Еліас Магнус Фріс (швед. Elias Magnus Fries, 1794—1878) — шведський ботанік та міколог.
Еліас Магнус Фріс | |
---|---|
швед. Elias Magnus Fries | |
Народився | 15 серпня 1794 , Швеція |
Помер | 8 лютого 1878 (83 роки) Уппсала, Швеція |
Поховання | d[1][2] |
Країна | Швеція |
Діяльність | ботанік, птеридолог, бріолог, міколог, викладач університету |
Alma mater | Лундський університет |
Галузь | ботаніка, |
Заклад | Лундський університет, Уппсальський університет |
Посада | d, ректор, викладач університету, професор, професор, d і емеритура |
Науковий ступінь | докторський ступінь (1814) |
Відомі учні | Нільс Конрад Кіндберг d |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук Шведська академія Американська академія мистецтв і наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Російська академія наук Прусська академія наук Баварська академія наук |
Відомий завдяки: | один з основоположників систематики грибів та лишайників |
Батько | d[3] |
Діти | Теодор Магнус Фрис d d d[4] |
Нагороди | |
Еліас Магнус Фріс у Вікісховищі |
Біографія
Народився 15 серпня 1794 року у сім'ї пастора.
Освіту здобув у Лунді; у 1814 році отримав звання приват-доцента.
У 1834 році він вже був професором практичної економії в Уппсальському університеті, а e 1851 році зайняв місце професора ботаніки та директора музею і ботанічного саду того ж університету.
З 1859 року до своєї смерті він жив у відставці в Уппсалі.
Фріс працював у всіх галузях ботаніки; він вперше ввів у Швеції натуральну класифікацію рослин та вивчення морфології. Його робота «Systema orbis vege tabilis» (Лунд, 1825 (лат.)) - класична праця того часу.
По лишайниках Фріс видав:«Lichenographia Europaea reformata» (Лунд і Грейфсвальд, 1831(лат.)); «Lichenes Suecciae eksiccati» (Лунд, 1824—1833(лат.)).
Фріс особливо відомий своїми роботами в області мікології, він є одним із засновників . Перша його мікологічна робота «Observationes Mycologicae» (Копенгаген, 1815-1818; 2-е вид., 1828 (лат.)), але найцінніша - це «Systema Mycologicum» (Лунд і Грейфсвальд, 1821-1830 (лат.);«Мікологічна система») - дата її публікації є вихідним пунктом номенклатури для більшості груп грибів (подібно до того, як дата публікації роботи Species Plantarum К. Ліннея - вихідна дата номенклатури для судинних рослин). Потім йдуть «Elenchus Fungorum» (Грейфсвальд, 1828 (лат.)); «Novae Symbolae Mycologicae» (1851 (лат.)); «Icones selectae Hymenomycetum nondum delineatorum» (1867-1875 (лат.)).
Дослідженню скандинавської флори присвячені наступні твори: «Flora hallandica [ 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]» (Лунд, 1817 (лат.)); «Novitiae florae Suecciae» (Лунд, 1828 (лат.)); «Flora Scanica» (Уппсала, 1836 (лат.)); «Summum vegetabilium Scandinaviae» (Стокгольм і Лейпциг, 1846-1848 (лат.)); «Herbarium normale» (Уппсала, 1896 (лат.)), що включає екземпляри найбільш рідкісних скандинавських рослин.
З численних монографій заслуговують на увагу: «Symbolae ad historiam Hieraciarum» (Уппсала, 1848 (лат.)); «Monographia Hymenomycetarum Suecciae» (Уппсала, 1857-1863 (лат.)); «Sveriges öltiga ochgiftiga Svanipar» (Стокгольм, 1860 (швед.)).
Фріс був також відомий як хороший оратор та знавець латинської мови. У 1847 році його обрали в число вісімнадцяти шведських академіків.
У 1850 році Фріс був обраний іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.
Примітки
- Fries, Elias Magnus — Svenskagravar.se.
- Elias Fries 1794–1878. Botaniker, mykolog — Церква Швеції.
- Femsjö kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13082/C I/2 (1755-1811), bildid: C0021370_00113, sida 208
- August T Almén — 1917.
- IPNI, Fr.
- Фриз, Элиас // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.).
