Еміль Меллер

Еміль Меллер (Мьоллер) (нім. Emil Möller; 19 листопада 1916, Білефельд — 10 липня 1993, Білефельд) — німецький офіцер, майор резерву вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Еміль Меллер
нім. Emil Möller
Народився	19 листопада 1916(1916-11-19) Білефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Помер	10 липня 1993(1993-07-10) (76 років) Білефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За Атлантичний вал» Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) Кавалер ордена Зірки Румунії 1-го класу () Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Золотий німецький хрест Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» Золотий нагрудний знак ближнього бою Нагрудний знак «За поранення» в золоті Штурмовий піхотний знак в сріблі Кримський щит Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
в сріблі (17 грудня 1941) в золоті (7 липня 1942) Залізний хрест 2-го класу (6 липня 1940) 1-го класу (13 квітня 1941) Медаль «За Атлантичний вал» (5 серпня 1940) Штурмовий піхотний знак в сріблі (14 серпня 1941) Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 2-й клас (Болгарія) (2 грудня 1941) (2 грудня 1941) Орден Зірки Румунії 1-го класу (15 лютого 1942) — як обер-лейтенант резерву і командир взводу 3-ї роти 124-го прикордонного піхотного полку. (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (7 липня 1942) — як обер-лейтенант резерву і ад'ютант штабу 124-го піхотного полку 72-ї піхотної дивізії. Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (7 липня 1042) в сріблі (27 жовтня 1943) в золоті (10 грудня 1943) — як гауптман резерву і командир 2-го батальйону 266-го піхотного полку 72-ї піхотної дивізії. Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (№1 143; 14 серпня 1942) — за хоробрість проявлену у боях під Севастополем 16 червня 1942 року. Кримський щит (23 серпня 1942) Німецький хрест в золоті (29 серпня 1942) Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Румунія) (6 лютого 1943) — як обер-лейтенант резерву і командир 4-ї роти 124-го піхотного полку 72-ї піхотної дивізії. Лицарський хрест Залізного хреста (26 жовтня 1943) — як гауптман резерву і командир 1-го батальйону 266-го піхотного полку 72-ї піхотної дивізії. Нарукавний знак «За знищений танк» 2-го ступеня (27 жовтня 1943) Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (1945) —як майор резерву 124-го гренадерського полку 72-ї піхотної дивізії. Література Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Dörr M., Die inhaber der Anerkennungsurkunde des Oberbefehlshabers des Heerses 1941-1945, Ossnabrück, 1993, ISBN 3-7648-2426-3 Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986,