Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лееб Еміль Лееб нім Emil Leeb 7 червня 1881 Пассау 8 вересня 1969 Мюнх

Еміль Лееб

Еміль Лееб
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лееб.

Еміль Лееб (нім. Emil Leeb; 7 червня 1881, Пассау — 8 вересня 1969, Мюнхен) — німецький офіцер, останнім удостоєний звання генерал артилерії, керівник Управління озброєнь сухопутних сил вермахту. Кавалер Лицарськиго хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Еміль Лееб
нім. Emil Leeb
image
Лееб (ліворуч, в шкіряному плащі) на полігоні Пенемюнде (1941)
Народився17 червня 1881(1881-06-17)
Пассау, Нижня Баварія, Баварія, Німецька імперія
Помер8 вересня 1969(1969-09-08) (88 років)
Мюнхен, ФРН
ПохованняТіроль
Країнаimage Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Роки активностіз 1901
Військове званняimage Генерал артилерії
Нагороди
image
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
image
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
image
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
image
Медаль принца-регента Луїтпольда
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
image
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
image
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
image
Срібний німецький хрест
(image)
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
(image)
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Молодший брат генерал-фельдмаршала Вільгельма Ріттера фон Лееба.

Біографія

Лееб народився в невеликому містечку Пассау в Баварії в родині, що сповідувала старовинні військові традиції. Батьком Еміля був майор Адольф фон Лееб.

Лееб вступив до лав збройних сил в 1901 році, коли 7 липня поступив на службу в Баварську армію в 4-й баварський полк польової артилерії, де до цього служив його старший брат Вільгельм, після отримання військової освіти в кадетському корпусі. Учасник першої світової війни, після якої продовжив службу в рейхсвері.

З 1 квітня 1935 року - командир 15-ї піхотної дивізії у Франкфурті-на-Майні. Першим серйозним випробуванням Лееба як командира дивізії був переклад частин дивізії з Вюрцбурга, де вона була розквартирована до цього, у Франкфурт-на-Майні.

1 квітня 1939 року Лееб був призначений командувачем 11-м військовим округом (Ганновер). В його обов'язки як командувача округом входило: забезпечення призову військовозобов'язаних (у зв'язку з розривом Німеччиною Версальських угод), їх відповідна підготовка військовій справі і проведення мобілізації в разі її оголошення в районах, що входять в територіальну зону відповідальності військового округу - Ангальт, Брауншвейг і Ганновер. Підготувавши основний компонент округу до стройової служби, Лееб в серпні 1939 року разом з ним увійшов до складу діючої армії, сформувавши з цього компонента штаб і з'єднання військ армійського корпусу. Таким чином, Лееб став командиром 11-го армійського корпусу. Допоміжний компонент округу, що залишився в місцях своєї постійної дислокації, фактично утворив склад нового військового округу під тим же номером. Командувачем військовим округом став заступник командира корпусу.

У складі 10-ї армії, яка входила в групу армій «Південь», Лееб брав участь в Польській кампанії. 11-й армійський корпус Еміля фон Лееба знаходився на лівому фланзі 10-ї армії, якою в той час командував Вальтер фон Райхенау. До складу корпусу входили: 1-ша легка дивізія, 18-та піхотна дивізія, 19-та піхотна дивізія. Під час завоювання Польщі корпус брав участь у наступі та взяття Лодзі, переправі через Варту і в облозі Варшави. Після капітуляції Польщі корпус був перекинутий на Західний театр військових дій і знаходився на голландсько-бельгійському кордоні, де проводив інтенсивну підготовку до кампанії 1940 року. 1 квітня 1940 року Лееб був змінений на своєму посту командира корпусу генерал-лейтенантом і переведений на службу в Берлін на нову посаду.

Лееб був призначений начальником Управління озброєнь сухопутних сил, яке він очолював до 1 лютого 1945 року. Лееб отримав цю посаду після смерті генерала артилерії доктора Карла Беккера, який наклав на себе руки через проблеми в управлінні та діяльності Heereswaffenamt (HWA).

