Емоція в когнітивній лінгвістиці — це мисленнєво-оцінні процеси, одні з головних складників як вербального, так і невербального аспектів комунікативної особистості; одні з основних і всепроникаючих аспектів людського досвіду, який має свій сценарій подій (виникнення і завершення), а також є мотиваційною основою свідомості, мислення і соціальної поведінки людини. Емоції входять у структуру свідомості й мислення, тісно пов'язані з когнітивними процесами і з mental style. Кожна емоція має свої характерні ознаки, які формують мислення суб'єкта.
Дослідження емоцій в когнітивній площині дає можливість нового осмислення співвідношення мови, емоції, образів і екстралінгвістичного середовища. У когнітивній лінгвістиці дослідженню емоцій присвячено праці: А. Вежбіцької, О. С. Кубрякової, Дж. Лакоффа, М. Джонсона, А. Ортоні, Дж. Клоура, А. Коллінза, Ю. Апресяна, Р. Дірвена і М. Верспура та ін.
Умови виникнення емоцій
Ю. Апресян визначив алгоритм умовного формування емоцій у мові:
- першопричина, тобто сприйняття, фізичне чи ментальне спостерігання певного положення речей;
- причина емоції — інтелектуальна оцінка цього положення речей;
- власне емоція, яка зумовлена положенням речей, за якими спостерігала людина, ті їхня інтелектуальна оцінка.
Протікання емоцій відбувається за такою умовою:причина (стимул) → тілесна зміна відчуття → те, що приймається за причину (відчування) → наслідок (результат тілесних змін). Сприйняття збудливого факту (сумна звістка, небезпека тощо) безпосередньо, рефлекторним шляхом викликає тілесні зміни (кровообігу, дихання, міміки), а наше відчуття (відчуття) цих змін і є емоція.
Виникнення емоції відбувається в момент комунікативної ситуації і ґрунтується на трьох змінних:Бажаності/ Схваленні/ Привабливості. Бажаність оцінюється в термінах складної структури цілей, котра містить центральну мету. Схвалення дій агента оцінюється відносно ієрархій стандартів і норм, а привабливість об'єкта — у зв'язку із відношенням, виявленим суб'єктом. Усі вони мають значення під час інтенсивності протікання емоцій.
Р. Берріос виокремлює умови, що визначають емоцію:
- емоції спрямовані до об'єкта;
- емоції передбачають тілесні зміни, які відчуваються;
- емоції містять суб'єктивний досвід;
- емоції викликаються певною оцінкою зовнішньої події; емоції функціонально впливають на індивідуальне /соціальне життя
Когнітивний аспект вивчення емоцій
Когнітивний підхід до тлумачення емоцій базується на таких принипах:
- Сприйняття емоцій дозволяє ідентифікувати емоції та визначати адекватність їх вираження.
- Підвищення ефективності мислення за допомогою емоцій передбачає вміння довільно керувати емоціями, висловлювати свою точку зору та оцінку ситуацій, які сприяють вирішенню завдань (інтерес, допитливість) та використовувати будь-який емотивний стан в практичній діяльності.
- Розуміння емоцій означає здатність усвідомлювати причини появи емоцій, встановлювати зв'язки між різними емоційними проявами, вміння аналізувати емоційні стани.
- Керування емоціями відображає здатність диференціювати емоції, контролювати їх; вміння знижувати інтенсивність прояву негативних емоцій, викликати емоції позитивного спрямування.
Дослідження когнітивної структури емоцій
Дж. Лакофф і М. Джонсон досліджують емоції за оцінним і прототипним компонентами (профілюванням), через висвітлення актуальних складових метафори. Як зазначає Дж. Лакофф, базуючись на дослідженнях Е. Рош, можна виокремити дві категорії емотивних явищ: прототипні ефекти та ефекти базового рівня. Свідомість оперує образами, базуючись на певних прототипах і базових категоріальних структурах.
За Дж. Лакоффом, емоції впливають на мисленнєвий процес вирішення ситуацій:
- усвідомлення проблемної ситуації;
- виявлення альтернатив вирішення проблемної ситуації;
- оцінка альтернатив;
- вибір альтернативи (власне прийняття рішення).
