Ульва Морський салат Ulva lactuca Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Зелені рослини Viridiplantae Ві

Ульва

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Зелені водорості (Chlorophyta)
Клас:	Ульвофіцієві (Ulvophyceae)
Порядок:	Ульвальні (Ulvales)
Родина:	(Ulvaceae)
Рід:	Ульва (Ulva) Linnaeus, 1753

Синоніми

Enteromorpha Link in Nees, 1820

Посилання

Вікісховище:	Ulva
Віківиди:	Ulva
EOL:	9919
ITIS:	6559
NCBI:	3118

Ульва (Ulva) — рід зелених водоростей родини (Ulvaceae). Поширені в морях помірного і субтропічного поясу. В Україні в Чорному та Азовському морях.

Біологічний опис

Багатоклітинна світло-зелена слань цієї водорості пластинчаста, може бути цільна, розсічена або гілляста. Довжина таллома становить, в середньому, 0,3-1,5 метра. У його структурі розрізняють два ряди тісно прилеглих один до одного клітин. В основі слані є великі клітини з ризоїдами, що утворюють підошву, за допомогою якої водорость прикріплюється до підводного субстрату.

Найсприятливіші умови для рослин цього роду — невеликі бухти і затоки, що добре прогріваються сонцем.

Спорофіти та гаметофіти водорості морфологічно однакові і мають вигляд двошарової пластинки з гофрованими краями, довжина якої становить кілька сантиметрів. Кожна клітина містить одне ядро, пристінний пластинчастий хлоропласт з одним-кількома піреноïдами.

Таломи гаметофітів розвиваються із чотириджгутикових зооспор, спорофітів — із щойно утворених зигот, які зберігають джгутики гамет, тобто із планозигот. Розвиток пластин спорофітів та гаметофітів відбувається із зооспор або планозигот однаковим способом: монадна клітина прикріплюється до субстрату, втрачає джгутики і ділиться спочатку в поперечній площині, утворюючи однорядну нерозгалужену первинну нитку, яка нагадує талом улотриксу. Далі клітини нитки діляться повздовжньо-радіально, утворюючи одношарову трубку з порожниною в центрі. Стінки трубки змикаються, і крайові клітини про довжують ділитися, внаслідок чого утворюється двошарова платівка зі складчастими краями.

Хоча таломи спорофітів та гаметофітів морфологічно однакові, проте плоїдність їх різна, і тому зооспори і гамети ніколи не утворюються на одному й тому ж таломі. Зооспори утворюються шляхом послідовного поділу протопласта будь-якої клітини на чотири-вісім клітин, причому перший поділ є редукційним, і, таким чином, спорофіти є диплоїдними, зооспори — гаплоїдними. Статеве розмноження відбувається за допомогою дводжгутикових гамет. Статевий процес, залежно від виду, може бути ізогамним або гетерогамним. Для ульви характерна гетероталічність — гаметофіти відрізняються в статевому відношенні: одні продукують гаметитзі знаком «+», інші — зі знаком «-». Копуляція відбувається лише між гаметами різних статевих знаків. Якщо статевий процес ізогамний, «+» та «-» таломи розрізнити не вдається. У випадку гетерогамії таломи різних статевих знаків розпізнаються навіть неозброєним оком, за забарвленням плодючих ділянок. Так, у чоловічих таломів ці ділянки жовтуваті, у жіночих — темно-зелені. Зигота, що утворюється внаслідок копуляції гамет, містить диплоїдне ядро і без періоду спокою одразу проростає в диплоїдний спорофіт. Таким чином, в ульви спостерігається правильне чергування ізоморфних поколінь: диплоїдного спорофіта та гаплоїдного гаметофіта.

Види роду Ulva мешкають у морях теплого та помірного поясів, зокрема в Чорному морі. Водорість їстівна, в деяких країнах навіть уведена в аквакультуру і вирощується на спеціалізованих морських фермах.

Значення

Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато видів риб (атериноподібні, сарганоподібні та ін.) метають на них ікру. Морський салат (Ulva lactuca) в багатьох країнах, зокрема Японії, Кореї вживається в їжу, зокрема йде на приправи. Вони багаті залізом, марганцем, йодом, іншими мікроелементами, а також вітамінами, амінокислотами. Ульву часто застосовують у комплексних програмах по зниженню ваги з метою нормалізації обміну речовин в організмі людини.

Небезпека для здоров'я

При гнитті водоростей виділяється багато сірководню та інших токсичних газів. У серпні 2009 року велику кількість цих водоростей викинуло на пляжі Бретані, Франція, і через це трапилось два інциденти. Недалеко від муніципалітету Сен-Мішель-ан-Грев після вдихання парів ульви вершник знепритомнів, а його кінь помер. Другий випадок стався з водієм вантажівки, котрий вивозив гнилі водорості з узбережжя.