Управління озброєнь на той момент переживало дуже важку кризу, пов'язаний з неможливістю в повній мірі забезпечувати потреби бурхливо розростається вермахту в умовах світової війни в озброєннях і новій техніці. У новій для себе посаді Лееб не зміг повністю виправити ситуацію на краще, проте він зміг значно поліпшити питання постачання вермахту необхідним для нього спорядженням. Головними його завданнями на посаді начальника управління стали: задоволення все зростаючих потреб сухопутних сил вермахту в умовах постійно зростаючої кількості військових супротивників Третього рейху; створення, випробування, прийняття на озброєння і запуск у виробництво нових зразків спорядження, озброєнь і бойової техніки, які могли б принести перемогу Німеччини у Другій світовій війні.

В ході здійснення цих завдань в умовах постійного розширення військових дій, які вела Німеччина, на нових територіях (що, в свою чергу, породжувало нові запити вермахту на озброєння і техніку), перед Леебом поставали проблеми, які він, в силу свого становища і посади, не міг або не вмів вирішити.

Основними з цих проблем були: зростання чисельного складу військовослужбовців вермахту (що вимагало від Лееба озброїти все більшу кількість людей), поразки Німеччини на фронтах бойових дій (що призводило до величезних втрат військової техніки), нестача висококваліфікованих і взагалі мали в достатній кількості потрібні навички робітників (що призводило до неможливості різко збільшувати кількість і якість продукції, що випускається бойової техніки), моторошна (для Німеччини) корупція в націонал-соціалістичної верхівці і помилки у державній венном менеджменті (що засмучувало нормальну ланцюжок управління економікою і збройними силами), постійний брак стратегічної сировини (що не дозволяло обслуговувати навіть поточні потреби сухопутних сил). Таким чином, завдання Лееба ставали практично нездійсненними.

Як начальник HWA, Лееб підпорядковувався командувачу армією резерву генерал-полковнику Фрідріху Фромму. Також у своїй роботі Лееб тісно співпрацював з рейхсміністром озброєнь і боєприпасів Фріцем Тодтом і (після загибелі Тодта) його наступником на цій посаді Альбертом Шпеєром.

23 листопада 1943 року, під час сильної бомбардування Берліна англо-американською авіацією, восьмиповерхова будівля HWA, що знаходилося по сусідству з будівлею міністерства озброєнь (яке і було однією з основних цілей бомбардування), було частково зруйновано. Однак Лееб, який в цей момент знаходився на робочому місці, абсолютно не постраждав і навіть не отримав жодної подряпини.

Незважаючи на тісне спілкування з генерал-полковником Фроммом, Лееб виявився абсолютно не замішаним у змові 20 липня 1944 року. Тому Еміль Лееб залишався на своєму посту і після того, як командувачем армією резерву був призначений Генріх Гіммлер. На посаді керівника HWA Лееб залишався майже до самого кінця війни, коли в останні тижні існування Третього рейху настала повна дезорганізація державних структур і дезінтеграція території країни і були розпущені сили резервної армії. Під час битви за Берлін Лееб вже не перебував у столиці рейху, нічим не керував і не командував.

1 травня 1945 року, через день після самогубства Адольфа Гітлера, Лееб був офіційно відсторонений від служби.

Також під час війни Лееб брав участь в діяльності організації «Асоціація громовідводів». Дана назва служило евфемізмом для маскування істинної мети організації - розвитку біологічної зброї під час Другої світової війни.

Лееб також був членом наглядової ради концерну «Герман Герінг».

У 1957 році Лееб увійшов в коло засновників Німецької асоціації оборонних технологій, що стала однією з лобістів німецької військової промисловості.

Еміль Лееб помер в Мюнхені 8 вересня 1969 року. Похований в комуні Вайдрінг у федеральній землі Тіроль (Австрія).

Звання

Нагороди

Бібліографія

  • Emil Leeb: Aus der Rüstung des Dritten Reiches. (Das Heereswaffenamt 1938—1945). Ein authentischer Bericht des letzten Chefs des Heereswaffenamtes. Mittler Verlag, Frankfurt am Main 1958, (Wehrtechnische Monatshefte Beihefte 4).