А. Вежбіцька пропонує принципово новий підхід до опису емоцій. Дослідниця класифікує емоції за прототипними ситуаціями, сценаріями емоцій. Інтерпретація нашого емоційного стану за допомогою таких сценаріїв, як і ця гіпотеза в цілому підтверджуються тим, що емоційні концепти, що виражаються в різних мовах, дуже добре моделюються за допомогою таких сценаріїв, скорочено позначають ситуації, які сприймаються носіями даної культури як загальнопоширені і помітні.
На думку А. Вежбіцької, сценарії емоцій — це типові когнітивні сценарії, користуючись якими, носії мови вичленовують певний вид або діапазон почуттів. Опис когнітивного сценарію емоцій відбувається в термінах лексичних універсалій, тобто універсальних концептів. Тлумачення емоційних концептів, повинно здійснюватись за допомогою універсальних одиниць (слів), які були б інтуїтивно зрозумілими, але самі не були б іменами емоцій чи емоційних станів, тобто дотичні слова, що повністю передають основну емоцію. Використання таких елементів, як зазначає А. Вежбіцька, дає змогу відтворити точні портрети усіх концептів, які приховані в мові.
Я вважаю, що ми справді інтерпретуємо наш емоційний стан за допомогою таких сценаріїв. Емотивні концепти задаються ситуаціями, типовими для відомих переживань, і ці ситуації можуть бути описані за допомогою ментальних сценаріїв, які у свою чергу є вираженими в мові ситуаціями, котрі сприймаються носіями певної культури як найпоширеніші та найпомітніші. На основі сценарію носій мови інтерпретує почуття і моделює свої емоції щодо інших людей.
Отже, для точного опису емоцій дослідниця пропонує застосувати відповідну метамову (мова призначена для опису мови). Важливим концептуальним моментом цього підходу є висновок про те, що інформація в такому сценарії завжди пов'язана із виділеною когнітивною оцінкою ситуації, у якій виявляється та чи інша мова. Такі сценарії емоцій, за А. Вежбіцькою, полягають у порівнянні емоційних концептів і виявленні подібностей і відмінностей між ними, проходять два етапи розвитку (етапи проживання емоцій):
- занурення в емоційний стан;
- вихід з емотивного стану, подолання ситуації.
У концепції Р. Берріоса емоція має двокомпонентну структуру, одним із членів якої є психічне відображення об'єкта емоції, а другим — психічне відображення її суб'єкта носія.
Концептуальний аналіз Р. Берріоса полягає в описі складних емотивних систем. Емотивна складність характеризується поєднанням виникнення емоції і різними явищами, які її супроводжують (невербальні засоби комунікації). Для цього автор застосував теорію складних систем, надавши певним емоціям ієрархічної структури. Емоції можна охарактеризувати як такі, що мають специфічну оцінку, функціональне значення та мімічне вираження. Емоційна складність включає особливі лицьові та фізичні реакції, які характеризують складність емоційного переживання, а не окремі емоційні складові складної емоції. Емоційна складність є функціональною у ситуаціях, пов'язаних з парадоксальною або спантеличуючою інформацією, яку повинна опрацювати людина.
Емоційна складність, за теорією Р. Берріоса — це більш детальне вивчення емоційних відбитків емоційної складності, яке передбачає розрізнення багатьох позитивних і негативних емоцій. В одному напрямі досліджень розглядав тонкі відмінності в емоційних поняттях розглядалися як змістовне вираження емоційної складності. У другому напрямі досліджень емоційна складність концептуалізується як переживання широкого та різноманітного спектру різних емоцій. Ступінь переживання різноманітного і рясного набору емоційних переживань і є формою емоційної складності. Emodiversity — це міра насиченості емоційної складності та пропорційності переживань щодо великої кількості емоцій.
Типи та риси емоцій
Ю. Апресян виділив такі типи емоцій:
- Базові; художні; універсальні.
- Периферійні; побутові; етнічні.
- Наукові; групові.
Пол Екман виділяє такі базові емоції:
- радість (задоволення)
- здивування
- сум (смуток)
- гнів (злість)
- відраза
- презирство
- страх.
Р. Плутчик виокремлює вісім фундаментальних емотивних станів:
- joy (радість)
- trust (довіра)
- fear (страх)
- surprise (здивування)
- sadness (сум)
- disgust (відраза)
- anger (гнів)
- anticipation (настороженість).
К. Ізард виділяє десять фундаментальних емоцій:
- цікавість
- радість
- здивування
- гнів
- горе
- відраза
- зневага
- страх
- сором
- вина.
