Еліа Греко

Еліа Греко (італ. Elia Greco, нар. 16 січня 1936, ) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Еліа Греко
Еліа Греко
Особисті дані
Народження	16 січня 1936(1936-01-16) (88 років)
	^d, Черро-Маджоре, провінція Мілан, Ломбардія, Королівство Італія
Громадянство	Італія
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
?-?
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1953–1954 1 (0) 1954 «Лаціо» 0 (0) 1954–1955 →  24 (0) 1955–1962 «Наполі» 180 (2) 1963–1964 «Трієстина» 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1966–1968 1968–1969 «Терциньйо» 1969–1970 «Беневенто» 1970–1971 1971–1972 «Беневенто» 1972–1973 1973–1974 «Авелліно» 1974–1976 1976–1977 1977–1978 1978–1979 «Грумезе» 1979–1980 «Фазано» 1980–1981 1981–1982 «Аріано Ірпіно» 1982–1984 1984–1985 «Нола» 1985–1986 «Афраголезе» 1987–1988 «Фазано» 1988–1989 «Нола» 1989–1991 «Фазано»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Наполі», у складі якого ставав володарем Кубка Італії.

Ігрова кар'єра

Вихованець футбольної школи клубу . Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1953 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь в одному матчі чемпіонату.

Згодом з 1954 по 1955 рік грав у складі команд клубів «Лаціо» та .

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Наполі», до складу якого приєднався 1955 року. Відіграв за неаполітанську команду наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Наполі», був основним гравцем захисту команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Трієстина», за команду якого виступав протягом 1963—1964 років.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1966 року, очоливши тренерський штаб клубу . 1969 року став головним тренером команди «Беневенто», тренував команду з Беневенто один рік.

Згодом протягом 1971—1972 років знову очолював тренерський штаб клубу «Беневенто».

1973 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Авелліно». Залишив команду з Авелліно 1974 року.

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди клубів «Терциньйо», , , , , «Грумезе», «Фазано», , «Аріано Ірпіно» та «Нола».

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Фазано», головним тренером команди якого Еліа Греко був з 1989 по 1991 рік.

Титули і досягнення

Як гравця

• Володар Кубка Італії:

«Наполі»: 1961–1962

Як тренера

• Чемпіон Серії D: 1987—1988 («Фазано»)

Посилання

• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [ 15 листопада 2018 у Wayback Machine.] (італ.)