Джерела

  • Митчем С., Мюллер Дж. Командиры «Третьего Рейха» = Командиры Гитлера / Под ред. Г. Ю. Пернавского. — Смоленск: Русич, 1995. — 480 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-88590-287-9.
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001,
  • Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Fischer Taschenbuch Verlag, Zweite aktualisierte Auflage, Frankfurt am Main 2005, ISBN 978-3-596-16048-8, С. 361.
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, С. 118

Посилання

  • Нагороди.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Leeb Emil Leeb nim Emil Leeb 7 chervnya 1881 Passau 8 veresnya 1969 Myunhen nimeckij oficer ostannim udostoyenij zvannya general artileriyi kerivnik Upravlinnya ozbroyen suhoputnih sil vermahtu Kavaler Licarskigo hresta Hresta Voyennih zaslug z mechami Emil Leebnim Emil LeebLeeb livoruch v shkiryanomu plashi na poligoni Penemyunde 1941 Narodivsya17 chervnya 1881 1881 06 17 Passau Nizhnya Bavariya Bavariya Nimecka imperiyaPomer8 veresnya 1969 1969 09 08 88 rokiv Myunhen FRNPohovannyaTirolKrayina NimechchinaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijnaRoki aktivnostiz 1901Vijskove zvannya General artileriyiNagorodiLicarskij Hrest Voyennih zaslug z mechami Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Medal princa regenta Luyitpolda Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Sribnij nimeckij hrest Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Mediafajli u Vikishovishi Molodshij brat general feldmarshala Vilgelma Rittera fon Leeba BiografiyaLeeb narodivsya v nevelikomu mistechku Passau v Bavariyi v rodini sho spoviduvala starovinni vijskovi tradiciyi Batkom Emilya buv major Adolf fon Leeb Leeb vstupiv do lav zbrojnih sil v 1901 roci koli 7 lipnya postupiv na sluzhbu v Bavarsku armiyu v 4 j bavarskij polk polovoyi artileriyi de do cogo sluzhiv jogo starshij brat Vilgelm pislya otrimannya vijskovoyi osviti v kadetskomu korpusi Uchasnik pershoyi svitovoyi vijni pislya yakoyi prodovzhiv sluzhbu v rejhsveri Z 1 kvitnya 1935 roku komandir 15 yi pihotnoyi diviziyi u Frankfurti na Majni Pershim serjoznim viprobuvannyam Leeba yak komandira diviziyi buv pereklad chastin diviziyi z Vyurcburga de vona bula rozkvartirovana do cogo u Frankfurt na Majni 1 kvitnya 1939 roku Leeb buv priznachenij komanduvachem 11 m vijskovim okrugom Gannover V jogo obov yazki yak komanduvacha okrugom vhodilo zabezpechennya prizovu vijskovozobov yazanih u zv yazku z rozrivom Nimechchinoyu Versalskih ugod yih vidpovidna pidgotovka vijskovij spravi i provedennya mobilizaciyi v razi yiyi ogoloshennya v rajonah sho vhodyat v teritorialnu zonu vidpovidalnosti vijskovogo okrugu Angalt Braunshvejg i Gannover Pidgotuvavshi osnovnij komponent okrugu do strojovoyi sluzhbi Leeb v serpni 1939 roku razom z nim uvijshov do skladu diyuchoyi armiyi sformuvavshi z cogo komponenta shtab i z yednannya vijsk armijskogo korpusu Takim chinom Leeb stav komandirom 11 go armijskogo korpusu Dopomizhnij komponent okrugu sho zalishivsya v miscyah svoyeyi postijnoyi dislokaciyi faktichno utvoriv sklad novogo vijskovogo okrugu pid tim zhe nomerom Komanduvachem vijskovim okrugom stav zastupnik komandira korpusu U skladi 10 yi armiyi yaka vhodila v grupu armij Pivden Leeb brav uchast v Polskij kampaniyi 11 j armijskij korpus Emilya fon