Кожна емоція має тільки їй властиві адаптивні функції з унікальними мотиваційними якостями, винятково важливими для кожного індивіда та для всього виду.
Р. Берріос виділив такі типи емоцій:
- Прості — є відображенням взаємовідношень людини з тими чи іншими об'єктами; викликаються безпосередньо дією на організм тих чи інших об'єктів, пов'язаних із задоволенням його первинних потреб;
- Складні — змішані поєднують в собі емоції з різним зарядом, пов'язані з розумінням їхніх об'єктів, усвідомленням їхнього життєвого значення. Складні емоції передають інформацію, яку люди використовують для інтерпретації поточних ситуацій та її оцінок. Складні емоції викликають зміни виразу обличчя та фізичні реакції, які можуть бути пояснені виключно складністю цих емоційних переживань, а не простим агрегуванням афективних компонентів, що спостерігаються при переживанні однієї емоції. До складних емоцій відносять радість, смуток, страх, гнів, сором, естетичне задоволення, захоплення чимось.
- Базові — це певного роду переживання, яке супроводжують оцінні судження. Ці судження складаються як із підсвідомих знань, отриманих з генетичною інформацією і фактів та переживань, витіснених до підсвідомості, так і з досвіду, отриманого в онтогенезі або від народження (це реєстри пам'яті, параметри перцепції та перцептивні образи, переважання окремої чи декількох модальностей сприйняття, рівень інтелекту).
- Мета емоції — показують показують самоусвідомлення емоцій, активізацію двох емоцій, одна з яких є об'єктом переживання для другої. Це емоції, що виникають у відповідь на інші емоції, показують усвідомлення, осмислення, тобто емоції з приводу емоцій, наприклад (любов через ненависть, провина щодо гніву негативно-негативні (NN), позитивно-позитивні (PP), позитивно-негативні (PN), негативно-позитивні (NP).
- Комплексні / змішані емоції — це афективні переживання, що характеризуються коактивацією двох емоцій, коли одночасно активуються дві протилежні емоції за своєю спрямованістю емоції, як правило, протилежних за валентністю (почуття щастя і суму).
Риси емоцій
По-перше, в різних емоціях домінантою може бути власне почуття або інтелектуальна оцінка. По-друге, емоції розрізняються за ознаками інтенсивності та глибини переживання. По-третє, емоції можуть проявлятися зовнішньо, тобто через мовлення, поведінку, дію, жестику або міміку.
Класи емоцій
- Перший достатньо широкий клас включає емоції «задоволений/ незадоволений», коли суб'єкт оцінює бажаність/небажаність якихось подій, головний критерій — оцінка, позитивні чи негатині емоції на подію, наприклад: (надія, страх, радість, сум). Диференціація станів задоволення /незадоволення відбувається залежно від оцінки наслідків подій «для себе», і «для іншого». Оцінка перспектив «для себе» об'єднує дві групи емоцій залежно від релевантних перспектив — надія і страх. Залежно від того, чи вважають перспективу позитивної або негативної події підтвердженню/непідтвердженню, суб'єкт може переживати емоцію Задоволення / Розчарування, Полегшення/ Підтвердження страхів. До другої групи емоцій, що базуються на подіях, належать залежно від Бажаності / Небажаності «для іншого» відповідно Щастя/Обурення, Злорадість / Жаль.
- Другий клас емоції, що є результатом схвалення/несхвалення дій агентів, коли вони оцінюють ситуацію, з позиції гідног чи негідного, вплив на інтенсивність емоції. Емоції атрибуції поділяються на дві групи залежно від того чи агентом є сам суб'єкт, чи інша особа. Коли формальним агентом є сам суб'єкт, можуть виникнути емоції Гордості/ Сорому, коли ж інший, то Захоплення/ Розчарування.
- Третій клас — це емоції атракції, причиною яких є привабливість/непривабливість об'єктів, або їхніх аспектів для суб'єкта. Вони є варіантами афективних реакцій Подобається/ Не подобається, з точки зору естетики і представляють недиференційовані емоційні реакції на об'єкти як такі. Наприклад: любов, ненависть.
Література
- Cannon, Walter (December 1927). «The James-Lange Theory of Emotions: A Critical Examination and an Alternative Theory» (пер. з англ. У.Джеймс «Что такое эмоция») The American Journal of Psychology. 39: 106—124.