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)(Перевірено 13 серпня 2009)
Посилання
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.) (Перевірено 5 жовтня 2009)
- Фриз, Элиас // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (Перевірено 13 серпня 2009)
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fris Elias Magnus Fris shved Elias Magnus Fries 1794 1878 shvedskij botanik ta mikolog Elias Magnus Frisshved Elias Magnus FriesNarodivsya 15 serpnya 1794 1794 08 15 ShveciyaPomer 8 lyutogo 1878 1878 02 08 83 roki Uppsala ShveciyaPohovannya d 1 2 Krayina ShveciyaDiyalnist botanik pteridolog briolog mikolog vikladach universitetuAlma mater Lundskij universitetGaluz botanika Zaklad Lundskij universitet Uppsalskij universitetPosada d rektor vikladach universitetu profesor profesor d i emerituraNaukovij stupin doktorskij stupin 1814 Vidomi uchni Nils Konrad Kindberg dAspiranti doktoranti dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Shvedska akademiya Amerikanska akademiya mistectv i nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Bavarska akademiya naukVidomij zavdyaki odin z osnovopolozhnikiv sistematiki gribiv ta lishajnikivBatko d 3 Diti Teodor Magnus Fris d d d 4 Nagorodi d Chlen Linneyivskogo tovaristva d Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 8 kvitnya 1875 d Elias Magnus Fris u Vikishovishi Fr ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Elias Magnus Fris Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaNarodivsya 15 serpnya 1794 roku u sim yi pastora Osvitu zdobuv u Lundi u 1814 roci otrimav zvannya privat docenta U 1834 roci vin vzhe buv profesorom praktichnoyi ekonomiyi v Uppsalskomu universiteti a e 1851 roci zajnyav misce profesora botaniki ta direktora muzeyu i botanichnogo sadu togo zh universitetu Z 1859 roku do svoyeyi smerti vin zhiv u vidstavci v Uppsali Fris pracyuvav u vsih galuzyah botaniki vin vpershe vviv u Shveciyi naturalnu klasifikaciyu roslin ta vivchennya morfologiyi Jogo robota Systema orbis vege tabilis Lund 1825 lat klasichna pracya togo chasu Po lishajnikah Fris vidav Lichenographia Europaea reformata Lund i Grejfsvald 1831 lat Lichenes Suecciae eksiccati Lund 1824 1833 lat Fris osoblivo vidomij svoyimi robotami v oblasti mikologiyi vin ye odnim iz zasnovnikiv Persha jogo mikologichna robota Observationes Mycologicae Kopengagen 1815 1818 2 e vid 1828 lat ale najcinnisha ce Systema Mycologicum Lund i Grejfsvald 1821 1830 lat Mikologichna sistema data yiyi publikaciyi ye vihidnim punktom nomenklaturi dlya bilshosti grup gribiv podibno do togo yak data publikaciyi roboti Species Plantarum K Linneya vihidna data nomenklaturi dlya sudinnih roslin Potim jdut Elenchus Fungorum Grejfsvald 1828 lat Novae Symbolae Mycologicae 1851 lat Icones selectae Hymenomycetum nondum delineatorum 1867 1875 lat Doslidzhennyu skandinavskoyi flori prisvyacheni nastupni tvori Flora hallandica 25 listopada 2015 u Wayback Machine Lund 1817 lat Novitiae florae Suecciae Lund 1828 lat Flora Scanica Uppsala 1836 lat Summum vegetabilium Scandinaviae Stokgolm i Lejpcig 1846 1848 lat Herbarium normale Uppsala 1896 lat sho vklyuchaye ekzemplyari najbilsh ridkisnih skandinavskih roslin Z chislennih monografij zaslugovuyut na uvagu Symbolae ad historiam Hieraciarum Uppsala 1848 lat Monographia Hymenomycetarum Suecciae Uppsala 1857 1863 lat Sveriges oltiga ochgiftiga Svanipar Stokgolm 1860 shved Fris buv takozh vidomij yak horoshij orator ta znavec latinskoyi movi U 1847 roci jogo obrali v chislo visimnadcyati shvedskih akademikiv U 1850 roci Fris buv obranij inozemnim chlenom korespondentom Peterburzkoyi Akademiyi nauk PrimitkiFries Elias Magnus Svenskagravar se d Track Q26699962 Elias Fries 1794 1878 Botaniker mykolog Cerkva Shveciyi d Track Q749243 Femsjo kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE LLA 13082 C I 2 1755 1811 bildid C0021370 00113 sida 208 August T Almen 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 IPNI Fr Friz Elias Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Perevireno 13 serpnya 2009 PosilannyaBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Perevireno 5 zhovtnya 2009 Friz Elias Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Perevireno 13 serpnya 2009 Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi