Machine