- Raul Berrios What Is Complex/Emotional About Emotional Complexity? (пер. з англ. «Виявилось, що емоцій більше ніж вважалось раніше» «Що таке складне/емоційне щодо емоційної складності?») Department of Management, Universidad de Santiago de Chile, Santiago, Chile — Front. Psychol., 12 July 2019.
- А. Ортони, Дж. Клоур, А. Коллинз Язык и интеллект. — М. — Прогресс,1996. — С. 416.
- Апресян Ю. Д. Исследования емоции / Підручник. — Москва, 1997. — 405 с.
- Вежбицька А. Язык. Культура. Познания(с англ). — Москва (русские словари). — 1996. — 400 с.
- Дж. Лакофф, М. Джонсон. М. Метафоры, которыми мы живем / Metaphors We Live By: Едиториал УРСС, 2004. — 256 с.
- Екман П. Психология эмоций. Я знаю, что ты чувствуешь / П. Экман. — СПб.: Питер, 2011. — 334 с.
- Ильин Е. П. Эмоции и чувства /Е. П. Ильин. — СПб.: Питер, 2001. — 752 с.
- Кэррол Изард «Психология эмоции» — СПб.: Питер, 2012 . — 464 с: ил. (серия «Мастера психологии»).
- Маслова В. Когнитивная лингвистика. — Минск: ТетраСистемс, 2004. — 256 с.
- Хомская Е. Д., Батова Н. Я. Мозг. Емоции. Нейропсихологическое иследование. — М., 1998. — С. 10
- Шаховський В. И. О лингвистике емоций. Язык и эмоции: Сб. науч. Тр. ВГПУ. — Волград: Перемена, 2012. — 416 с.
Примітки
- Шаховський В. И. О лингвистике емоций. Язык и эмоции: Сб. науч. Тр. ВГПУ. — Волград: Перемена, 2012. 3 416 с.
- Апресян Ю. Д. Исследования емоции / Підручник. — Москва.- 1997, 405с.
- Raul Berrios What Is Complex/Emotional About Emotional Complexity? (пер. з англ. «Виявилось, що емоцій більше ніж вважалось раніше» «Що таке складне/емоційне щодо емоційної складності?») Department of Management, Universidad de Santiago de Chile, Santiago, Chile — Front. Psychol., 12 July 2019
- Ильин Е. П. Эмоции и чувства /Е. П. Ильин. — СПб.: Питер, 2001. — 752 с.
- Дж. Лакофф, М. Джонсон. М. Метафоры, которыми мы живем / Metaphors We Live By: Едиториал УРСС, 2004.- 256 с.
- Вежбицька А. Язык. Культура. Познания(с англ). — Москва (русские словари). — 1996. -400с.
- Язык. Культура. Познания (с англ). — Москва (русские словари). — 1996. — 400 с.
- Екман П. Психология эмоций. Я знаю, что ты чувствуешь / П.Экман. — СПб.: Питер, 2011. — 334 с.
- Кэррол Изард «Психология эмоции» — СПб.: Питер, 2012 . — 464 с: ил. — (Серия «Мастера психологии»)
- А. Ортони, Дж. Клоур, А. Коллинз Язык и интеллект. — М. — Прогресс,1996. — с. 416.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emociya v kognitivnij lingvistici ce mislennyevo ocinni procesi odni z golovnih skladnikiv yak verbalnogo tak i neverbalnogo aspektiv komunikativnoyi osobistosti odni z osnovnih i vsepronikayuchih aspektiv lyudskogo dosvidu yakij maye svij scenarij podij viniknennya i zavershennya a takozh ye motivacijnoyu osnovoyu svidomosti mislennya i socialnoyi povedinki lyudini Emociyi vhodyat u strukturu svidomosti j mislennya tisno pov yazani z kognitivnimi procesami i z mental style Kozhna emociya maye svoyi harakterni oznaki yaki formuyut mislennya sub yekta Doslidzhennya emocij v kognitivnij ploshini daye mozhlivist novogo osmislennya spivvidnoshennya movi emociyi obraziv i ekstralingvistichnogo seredovisha U kognitivnij lingvistici doslidzhennyu emocij prisvyacheno praci A Vezhbickoyi O S Kubryakovoyi Dzh Lakoffa M Dzhonsona A Ortoni Dzh Kloura A Kollinza Yu Apresyana R Dirvena i M Verspura ta in Umovi viniknennya emocijYu Apresyan viznachiv algoritm umovnogo