Види

Список видів згідно World Register of Marine Species (2012):

(Kützing) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Amjad & Shameel, 1993
Chihara, 1969
Levring, 1938
Thivy & Sharma, 1966
Ardré, 1967
V.J. Chapman, 1956
(Zeller) De Toni, 1889
Wille, 1899
(Børgesen) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
(Roth) C. Agardh, 1811
Linnaeus, 1753
Kjellman, 1897
Lightfoot, 1777
V. Krishnamurthy & H. Joshi, 1969
V.J. Chapman, 1956
(V.J. Chapman) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
(Kützing) De Toni, 1889
P.J.L. Dangeard, 1959
Hudson, 1778
Gayral, 1960
Le Jolis, 1863
(Lyngbye) Fries
(Setchell) Setchell & N.L. Gardner, 1920
Delile, 1813
Wulfen, 1803
V.J. Chapman, 1956
(Kützing) Bliding, 1969
Saifullah & Nizamuddin, 1977
(Kützing) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland
(M'Calla ex Harvey) P. Crouan & H. Crouan
(A.H.S. Lucas) Kraft, 2007
Roth, 1806
Ulva intestinalis Linnaeus, 1753
(R.P.T. Koeman & Hoek) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
N.L. Burman, 1768
(Bliding) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Ulva lactuca Linnaeus, 1753
J.E. Areschoug, 1854
V.J. Chapman, 1956
P.J.L. Dangeard, 1957
Linnaeus, 1753
Lamouroux
Suhr ex Kützing
Suhr
(Kützing) Harvey, 1855
(J. Agardh) Le Jolis
(Kützing) Gobi
Bliding, 1960
Bory de Saint-Vincent, 1828
Hiraoka & Shimada, 2004
P.J.L. Dangeard
Endlicher
Pham-Hoang Hô, 1969
V.J. Chapman, 1956
Salam & Khan, 1981
(C. Agardh) C. Agardh
Kjellman, 1897
(V.J. Chapman) Papenfuss
Kraft, 2007
P.J.L. Dangeard, 1958
(S.G. Gmelin) J.F. Gmelin
W.R. Taylor, 1928
O.F.Müller, 1778
Koeman & Hoek, 1981
(R.P.T. Koeman & Hoek) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
Jaasund, 1976
Sindhu & Panikkar, 1995
(J. Agardh) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
(Harvey) Le Jolis, 1863
Kraft & A.J.K. Millar, 2000
Forsskål, 1775
(Holmes) Papenfuss, 1960
C. Agardh, 1823
Bliding, 1968
Amjad & Shameel, 1993
A.P.de Candolle
(K.L. Vinogradova) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
V.J. Chapman, 1956
Okamura & Segawa, 1936
Setchell & N.L. Gardner, 1920
Segawa, 1938
(Wulfen) Naccari
(Setchell) Setchell & N.L. Gardner, 1920
H.S. Hayden & J.R. Waaland, 2003
Kornmann & Sahling
(Mertens) Trevisan, 1841
Palisot de Beauvois
(Kützing) Montagne, 1850
Mohr
Mertens
Bonnemaison
(Roth) C. Agardh
C. Agardh
de Saint-Vincent
A.P.de Candolle

Не виключено й відношення до цього роду ентероморфи азовської (Enteromorpha maeotica), назва якої вважається валідною^[], в той час як рід Enteromorpha зведений в синонім до ульви.

Примітки

Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник, 2-ге видання, переробл. — К.: Арістей, 2006. — 476 с.
Seaweed suspected in French death. BBC. 7 вересня 2009. Процитовано 7 вересня 2009.
M.D. Guiry (2012). Guiry MD, Guiry GM (ред.). Ulva Linnaeus, 1753. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 11 лютого 2012.
M.D. Guiry (2013). Guiry MD, Guiry GM (ред.). Enteromorpha maeotica Proshkina-Lavrenko, 1945. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 16 вересня 2013.

[1] Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник, 2-ге видання, переробл. — К.: Арістей, 2006. — 476 с.

[bbc-2] Seaweed suspected in French death. BBC. 7 вересня 2009. Процитовано 7 вересня 2009.

[worms-3] M.D. Guiry (2012). Guiry MD, Guiry GM (ред.). Ulva Linnaeus, 1753. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 11 лютого 2012.

[4] M.D. Guiry (2013). Guiry MD, Guiry GM (ред.). Enteromorpha maeotica Proshkina-Lavrenko, 1945. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 16 вересня 2013.