Leeba znahodivsya na livomu flanzi 10 yi armiyi yakoyu v toj chas komanduvav Valter fon Rajhenau Do skladu korpusu vhodili 1 sha legka diviziya 18 ta pihotna diviziya 19 ta pihotna diviziya Pid chas zavoyuvannya Polshi korpus brav uchast u nastupi ta vzyattya Lodzi perepravi cherez Vartu i v oblozi Varshavi Pislya kapitulyaciyi Polshi korpus buv perekinutij na Zahidnij teatr vijskovih dij i znahodivsya na gollandsko belgijskomu kordoni de provodiv intensivnu pidgotovku do kampaniyi 1940 roku 1 kvitnya 1940 roku Leeb buv zminenij na svoyemu postu komandira korpusu general lejtenantom i perevedenij na sluzhbu v Berlin na novu posadu Leeb buv priznachenij nachalnikom Upravlinnya ozbroyen suhoputnih sil yake vin ocholyuvav do 1 lyutogo 1945 roku Leeb otrimav cyu posadu pislya smerti generala artileriyi doktora Karla Bekkera yakij naklav na sebe ruki cherez problemi v upravlinni ta diyalnosti Heereswaffenamt HWA Upravlinnya ozbroyen na toj moment perezhivalo duzhe vazhku krizu pov yazanij z nemozhlivistyu v povnij miri zabezpechuvati potrebi burhlivo rozrostayetsya vermahtu v umovah svitovoyi vijni v ozbroyennyah i novij tehnici U novij dlya sebe posadi Leeb ne zmig povnistyu vipraviti situaciyu na krashe prote vin zmig znachno polipshiti pitannya postachannya vermahtu neobhidnim dlya nogo sporyadzhennyam Golovnimi jogo zavdannyami na posadi nachalnika upravlinnya stali zadovolennya vse zrostayuchih potreb suhoputnih sil vermahtu v umovah postijno zrostayuchoyi kilkosti vijskovih suprotivnikiv Tretogo rejhu stvorennya viprobuvannya prijnyattya na ozbroyennya i zapusk u virobnictvo novih zrazkiv sporyadzhennya ozbroyen i bojovoyi tehniki yaki mogli b prinesti peremogu Nimechchini u Drugij svitovij vijni V hodi zdijsnennya cih zavdan v umovah postijnogo rozshirennya vijskovih dij yaki vela Nimechchina na novih teritoriyah sho v svoyu chergu porodzhuvalo novi zapiti vermahtu na ozbroyennya i tehniku pered Leebom postavali problemi yaki vin v silu svogo stanovisha i posadi ne mig abo ne vmiv virishiti Osnovnimi z cih problem buli zrostannya chiselnogo skladu vijskovosluzhbovciv vermahtu sho vimagalo vid Leeba ozbroyiti vse bilshu kilkist lyudej porazki Nimechchini na frontah bojovih dij sho prizvodilo do velicheznih vtrat vijskovoyi tehniki nestacha visokokvalifikovanih i vzagali mali v dostatnij kilkosti potribni navichki robitnikiv sho prizvodilo do nemozhlivosti rizko zbilshuvati kilkist i yakist produkciyi sho vipuskayetsya bojovoyi tehniki motoroshna dlya Nimechchini korupciya v nacional socialistichnoyi verhivci i pomilki u derzhavnij vennom menedzhmenti sho zasmuchuvalo normalnu lancyuzhok upravlinnya ekonomikoyu i zbrojnimi silami postijnij brak strategichnoyi sirovini sho ne dozvolyalo obslugovuvati navit potochni potrebi suhoputnih sil Takim chinom zavdannya Leeba stavali praktichno nezdijsnennimi Yak nachalnik HWA Leeb pidporyadkovuvavsya komanduvachu armiyeyu rezervu general polkovniku Fridrihu Frommu Takozh u svoyij roboti Leeb tisno spivpracyuvav z rejhsministrom ozbroyen i boyepripasiv Fricem Todtom i pislya zagibeli Todta jogo nastupnikom na cij posadi Albertom Shpeyerom 23 listopada 1943 roku pid chas silnoyi bombarduvannya Berlina anglo amerikanskoyu aviaciyeyu vosmipoverhova budivlya HWA sho znahodilosya po susidstvu z budivleyu ministerstva ozbroyen yake i