formuvannya emocij u movi pershoprichina tobto sprijnyattya fizichne chi mentalne sposterigannya pevnogo polozhennya rechej prichina emociyi intelektualna ocinka cogo polozhennya rechej vlasne emociya yaka zumovlena polozhennyam rechej za yakimi sposterigala lyudina ti yihnya intelektualna ocinka Protikannya emocij vidbuvayetsya za takoyu umovoyu prichina stimul tilesna zmina vidchuttya te sho prijmayetsya za prichinu vidchuvannya naslidok rezultat tilesnih zmin Sprijnyattya zbudlivogo faktu sumna zvistka nebezpeka tosho bezposeredno reflektornim shlyahom viklikaye tilesni zmini krovoobigu dihannya mimiki a nashe vidchuttya vidchuttya cih zmin i ye emociya Viniknennya emociyi vidbuvayetsya v moment komunikativnoyi situaciyi i gruntuyetsya na troh zminnih Bazhanosti Shvalenni Privablivosti Bazhanist ocinyuyetsya v terminah skladnoyi strukturi cilej kotra mistit centralnu metu Shvalennya dij agenta ocinyuyetsya vidnosno iyerarhij standartiv i norm a privablivist ob yekta u zv yazku iz vidnoshennyam viyavlenim sub yektom Usi voni mayut znachennya pid chas intensivnosti protikannya emocij R Berrios viokremlyuye umovi sho viznachayut emociyu emociyi spryamovani do ob yekta emociyi peredbachayut tilesni zmini yaki vidchuvayutsya emociyi mistyat sub yektivnij dosvid emociyi viklikayutsya pevnoyu ocinkoyu zovnishnoyi podiyi emociyi funkcionalno vplivayut na individualne socialne zhittyaKognitivnij aspekt vivchennya emocijKognitivnij pidhid do tlumachennya emocij bazuyetsya na takih prinipah Sprijnyattya emocij dozvolyaye identifikuvati emociyi ta viznachati adekvatnist yih virazhennya Pidvishennya efektivnosti mislennya za dopomogoyu emocij peredbachaye vminnya dovilno keruvati emociyami vislovlyuvati svoyu tochku zoru ta ocinku situacij yaki spriyayut virishennyu zavdan interes dopitlivist ta vikoristovuvati bud yakij emotivnij stan v praktichnij diyalnosti Rozuminnya emocij oznachaye zdatnist usvidomlyuvati prichini poyavi emocij vstanovlyuvati zv yazki mizh riznimi emocijnimi proyavami vminnya analizuvati emocijni stani Keruvannya emociyami vidobrazhaye zdatnist diferenciyuvati emociyi kontrolyuvati yih vminnya znizhuvati intensivnist proyavu negativnih emocij viklikati emociyi pozitivnogo spryamuvannya Doslidzhennya kognitivnoyi strukturi emocij Dzh Lakoff i M Dzhonson doslidzhuyut emociyi za ocinnim i prototipnim komponentami profilyuvannyam cherez visvitlennya aktualnih skladovih metafori Yak zaznachaye Dzh Lakoff bazuyuchis na doslidzhennyah E Rosh mozhna viokremiti dvi kategoriyi emotivnih yavish prototipni efekti ta efekti bazovogo rivnya Svidomist operuye obrazami bazuyuchis na pevnih prototipah i bazovih kategorialnih strukturah Za Dzh Lakoffom emociyi vplivayut na mislennyevij proces virishennya situacij usvidomlennya problemnoyi situaciyi viyavlennya alternativ virishennya problemnoyi situaciyi ocinka alternativ vibir alternativi vlasne prijnyattya rishennya A Vezhbicka proponuye principovo novij pidhid do opisu emocij Doslidnicya klasifikuye emociyi za prototipnimi situaciyami scenariyami emocij Interpretaciya nashogo emocijnogo stanu za dopomogoyu takih scenariyiv yak i cya gipoteza v cilomu pidtverdzhuyutsya tim sho emocijni koncepti sho virazhayutsya v riznih movah duzhe dobre modelyuyutsya za dopomogoyu takih scenariyiv skorocheno poznachayut situaciyi yaki sprijmayutsya nosiyami danoyi kulturi yak zagalnoposhireni i pomitni Na dumku A Vezhbickoyi scenariyi emocij ce tipovi kognitivni scenariyi koristuyuchis yakimi nosiyi movi vichlenovuyut pevnij vid abo diapazon pochuttiv Opis kognitivnogo scenariyu emocij vidbuvayetsya v terminah leksichnih universalij tobto universalnih konceptiv Tlumachennya emocijnih konceptiv povinno zdijsnyuvatis za dopomogoyu universalnih odinic sliv yaki buli b intuyitivno zrozumilimi ale sami ne buli b imenami emocij chi emocijnih staniv tobto dotichni slova sho povnistyu peredayut osnovnu emociyu Vikoristannya takih elementiv yak zaznachaye A Vezhbicka daye zmogu vidtvoriti tochni portreti usih konceptiv yaki prihovani v movi Ya vvazhayu sho mi spravdi interpretuyemo nash emocijnij stan za dopomogoyu takih scenariyiv Emotivni koncepti zadayutsya situaciyami tipovimi dlya vidomih perezhivan i ci situaciyi mozhut buti opisani za dopomogoyu mentalnih scenariyiv yaki u svoyu chergu ye virazhenimi v movi situaciyami kotri sprijmayutsya nosiyami pevnoyi kulturi yak najposhirenishi ta najpomitnishi Na osnovi scenariyu nosij movi interpretuye pochuttya i modelyuye svoyi emociyi shodo inshih lyudej Otzhe dlya tochnogo opisu emocij doslidnicya proponuye zastosuvati vidpovidnu metamovu mova priznachena dlya opisu movi Vazhlivim konceptualnim momentom cogo pidhodu ye visnovok pro te sho informaciya v takomu scenariyi zavzhdi pov yazana iz vidilenoyu kognitivnoyu ocinkoyu situaciyi u yakij viyavlyayetsya ta chi insha mova Taki scenariyi emocij za A Vezhbickoyu polyagayut u porivnyanni emocijnih konceptiv i viyavlenni podibnostej i vidminnostej mizh nimi prohodyat dva etapi rozvitku etapi prozhivannya emocij zanurennya v emocijnij stan vihid z emotivnogo stanu podolannya situaciyi U koncepciyi R Berriosa emociya maye dvokomponentnu strukturu odnim iz chleniv yakoyi ye psihichne vidobrazhennya ob yekta emociyi a drugim psihichne vidobrazhennya yiyi sub yekta nosiya Konceptualnij analiz R Berriosa polyagaye v opisi skladnih emotivnih sistem Emotivna skladnist harakterizuyetsya poyednannyam viniknennya emociyi i riznimi yavishami yaki yiyi suprovodzhuyut neverbalni zasobi komunikaciyi Dlya cogo avtor zastosuvav teoriyu skladnih sistem nadavshi pevnim emociyam iyerarhichnoyi strukturi Emociyi mozhna oharakterizuvati yak taki sho mayut specifichnu ocinku funkcionalne znachennya ta mimichne virazhennya Emocijna skladnist vklyuchaye osoblivi licovi ta fizichni reakciyi yaki harakterizuyut skladnist emocijnogo perezhivannya a ne okremi emocijni skladovi skladnoyi emociyi Emocijna skladnist ye funkcionalnoyu u situaciyah pov yazanih z paradoksalnoyu abo spantelichuyuchoyu informaciyeyu yaku povinna opracyuvati lyudina Emocijna skladnist za teoriyeyu R Berriosa ce bilsh detalne vivchennya emocijnih vidbitkiv emocijnoyi skladnosti yake peredbachaye rozriznennya bagatoh pozitivnih i negativnih emocij V odnomu napryami doslidzhen rozglyadav tonki vidminnosti v emocijnih ponyattyah rozglyadalisya yak zmistovne virazhennya emocijnoyi skladnosti U drugomu napryami doslidzhen emocijna skladnist konceptualizuyetsya yak perezhivannya shirokogo ta riznomanitnogo spektru riznih emocij Stupin perezhivannya riznomanitnogo i ryasnogo naboru emocijnih perezhivan i ye formoyu emocijnoyi skladnosti Emodiversity ce mira nasichenosti emocijnoyi skladnosti ta proporcijnosti perezhivan shodo velikoyi kilkosti emocij Tipi ta risi emocijYu Apresyan