bulo odniyeyu z osnovnih cilej bombarduvannya bulo chastkovo zrujnovano Odnak Leeb yakij v cej moment znahodivsya na robochomu misci absolyutno ne postrazhdav i navit ne otrimav zhodnoyi podryapini Nezvazhayuchi na tisne spilkuvannya z general polkovnikom Frommom Leeb viyavivsya absolyutno ne zamishanim u zmovi 20 lipnya 1944 roku Tomu Emil Leeb zalishavsya na svoyemu postu i pislya togo yak komanduvachem armiyeyu rezervu buv priznachenij Genrih Gimmler Na posadi kerivnika HWA Leeb zalishavsya majzhe do samogo kincya vijni koli v ostanni tizhni isnuvannya Tretogo rejhu nastala povna dezorganizaciya derzhavnih struktur i dezintegraciya teritoriyi krayini i buli rozpusheni sili rezervnoyi armiyi Pid chas bitvi za Berlin Leeb vzhe ne perebuvav u stolici rejhu nichim ne keruvav i ne komanduvav 1 travnya 1945 roku cherez den pislya samogubstva Adolfa Gitlera Leeb buv oficijno vidstoronenij vid sluzhbi Takozh pid chas vijni Leeb brav uchast v diyalnosti organizaciyi Asociaciya gromovidvodiv Dana nazva sluzhilo evfemizmom dlya maskuvannya istinnoyi meti organizaciyi rozvitku biologichnoyi zbroyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Leeb takozh buv chlenom naglyadovoyi radi koncernu German Gering U 1957 roci Leeb uvijshov v kolo zasnovnikiv Nimeckoyi asociaciyi oboronnih tehnologij sho stala odniyeyu z lobistiv nimeckoyi vijskovoyi promislovosti Emil Leeb pomer v Myunheni 8 veresnya 1969 roku Pohovanij v komuni Vajdring u federalnij zemli Tirol Avstriya ZvannyaFenrih 7 lipnya 1901 Lejtenant 9 Bereznya 1903 Oberlejtenant 26 zhovtnya 1911 Gauptman 1 chervnya 1915 Major 1 lyutogo 1925 Oberstlejtenant 1 grudnya 1929 Oberst 1 zhovtnya 1932 General major 1 lipnya 1935 General lejtenant 1 serpnya 1937 General artileriyi 1 kvitnya 1939 NagorodiMedal princa regenta Luyitpolda 12 bereznya 1905 Zaliznij hrest 2 go klasu 16 veresnya 1914 1 go klasu 9 bereznya 1915 Orden Za vijskovi zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami 18 listopada 1914 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu 19 lipnya 1917 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 15 grudnya 1934 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv 2 zhovtnya 1936 otrimav 4 nagorodi odnochasno osoblivogo klasu 40 rokiv 1939 Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 21 veresnya 1939 1 go klasu 27 veresnya 1939 Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasu z mechami Nimeckij hrest v sribli 1 veresnya 1943 Licarskij hrest Hresta Voyennih zaslug z mechami 14 chervnya 1944 BibliografiyaEmil Leeb Aus der Rustung des Dritten Reiches Das Heereswaffenamt 1938 1945 Ein authentischer Bericht des letzten Chefs des Heereswaffenamtes Mittler Verlag Frankfurt am Main 1958 Wehrtechnische Monatshefte Beihefte 4 DzherelaMitchem S Myuller Dzh Komandiry Tretego Rejha Komandiry Gitlera Pod red G Yu Pernavskogo Smolensk Rusich 1995 480 s 10 000 ekz ISBN 5 88590 287 9 Patzwall K Scherzer V Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Verlag Klaus D Patzwall Norderstedt 2001 ISBN 3 931533 45 X Ernst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Fischer Taschenbuch Verlag Zweite aktualisierte Auflage Frankfurt am Main 2005 ISBN 978 3 596 16048 8 S 361 Rangliste des Deutschen Reichsheeres Mittler amp Sohn Verlag Berlin S 118PosilannyaNagorodi

Дата публікації:
Топ