vidiliv taki tipi emocij Bazovi hudozhni universalni Periferijni pobutovi etnichni Naukovi grupovi Pol Ekman vidilyaye taki bazovi emociyi radist zadovolennya zdivuvannya sum smutok gniv zlist vidraza prezirstvo strah R Plutchik viokremlyuye visim fundamentalnih emotivnih staniv joy radist trust dovira fear strah surprise zdivuvannya sadness sum disgust vidraza anger gniv anticipation nastorozhenist K Izard vidilyaye desyat fundamentalnih emocij cikavist radist zdivuvannya gniv gore vidraza znevaga strah sorom vina Kozhna emociya maye tilki yij vlastivi adaptivni funkciyi z unikalnimi motivacijnimi yakostyami vinyatkovo vazhlivimi dlya kozhnogo individa ta dlya vsogo vidu R Berrios vidiliv taki tipi emocij Prosti ye vidobrazhennyam vzayemovidnoshen lyudini z timi chi inshimi ob yektami viklikayutsya bezposeredno diyeyu na organizm tih chi inshih ob yektiv pov yazanih iz zadovolennyam jogo pervinnih potreb Skladni zmishani poyednuyut v sobi emociyi z riznim zaryadom pov yazani z rozuminnyam yihnih ob yektiv usvidomlennyam yihnogo zhittyevogo znachennya Skladni emociyi peredayut informaciyu yaku lyudi vikoristovuyut dlya interpretaciyi potochnih situacij ta yiyi ocinok Skladni emociyi viklikayut zmini virazu oblichchya ta fizichni reakciyi yaki mozhut buti poyasneni viklyuchno skladnistyu cih emocijnih perezhivan a ne prostim agreguvannyam afektivnih komponentiv sho sposterigayutsya pri perezhivanni odniyeyi emociyi Do skladnih emocij vidnosyat radist smutok strah gniv sorom estetichne zadovolennya zahoplennya chimos Bazovi ce pevnogo rodu perezhivannya yake suprovodzhuyut ocinni sudzhennya Ci sudzhennya skladayutsya yak iz pidsvidomih znan otrimanih z genetichnoyu informaciyeyu i faktiv ta perezhivan vitisnenih do pidsvidomosti tak i z dosvidu otrimanogo v ontogenezi abo vid narodzhennya ce reyestri pam yati parametri percepciyi ta perceptivni obrazi perevazhannya okremoyi chi dekilkoh modalnostej sprijnyattya riven intelektu Meta emociyi pokazuyut pokazuyut samousvidomlennya emocij aktivizaciyu dvoh emocij odna z yakih ye ob yektom perezhivannya dlya drugoyi Ce emociyi sho vinikayut u vidpovid na inshi emociyi pokazuyut usvidomlennya osmislennya tobto emociyi z privodu emocij napriklad lyubov cherez nenavist provina shodo gnivu negativno negativni NN pozitivno pozitivni PP pozitivno negativni PN negativno pozitivni NP Kompleksni zmishani emociyi ce afektivni perezhivannya sho harakterizuyutsya koaktivaciyeyu dvoh emocij koli odnochasno aktivuyutsya dvi protilezhni emociyi za svoyeyu spryamovanistyu emociyi yak pravilo protilezhnih za valentnistyu pochuttya shastya i sumu Risi emocij Po pershe v riznih emociyah dominantoyu mozhe buti vlasne pochuttya abo intelektualna ocinka Po druge emociyi rozriznyayutsya za oznakami intensivnosti ta glibini perezhivannya Po tretye emociyi mozhut proyavlyatisya zovnishno tobto cherez movlennya povedinku diyu zhestiku abo mimiku Klasi emocijPershij dostatno shirokij klas vklyuchaye emociyi zadovolenij nezadovolenij koli sub yekt ocinyuye bazhanist nebazhanist yakihos podij golovnij kriterij ocinka pozitivni chi negatini emociyi na podiyu napriklad nadiya strah radist sum Diferenciaciya staniv zadovolennya nezadovolennya vidbuvayetsya zalezhno vid ocinki naslidkiv podij dlya sebe i dlya inshogo Ocinka perspektiv dlya sebe ob yednuye dvi grupi emocij zalezhno vid relevantnih perspektiv nadiya i strah Zalezhno vid togo chi vvazhayut perspektivu pozitivnoyi abo negativnoyi podiyi pidtverdzhennyu nepidtverdzhennyu sub yekt mozhe perezhivati emociyu Zadovolennya Rozcharuvannya Polegshennya Pidtverdzhennya strahiv Do drugoyi grupi emocij sho bazuyutsya na podiyah nalezhat zalezhno vid Bazhanosti Nebazhanosti dlya inshogo vidpovidno Shastya Oburennya Zloradist Zhal Drugij klas emociyi sho ye rezultatom shvalennya neshvalennya dij agentiv koli voni ocinyuyut situaciyu z poziciyi gidnog chi negidnogo vpliv na intensivnist emociyi Emociyi atribuciyi podilyayutsya na dvi grupi zalezhno vid togo chi agentom ye sam sub yekt chi insha osoba Koli formalnim agentom ye sam sub yekt mozhut viniknuti emociyi Gordosti Soromu koli zh inshij to Zahoplennya Rozcharuvannya Tretij klas ce emociyi atrakciyi prichinoyu yakih ye privablivist neprivablivist ob yektiv abo yihnih aspektiv dlya sub yekta Voni ye variantami afektivnih reakcij Podobayetsya Ne podobayetsya z tochki zoru estetiki i predstavlyayut nediferencijovani emocijni reakciyi na ob yekti yak taki Napriklad lyubov nenavist LiteraturaCannon Walter December 1927 The James Lange Theory of Emotions A Critical Examination and an Alternative Theory per z angl U Dzhejms Chto takoe emociya The American Journal of Psychology 39 106 124 Raul Berrios What Is Complex Emotional About Emotional Complexity per z angl Viyavilos sho emocij bilshe nizh vvazhalos ranishe Sho take skladne emocijne shodo emocijnoyi skladnosti Department of Management Universidad de Santiago de Chile Santiago Chile Front Psychol 12 July 2019 A Ortoni Dzh Klour A Kollinz Yazyk i intellekt M Progress 1996 S 416 Apresyan Yu D Issledovaniya emocii Pidruchnik Moskva 1997 405 s Vezhbicka A Yazyk Kultura Poznaniya s angl Moskva russkie slovari 1996 400 s Dzh Lakoff M Dzhonson M Metafory kotorymi my zhivem Metaphors We Live By Editorial URSS 2004 256 s Ekman P Psihologiya emocij Ya znayu chto ty chuvstvuesh P Ekman SPb Piter 2011 334 s Ilin E P Emocii i chuvstva E P Ilin SPb Piter 2001 752 s Kerrol Izard Psihologiya emocii SPb Piter 2012 464 s il seriya Mastera psihologii Maslova V Kognitivnaya lingvistika Minsk TetraSistems 2004 256 s Homskaya E D Batova N Ya Mozg Emocii Nejropsihologicheskoe isledovanie M 1998 S 10 Shahovskij V I O lingvistike emocij Yazyk i emocii Sb nauch Tr VGPU Volgrad Peremena 2012 416 s PrimitkiShahovskij V I O lingvistike emocij Yazyk i emocii Sb nauch Tr VGPU Volgrad Peremena 2012 3 416 s Apresyan Yu D Issledovaniya emocii Pidruchnik Moskva 1997 405s Raul Berrios What Is Complex Emotional About Emotional Complexity per z angl Viyavilos sho emocij bilshe nizh vvazhalos ranishe Sho take skladne emocijne shodo emocijnoyi skladnosti Department of Management Universidad de Santiago de Chile Santiago Chile Front Psychol 12 July 2019 Ilin E P Emocii i chuvstva E P Ilin SPb Piter 2001 752 s Dzh Lakoff M Dzhonson M Metafory kotorymi my zhivem Metaphors We Live By Editorial URSS 2004 256 s Vezhbicka A Yazyk Kultura Poznaniya s angl Moskva russkie slovari 1996 400s Yazyk Kultura Poznaniya s angl amp nbsp Moskva russkie slovari amp nbsp 1996 amp nbsp 400 amp nbsp s Ekman P Psihologiya emocij Ya znayu chto ty chuvstvuesh P Ekman SPb Piter 2011 334 s Kerrol Izard Psihologiya emocii SPb Piter 2012 464 s il Seriya Mastera psihologii A Ortoni Dzh Klour A Kollinz Yazyk i intellekt M Progress 1996 s 416